Ухвала

від 25.01.2023 по справі 908/1979/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/118/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

25.01.2023 справа № 908/1979/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 37573068)

До відповідача: Громадської організації Культурний центр Місто майбутнього (вул.Ентузіастів, буд. 5, кв. 37, м. Запоріжжя, 69097, код ЄДРПОУ 37221302)

про розірвання договору №03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021,

За участю представників сторін:

від позивача: Притула А.М., ордер АР № 1102794 від 29.11.2022, свідоцтво ЗП 002822 від 20.07.2021, адвокат;

від відповідача: Харламов Д.І., довіреність № 08/11-21/1 від 08.11.2021, свідоцтво № 805 від 29.07.2010, адвокат;

ВСТАНОВИВ:

03.10.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до Громадської організації Культурний центр Місто майбутнього про розірвання договору №03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 справу №908/1979/22 розподілено судді Проскурякову К.В. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.10.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 908/1979/22 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.10.2022 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 31.10.2022 розгляд справи № 908/1979/22 у підготовчому засіданні відкладено на 21.11.2022 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2022 № 908/1979/22 (суддя Проскуряков К.В.) розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 05.12.2022 об 11 год. 30 хв., яка представників сторін визнана обов`язковою. Запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою від 05.12.2022р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів , закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.12.2022 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні 26.12.2022р. судом оголошено перерву до 25.01.2023 о 12 год. 00 хв., в якому судом прийнято рішення у цій справі та проголошено його вступну та резолютивні частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 25.01.2023 р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу Акорд та в режимі відеоконференції.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що наявність рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.200 у справі №908/1115/20 було єдиною підставою укладання 31.05.2021 Департаментом комунальної власності та приватизації ЗМР, в якості продавця, з ГО Культурний центр Місто майбутнього, в якості покупця, спірного договору №03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності, та його скасування Верховним Судом є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та наявні підстави для розірвання вказаного договору. Посилаючись на вимоги ст.652 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

28.10.2022 від Громадської організації Культурний центр Місто майбутнього до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 28.10.2022, згідно якого відповідач заперечив проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову.

01.12.2022 від Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив № б/н від 30.11.2022 (вх. № 15240/08-08/22 від 01.12.2022), згідно якої позивач у повному обсязі підтримав доводи викладені у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи Громадська організація Культурний центр Місто Майбутнього звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 27.04.2020 (вх. № 1216/08-07/20 від 04.05.2020) про визнання незаконним та скасування наказу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 28.02.2020 № 103р Про втрату чинності наказів департаменту від 31.10.2018 № 282р, від 29.05.2019 № 179р та висновку про вартість та зобов`язання Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради завершити процедуру приватизації способом викупу нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 961386523101) шляхом укладення з Громадською організацією Культурний центр Місто Майбутнього договору купівлі-продажу в редакції, яка є додатком № 1 до цього позову.

Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя Науменко А.О.) від 22.09.2020 у справі № 908/1115/20 позов задоволено: 1) визнано незаконним та скасовано наказ Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 28.02.2020 № 103р Про втрату чинності наказів департаменту від 31.10.2018 № 282р, від 29.05.2019 № 179р та висновку про вартість; 2) зобов`язано Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради завершити процедуру приватизації способом викупу нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 961386523101) шляхом укладення з Громадською організацією Культурний центр Місто Майбутнього договору купівлі-продажу в редакції, що викладена у резолютивній частині рішення. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 вказане рішення суду від 22.09.2020 залишено без змін.

Приймаючи вказані судові рішення, господарські суди виходили з того, що матеріалами справи підтверджено досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації. При цьому Позивачем дотримані усі вимоги чинного законодавства щодо одержання права на викуп орендованого майна, вчинено дії, які стосуються підготовки всіх необхідних документів, в тому числі оцінки майна. У той же час, Відповідач недобросовісно не завершив процедуру приватизації об`єкту (не вчинив формальних дій щодо оформлення договору), що спричинило порушення права Позивача на набуття вказаного об`єкту приватизації. Водночас, суди дійшли висновку, що негативні наслідки закінчення строку дії висновків про вартість майна в даному випадку не можуть бути покладеними на Позивача, оскільки його поведінка була добросовісною і розумною.

