Ухвала

від 31.01.2023 по справі 991/752/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

справа №991/752/23

провадження №2-а/991/5/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«31» січня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Шкодіна Я.В.,

суддів: Задорожної Л.І., Федорова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції»,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2023 року до Вищого антикорупційного суду звернулось Міністерство юстиції України (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», та стягнення активів у дохід держави.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31 січня 2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.

Одночасно із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 56,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що громадянин рф ОСОБА_1 є депутатом державної думи федеральних зборів рф, членом політичної партії «справедлива росія - за правду», є учасником багатьох економічних та банківських форумів, головою комітету державної думи по фінансовому ринку, тобто особою, яка координує напрям законопроектної роботи в рамках розвитку російської економіки. Нині ОСОБА_1 безпосередньо бере участь у пошуку варіантів для стабілізації російської економіки, яка потерпає від наслідків непростої геополітичної ситуації, яка склалась, ігнорує факт наявності у діях вищого політичного керівництва рф складу міжнародно-протиправних діянь, свідомо сприяє посиленню його загарбницьким планам стосовно території України шляхом підтримки визнання так званих «днр» та «лнр» окремими державними утвореннями, а також «включення» окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України до складу рф, докладає чималі зусилля для встановлення законодавчих заохочень для мобілізованих, направлених на війну в Україні. Вказані дії ОСОБА_1 свідчать про беззаперечну підтримку незаконних дій влади рф щодо повномаштабного вторгнення в Україну, зокрема усіх політичних рішень щодо незаконного розширення юрисдикції держави-агресора на територіях, які входять до складу України, а також участь у розпалюванні та спонуканні до ворожнечі.

З метою виконання рішень РНБО щодо блокування активів підсакційної особи строком на 10 років, Мін`юст здійснив перевірку наявних у такої особи активів. Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 56,4 кв.м.

Враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про стягнення майна, позивач просить задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність її задоволення з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст. 150 КАС України).

З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із змінами в Україні введений воєнний стан, правовий режим якого триває і досі.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 07 вересня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (введене в дію Указом Президента України від 07 вересня 2022 року № 637/2022) стосовно ОСОБА_1 (7 позиція у додатку до цього рішення) ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина рф, депутата державної думи федеральних зборів рф, члена політичної партії «справедлива росія - за правду», застосовано санкцію у вигляді блокування активів на 10 років.

ОСОБА_1 з 19 вересня 2012 року є діючим депутатом державної думи рф, обраний у виборчому окрузі №37 (Канашський - Чуваська Республіка - Чувашія), політична партія «справедлива росія - за правду). Вказані відомості підтверджуються витягом з офіційного вебресурсу державної думи федеральних зборів російської федерації. Користуючись своїм службовим становищем та реалізуючи свої повноваження, ОСОБА_1 брав участь у законодавчому процесі, зокрема не залишився осторонь, а віддав свій голос на підтримку низки злочинних законопроектів (проекту постанови держдуми (15 лютого 2022 року) №58243-8, наслідком прийняття якої стало підписання президентом рф указів №71 «О признании донецкой народной республики» та №72 «О признании луганской народной республики»; проектів федеральних законів (22 лютого 2022 року) №№ 75577-8, 75578-8; проектів федеральних конституційних законів (03 жовтня 2022 року) №№ 203817-8, 203816-8, 203819-8, 203818-8), якими вище політичне керівництво рф і досі намагається легітимізувати окупацію східних та південних областей України.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1 , будучи депутатом державної думи федеральних зборів російської федерації, у повному обсязі підтримує політику вищого керівництва рф, брав і бере участь в ухваленні рішень про поширення юрисдикції держави-агресора на території міжнародно визнаних кордонів України. Такі його дії мають постійний та триваючий характер, вчиняються ним умисно і свідомо, починаючи з повномаштабного вторгнення російської федерації на територію України. Зазначає, що така позиція ОСОБА_1 спрямована на невизнання суверенітету, територіальної цілісності та зовнішньополітичного стратегічного курсу України, права нашого народу на самовизначення. ОСОБА_1 умисно поширює серед своїх виборців ідеї так званого «звільнення території днр, лнр, Херсонської та Запорізької областей», а також бере безпосередню участь в ухваленні рішень, які, відповідно до норм міжнародного права та/або законодавства України, мають ознаки воєнних злочинів, геноциду або злочинів проти людяності, свідчать про свідоме розпалювання ненависті до Українського народу, його культури, державної мови, національної ідентичності. Також позивач зазначає, що публікаціями про прийняття нормативно-правових актів, що встановлюють додаткові соціальні гарантії та пільги військовослужбовцям рф, що беруть безпосередню участь у війні на території України, та про ідею так званого «возз`єднання» південних та східних областей України з рф, ОСОБА_1 глорифікує злочинні дії військових рф, вищого політичного керівництва рф, а також діяльність представників окупаційної адміністрації держави-агресора та представників підконтрольних державі-агресору самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 квітня 2019 року № 826/10936/18.

