Постанова

від 24.01.2023 по справі 911/2714/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2023 р. Справа№ 911/2714/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Євсікова О.О.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Войтюк Д.В.

від відповідача: Іванов А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокатмеханізація" та Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго"

на рішення господарського суду Київської області від 10.08.2022 (повний текст складено 22.08.2022)

у справі № 911/2714/21 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокатмеханізація»

про розірвання договору, стягнення пені та штрафу

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на них

У вересні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Укргідроенерго» (далі по тексту - позивач; ПрАТ «Укргідроенерго») звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокатмеханізація» (далі по тексту - відповідач; ТОВ «Будпрокатмеханізація») про розірвання договору №РВ-17Б/2017 від 09.10.2017, стягнення 1 962 412, 97 грн пені та 231 650, 77 грн штрафу.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач, як підрядник, прострочив виконання робіт за договором № РВ-17Б/2017 від 09.10.2017 на суму 3 309 296, 75 (з ПДВ). Отже, у зв`язку з порушенням істотних умов договору позивач вбачає підстави для його розірвання та нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт. Матеріально-правовою підставою позову визначено норми статей 16, 251, 525, 530, 546, 599, 610, 611, 612, 627, 629, 651 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) та норми статей 20, 175, 193, 199, 230 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти його задоволення, посилаючись на недотримання позивачем досудового врегулювання спору, продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі № 911/2714/21 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 962 412,97 грн пені, 231 650,77 грн штрафу та 32 910,96 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Підставою для ухвалення рішення про задоволення вимог щодо стягнення штрафних санкцій став висновок суду першої інстанції про несвоєчасне виконання відповідачем підрядних робіт (період прострочки з 20.09.2018 до 04.05.2020) на суму 3 309 296, 75 грн. При цьому, суд зазначив, що строк виконання робіт у встановленому договором порядку не змінювався. Відмовляючи в задоволенні вимоги про розірвання договору суд виходив з того, що позивачем не було дотримано порядку розірвання господарських договорів (ст. 188 ГК України), оскільки позивачем не було надіслано іншій стороні (відповідачу) відповідної пропозиції.

Процедура апеляційного провадження

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2022 та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 12.09.2022 апеляційні скарги ПрАТ «Укргідроенерго») та ТОВ «Будпрокатмеханізація» на рішення господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі № 911/2714/21 передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 витребувано з господарського суду Київської області матеріали справи №911/2714/21 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ТОВ «Будпрокатмеханізація» та ПрАТ «Укргідроенерго» на рішення господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі № 911/2714/21 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ «Будпрокатмеханізація» та ПрАТ «Укргідроенерго» на рішення господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі № 911/2714/21; апеляційні скарги призначено до розгляду на 16.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 30.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 14.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 25.01.2023.

У зв`язку з відпусткою судді Владимиренко С.В. за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/44/23 від 09.01.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/2714/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Демидова А.М., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 апеляційні скарги ТОВ «Будпрокатмеханізація» та ПрАТ «Укргідроенерго» на рішення господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі №911/2714/21 прийнято до провадження у новому складі суду; розгляд апеляційних скарг призначено на 24.01.2023.

У зв`язку з обранням судді Попікової О.В. членом Вищої ради правосуддя за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/189/23 від 16.01.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи №911/2714/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Євсіков О.О., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 апеляційні скарги ТОВ «Будпрокатмеханізація» та ПрАТ «Укргідроенерго» на рішення господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі №911/2714/21 прийнято до провадження у новому складі суду; розгляд апеляційних скарг призначено на 24.01.2023.

У судове засідання 24.01.2023 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу позивача, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовну вимогу про розірвання договору задовольнити. В задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив її відхилити та задовольнити апеляційну скаргу відповідача, скасувати оскаржене рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені та штрафу і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в решті рішення - залишити без змін.

Короткий зміст апеляційних скарг і заперечень на них

ПрАТ «Укргідроенерго» до Північного апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі №911/2714/21, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору №РВ-17Б/2017 від 09.10.2017 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вказану позовну вимогу задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач вказує на те, що договором не встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору. Договір підлягає розірванню в односторонньому порядку у зв`язку з істотними порушеннями його умов відповідачем. Судове рішення в оскаржуваній частині ухвалене без урахування права позивача на розірвання договору в порядку ч. 2 ст. 651 ЦК України та позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.02.2019 у справі №914/2649/17.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач не визнає твердження про істотні порушення умов договору та вказує на відсутність у позивача права на розірвання договору в односторонньому порядку.

