Постанова

від 30.01.2023 по справі 522/2990/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1728/23

Справа № 522/2990/21

Головуючий у першій інстанції Павлик І. А.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,

переглянувши справу №522/2990/21 за заявою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільних документів, зобов`язання відновити фасадну стінку будинку у попередній стан за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2021 року у складі судді Павлик І.А., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 , звернувшись 19 лютого 2021 року до суду з вищеназваним позовом, просив:

скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт №ОДО 12201028343 від 28 жовтня 2020 року, найменування об`єкта будівництва - «Реконструкція квартири з улаштуванням вхідної групи, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані, для розміщення офісу» за адресою: АДРЕСА_1 . Технічний нагляд ОСОБА_5 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ №006656). Проектувальник ПП «Інвест-Сервіс» (код ЄДРПОУ 13303082, Авторський нагляд ОСОБА_6 .. Підрядник ТОВ «Релікт Інвест» (код ЄДРПОУ: 43346384);

зобов`язати ОСОБА_2 привести за власний рахунок фасадну несучу стіну будинку АДРЕСА_1 з боку квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану, який існував до реконструкції, шляхом: демонтажу вхідної групи, дверей, відновлення попереднього розміру вікна та добудови провалів (вибитих частин) стіни, укріплення фасадної стіни будинку; зобов`язання ОСОБА_2 привести за власний рахунок прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1 з боку квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану, який існував до реконструкції, шляхом: демонтажу сходинок, улаштованих під вхідною групою по фасаду будинку;

стягнути судові витрати (а.с.1-5).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року відкрито провадження у справі (а.с.33-34).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено (а.с.60-63).

Відповідач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 позов не визнала (а.с.74-77).

11 травня 2021 року представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 подав заяву про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України (а.с.110).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2021 року позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України (а.с.112-113).

24 травня 2021 року представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала заяву (клопотання) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн. (а.с.115-119).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року заяву ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено до розгляду (а.с.152-153).

Позивач ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подав заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, за змістом яких позов залишено без розгляду не з підстав його необґрунтованості, а з інших підстав, тому доводи заявника щодо необґрунтованості позову та зловживання процесуальними правами безпідставні. Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, навіть у разі, коли позовні вимоги не були доведені, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, дії позивача, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу. Окрім того, саме по собі залишення позову без розгляду, в незалежності від причин, не є необґрунтованими діями позивача. З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу можна дійти лише до єдиного висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини 5 статті 142 ЦПК. Щодо подання заяви про забезпечення позову з метою ущемлення прав та інтересів відповідача, то подання заяви про забезпечення позову є беззаперечним правом позивача, що не може бути розцінене як зловживання процесуальними парами. У клопотанні про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги відсутні докази того, що подання заяви про забезпечення позову мало на меті лише ущемлення прав та інтересів відповідача. Ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову позивачем не оскаржувалась в апеляційному порядку через відсутність сенсу. Крім того, клопотання про стягнення судових витрат підписане та подане не уповноваженою особою, оскільки договір про надання правничої допомоги з АК «Полонський і партнери» був укладений ОСОБА_7 , який діяв на підставі довіреності, виданої на його ім`я ОСОБА_2 22 серпня 2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б., реєстровий номер 1263. Повноваження, що надані вищевказаною довіреністю ОСОБА_7 , як повіреному, містяться у відповідній частині довіреності (після преамбули), до таких повноважень, зокрема, належать повноваження на ведення повіреним ОСОБА_7 від імені довірителя ОСОБА_2 справ в усіх судових органах з усіма правами, наданими законом потерпілому, позивачу, відповідачу, третій особі. Передоручення повіреним наданих йому вищевказаною довіреністю повноважень іншим особам заборонено. Тобто, цією довіреністю Пантус С.О. наділено повноваженнями особисто вести справи ОСОБА_2 в усіх судових установах та не наділено повноваженнями доручати представництво ОСОБА_2 іншим особам, у зв`язку із чим у ОСОБА_7 не було повноважень на укладення від імені ОСОБА_2 договору про надання правничої допомоги з АТ «Полонський і партнери» (а.с.159-162).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено (а.с.177-180).