Проте, Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2021 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 у справі № 908/1115/20 в частині визнання незаконним та скасування наказу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 28.02.2020 № 103р Про втрату чинності наказів департаменту від 31.10.2018 № 282р, від 29.05.2019 № 179р та висновку про вартість залишено без змін; в іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 та рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 у справі № 908/1115/20 скасовано; справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Скасовуючи рішення в цій частині Верховний Суд відзначив (5.24-5.27), що відповідно до частини другої статті 188 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Згідно з частиною другою статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому особливості укладення господарських договорів за рішенням суду визначені статтею 187 Господарського кодексу України, частина друга якої передбачає, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Проте, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до передчасних висновків про наявність підстав для укладення спірного договору купівлі-продажу об`єкта приватизації (зокрема на запропонованих Позивачем умовах), оскільки не дослідили істотні обставини справи щодо належного визначення ціни такого продажу, а відтак і погодження сторонами відповідних умов зазначеного договору, враховуючи, що як на момент ухвалення рішення місцевим судом про задоволення вказаних вимоги (19.06.2020), так і на момент звернення Громадської організації "Культурний центр" Місто Майбутнього" до суду з цим позовом (29.04.2020) строк дії висновку про вартість об`єкта нерухомості, який (строк) було продовжено до 29.02.2020, вже закінчився. З огляду на викладене висновки місцевого і апеляційного господарських судів про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов`язання Відповідача завершити процедуру приватизації способом викупу нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 230 шляхом укладення з Позивачем договору купівлі-продажу є передчасними та такими, що зроблені без встановлення істотних обставин справи.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2021, справу № 908/1115/20 передано на розгляд судді Федоровій О.В. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021, враховуючи тимчасову непрацездатність судді Федорової О.В., справу № 908/1115/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Під час розгляду нового розгляду цієї справи у скасованій частині від позивача 14.06.2022 надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі, в якій він просив заяву розглянути без участі представника позивача, прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що 31.05.2021 позивачем та відповідачем був укладений договір № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності у редакції, яка зазначена у позовній заяві (процедура приватизації способом викупу нежитлового приміщення шляхом укладання договору купівлі-продажу завершена, договір укладено), з урахуванням чого вказана позовна вимога не може бути задоволена не є можливим двічі укласти один і той самий договір. Внаслідок цього позивач відмовляється від позову.

Розглянувши вказану заяву суд прийняв відмову від позову Громадської організації Культурний центр Місто Майбутнього в частині вимог про зобов`язання відповідача вчинити дії та закрив провадження у справі № 908/1115/20 в частині зобов`язання Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради завершити процедуру приватизації способом викупу нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 961386523101) шляхом укладення з Громадською організацією Культурний центр Місто Майбутнього договору купівлі-продажу в редакції, яка є додатком № 1 до цього позову.

Дослідивши усі обставини справи № 908/1979/22 у їх сукупності, суд встановив, що позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог про розірвання спірного договору №03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності посилається на те, що скасування Верховним Судом судових рішень у справі № 908/1115/20 є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору та наявні підстави для розірвання вказаного договору відповідно до вимог ст.652 Цивільного кодексу України.

Проте судом встановлено, що як вбачається з Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 908/1115/20, підставою для скасування судових рішень у цій справі стало не дослідження судами істотних обставин справи щодо належного визначення ціни такого продажу, а відтак і погодження сторонами відповідних істотних умов зазначеного договору.

Разом з тим, після набрання рішенням у цій справі законної сили 30.03.2021 внаслідок залишення його без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду та на їх виконання, учасники справи № 908/1115/20 уклали посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Остернко А.В. Договір від 31.05.2021р. № 03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності, в преамбулі якого зазначено, що: "На виконання рішення Господларського суду Запорізької області від 22.09.2020 по справі № 908/1115/20 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 по справі № 908/1115/20 уклали цей договір в редакції, викладеній в зазначеному рішення Господарського суду Запорізької області: .. (текст договору відповідає резолютивній частині рішення у справі № 908/1115/20)".

