Постанова

від 01.02.2023 по справі 903/480/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Справа № 903/480/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Сакенов Ю.К.

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросервіс" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року у справі №903/480/22 (повний текст складено 21 жовтня 2022 року, суддя Слободян О.Г.)

за позовом Приватного підприємства "Агросервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард"

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішення Господарського суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року у справі №903/480/22 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/480/22. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Агросервіс" (31100, Хмельницька обл., м.Старокостянтинів, вул.Івана Франка, буд. 49, код ЄДРПОУ 21312318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" (43023, Волинська обл, м.Луцьк, вул.Єршова, буд.1, код ЄДРПОУ 43603592) 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції додатковим рішенням, позивач - Приватне підприємство "Агросервіс" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року у справі №903/480/22 та залишити заяву представника ТОВ "Вест Кард" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/480/22 без розгляду.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що до ПП "Агросервіс" та адвоката Сакенова Ю.К. від ТОВ "Вест Кард" ні у визначений судом строк, ні на час ухвалення судом додаткового рішення не надходили документальні підтвердження понесення відповідачем витрат по оплаті професійної правничої допомоги. У свою чергу ПП "Агросервіс" 11 жовтня 2022 року на електронні адреси Господарського суду Волинської області: ГСВО outbox@vl.arbitr.gov.ua та ТОВ "Вест Кард": west_card_medoc@wog.ua надіслало письмові пояснення по суті понесених відповідачем судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги, що підтверджується скріншотами з електронної адреси представника позивача, в яких зазначено, що станом на 10 жовтня 2022 року на електронні адреси Приватного підприємства "Агросервіс" - (agroservispp@gmail.com) та адвоката Сакенова Ю.К. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від ТОВ "ВЕСТ КАРД" не надійшли документальні підтвердження понесення витрат по оплаті професійної правничої допомоги. У зв`язку із цим ПП "Агросервіс" просило суд відмовити ТОВ "ВЕСТ КАРД" у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Крім того, у свої поясненнях ПП "Агросервіс" зазначило, що ТОВ "ВЕСТ КАРД" не надано документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу та детального опису робіт виконаних адвокатом. Також представники ТОВ "ВЕСТ КАРД" не з`являлись в судові засідання, що призводило до відкладення розгляду справи. Відзив на позовну заяву виконаний директором ТОВ "ВЕСТ КАРД" А.К.Шаповаловим, а не адвокатом. Адвокат Мороз О.В. був присутній лише на останньому судовому засіданні, тривалість якого була в межах однієї години. За таких обставин витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. фактично нічим не підтвердженні та є неспівмірними до витрат, передбачених частиною 4 статті 126 ГПК України.

Крім того, скаржник зауважує, що у додатковому рішенні суду зазначені зовсім інші обставини, зокрема, що 03 жовтня 2022 року представником відповідача були подані до суду докази понесення судових витрат. Також там вказано, що позивачем не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що не відповідає дійсності. Приймаючи такі докази до уваги суд мав би перевірити чи направлені ці докази іншій стороні у справі, що не було зроблено.

Листом №903/480/22/6153/22 від 17 листопада 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

02 грудня 2022 року матеріали справи №903/480/22 надійшли до апеляційного господарського суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 грудня 2022 року, у зв`язку із перебуванням на лікарняному судді Василишина А.Р., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Агросервіс" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року у справі №903/480/22 та призначено розгляд апеляційної скарги на "11" січня 2023 р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2. Запропоновано відповідачу у справі надати колегії суддів через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання позивачу.

28 грудня 2022 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Судове засідання 11 січня 2023 року не відбулось у зв`язку із відрядженням судді-члена колегії Філіпової Т.Л.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 січня 2023 року у справі №903/480/22 розгляд апеляційної скарги було призначено на 01 лютого 2023 року об 11:30 год.

31 січня 2023 року від ТОВ "Вест Кард" надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача.