Також до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі №911/2714/21 звернулось ТОВ «Будпрокатмеханізація», в якій просить суд його скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підставами для скасування судового рішення відповідач вважає порушення судом першої інстанції при ухваленні судового рішення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права та нез`ясування обставин, що мають значення для справи (п.п. 1, 4 частини першої статті 277 ГПК України).

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що: внесення змін до договору за ініціативою підрядника не передбачено ані законодавством, ані договірними правовідносинами; за період нарахування штрафних санкцій позивач приймає виконані відповідачем роботи та їх оплачує, про що свідчать наявні у справі акти приймання виконаних будівельних робіт та платіжні доручення, отже фактично своїми діями позивач визнає продовження строків виконання робіт; сторонами погоджено в договорі та практично застосовується продовження робіт після підписання акта про поновлення робіт; відповідач виконував договірні зобов`язання належно і добросовісно.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач вказує на правомірність висновків суду в частині вимог про стягнення штрафних санкцій, оскільки відповідач прострочив і не в повному обсязі виконав роботи.

Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом і перевірені судом апеляційної інстанції

За результатами проведеної процедури закупівлі на відкритих торгах 09.10.2017 між ПрАТ «Укргідроенерго», як замовником, та ТОВ «Будпрокатмеханізація», як підрядником, укладено договір №РВ-17Б/2017.

За умовами цього договору:

підрядник зобов`язався своїми силами та з використанням власних матеріально-технічних засобів виконувати роботи та поставити обладнання, що обумовлені в договорі, додатках до договору та відповідають проектній документації, що затверджена належним чином. Підрядник має право, за письмовою згодою позивача, у відповідності з вимогами розділу 13 цього договору, залучати до виконання договору третіх осіб - субпідрядників (п.п.1.1, 1.2. р.1 договору);

місцезнаходження та назва об`єкту, на якому проводитимуться роботи: Україна, Черкаська обл., м. Канів, вул. Золотоніська, 1, філія «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго»(п.1.3 р.1 договору);

склад, обсяги, об`єм, види, строки та ціна робіт і обладнання визначаються: договірна ціна (динамічна) з розрахунками згідно ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 - (додаток №1); локальний кошторис №2-1-1/3-10-1-А/1445-30-С1339 - (додаток №2); локальний кошторис №2-1-2/3-4-1/1445-30-1338 - (додаток №3); локальний кошторис №2-1-5/3-4-394-А/1445-30-С1325 - (додаток №4); локальний кошторис №2-2-1/Р-14-1-А/1445-30-С1327 - (додаток №5); локальний кошторис №2-1-2/изм.4-А/1445-30-С1334 - (додаток №6); локальний кошторис №2-1-6/3-4-427-А/1445-30-С1326 - (додаток №7); локальний кошторис на придбання устаткування, меблів та інвентарю №2-1-3/3-4-2/1445-30-1338 (специфікація №1) - (додаток №8); календарний графік - (додаток №9) (п. 1.4 р.1 договору);

ціна договору визначається договірною ціною на роботи з додатками згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, що є невід`ємною частиною договору (п.2.1 р.2 договору);

загальна ціна договору визначається на підставі сумарного підрахування цін, вказаних у пунктах 2.2.1. - 2.2.2. цього договору, та становить: 7 358 006,59 грн. (сім мільйонів триста п`ятдесят вісім тисяч шість грн. 59 коп.), крім того ПДВ - 20%: 1 471 601,32 грн. (один мільйон чотириста сімдесят одна тисяча шістсот одна грн. 32 коп.). Загальна ціна договору разом з ПДВ становить: 8 829 607,91 грн. (вісім мільйонів вісімсот двадцять дев`ять тисяч шістсот сім грн. 91 коп.) (п.2.2 р.2 договору);

ціна обладнання становить 16 734,41 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять чотири грн. 41 коп.), крім того ПДВ - 20%: 3 346,88 грн. (три тисячі триста сорок шість грн. 88 коп.). Ціна разом з ПДВ становить: 20 081,29 грн. (двадцять тисяч вісімдесят одна грн. 29 коп.) (п. 2.2.1 р.2. договору);

ціна Робіт, що є предметом цього договору, становить: 7 341 272,18 грн. (сім мільйонів триста сорок одна тисяча двісті сімдесят дві грн. 18 коп.), крім того ПДВ -20%: 1 468 254,44 грн. (один мільйон чотириста шістдесят вісім тисяч двісті п`ятдесят чотири грн., 44 коп.). Ціна разом з ПДВ становить: 8 809 526,62 грн. (вісім мільйонів вісімсот дев`ять тисяч п`ятсот двадцять шість грн., 62 коп.) (пп. 2.2.2 п.2 р.2 договору);