03.06.2021р. сторонами цього договору складено Акт № 09 передачі комунального майна, за яким Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Позивач) передав а ГО "Культурний центр Місто майбутнього прийняв проданий шляхом викупу об`єкт права комунальної власності нежитлове приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) площею 87,6 кв.м, яке розташоване за адресою: 69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 230 (двісті тридцять).

Таким чином, на час розгляду справи № 908/1979/22 склалася правова колізія яка полягає в тому, що рішення у справі № 908/1115/20, яким укладено спірний договір № 03/19 та яке набрало чинності 30.03.2021р., а в подальшому укладено у нотаріальній формі 31.05.2021р., є скасованим, але цей нотаріально посвідчений договір на думку позивача продовжує своє існування, а тому має бути розірваним судом на підставі ст. 652 ЦК України.

Позивач також вказує на те, що єдиною підставою для укладання 31.05.2021 департаментом комунальної власності та приватизації міської ради з ГО «КЦ «Місто майбутнього» спірного договору купівлі-продажу об`єкта приватизації по пр. Соборному, 230 були рішення Господарського суду Запорізької області від 22.09.2020 по справі №908/1115/20, Постанова Центрального апеляційного господарського суду (м. Дніпро) від 30.03.2021 по справі №908/1115/20, які набрали законної сили і за невиконання яких передбачена кримінальна відповідальність згідно з ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 1291 Конституції України). Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18 зазначив, що предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правові конфлікт між позивачем і відповідачем. Отже, предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. На думку позивача предметом спору у даній судовій справі № 908/1979/22 є: 1) укладений нотаріально завірений спірний договір №03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021; 2) нежитлове приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 230. У постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 зроблено висновок, що відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Однак, у судовій справі № 908/1979/22 між сторонами залишилися наступні неврегульовані спірні питання, а саме: 1) наявність укладеного нотаріально завіреного спірного договору №03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021; 2) фактичне володіння ГО "Культурний центр "Місто Майбутнього" предметом спору - нежитловим приміщенням № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 230.

Однак суд зазначає, що предметом спору у справі № 908/1979/22 є саме розірвання спірного договору, а не витребування майна у відповідача або його виселення.

В свою чергу Відповідач вважає, що в преамбулі договору №03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021 зазначено, що він укладений на виконання судових рішень по справі №908/1115/20. Тобто такий юридичний факт, як укладання договору купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності, виник не внаслідок набрання законної сили вказаних судових рішень, а внаслідок окремих додаткових дій (підписання сторонами та скріплення печатками умов договору та його нотаріального посвідчення). Без наявності окремого документу - вищезазначеного договору купівлі-продажу, його обов`язкового нотаріального посвідчення, лише на підставі судових рішень у справі №908/1115/20 не є можливим вважати наявним факт укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна. Зі скасуванням підстави для укладання Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради вищезазначеного договору (судових рішень по справі №908/1115/20) не є юридичною підставою вважати, що нотаріально посвідчений договір №03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021р. перестав бути укладений. Скасування підстави для укладання стороною договору не є наслідком виникнення юридичного факту не укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна (підставою для укладання договору у Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради були судові рішення по справі №908/1115/20, а для ГО «Культурний центр «Місто Майбутнього» це було власне волевиявлення). Частиною 2 ст. 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Форма договору №03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021 відповідає вимогам встановленим ст. 657 ЦК України. Порядок укладання вказаного договору відповідає вимогам встановленим у главі 2 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту №296/5 від 22.02.2012. Після скасування підстави для укладання сам договір не припинив свою дію і жодна норма матеріального права не передбачає, що при наявності договору із дотриманою формою (письмовою) та порядком (нотаріальним посвідченням) він може вважатися неукладеним. Тобто, якщо форма договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості сторонами договору дотримана, то не є можливим вважати такий договір є неукладеним. Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Таким чином, обов`язковими істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет договору та його ціна (ці істотні умови наведені у спірному договорі купівлі-продажу). Підставою реєстрації права власності за ГО «Культурний центр «Місто Майбутнього» на нежитлове приміщення №71 по пр. Соборному, буд. 230 в м. Запоріжжя є нотаріально посвідчений договір №03/19 купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності від 31.05.2021, а не судові рішення по справі №908/1115/20. Частиною 3 та 4 ст. 334 ЦК України «Момент набуття права власності за договором» передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Підставою для скасування запису в Державному реєстрі права власності за ГО «Культурний центр «Місто Майбутнього» на нежитлове приміщення №71 по пр. Соборному, буд. 230 в м. Запоріжжя не може бути постанова Верховного Суду від 09.09.2021 по справі №908/1115/20, так як підставою для внесення такого запису був нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу. Підставою для скасування запису про право власності на вказане приміщення може бути, зокрема, окреме судове рішення про розірвання договору купівлі-продажу, яке було підставою для внесення такого запису.

