Постанова

від 25.01.2023 по справі 921/61/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. м. Львів Справа №921/61/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М.Гриців

Н.М.Кравчук

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н від 22.09.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/2349/22 від 23.09.2022)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18 серпня 2022 року (суддя Стадник М.С., повний текст рішення складено та підписано 14.09.22, м. Тернопіль )

у справі №921/61/22

за позовом ОСОБА_2 , м. Тернопіль

до відповідача ОСОБА_1 , м. Ужгород, Закарпатська область

про стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49 250 грн.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не зявились;

від відповідача : не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

21.01.2022 на розгляд Господарського суду Тернопільської області від ОСОБА_2 поступила позовна заява до відповідача ОСОБА_1 про стягнення (витребування з володіння) ОСОБА_1 частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Транс» (код ЄДРПОУ 32481952) в розмірі 49250,00 грн. на користь ОСОБА_2 .

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами 27.02.2019 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ ТРАНС» № 27/01, відповідно до якого ОСОБА_2 передає у власність належну їй частку у статутному капіталі товариства, що становить 50%, фактичний розмір якої становить 49 250,00грн., з усіма правами і обов`язками, що належать учаснику товариства, а ОСОБА_1 приймає її та зобов`язується оплатити, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. На виконання договору складено нотаріально посвідчений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» від 27.02.2019р. Під час укладення договору ОСОБА_1 не провів оплату частки, пояснивши наявність тимчасових фінансових труднощів та просив відтермінувати оплату. Отже, у зв`язку із не оплатою відповідачем вартості переданої частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49 250,00грн., позивач в односторонньому порядку, визначеному у п. 4.3 договору відмовилася від договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» № 27/01 від 27.02.2019, шляхом складення нотаріально посвідченої заяви від 13.12.2021. Заява про відмову від договору направлена на адресу ОСОБА_1 та отримана ним 17 грудня 2021р., проте відповідач не повернув належну позивачу частку у статутному капіталі товариства та відмовляється від складення акту прийому-передачі зазначеної частки. Відповідно до цього позивач просить в примусовому порядку стягнути (витребувати з володіння) ОСОБА_1 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Транс» (код ЄДРПОУ 32481952) в розмірі 49250,00 грн. на користь ОСОБА_2 .

В обґрунтування даних позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 316, 319, 328, 653 Цивільного кодексу України, ст. 167 Господарського кодексу України та ч.5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

Відповідач ОСОБА_1 , в свою чергу заперечив позовні вимоги, вказавши про те, що предметом спору у даній справі є частка засновника ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «ПОДІЛЛЯ ТРАНС» у розмірі 49 950,00грн., яку позивач просить витребувати з володіння ОСОБА_1 , проте такої частки у статутному капіталі вказаного товариства не існує, так як відповідно до пункту 2.8.2 діючого статуту ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» та витягу з ЄДРПОУ - частка учасника ОСОБА_1 становить 442 178,74 грн., а не 49 950,00 грн. Вказує, що учасник ОСОБА_1 здійснив свій вклад у статутний капітал товариства не грошовими коштами, а нерухомим майном, а саме: незавершене будівництво готовністю 6%, земельні ділянки площею 0,0781 га та 0,0356 га, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» від 13.03.2019 та актом приймання-передачі частки до статутного фонду даного товариства від 13.03.2019, вартість цього майна оцінена в сумі 442 178,74 грн., що склало новий розмір частки учасника у статутному капіталі. Також, вказує на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, так як такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів, крім того такий спосіб захисту не може бути використаний продавцем, з метою відновлення його права на одержання грошових коштів, а не з метою неправдивого збагачення, якщо, наприклад ринкова ціна на придбане майно збільшилася, в тому числі завдяки його поліпшенню покупцем. За таких умов підлягає застосуванню ч. 3 ст. 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, при цьому посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.09.2020р. у справі №916/667/18 та правову позицію Верховного Суду в постанові від 01.06.2021р. у справі №911/796/20.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18 серпня 2022 року у справі №921/61/22 позовні вимоги задоволено; стягнуто (витребувано з володіння) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) частку у статутному капіталі ТОВ «Поділля Транс» (ідентифікаційний код 32481952) у розмірі 49250,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Дане рішення мотивоване тим, що договір №27/02 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля-Транс» від 27.02.2019 є розірваним , а сторони в договорі наслідком його розірвання встановили перехід права власності на частку від покупця до продавця із моменту отримання заяви про розірвання договору , а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач набув право вимоги, щодо стягнення (витребування з володіння ОСОБА_1 ) частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля-Транс» у розмірі 49250,00 грн. При цьому, вказує, що при відсутності належних доказів оплати відповідачем частки у статутному капіталі товариства, судом взято до уваги надані позивачем докази, які більш вірогідні чим докази подані відповідачем, а тому позовні вимоги задоволено.