Безпосередньо в судовому засіданні 01 лютого 2023 року представник позивача повністю підтримав вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, додаткове рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 липня 2022 року на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ПП "Агросервіс" про витребування на його користь від ТОВ "Вест Кард" дизельного палива ДП-3-Євро5-ВО в кількості 4319,539 літрів (вартістю 117189,09 грн.) за оплаченою платіжним дорученням №535 від 17 грудня 2021 року на суму 406950 грн. на підставі укладеного між сторонами договору від 01 грудня 2020 року №040420-01/12/2020-ПГ016 поставки партіями з використанням паливних карток, відповідно до рахунка-фактури №6894 від 16 грудня 2021 року ціною - 27,13 грн. за 1 літр дизельного палива. Також позивачем зазначалося про понесення витрат, пов`язаних із сплатою 2481 грн. судового збору та оплатою наданої адвокатом професійної правової допомоги на суму 3000 грн. Крім цього позивач зазначив, що ще очікує понести витрати по оплаті професійної правової допомоги на суму 10 000 грн.

29 липня 2022 року до Господарського суду Волинської області від ТОВ "ВЕСТ КАРД" надійшов відзив на позовну заяву, у якому заявник повідомив, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які ТОВ "ВЕСТ КАРД" планує понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції становить 10000 грн. витрат на правову (правничу) допомогу. Заявник зазначив, що докази понесення судових витрат будуть подані ТОВ "ВЕСТ КАРД" до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 28 вересня 2022 року у справі №903/480/22 відмовлено в позові ПП "Агросервіс" до ТОВ "Вест Кард" про витребування майна. Крім того, для вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, згідно клопотання представника ТОВ "Вест Кард" адвоката Мороза О.В., призначено судове засідання на 13 жовтня 2022 року. Зобов`язано ТОВ "Вест Кард" в строк до 03 жовтня 2022 року включно надати суду документальні підтвердження понесення витрат по оплаті професійної правничої допомоги та у визначений строк направити відповідні матеріали на електронні адреси: Приватного підприємства "Агросервіс" - (agroservispp@gmail.com) та адвоката Сакенова Ю.К. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), докази направлення надати суду. Запропоновано ПП "Агросервіс" відповідно до статті 126 ГПК України в строк до 11 жовтня 2022 року включно надати Господарському суду Волинської області та ТОВ "Вест Кард" письмові пояснення по суті понесених відповідачем судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги, шляхом направлення останніх на електронні адреси Господарського суду Волинської області (inbox@vl.arbitr.gov.ua) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" (west_card_medok@wog.ua).

03 жовтня 2022 року від представника відповідача на поштову адресу Господарського суду Волинської області надійшли докази понесення судових витрат, а саме: копія договору про надання правничої допомоги від 10 травня 2022 року, копія додаткової угоди до договору від 15 липня 2022 року, детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) по справі №903/480/22 від 29 вересня 2022 року, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29 вересня 2022 року та платіжне доручення №0124879486 від 30 вересня 2022 року на суму 10000 грн. Також, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правової допомоги від 15 липня 2022 року, виданого на ім`я адвоката Мороза О.В.

Дослідивши надані відповідачем докази, місцевий господарський суд прийшов до висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь ТОВ "Вест Кард" 10000 грн. витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України та відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі №911/3001/21.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами п`ятою, шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу, а під час розгляду питання про розподіл інших судових витрат - пункт 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 цього Кодексу.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві від 28 липня 2022 року №521 на позовну заяву відповідач повідомив суд, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які ТОВ "Вест Кард" планує понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, становить 10000 грн. витрат на правову (правничу) допомогу, а докази понесення судових витрат будуть подані товариством до закінчення стадії судових дебатів у справі або впродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду.

03 жовтня 2022 року представником відповідача були подані до суду докази понесення судових витрат, а саме: копії договору про надання правничої допомоги від 10 травня 2022 року, додаткової угоди до договору від 15 липня 2022 року, детального опису виконаних робіт (наданих послуг) по справі №903/480/22 від 29 вересня 2022 року, акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29 вересня 2022 року та платіжного доручення №0124879486 від 30 вересня 2022 року на суму 10000 грн. Також, в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на надання правової допомоги від 15 липня 2022 року, виданого на ім`я адвоката Мороза О.В.

