Постанова

від 23.01.2023 по справі 924/459/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року Справа №924/459/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Савченко Г.І.,

суддя Павлюк І.Ю.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача: Гавриленко Сергій Олександрович (поза межами приміщення суду)

відповідача: Прядун Руслан Володимирович - не забезпечив належного інтернет-з`єднання

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольдхофер Юкрейн" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18 жовтня 2022 року, суддя Заверуха С.В м. Хмельницький, повний текст складено 18 жовтня 2022 року, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольдхофер Юкрейн"

про стягнення 773 820,20 грн. - основного боргу, 48 042,91 грн. - пені, 107 548,32 грн. - штрафу, 3 962,75 грн. - 3% річних

Клопотань про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2022 року, ТОВ "Сота Україна" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" про стягнення 933 374,18 грн., з яких 773 820,20 грн. - основного боргу, 48 042,91 грн. - пені, 107 548,32 грн. - штрафу, 3962,75 грн. - 3% річних.

18 жовтня 2022 року, рішенням Господарського суду Хмельницької області позов ТОВ "Сота Україна" було частково задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 773 820,20 грн. - основного боргу, 48 042,91 грн. - пені, 3 962,75 грн. - 3% річних, 6 583,74 грн. - витрат по оплаті судового збору, а також зобов`язано орган (особі), що здійснює примусове виконання рішення, здійснювати нарахування на суму основного боргу за період з 07 липня 2022 року і до моменту виконання рішення суду: 3% річних за формулою: С х 3 х Д : КДР : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти; пені за формулою: С х 2ОС х Д : КДР : 100, де С - сума заборгованості, 2ОС - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості, КДР - кількість днів у році, у якому нараховується пеня, але не більше строку, визначеного ч.6 ст. 232 ГК України, з урахуванням періоду, за який судом було стягнено пеню.

В решті позову в частині стягнення 107 548,32 грн. - штрафу відмовлено.

ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" у своїй апеляційній скарзі просить рішення змінити в частині стягнення 48 042,91 грн. - пені, 3 962,75 грн. - 3% річних, зменшивши суму неустойки на підставі положень ч.3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права.

Підстави для зменшення суми нарахованої неустойки апелянт вважає:

- введення з 24 лютого 2022 року на всій території України воєнного стану, у зв`язку з чим металовиробнича та металопереробна галузі зазнали суттєвих економічних втрат і дефіциту матеріалу.

- внесення змін до Податкового кодексу України були, які обмежували відшкодування із державного бюджету України податку на додану вартість, внаслідок чого підприємство зазнало брак обігових коштів, адже продукція підприємства орієнтована на експорт. І лише Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності з 27 травня 2022 року, були частково зняті обмеження щодо відшкодування державою ПДВ. До прикладу, за період лютий - червень 2022 року сума ПДВ, заявленого до відшкодування з бюджету, перевищила 3 000 000,00 грн.

ТОВ "Сота Україна" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки воєнний стан в країні, також, впливає і на господарську діяльність позивача. При цьому, товариство в повному обсязі виконало свої зобов`язання по Договору поставки №27/04/2022-П, здійснивши поставку за запитом відповідача на умовах з відстрочкою оплати. Проте, ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" не виконує свої зобов`язання щодо повного розрахунку чим завдає позивачу значних збитків.

26 грудня 2022 року, 09 і 16 січня 2023 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження за скаргою ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" та призначено її розгляд на 23 січня 2023 року в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів і вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача не забезпечив належної якості інтернет-з`єднання, а тому не приймав участі в судовому засіданні.

Ухвалою від 16 січня 2023 року, представника відповідача було попереджено, що відповідно до ч.5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Більше того, ухвалою апеляційного суду від 26 грудня 2022 року явка представників обов`язковою не визнавалась, а правова позиція відповідача викладена у апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

27 квітня 2022 року, між ТОВ "Сота Україна", як постачальником, та ТОВ "Гольдхофер Юкрейн", як покупцем, було укладено Договір №27/04/2022-П, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити металопрокат (товар) в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною. (а.с.14-23)

Відповідно до п.2.1. Договору №27/04/2022-П, детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього договору.

Як передбачено п.3.6. Договору №27/04/2022-П, строки поставки партій товару зазначаються в специфікаціях.

Згідно п.5.3. Договору №27/04/2022-П, покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості товару узгодженого до постачання. Покупець зобов`язується сплатити вартість доставки товару протягом 7 календарних днів з дати відповідної видаткової накладної (акта наданих послуг). Інші форми оплати можуть бути встановлені в специфікаціях, додаткових угодах за письмовою згодою сторін.