Відповідач ОСОБА_1 , не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме ст. ст. 12, 21, ч.8 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. ст. 203, 215, 612, 613, 631 651 ЦК України та з порушення норм процесуального права , з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник вказує, що судом не дано належної оцінки тому, що: відповідач повністю сплатив розмір частки у день укладення договору , що підтверджується рішенням загальних зборів учасників та актом приймання передачі частки; правовими наслідками розірвання договору є отримання сторонами того, що було предметом договору; діючим законодавством не передбачена відмова від договору, який є виконаним. Вважає, що спірний договір був виконаним на момент підписання акту прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля-Транс», а тому вважає, що заява про відмову від договору є нікчемною та не створює жодних правових наслідків.

Також скаржник зауважує, що судом не визнавався акт приймання-передачі частки від 27.02.2019 недійсним, а тому висновки суду не відповідають його змісту, і вказані порушення є підставою для скасування судового рішення, в силу вимог п.3 ч.1 ст. 227 ГПК України. Окремо вказує, що у договорі не міститься банківських реквізитів для сплати частки і позивач не надала жодних доказів , що такі нею надавались відповідачу, а відтак вважає, що подальші дії позивача після укладення договору (підписання акту про відсутність претензій, участь у зборах товариства і підтвердження на них передачі частки відповідачу) , на думку скаржника свідчать , що з ним були проведені розрахунки в момент укладення договору. Дане свідчить про недобросовісність поведінки позивача.

Скаржник вказує на те, що предметом позову є витребування частки у статутному капіталі розміром 49250,00 грн., а тому суд зобов`язаний був з`ясувати , якою була ринкова вартість частки ОСОБА_2 , чого не було зроблено. На момент переходу частки ні майна на балансі , ні коштів на рахунках ТОВ «Поділля-Транс» не було , а тому ринкова вартість частки становила 0,00 грн.

Звертає увагу також скаржник на те, що на загальних зборах учасників ТОВ «Поділля-Транс» позивач особисто підтвердила факт укладення договору купівлі-продажу та відсутність претензій до ОСОБА_1 , що свідчить про фактичне виконання договору , а тому позивач позбавлена права на його розірвання.

Судом, на думку, скаржника, не взято до уваги того, що частка учасника у розмірі 49250,00 грн. перестала існувати в 2019 році , після збільшення статутного капіталу , коли було встановлено нові розміри часток учасників. Натомість ,заявленою позовною вимогою є саме стягнення «частки», а не «її частини», і жодних заяв про зміну позовних вимог не заявлялось.

Відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в позові - відмовити.

20.01.2023 в канцелярію суду від представника позивача поступили додаткові пояснення у справі, у яких посилаючись на положення ч.ч.1-2 ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вказує, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 27.02.2019 №27/02 частка ОСОБА_2 у статутному капіталі визначена у номінальній вартості становила 49 250,00 грн. та додатково визначалась у відсотках в розмірі 50%. Поряд із цим, на дату звернення до суду, у зв`язку із збільшенням учасниками товариства «Поділля-Транс» розміру статутного капіталу, розмір номінальної частки яка стягується (витребовується з володіння) ОСОБА_2 не змінилась та становить 49 250,00 грн., а розмір частки у відсотковому відношенні зменшився з 50% до 5,569%. Отже, відповідно до цього вважає правильним є стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля-Транс» у розмірі, який виражається номінальною вартістю , а не у відсотковому співвідношенні.

Щодо неналежного способу судового захисту порушеного права, то вказує, що договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 27.02.2019 №27/02 є розірваним , і в свою чергу за наслідками розірвання договору, ОСОБА_1 зобов`язаний повернути ОСОБА_2 частку у статутному капіталі ТОВ «Поділля-Транс». Відповідно посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду України у справі №916/667/18 та позицію Верховного Суду у справі №911/796/20 вважає недоречними , оскільки такі прийняті за інших обставин ніж у даній справі та з іншим предметом позову, а саме там предметом є розірвання договору купівлі-продажу.

Крім цього, позивач вказує, що ним формувались позовні вимоги, відповідно до ч.5 с. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» (у редакції, чинній з 17.06.2018), де міститься перелік судових рішень, на підстав яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Вказує, що цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним.

