Ухвала

від 31.01.2023 по справі 307/4698/22

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/4698/22

Провадження № 2/307/941/22

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

31 січня 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.

секретар судового засідання Ситар В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійсненняфіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТУШВАЛ» про захист прав споживачів та відшкодування моральної і матеріальної шкоди,

встановила:

ОСОБА_1 28 листопада 2022 року пред`явив до ТОВ «КАРТУШВАЛ» позов про стягнення із відповідача авансовий платіж в сумі еквівалентній 2500 доларів США на час подання позову складає 99225,00 грн., пеню у розмірі 208372,50 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.

Згідно ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 5 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 31 січня 2022 року на 14 год.

Після відкриття провадження судом встановлено, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні з вимогою до суду позивач посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як убачається зі змісту позовної заяви, вона містить вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн.

Пунктом 5 частини 1статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору відповідно до положеньст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»за вимогу про відшкодування моральної шкоди.

При цьому, згідно положень ч.3ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Однак, відповідно дост.1-1 Закону України «Про захист прав споживачів»цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Одночасно уст. 21 вказаного Закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, законодавець для цілей застосування цьогоЗаконута пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів закріпив, що права споживача вважаються порушеними:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом)обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної,достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Крім того, права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) визначеніст. 10 вказаного Закону.

В обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено жодне із передбаченихст. 21 вказаного Законупорушення його прав з метою застосування цьогоЗаконута пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, зокрема в частині сплати судового збору.

Постановою по справі №761/11472/15-ц від 28.11.2018 року Верховний суд роз`яснив, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо позивач визначив її у грошовому вимірі. Тому в такому випадку судовий збір оплачується за правилами подання позову майнового характеру.

Згідно з ч. 3ст. 23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відтак, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Згідно зіст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні фізичною особою до суду з позовною заявою майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при поданні до суду позову із зазначенням майнової вимоги про стягнення моральної шкоди, з урахуванням ціни позову, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, надавши до суду оригінал квитанції, або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір повинен бути сплачений за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Закарпатській області/Тячівська тг /22030101, код ЄДРПОУ 37975895; рахунок отримувача: UA528999980313151206000007373; банк отримувача Казначейство України.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачене цим Кодексом.

Пунктом 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, позивач ОСОБА_1 подав до суду копії письмових документів, які належним чином ним не посвідчені.

Згідно ч. 11, ч. 12 та ч. 13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175,177цього Кодексу,постановляє ухвалуне пізнішенаступного дня,в якійзазначаються підставизалишення заявибез руху,про щоповідомляє позивачаі надаєйому строкдля усуненнянедоліків,який неможе перевищуватип`яти днівз днявручення позивачуухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 258-261 ЦПК України, суд

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«КАРТУШВАЛ» прозахист правспоживачів тавідшкодування моральноїі матеріальноїшкоди залишити без руху, про що повідомити позивача та встановити позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків заяви.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Л.Р.Сас