Пунктом 7.2. Договору №27/04/2022-П передбачено, що за порушення строків оплати вартості товару, що поставляється за цим договором та/або вартості витрат, передбачених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення. Крім сплати пені за той самий період покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі, погодженому сторонами в специфікаціях.

27 квітня 2022 року, за специфікаціями №1-№3 (Додатки №1-№3 до Договору №27/04/22-П) сторони погодили, що постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує на умовах визначених в Договорі товар на суму: 743 196,88 грн.; 156 308,40 грн. та 237 835,62 грн. У п.п.4 зазначених специфікацій погоджені умови оплати товару: впродовж 2 (двох) банківських днів з моменту розвантаження авто. (а.с.1-3)

02 травня 2022 року, директор ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" електронною поштою (Serhii.Nebylytsia@goldhofer.com) направив на електронну пошту постачальника ТОВ "Сота Україна" скановані копії договору та специфікацій, що підписані з боку покупця. (а.с.27)

На виконання Договору №27/04/2022-П від 27 квітня 2022 року, ТОВ "Сота Україна" поставило ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" товар (металопрокат) за товарно-транспортними та видатковими накладними:

- ТТН №Р170, ВН №170 від 02 травня 2022 року на 159 485,40 грн.;

- ТТН №Р173, ВН №173 від 03 травня 2022 року на 237 835,62 грн.;

- ТТН №Р172, ВН №172 від 04 травня 2022 року на 678 162,25 грн., а всього на загальну суму 1 075 483,27 грн. (а.с.28-32)

ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" сплатило ТОВ "Сота Україна":

- 148 000,00 грн. - по накладній №170 від 02 травня 2022 року;

- 11 485,40 грн. - по накладній №173 від 02 травня 2022 року;

- 10 000,00 грн. - по накладній №172 від 04 травня 2022 року, а всього 301 663,07 грн. (а.с.34)

23 червня 2022 року, ТОВ "Сота Україна" направило ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" претензією №968 щодо сплати 918 634,55 грн. - заборгованості (в тому числі штраф, пеню, 3% річних) за поставлений товар (поштова накладна №0103331735217). (а.с.35-37)

Листами №01-06/0622 від 06 червня 2022 року, №01-04/0722 від 04 липня 2022 року ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" повідомляв ТОВ "Сота Україна" про неповернення державою підприємству значних сум ПДВ та збільшення термінів оплати поставленої продукції від споживачів, що пов`язане з військовими діями. (а.с.38-39)

Згідно листа від 28 липня 2022 року ГУ ДПС у Хмельницькій області, адресованого адвокату Прядуну Р., повідомлено, що ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" задекларовано наступні суми від`ємного значення з ПДВ за звітні періоди лютий-червень 2022 року: лютий 2022 року - 1 151 866,00 грн., березень 2022 року - 539 716,00 грн., квітень 2022 року - 234 133,00 грн., травень 2022 року - 281 609,00 грн., червень 2022 року - 1 334 592,00 грн. (а.с.74)

06 липня 2022 року, ТОВ "Сота Україна" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" про стягнення 933 374,18 грн., з яких 773 820,20 грн. - основного боргу, 48 042,91 грн. - пені, 107 548,32 грн. - штрафу, 3962,75 грн. 3% річних на підставі Договору поставки №27/04/2022-П та додатків (специфікацій) до нього.

03 серпня 2022 року, ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" подало відзив, у якому товариство просить відмовити у стягненні штрафу у розмірі 10% від суми поставки та зменшити суму нарахованої пені на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України, враховуючи введення на території України воєнного стану, що призвело до збільшення термінів оплати проставленої продукції від споживачів, а також посилається на обмеження відшкодування ПДВ з державного бюджету України, не заперечуючи наявність неоплаченої заборгованості у сумі 773 820,20 грн. (а.с.63-65)

Вважає, що суми штрафу у розмірі 10% від суми поставки є безпідставними, оскільки у п.7.3. Договору №27/04/2022-П покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі, погодженому сторонами у специфікації, однак, у жодній специфікації не містяться умови щодо розміру відповідного штрафу.

02 вересня 2022 року, ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" звернулося до суду з заявою про визнання позовних вимог в частині основної суми боргу в розмірі 773 820,20 грн. (а.с.90)

18 жовтня 2022 року, рішенням Господарського суду Хмельницької області позов ТОВ "Сота Україна" було частково задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 773 820,20 грн. - основного боргу, 48 042,91 грн. - пені, 3 962,75 грн. - 3% річних, 6 583,74 грн. - витрат по оплаті судового збору, а також зобов`язано орган (особі), що здійснює примусове виконання рішення, здійснювати нарахування на суму основного боргу за період з 07 липня 2022 року і до моменту виконання рішення суду: 3% річних за формулою: Сх3хД:КДР:100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти; пені за формулою: Сх2ОСхД:КДР:100, де С - сума заборгованості, 2ОС - подвійна облікова ставка НБУ, Д - кількість днів прострочення оплати заборгованості, КДР - кількість днів у році, у якому нараховується пеня, але не більше строку, визначеного ч.6 ст. 232 ГК України, з урахуванням періоду, за який судом було стягнено пеню.