Відповідно до цього, просить, відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача , а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Також, 25.01.2023 в канцелярію суду через систему електронний суд від представника відповідача (скаржника) поступили додаткові пояснення у справі, б/н від 24.01.2023 (вх. № апеляційного суду 01-04/484/23 від 25.01.2023), які по суті дублюють апеляційну скаргу. Крім цього зазначає, що ні в статутних документах ТОВ «Поділля-Транс» , ні у витягу з ЄДРПОУ по даному ТОВ, ні в позовній заяві , ні в оскаржуваному судовому рішенні відсоткова частка учасників у розмірі 5,569% не згадуються. На момент продажу своєї частки учасником ОСОБА_2 новому учаснику ОСОБА_1 , розмір частки становив 50% статутного капіталу. Після збільшення розміру статутного капіталу, змінився і розмір часток учасників. Так після внесення ОСОБА_1 двох земельних ділянок і об`єкту незавершеного будівництва розмір його частки збільшився і склав 442 178,74 грн. Звертає увагу на те, що справи №921/61/22 та №911/796/20 є ідентичними , так як в цих спорах має місце купівля-продаж частки у статутному капіталі, твердження продавця про «несплату його вартості», оформлення зміни учасника у товаристві; позов продавця про витребування саме частки , а не грошової суми.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Кравчук Н.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , б/н від 22.09.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/2349/22 від 23.09.2022) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18 серпня 2022 року у справі №921/61/22. Витребувано матеріали справи №921/61/22 в Господарського суду Тернопільської області.

18.11.2022 в канцелярію суду поступили матеріали справи №921/61/22.

В подальшому, ухвало суду від 22.11.2022 призначено розгляд справи №921/61/22 в судове засідання на 14 грудня 2022 року.

В судове засідання 14.12.2022 з`явилися представники сторін, які підтримали свої доводи і заперечення з мотивів наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 14.12.2022 , судова колегія оголосила перерву до 25.01.2023 до 12 год. 00 хв.

В судове засідання 25.01.2023 сторони участі не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.12.2022.

Додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи на час розгляду справи не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та письмовими поясненнями, заслухавши пояснення представників учасників процесу в попередньому судовому засіданні, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про не відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області від 18 серпня 2022 року у справі №921/61/22 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи:

27.09.2019 фізичною особою громадянкою України ОСОБА_2 (продавець) та фізичною особою громадянином України ОСОБА_1 (покупець) укладено договір №27/02 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС»

Згідно п.1.1. даного договору, продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених у договорі передати покупцеві належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС», що становить 50% статутного капіталу Товариства з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику товариства, відповідно до статуту та законодавства України, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених у договорі прийняти та оплатити її вартість.

Пунктом 1.3.1. договору визначено, що загальна частка продавця у статутному капіталі товариства складає 50% (сформована повністю), розмір фактичного внеску - 49 250,00 гривень, склад внеску: грошові кошти.

Продаж частки у статутному капіталі товариства за домовленістю сторін вчиняється за 49 250,00грн., яку покупець сплачує продавцю під час укладання договору. Продаж зазначеної частки у статутному капіталі товариства вчиняється, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця. Факт отримання коштів продавцем підтверджується випискою по рахунку продавця про зарахування грошових коштів в сумі повної ціни договору ( п. 2.1, 2.2, 2.3 договору).

Крім цього у п.п. 4.2, 4.3. договору встановлено, що у випадку, якщо покупець не здійснить оплату, в сумі та в строк, визначений в пунктах 2.1 та 2.2 договору, то продавець має право здійснити односторонню відмову від договору, яка оформляється у формі нотаріального посвідченої заяви, що має бути передана покупцю.

Нотаріально посвідчена заява продавця про відмову від договору засвідчує факт розірвання договору та перехід права власності на частку від покупця до продавця, в тому числі право на управління, отримання відповідної частки прибутку, а також право на отримання активів у разі ліквідації Товариства, а також інші права, визначені статутом та чинним законодавством України щодо учасника товариства із моменту отримання такої заяви. Заява є юридичною підставою та невід`ємною частиною договору для внесення змін до статуту товариства щодо складу учасників товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в порядку передбаченому чинним законодавством України. Покупець цим підтверджує, що він згоден із порядком односторонньої відмови продавця від договору, переходу права власності на частку, що відчужується до продавця, порядком розрахунків та всіма юридичними наслідками такої відмови, що викладені у договорі ( п. п. 4.4, 4.5, 4.6 Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності, з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за ним. Договір діє протягом строку, що є достатнім для належного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним, та припиняє свою дію лише: (1) у випадку повного виконання сторонами всіх обов`язків за договором; (2) в разі укладення сторонами двохсторонньої додаткової угоди про припинення дії договору; (3) за рішенням суду; (4) через односторонню відмову Продавця, в порядку визначеному договором ( п. п. 7.1, 7.2 Договору).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ОСОБА_2 передала, а ОСОБА_1 прийняв частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» у розмірі 50% відсотків, яка в грошовому еквіваленті становить 49 250,00грн., про що складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальність «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» від 27.02.2019, який підписаний сторонами без заперечень, підписи яких посвідчені нотаріально, а саме: підпис ОСОБА_1 посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу Деяк К.К. 27.02.2019 за реєстровим №375 та підпис ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Кравець Т.В. 11.03.2019р. за реєстровим №328.