строки виконання робіт та поставки обладнання, передбачених п. 1.1. договору, становлять 210 (двісті десять) календарних днів з дати початку робіт. Строки виконання робіт, поставки обладнання за окремими етапами визначаються на підставі Календарного графіку (додаток №9), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною (п.3.1 р.3 договору);

строки виконання робіт та поставки обладнання можуть бути змінені із внесенням відповідних змін у цей договір у разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо); внесення змін до проектної документації; дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.2 р.3 договору);

підрядник приступає до виконання зобов`язань за договором за умови отримання від замовника повідомлення про готовність до виконання договору та проектної документації (п.3.3 р.3 договору);

строк виконання робіт та поставки обладнання не може перевищувати 210 (двісті десять) календарних днів з дати початку виконання зобов`язань за цим Договором. Датою закінчення виконання робіт та поставки обладнання відповідачем вважається дата їх прийняття замовником в порядку передбаченому розділом 4 цього договору. Виконання зобов`язань може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника (п.3.4 р.3 договору);

замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір (п.3.5 р.3 договору);

передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт та актом передачі змонтованого обладнання, підписаними уповноваженими представниками сторін (п.4.1 р.4 договору);

замовник має право ініціювати внесення змін у договір, вимагати його розірвання та відшкодування збитків за наявності порушень підрядником умов договору (пп.9.2.8 п.9.2 р.9 договору);

договір діє до « 31» грудня 2018 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 16.2 р. 16 договору);

продовження строку дії договору та виконання зобов`язань відповідача щодо поставки обладнання, виконання робіт оформляється додатковою угодою до цього договору та можливе у разі: документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат позивача, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі (п. 16.3 р. 16 договору);

закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.16.5 р.16 договору).

Сторонами оформлений додаток № 9 до договору, яким погоджено календарний графік виконання робіт.

Листом від 17.10.2017 замовник повідомив підрядника про готовність до виконання договору.

06.11.2017 між замовником, підрядником та представником філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» складено та підписано акт про призупинення робіт на підставі п. 3.2 розд. 3 договору у зв`язку з несприятливими кліматично-погодними умовами в зимовий період (температура зовнішнього повітря нижче 5 градусів та часті опади).

12.03.2018 між замовником, підрядником та представником філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» складено та підписано акт про поновлення робіт з 12.03.2018.

За період з березня 2018 року по грудень 2019 року підрядником та замовником були оформлені та підписані протоколи погодження регіональних цін на матеріальні ресурси, що використовуються на будівництві, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про їх вартість та витрати (т.1., а.с. 153-301).

Додатковою угодою № 1 від 28.12.2018 до договору РВ-17Б/2017 від 09.10.2017 сторонами серед іншого продовжено строк дії договору до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (т.1., а.с. 134).

Додатковою угодою № 3 від 27.12.2019 до договору РВ-17Б/2017 від 09.10.2017 сторонами продовжено строк дії договору до 30.06.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (т.1., а.с. 135).

Додатковою угодою № 4 від 30.06.2020 сторонами продовжено строк дії договору до 01.10.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (т.1., а.с. 136).

На підставі витравлених підрядником рахунків-фактур замовником протягом листопада 2018 року по січень 2020 року здійснені оплати виконаних підрядником робіт за договором на загальну суму 4 645 816, 60 грн (т.1, а.с. 101-105).

04.05.2020 між замовником, підрядником та представником філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» складено та підписано акт про призупинення робіт у зв`язку з встановленням на всій території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (зі змінами, внесеними відповідними постановами КМУ). В акті вказано, що у зв`язку з епідеміологічною ситуацією, пов`язаною із поширенням коронавірусу в Україні, що унеможливлює належне виконання сторонами своїх зобов`язань, сторони дійшли згоди про необхідність запровадження підписання акта про призупинення робіт з 14.04.2020

В порядку досудового врегулювання спору 21.07.2021 замовник направив підряднику претензію №6-2/2883 про сплату пені та штрафу за порушення відповідачем зобов`язань на суму 3 309 296, 75 грн, встановлених умовами договору (прострочення з 19.09.2018 по 04.05.2020).

Відповідно до сертифіката №3200-21-0960 про форс мажорні обставини (обставини непереробної сили), виданого 07.12.2021 Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою, період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 14.04.2020 до 29.06.2020.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу і пені, нарахованих за прострочення виконання будівельних робіт за період з 20.09.2018 по 04.05.2020, на суму 3 309 296, 75 грн, а також наявності чи відсутності підстав для розірвання договору підряду № РВ-17Б/2017 від 09.10.2017 у зв`язку з порушенням його істотних умов (строку виконання робіт).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

За положеннями статей 236, 237, 238, 282, 315 ГПК України, які встановлюють вимоги до судових рішень різних судових інстанцій та відповідні процесуальні повноваження суду при їх ухваленні, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia («суд знає закони»).