В решті позову в частині стягнення 107 548,32 грн. - штрафу відмовлено.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст.16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2022 року, між ТОВ "Сота Україна" та ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" було укладено Договір №27/04/2022-П, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити металопрокат (товар) в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

В цей же день, 27 квітня 2022 року, між сторонами укладено специфікації №1-№3 (Додатки №1-№3 до Договору), відповідно до яких постачальник постачає, а покупець приймає та оплачує на умовах, визначених в Договорі №27/04/22-П товар на суму: 743 196,88 грн.; 156 308,40 грн.; 237 835,62 грн., відповідно, з оплатою впродовж 2 (двох) банківських днів з часу розвантаження авто.

Позивачем було поставлено відповідачу, за Договором поставки №27/04/22-П, товар на загальну суму 1 151 866,00 грн., що не заперечується сторонами.

Проте відповідач, зобов`язання щодо оплати поставленого товару, за Договором №27/04/22-П, виконав частково у розмірі 301 663,07 грн., чим заборгував позивачу кошти на суму 773 820,20 грн.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, ТОВоно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Господарський суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 773 820,20 грн. та відмові у стягненні 107 548,32 грн - штрафу, оскільки умовами п.7.2. Договору, як і умовами підписаних специфікацій №1-№3 не передбачалось сплата покупцем постачальнику штрафу у розмірі 10% від суми неоплаченого товару у разі прострочення строків оплати і в цій частині рішення не оскаржується апелянтом.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В своїй апеляційній скарзі ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" оскаржує рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення 48 042,91 грн. - пені, 3 962,75 грн. - 3% річних та просить змінити це рішення, зменшивши суму неустойки на підставі положень ч.3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п.3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Проте, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки стягнуті 3 962,75 грн. - 3% річних не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, підстави для перегляду їх розміру - відсутні, а тому в цій частині рішення слід залишити без змін.

Щодо зменшення 48 042,91 грн. - пені, колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, а також й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Вказані обставини встановлюються на підставі поданих боржником доказів.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №916/65/18, від 03 липня 2019 року у справі №917/791/18, від 22 жовтня 2019 року у справі №904/5830/18, від 13 січня 2020 року у справі №902/855/18, від 27 січня 2020 року у справі №916/469/19, від 04 лютого 2020 року у справі №918/116/19.

Крім того, у своїй постанові Велика Палата Верховного Суду від 18 березня 2020 року, у справі №902/417/18, зазначила, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків, які мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у заздалегідь визначеному (встановленому законом або договором) розмірі майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Посилання ж покупця на введення з 24 лютого 2022 року на всій території воєнного стану не звільняє його від виконання обов`язків (в тому числі і сплати штрафних санкцій у разі порушення строків оплати) за Договором №27/04/2022-П, який укладений під час військових дій - 27 квітня 2022 року.

Так само, такими, що не звільняють ТОВ "Гольдхофер Юкрейн" від обов`язку належного виконання договірних умов, посилання на внесення змін до Податкового кодексу України і те, що за період лютий-червень 2022 року сума ПДВ, заявленого до відшкодування з бюджету, перевищила 3 000 000,00 грн., оскільки на момент укладення Договором №27/04/2022-П, ці дані були відомі товариству, яке без зауважень уклало спірний Договір і прийняло поставлений товар.

Таким чином, надзвичайні обставини, на які посилається відповідач, що потягли за собою неналежне виконання Договору №27/04/2022-П, не були для нього непередбачуваними.

Більше того, надзвичайні, непередбачувані, невідворотні і непереборні обставини (Форс-мажорні обставини) не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, шо ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання (аналогічна правова позиція визначена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року, у справі №913/785/17)

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що введення воєнного стану в країні, також, впливає і на його господарську діяльність. При цьому, товариство в повному обсязі виконало свої зобов`язання по Договору поставки №27/04/2022-П, поставивши обумовлену кількість товару.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 48 042,91 грн. - пені у повному обсязі, не зменшуючи її розмір.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Тому, інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 236 ГПК України з всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в їх задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольдхофер Юкрейн" - залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 18 жовтня 2022 року у справі №924/459/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Матеріали справи №924/459/22 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "02" лютого 2023 року.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.