В подальшому, відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС», оформленого протоколом №11/03 від 11.03.2019, зокрема, вирішено: - погодити продаж учасником ОСОБА_2 корпоративних прав належної їй частки у статутному капіталі товариства громадянину України ОСОБА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу частки; - виключити ОСОБА_2 із складу учасників товариства, у зв`язку із продажем належної їй частки; - прийняти до складу учасників товариства громадянина України ОСОБА_1 , у зв`язку із купівлею частки у статутному капіталі товариства; - затвердити наступний розподіл часток у статутному капіталі товариства: ОСОБА_3 50% - 49 250,00 грн.; ОСОБА_1 50% - 49250,00 грн.; - у зв`язку із зміною складу учасників товариства - викласти та затвердити статут товариства в новій редакції.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС», оформленого протоколом №13/03 від 13.03.2019, зокрема, вирішено:

1. погодити збільшення статутного капіталу товариства за рахунок внесення учасником ОСОБА_1 належного йому на праві власності майна:

- незавершене будівництво готовністю 6%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 791664921101, вартістю 195 213,79грн., відповідно до експертного висновку ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛАДА» ( код 41341913);

- земельна ділянка площею 0,0781 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:26:001:02333, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 955634021101, вартістю 117 831,16 грн., відповідно до експертного висновку ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛАДА»;

- земельна ділянка площею 0,0356 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110100000:26:001:02332, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95561021101, вартістю 79 883,79 грн. відповідно до експертного висновку ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ЛАДА»;

2. погодити збільшення статутного капіталу товариства за рахунок внесення учасником ОСОБА_3 додаткового внеску в сумі 392 928,74 грн. у грошовому вигляді на рахунок товариства; затвердити наступний перерозподіл часток у статутному капіталі товариства: ОСОБА_3 - 50% на суму 442178,74грн., ОСОБА_1 - 50% на суму 442 178,74грн;

3. у зв`язку із збільшення статутного капіталу товариства викласти та затвердити статут товариства в новій редакції.

На виконання рішення (протокол №13/03 від 13.03.2019) учасник ОСОБА_1 передав, а ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» прийняло, як внесок до статутного капіталу товариства належне на праві власності майно: незавершене будівництво готовністю 6%, земельні ділянки площею 0,0781 га та 0,0356 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даних з Держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань приватним нотаріусом Жовнір І.Т. 19.03.2019 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» та державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зміну розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна складу засновників (учасників).

Позивач ОСОБА_2 , в позовній заяві вказує, що у зв`язку із не оплатою ОСОБА_1 вартості переданої йому частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49 250, 00 грн., вона в односторонньому порядку, відповідно до п. 4.2 договору, відмовилася від договору №27/02 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» від 27.02.2019, про що складено заяву, яка посвідчена 13.12.2021 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Федірко Г.М. за реєстровим №2093.

Заява про відмову від договору з вимогою негайно повернути належну ОСОБА_2 частку у товаристві, шляхом складення акту прийому-передачі частки у статутному капіталі, направлена ОСОБА_1 14.12.2021 та отримана ним 17.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач не повернув належну позивачу частку у статутному капіталі ТОВ «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС», що відповідно, як вказує позивач, стало підставою для звернення останнього з позовом до суду про стягнення (витребування з володіння) ОСОБА_1 частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Транс» (код ЄДРПОУ 32481952) в розмірі 49250,00 грн. на користь ОСОБА_2 , який рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.08.2022 у справі №921/61/22 був задоволений.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

У відповідності до положень частин 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства (ч. ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства ( ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб-підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Як встановлено матеріалами та обставинами справи, сторонами, 27.02.2019 укладено договір №27/02 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» (Т-1, а.с.16-18), згідно п.2.2. якого, покупець (відповідач) сплачує продавцю (позивачу ) суму, зазначену в п.2.1. даного договору під час укладення даного договору.

Як вбачається з акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля Транс» від 27.02.2019, сторони не мають один до одного матеріальних претензій, у зв`язку з передачею зазначеної у акті частки у статутному капіталі ТОВ «Поділля-Транс» (Т-1, а.с.19-20).