Згідно з пунктом 1.1. Договору про надання правничої допомоги Виконавець зобов`язується здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта та надавати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншим чинним законодавством, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, зміст, умови, вартість та строки виконання покладених Клієнтом на Виконавця завдань визначаються Сторонами у додаткових угодах до даного Договору.

Згідно з пунктом 1.3. Договору, факт надання Виконавцем правової допомоги (послуг) Клієнту оформляється Актом приймання-передачі виконаних робіт.

За здійснену правову допомогу та послуги, що надаються Виконавцем, Клієнт сплачує Виконавцю гонорар (винагороду), розмір якої узгоджується Сторонами та визначається в додатковій угоді до Договору. Гонорар сплачується в готівковій чи безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця у строки, додатково узгоджені Сторонами в додатковій угоді (пункт 4.1 Договору).

15 липня 2022 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору, за якою Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги в процесі розгляду Господарським судом Волинської області справи №903/480/22 за позовом ПП "АГРОСЕРВІС" до ТОВ "ВЕСТ КАРД" про витребування майна. Також, додатковою угодою, сторони узгодили розмір гонорару (винагороди), та строк його сплати. За здійснену правову допомогу та послуги, що надаються Виконавцем, Клієнт сплачує Виконавцю гонорар (винагороду) в розмірі, що визначається із розрахунку: 1000 грн - за 1 годину роботи адвоката; 2000 грн - участь у всіх судових засіданнях (пункт 2 Додаткової угоди).

За результатом надання послуг по Договору між сторонами підписано: Детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) по справі №903/480/22 та Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Загальна вартість виконаних Виконавцем робіт по Договору становить 10000 грн. та складається з таких робіт: аналізу документів, наданих ТОВ "Вест Кард" (матеріали справи, договір, бухгалтерські документи, листування, тощо), аналіз судової практики (3 години) - 3000 грн, підготовка та подання до суду документів по суті справи (відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив) (5 годин) - 5000 грн; участь у судових засіданнях у Господарському суді Волинської області - 2000грн.

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди від 15 липня 2022 року до Договору, гонорар сплачується в готівковій або безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Згідно платіжного доручення №0124879486 від 30 вересня 2022 року ТОВ "ВЕСТ КАРД" за надання правничої допомоги здійснено оплату по Договору на суму 10000 грн.

Отже, як правильно зазначив місцевий суд, вартість послуг на визначену у акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) суму підтверджена належними, допустимими доказами та відповідає обсягу виконаних робіт (наданих послуг) на суму 10000 грн.

ПП "Агросервіс" у апеляційній скарзі просить залишити без розгляду заяву представника ТОВ "Вест Кард" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/480/22 посилаючись на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у додатковій постанові від 21 серпня 2019 року у справі №922/2821/18, з чим не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України №2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до статей 126 - 129 ГПК України процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Відповідно до частини 8 статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, а відтак не надсилання копій відповідних доказів фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку.

З дослідженого колегією суддів вбачається, що копію заяви ТОВ "Вест Кард" №609 від 03 жовтня 2022 року про ухвалення додаткового рішення, до якої додавались докази понесених витрат на професійну (правничу) допомогу було надіслано відповідачем на юридичну адресу ПП "Агросервіс" - 31100, Хмельницька область, місто Старокостянтинів, вул. І.Франка, 49. Вказане підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" /а.с.99/, поштовою накладною №4302702620733 /а.с.100/ та описом вкладення до цінного листа. Колегією суддів здійснено відстеження поштового відправлення №4302702620733 за сервісом трекінгу АТ "Укрпошта" та встановлено, що відправлення було здійснено 03 жовтня 2022 року, а 19 жовтня 2022 року повернуто за зворотньою адресою з причиною "за закінченням встановленого терміну зберігання". ПП "Агросервіс" не надано жодних доказів порушення працівниками АТ "Укрпошта" вимог пересилання поштових відправлень, відтак не отримання доказів понесених витрат на правничу допомогу адвоката залежало виключно від волевиявлення працівників ПП "Агросервіс". Крім того, позивач не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи як в паперовому, так і в електронному вигляді для надання своїх заперечень проти поданих доказів.

