Ухвала

від 18.01.2023 по справі 372/4900/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 18 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2022 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання заступника начальника слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку домоволодіння, де проживає ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186801:01:017:0130, а саме: грошові кошти у сумі 9000 гривень, мобільний телефон марки «Iphone 8» з IMEI НОМЕР_1 , сім-карткою мобільного оператора Vodafone НОМЕР_2 .

В іншій частині клопотання відмовлено.

Приймаючи рішення, слідчий суддя зазначив про наявність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучене майно, а саме грошові кошти та мобільний телефон з сім-картою, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2022 року скасувати в частині накладення арешту на майно та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити.

Представник вважає ухвалу слідчого судді частково незаконною в частині накладення арешту на майно у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Стверджує, що строки розгляду клопотання не дотримані, порушено вимоги ч. 6 ст. 173 КПК України, ухвала судом постановлена значно пізніше, аніж 72 години, оскільки клопотання подано до суду 16 листопада 2022 року, а питання про накладення арешту на майно вирішувалося 21 листопада 2022 року.

Також звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК України процесуальні дії повинні виконуватись у встановлені цим Кодексом строки.

Зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, однак ані в клопотанні слідчого, ані в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містять вилучені грошові кошти в сумі 9000 гривень, мобільний телефон марки «Iphone 8», а також, яким чином вказане майно могло бути використане як знаряддя вчинення злочину, відтак не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

Учасники провадження у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовані, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді оскаржена, в частині накладення арешту на майно, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді лише в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з матеріалами судового провадження, Обухівським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 06 жовтня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021111230001203 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в особливо великих розмірах.

15 листопада 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 04 листопада 2022 року проведено обшук у домоволодінні, де проживає ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186801:01:017:0130, в ході якого виявлено та вилучено: автомобіль «Volkswagen» модель Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; грошові кошти номіналом 500 гривень в загальній кількості 18 купюр; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Volkswagen» модель Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Iphone 8» з IMEI НОМЕР_1 , сім-карткою мобільного оператора Vodafone НОМЕР_2 .

16 листопада 2022 року заступник начальника слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Обухівського районного суду Київської області з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході обшуку у домоволодінні, де проживає ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186801:01:017:0130, а саме: грошових коштів в сумі 9000 гривень; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Volkswagen» модель Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; мобільного телефону марки «Iphone 8» з IMEI НОМЕР_1 , сім-карткою мобільного оператора Vodafone НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2022 року клопотання слідчого задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти в сумі 9000 гривень, мобільний телефон марки «Iphone 8» з IMEI НОМЕР_1 , сім-карткою мобільного оператора Vodafone НОМЕР_2 , в іншій частині - відмовлено.

Таке рішення слідчого судді в частині накладення арешту на майно, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.

Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 1201111230001203,про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку у домоволодінні, де проживає ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186801:01:017:0130, слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам, викладених в апеляційній скарзі, прийшов до правильного висновку щодо необхідності накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним з метою забезпечення його збереження, врахувавши наявні матеріали провадження та надану постанову про визнання майна як речового доказу.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На переконання колегії суддів клопотання слідчого про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, в тому числі щодо дотримання процесуальних строків при розгляді клопотання, не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для арешту майна та не є безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, вилучене в ході обшуку у домоволодінні, де проживає ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186801:01:017:0130,врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 21 листопада 2022 року, в частині, якою задоволено частково клопотання заступника начальника слідчого відділу Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку домоволодіння, де проживає ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3223186801:01:017:0130, а саме: грошові кошти у сумі 9000 гривень, мобільний телефон марки «Iphone 8» з IMEI НОМЕР_1 , сім-карткою мобільного оператора Vodafone НОМЕР_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 372/4900/21 Справа №11-сс/824/516/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1