Крім цього, протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Поділля-Транс» від 11.03.2019 розглянуто було заяву ОСОБА_2 про відчуження нею частки у статутному капіталі товариства (Т-1, а.с.21-22), вирішили зокрема погодити продаж учасником ОСОБА_2 корпоративних прав належної їй частки у статутному капіталі товариства громадянину України ОСОБА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу частки; виключити ОСОБА_2 із складу учасників товариства, у зв`язку із продажем належної їй частки; прийняти до складу учасників товариства громадянина України ОСОБА_1 у зв`язку з купівлею частки у статутному капіталі товариства. Затверджено розподіл часток ОСОБА_3 50% - 49250,00 грн. ОСОБА_1 50% 49250,00 грн.

З огляду на наведене, судова колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що акт приймання-передачі частки, у якому зазначено про відсутність матеріальних претензій є належним доказом проведення оплати за частку.

Слід зазначити, що акт приймання-передачі частки від 27.02.2019 недійсним не визнавався.

Крім цього, слід зазначити, що у договорі №27/02 від 27.02.2019 не міститься банківських реквізитів для сплати частки і позивач не подала жодних доказів, що такі нею надавались відповідачу.

Як встановлено з обставин справи позивач вказує, що у зв`язку із не оплатою ОСОБА_1 вартості переданої йому частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49 250, 00 грн., вона в односторонньому порядку, відповідно до п. 4.2 договору, відмовилася від договору №27/02 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ТРАНС» від 27.02.2019, про що складено заяву, яка посвідчена 13.12.2021 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Федірко Г.М. за реєстровим №2093.

Однак, судом апеляційної інстанції вище встановлено, що спірний договір був виконаний в момент підписання акту прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Подділля Транс», а тому заяву про відмову від вже виконаного договору слід вважати нікчемною, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог п.2.2. договору, покупець сплачує продавцю суму зазначену в п.2.1. даного договору під час укладення даного договору.

За змістом п.4.1. договору перехід до покупця права власності на частку, що відчужується, за домовленістю сторін, виникає після державної реєстрації змін до статуту товариства, пов`язаних зі зміною складу учасників.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Поділля Транс» від 11.03.2019 розглянуто заяву ОСОБА_2 про відчуження нею частки у статутному капіталі товариства. Вирішено прийняти до складу учасників товариства ОСОБА_1 , у зв`язку із купівлею частки у статутному капіталі товариства.

Таким чином судова колегія апеляційного суду, з врахуванням наведеного вважає, що з моменту переходу права власності на частку до відповідача, договір є виконаним.

У відповідності до вимог ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Отже, з даного вбачається, що розірвати можна лише чинний договір.

Відтак, обґрунтованим є посилання скаржника на те, що лише до державної реєстрації змін до статуту товариства, пов`язаних зі зміною складу учасників, позивач могла реалізувати своє право на відмову від договору.

Натомість, на загальних зборах учасників ТОВ «Поділля Транс», позивач, особисто підтвердила факт укладення договору купівлі-продажу та відсутність претензій до ОСОБА_1 .

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлена у справі позовна вимога стягнути (витребувати з володіння) ОСОБА_1 частку у статутному капіталі ТОВ «Поділля Транс» в розмірі 49250,00 грн. на сьогодні не існує, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2.8.2. діючого статуту товариства частка учасника у статутному капіталі товариства, щодо учасника ОСОБА_1 становить у гривнях 442178,74 грн.(а.с.109-110, 118-124)

Згідно витягу з ЄДРПОУ по ТОВ «Поділля Транс», частка учасника ОСОБА_1 становить 442 178,74 грн.

Відповідно до цього, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки та не досліджено факт існування на час розгляду даної справи частки ОСОБА_1 в іншому розмірі ніж витребовується позовом.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Згідно вимог ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які ходять в предмети доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин справи, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З врахуванням матеріалів та обставин справи наявних в них доказах, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови в позові за необґрунтованістю, а відтак неналежний спосіб захисту в даній справі судом апеляційної інстанції не досліджується.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок, щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.

На підставі викладеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, тому, рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, а в позові - відмовлено.

Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги відповідача, судові витрати, понесені ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню та покладаються на ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н від 22.09.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/2349/22 від 23.09.2022) задоволити.

2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 18 серпня 2022 року у справі №921/61/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові - відмовити.

3.Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на ОСОБА_2 .

4.Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 3721,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

7.Матеріали справи №921/61/22 повернути Господарському суду Тернопільської області.

Повний текст постанови складено та підписано 07.02.2023.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяН.М. Кравчук