Таким чином, безпідставні є доводи апелянта про ненаправлення йому доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, що мало б своїм наслідком залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів відзначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18, від 24 жовтня 2019 року у справі №905/1795/18, від 17 вересня 2020 року у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18 лютого 2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22 вересня 2022 року у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у пункті 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи станом на момент прийняття додаткового рішення не містили письмових пояснень ПП "Агросервіс" по суті понесених відповідачем судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги від 11 жовтня 2022 року. Як вбачається із апеляційної скарги та скріншоту з електронної пошти ПП "Агросервіс", вказані пояснення були направлені 11 жовтня 2022 року на вихідну електронну пошту Господарського суду Волинської області, а саме outbox@vl.arbitr.gov.ua. Водночас, як на сайті Господарського суду Волинської області, так і в рішенні Господарського суду Волинської області від 28 вересня 2022 року у справі №903/480/22, яким призначалось засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат, вказана електронна адреса суду inbox@vl.arbitr.gov.ua. Таким чином, позивачем у справі помилково направлені письмові пояснення на неналежну електронну адресу, на поштову адресу вказані пояснення також не направлялись, що свідчить про відсутність порушень у діях Господарського суду Волинської області.

Водночас, рішеннями ЄСПЛ передбачено, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Враховуючи право бути почутим та забезпечення права ПП "Агросервіс" на судовий захист колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку доводам викладеним у письмових поясненнях ПП "Агросервіс" по суті понесених відповідачем судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги від 11 жовтня 2022 року.

У вказаних поясненнях зазначено про те, що ТОВ "ВЕСТ КАРД" не надано документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу, що спростовано колегією суддів вище.

ПП "Агросервіс" зауважує, що відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив у справі виконані директором ТОВ "ВЕСТ КАРД" А.К.Шаповаловим, а не адвокатом. Адвокат Мороз О.В. був присутній лише на останньому судовому засіданні, тривалість якого була в межах однієї години. За таких обставин витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., на переконання позивача, фактично нічим не підтвердженні та є неспівмірними.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що підписання процесуальних документів керівником товариства не свідчить про те, що юридична особа не зверталась до адвоката за послугою щодо підготовки такого документа.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2019 року у справі №924/122/19.

Як вбачається з додаткової угоди від 15 липня 2022 року до договору про надання правничої допомоги від 10 травня 2022 року Адвокатським об`єднанням "Золоті ворота" та ТОВ "Вест Кард" було погоджено, що участь в усіх судових засіданнях по справі оплачується гонораром у розмірі 2000 грн. У детальному описі виконаних робіт (наданих послуг) у справі №903/480/22 від 29 вересня 2022 року відображена фактична вартість роботи адвоката у розмірі 2000 грн. за участь у судовому засіданні. З протоколу судового засідання Господарського суду Волинської області вбачається, що адвокат Мороз О.В. був присутній в судовому засіданні. Відтак, незрозумілими є доводи ПП "Агросервіс" щодо присутності адвоката лише на останньому судовому засіданні тривалістю в межах однієї години та вплив даних доводів на розмір погодженого гонорару між відповідачем та адвокатом.

Щодо доводів ПП "Агросервіс" про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, яка надана адвокатом Мороз О.В. Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Кард" у розмірі 10000 грн, колегія суддів звертає увагу на те, що представник ПП "Агросервіс" у позовній заяві також зазначав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу на суму 10000 грн., що свідчить про непослідовну процесуальну поведінку апелянта.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що подані відповідачем докази у своїй сукупності з іншими матеріалами справи у повній мірі підтверджують склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, оцінивши витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність відповідачем у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ним обставин стосовно надання відповідачу адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені ТОВ "Вест Кард" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування додаткового рішення місцевого суду не вбачається.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Трофимчук проти України, апеляційний суд виходить з того, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених статтями 277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, додаткове рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агросервіс" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року у справі № 903/480/22 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 20 жовтня 2022 року у справі № 903/480/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/480/22 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "07" лютого 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.