Висновок суду мотивовано тим, що подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Подання заяви про забезпечення позову передбачено ЦПК України, тому не свідчить про зловживання позивачем його процесуальними правами. Відповідачем не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Також суд зазначив, що провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження, у зв`язку з чим відповідно до вимог статті 60 ЦПК України повноважним представником під час розгляду даної справи міг бути лише адвокат, тому особиста участь ОСОБА_8 , який не є адвокатом, була не можлива, отже Договором про надання правової допомоги від 22 березня 2021 року ОСОБА_8 реалізував своє право участі у розгляді справи шляхом звернення до адвокатської компанії.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу суду від 11 червня 2021 року про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції змінити, виключити з мотивувальної частини ухвали висновок суду щодо наявності у ОСОБА_7 повноважень на укладення від імені та в інтересах ОСОБА_2 з АК «Полонський і партнери» договору про надання правничої допомоги від 22 березня 2021 року на підставі довіреності, виданої ОСОБА_2 20 серпня 2019 року на ім`я ОСОБА_7 та посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Брандіс А.Б., реєстровий номер 1263 (а.с.184-185).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права полягає в наступному. ОСОБА_7 не є учасником справи, укладаючи договір з АК «Полонський і партнери» він діяв як представник учасника справи ОСОБА_2 за довіреністю. Отже, сам ОСОБА_7 жодними процесуальними правами, у тому числі й правами, наданими частиною 1 статті 58 ЦПК України, не наділений, у зв`язку з чим йому не було що реалізовувати. Висновок суду про наявність у ОСОБА_7 повноважень на укладення договору про надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності від 20 серпня 2019 року ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме частини 1 статті 238 ЦК України. ОСОБА_7 уклав з АК «Полонський і партнери» договір про надання правничої допомоги від 22 березня 2021 року від імені та в інтересах ОСОБА_2 (як її представник) на підставі довіреності від 20 серпня 2019 року. Цим договором ОСОБА_7 уповноважив АК «Полонський і партнери» представляти в суді не себе, а ОСОБА_2 .. Тобто, ОСОБА_7 передоручив надані йому довіреністю повноваження щодо представництва інтересів ОСОБА_2 в суді АК «Полонський і партнери», проте, вказаною довіреністю передоручення повноважень заборонено. Право на професійну правничу допомогу є особистим немайновим правом фізичної особи, яке гарантоване статтею 59 Конституції України. Стороною справи (відповідачем) є ОСОБА_2 , оформлена на ОСОБА_7 довіреність надавала саме йому право бути представником ОСОБА_2 в суді. Та обставина, що ОСОБА_7 в силу положень частини 1 статті 60 ЦПК України не міг бути представником ОСОБА_2 в суді, не скасовує обмеження його повноважень щодо неможливості передоручення третім особам. Таким чином, ОСОБА_7 не мав права укладати з АК «Полонський і партнери» договір про надання правничої допомоги від імені ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність у АК «Полонський і партнери» та адвоката Земляк І.С. відповідно повноважень на представництво ОСОБА_2 в суді.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Встановлено, що ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільних документів, зобов`язання відновити фасадну стіну будинку у попередній стан.

Позов залишено без розгляду ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 травня 2021 року на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, яка передбачає постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Розподіл витрат у разі залишення позову без розгляду врегульовано статтею 142 ЦПК України, відповідно до положень частини 5 даної норми процесуального права у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, у розумінні частини 5 статті 142 ЦПК України право відповідача на компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, обумовлено необґрунтованістю дій позивача, тобто, за відсутності необґрунтованості дій позивача саме по собі залишення позову без розгляду не має наслідком право відповідача на компенсацію здійснених ним витрат.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з недоведеності необґрунтованості дій позивача при зверненні до суду з позовом, поданні заяви про забезпечення позову, поданні позивачем до початку розгляду по суті заяви про залишення позову без розгляду тощо.

Отже, у даному випадку відсутні процесуальні підстави для застосування частини 5 статті 142 ЦПК України, з огляду на що будь-які судження та висновки суду щодо доведеності понесення витрат, пов`язаних з розглядом справи, що згідно частини 3 статті 133 ЦПК України включають і витрати на професійну правничу допомогу, не мають бути зазначені в ухвалі суду про відмову у розподілі судових витрат у зв`язку з залишенням позову без розгляду.

З оскаржуваної ухвали підлягають виключенню висновки щодо повноважень ОСОБА_7 на укладення від імені ОСОБА_2 договору про надання правничої допомоги, оскільки наразі, з огляду на відсутність підстав для застосування частини 5 статті 142 ЦПК України, не йдеться про надання чи не надання правничої допомоги, належність документів, що підтверджують повноваження представника позивача, розмір витрат тощо.

Справа призначалась до розгляду на 24 березня 2022 року, 8 грудня 2022 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», «SMS»-повідомлення «Судова повістка…»; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 8 грудня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2021 року за заявою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільних документів, зобов`язання відновити фасадну стінку у попередній стан змінити, виключивши з ухвали суду висновки щодо повноважень ОСОБА_7 на укладення від імені ОСОБА_2 договору про надання правничої допомоги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 30 січня 2023 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова