Ухвала

від 11.06.2021 по справі 522/2990/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

11.06.2021

Справа № 522/2990/21

Провадження № 6/522/590/21

УХВАЛА

11 червня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Середи А.В.,

представника відповідача - Земляк І.С.,

інші представники в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільних документів, зобов`язання відновити фасадну стіну у попередній стан,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2021 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільних документів, зобов`язання відновити фасадну стіну у попередній стан.

11.05.2021 від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвалою суду від 12.05.2021 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільних документів, зобов`язання відновити фасадну стіну у попередній стан залишено без розгляду.

24.05.2021 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільних документів, зобов`язання відновити фасадну стіну у попередній стан.

28.05.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів: копії позовної заяви від 15.04.2021 та копії ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21.05.2021 у справі № 522/6887.

31.05.2021 ухвалою суду прийнято заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду та призначено судове засідання на 10.06.2021.

09.06.2021 від представника позивача надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі № 522/2990/21.

В судове засідання 10.06.2021 з`явилися представник позивача та відповідача, які підтримали подані раніше заяви та клопотання. У ході розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом оголошено перерву до 11.06.2021.

11.06.2021 від представника позивача до суду надійшли заперечення щодо розміру заявлених в інтересах ОСОБА_1 судових витрат.

11.06.2021 в судове засідання з`явився представника відповідача ОСОБА_4 , яка підтримала заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просила суд її задовольнити, інші представники сторін у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши матеріали заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у заяві про стягнення судових витрат у розмірі 14 000,00 грн, пов`язаних із правовою допомогою, заявник зазначив, що позивач діяв недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов, оскільки підставою позову зазначив саме ненадання згоди ОСОБА_1 на проведення реконструкції та на демонтаж частини несучої стіни будинку за адресою: АДРЕСА_1 , чим було порушено ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Однак, так згода ОСОБА_2 надавалась, що підтверджується самою згодою ОСОБА_2 , яка була надана відповідачами та міститься у матеріалах справи. А отже, така підстава позову свідчить про умисну необґрунтованість позовних вимог. Окрім цього, на думку заявника, недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача, його дії були умисними, що також підтверджується поданням клопотання про накладення арешту на майно відповідача, що б перешкоджало здійсненню їх законних прав щодо вільного розпорядження своїм майном і не мало відношення до позовних вимог та реального захисту прав та інтересів позивача. До заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 22.03.2021, копію довіреності від 20.08.2019, копію додатку № 1 до договору від 22.03.2021, копію розрахунку розміру винагороди, копію звіту про хід та результати виконання доручення, опис виконаних робіт, копію виписки по рахункам за 28.04.2021, докази направлення клопотання сторонам.

Також представник відповідача подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи: копії позовної заяви від 15.04.2021 та копії ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21.05.2021 у справі № 522/6887, та звернув увагу суду на те, що позивачем 15.04.2021 подано до суду ще одну позовну заяву із тими ж доводами що і у цій справі, що на думку представника відповідача є додатковим підтвердженням необґрунтованості позову заявленого у даній справі.

У запереченнях на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 522/2990/21 представник позивача зазначає, що представником відповідача у заяві вказується лише про необґрунтованість позову у даній справі та не наводиться доказів зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами. Оскільки в ході розгляду даної справи у позивача з`явився новий доказ, який спрощує процедуру судового розгляду, а чинне процесуальне законодавство не дозволяє зміну предмета та підстав позову, позивач подав заяву про залишення позову у даній справі без розгляду та звернувся до суду з іншим позовом, який є предметом розгляду у справі № 522/6887/21.

Щодо подання заяви про забезпечення позову, то, на думку представника позивача, його також не можна розцінювати як зловживання процесуальними правами, оскільки цей інститут покликаний захистити права та інтереси заявника у разі задоволення позову судом.

Водночас представник позивача вважає, що дана заява подана не уповноваженою на те особою, оскільки ОСОБА_5 , який є представником відповідача ОСОБА_1 за довіреністю, не мав права передоручати свої повноваження іншим особам, зокрема укладати договір про надання правничої допомоги з Адвокатською компанією Полонський і Партнери . Тому, з урахуванням вище наведеного, просив у задоволені заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З аналізу зазначених норм слідує, що обов`язковою умовою компенсації судових витрат є недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами. Його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Згідно роз`яснень п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовну заяву було залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Як вбачається із матеріалів справи та наданих заперечень, позивач реалізуючи надане йому законом право на звернення до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень права власності шляхом скасування дозвільних документів, зобов`язання відновити фасадну стіну у попередній стан, що з урахуванням вище наведеного не може розцінюватися судом, як необґрунтована дія позивача.

Надалі ОСОБА_2 отримавши новий доказ у справі, який, на його думку, призводить до одночасної зміни предмету та підстав позову, на власний розсуд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України звернувся до суду з заявою про залишення позову у даній справі без розгляду, що також не свідчить про необґрунтованість дій позивача чи про зловживання ним його процесуальними правами.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Подання заяви про забезпечення позову передбачено ЦПК України, тому також не свідчить про зловживання позивачем його процесуальними правами.

Щодо доводів представника позивача про те, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підписана не уповноваженою собою, суд зазначає наступне.

Договір про надання правової допомоги від 22.03.2021 був укладений між ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності від 20.08.2019 та Адвокатською компанією Полонський і Партнери . Зазначена довіреність не передбачала права передоручення повноважень іншим особам.

Разом з тим, суд звертає увагу, що провадження у справі було відкрито 24.02.2021 в порядку загального позовного провадження. В зв`язку з чим, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України повноважним представником під час розгляду даної справи міг бути лише адвокат, тому особиста участь ОСОБА_6 , який не є адвокатом була не можлива, отже зазначеним договором ОСОБА_6 реалізував своє право участі у розгляді справи шляхом звернення до адвокатської компанії.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Разом з тим, відповідачем не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

З огляду на викладене, правові підстави для задоволення заяви відповідача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Керуючись ст.ст. 141, 142, 258, 260, 261, 353, 354 ЦПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Одеського апеляційного суду.

Повний текст ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України буде складено протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст ухвали складено 17.06.2021.