Колегія суддів вважає, що вказаний підхід може бути застосований і при вирішенні питання забезпечення позову у справах про застосування санкції передбаченої п. 11 ст. 1 ч. 4 Закону України «Про санкції», оскільки у випадку задоволення позовної заяви і невжиття заходів із забезпечення позову протягом розгляду справи в суді, іншим чином реалізувати ухвалене рішення у випадку втрати активів не буде можливим, оскільки відповідачем виступає нерезидент, який перебуває, отримує головні доходи та володіє майном на території країни-агресора, а також на території, окупованій цією країною. Вказане виключить досягнення мети позивача у конкретній адміністративній справі - застосування санкції до відповідної особи.

Так, підставами застосування санкцій у виді блокування активів фізичних та юридичних осіб є дії фізичної та юридичної особи, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження прав власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їх прав і свобод, які виникли з моменту набуття чинності Законом України «Про санкції» у 2014 році. Норма у цій частині діяла з 12 вересня 2014 року, що свідчить про, що відповідач мав бути обізнаним, що у разі вчинення зазначених вище дій відносно нього можуть бути запровадженні санкції з боку держави України, у тому числі й блокування активів.

Позивачем обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони вчиняти органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна, що належить відповідачу.

Вимогою адміністративного позову є стягнення у дохід держави активу відповідача (об`єкта нерухомості), який йому належать на праві приватної власності. Тобто, логічно презюмувати, що невжиття таких заходів (заборони вчинення реєстраційних дій по відношенню до майна відповідача, яке може бути за результатами судового розгляду стягнуте в дохід держави) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач, будучи обізнаним про адміністративний позов про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави активу, яке йому належать, може вчинити дії з відчуження такого нерухомого майна з метою унеможливлення стягнення цього активу. У випадку ж відчуження нерухомого майна до прийняття кінцевого рішення у справі, це може спричинити значні складнощі для повернення існуючого становища.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення остаточного рішення у справі, при цьому вважає, що вказані у заяві заходи забезпечення позову є розумними та адекватними, а також такими, що застосовані в такий спосіб, який не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та гарантує ефективність судового захисту в разі задоволення цього позову.

Оскільки законом визначено стислий строк розгляду цієї справи, незалежно від результатів вирішення даної адміністративної справи по суті, вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову не в змозі завдати істотної шкоди існуючим правам відповідача.

З огляду на викладене, дослідивши зміст заяви позивача та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника, та як наслідок, про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 156 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову у справі за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції» - задовольнити.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкту нерухомого майна, який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина рф, РНОКПП - НОМЕР_1 , а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 56,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та з цього дня підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Окрім того, у відповідності до статті 157 КАС України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Головуючий Я. ШКОДІН

Судді О. ФЕДОРОВ

Л. ЗАДОРОЖНА