При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові, оскільки згідно з принципом jura novit curia неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Отже саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі».

В силу ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (норми якої кореспондуються з п. 16.3 р. 16 договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) у разі продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань у разі виникнення об`єктивних обставин. Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому Закон «Про публічні закупівлі» не передбачає випадків обов`язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Тому така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі»).

Норма п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» передбачає, що строк дії договору про закупівлю продовжується одночасно із продовженням строку виконання зобов`язань за договором. Зміна строку дії договору за взаємною згодою сторін є встановленою законом підставою для зміни строку виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Із змісту наявних в матеріалах справи додаткових угод № 1 від 28.12.2018, № 3 від 27.12.2019, № 4 від 30.06.2020, вбачається, що сторонами за взаємною згодою неодноразово продовжувався строк дії договору №РВ-176/2017 від 09.10.2017 (спочатку до 31.12.2019, потім до 30.06.2020 та до 01.10.2020). При цьому, відповідних змін до договору та графіку щодо строків виконання підрядником робіт сторонами внесено не було, що не відповідає наведеним положенням законодавства і не дає підстав для висновку про прострочення підрядником виконання підрядних робіт.

За таких обставин, нарахування позивачем (замовником) штрафних санкцій відповідачу (підряднику) за прострочення виконання робіт (за період з 20.09.2018 по 04.05.2020) на підставі незмінених умов договору в частині строків виконання робіт не можна визнати правомірним.

Також варто зазначити, що позивач (замовник) не відмовився від виконання відповідачем зобов`язань і дії сторін свідчать про взаємне продовження виконання ними зобов`язань за договором, що підтверджується наявними у справі протоколами погодження регіональних цін на матеріальні ресурси, що використовуються на будівництві, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про їх вартість та витрати, підписаними за період з березня 2018 року по грудень 2019 року, а також платіжними дорученнями про оплату виконаних робіт на загальну суму 4 645 816, 60 грн протягом листопада 2018 року по січень 2020 року.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про стягнення штрафу і пені. Отже, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Щодо позовної вимоги про розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України та відповідних висновків місцевого суду, слід зазначити таке.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені ст. 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку ч. 1 ст. 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Розірвання договору (чи зміна його умов) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України).

Правила, передбачені ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів п. 6 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій ст. 651 ЦК України.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у ч. 2 ст. 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для розірвання договору (чи внесення до нього змін) у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18).

Отже, застосовуючи норми ст. 188 ГК України суд першої інстанції не врахував, що недотримання досудового порядку внесення змін до договору не позбавляє сторону спору права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Оскільки у даному випадку не доведено такого істотного порушення зобов`язання з боку відповідача як прострочення виконання робіт за спірний період, в задоволенні позовної вимоги позивача про розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України слід відмовити з підстав необґрунтованості, а не з підстав недотримання досудового порядку.

Оскільки невірне мотивування оскарженого судового рішення в цій частині не призвело до ухвалення незаконного по суті судового рішення, рішення місцевого в частині вимоги про розірвання договору належить залишити без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2 частини першої статті 275 ГПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 277 ГПК України).

З огляду на викладене, колегія доходить висновку, що доводи, викладені ТОВ "Будпрокатмеханізація" знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржене рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про стягнення 1 962 412, 97 грн пені, 231 650, 77 грн штрафу, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а в іншій частині - залишенню без змін. В задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "Укргідроенерго" суд відмовляє з підстав її необґрунтованості.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

З огляду на наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Будпрокатмеханізація" та відмови у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "Укргідроенерго", часткового скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у відповідній частині, судові витрати ТОВ "Будпрокатмеханізація" по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ПрАТ "Укргідроенерго".

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Укргідроенерго" судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на ПрАТ "Укргідроенерго".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго".

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокатмеханізація" задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі № 911/2714/21 скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокатмеханізація" на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" 1 962 412, 97 грн пені, 231 650, 77 грн штрафу та 32 910, 96 грн витрат по сплаті судового збору і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 10.08.2022 у справі № 911/2714/21 залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, Київська область, місто Вишгород, ідентифікаційний код 20588716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокатмеханізація" (07300, Київська область, місто Вишгород, вулиця Київська, будинок 10, офіс 7, ідентифікаційний код 32707963) 49 366, 45 грн (сорок дев`ять тисяч триста шістдесят шість гривень сорок п`ять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 911/2714/21 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 07.02.2023 (у зв`язку з відпусткою суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. з 26.01.2023 по 06.02.2023).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді О.О. Євсіков

А.М. Демидова