Ухвала

від 06.02.2023 по справі 300/772/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 300/772/22 пров. № А/857/12958/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Большакової О.О., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року (суддя Скільський І.І., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Перегінської селищної ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Перегінської селищної ради задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Перегінської селищної ради від 02.02.2022 №408-19/2022 «Про призначення директора Перегінського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Перегінської селищної ради». Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення конкурсу на посаду директора Перегінського міжшкільного навчально-виробничого комбінату Перегінської селищної ради (далі Перегінський МНВК) та зобов`язано прийняти рішення про проведення конкурсу на посаду директора Перегінського МНВК.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року в справі №300/772/22- скасовано, та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , подав апеляційному суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення з питань розподілу судових витрат, у якій просив стягнути на його користь 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, та 1488,60 грн судового збору.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів приходить до висновку про те, що таку задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, законодавець розрізняє судовий збір і витрати, пов`язані з розглядом справи, як такі, що є різними видами судових витрат.

У свою чергу порядок розподілу судових витрат визначений статтею 139 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами другою, третьою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, правила розподілу судових витрат відрізняються залежно від суб`єктного складу осіб, які беруть участь у справі.

При цьому положеннями статті 139 КАС України не передбачено стягнення в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб`єктом владних повноважень судового збору у справі.

Порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано частиною 11 статті 139 КАС України, згідно якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги

Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 травня 2019 року в справі № 821/410/17, від 22 січня 2020 року у справі № 808/2832/17, від 19 жовтня 2021 року у справі 520/13581/2020 та в подальшому підтримана зокрема в постанові від 09 червня 2022 року у справі № 120/832/21-а

Так, у даній справі заявник брав участь у справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступав у справі на стороні відповідача та заперечував проти заявлених позовних вимог.

Отже, судові витрати, понесені заявником, відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку частини 10 статті 139 КАС України, положення якої передбачають відшкодування відповідачу - суб`єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов`язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз, та не встановлюють стягнення в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб`єктом владних повноважень судового збору.

Таким чином, оскільки обґрунтовуючи необхідність прийняття додаткового судового рішення у справі заявник посилається саме на не вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат, які за встановлених обставин справи не підлягають розподілу, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення у зазначеній справі про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 241, 242, 252, 325, 328-331 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. О. Большакова М. А. Пліш