Суд не погоджується з цими доводами Відповідача, оскільки Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 у справі № 908/1115/20 вказав про відсутність погодження сторонами істотних умов спірного договору і передчасність висновків судів про їх наявність. В цьому контексті предметом доказування у цій справі № 908/1979/22 є дослідження питання наявності передбаченим законом підстав для розірвання спірного договору.

Статтею 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено порядок оформлення угод приватизації. Так, під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.

Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є:

1) несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов;

2) невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк;

3) подання органу приватизації неправдивих відомостей;

4) сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

5) невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу;

6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу (частина 3 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (частина 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна").

В обґрунтування своїх вимог позивач взагалі не посилається на наявність вказаних виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, а лише стверджує про наявність підстав для застосування ст. 652 ЦК України, якою встановлено:

1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

4. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Скасування касаційною інстанцією судового рішення у справі № 908/1115/22, яким укладено спірний договір № 03/19, на думку суду не відноситься до обставин, визначених ст. 652 ЦК України, оскільки не відповідає критеріям п.п. 1-4 ч. 2 цієї статті та їх одночасного існування. Навпаки, скасування цих рішень свідчить про встановлену судом відсутність договірних відносин, взаємних прав та обов`язків сторін на підставі такого договору. Крім цього, при укладанні договору сторони були зобов`язані дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо порядку приватизації об`єктів державної або комунальної власності, якого вони не дотримались у спірних правовідносинах. Отже, порушення законодавства з боку сторін договору також не є суттєвою зміною обставин у розумінні ст. 652 ЦК України.

Оцінюючи доводи сторін суд також враховує, що дійсно, єдиною підставою для укладання (існування) і нотаріального посвідчення договору № 03/19 від 31.05.2021р. є судове рішення у справі № 908/1115/20 від 22.09.2020р., у резолютивній частині якого саме судом визначено текст цього договору , в тому числі його суттєві умови, який повністю відтворено у нотаріально посвідченому договорі № 03/19 від 31.05.2021р.

При цьому, однією з підстав задоволення позову у справі № 908/1115/20 в частині зобов`язання Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради завершити процедуру приватизації способом викупу нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 961386523101) шляхом укладення з Громадською організацією Культурний центр Місто Майбутнього договору купівлі-продажу у визначеній судом редакції, стало те, що Департамент тривалий час ухилявся від укладання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, а саме впродовж листопада 2018 лютого 2020, більше 1 року, не виконав зобов`язань щодо укладення спірного договору. На думку суду матеріалами справи було підтверджено досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, позивачем дотримані усі вимоги закону щодо одержання права на викуп орендованого майна, вчинено дії на його виконання шляхом підготовки всіх необхідних документів, в тому числі оцінки майна. В той же час, відповідач недобросовісно не завершив процедуру приватизації об`єкту, не вчинивши формальних дій щодо оформлення договору, що спричинило порушення права позивача на набуття майна об`єкту приватизації.

З наведеного можна дійти висновку, що спірний договір не було укладено за взаємною згодою сторін через те, що одна з них ухилялася від цього, а тому без передачі спору на вирішення суду укладення цього договору не відбулося б.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" договір купівлі-продажу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 657 ЦК України визначає форму окремих видів договорів купівлі-продажу, зокрема: 1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ст. 209 ЦК України: 1. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Стаття 220. Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору: 1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, нотаріальна форма посвідчення укладеного за рішенням суду договору була обов`язковою для Договорів купівлі-продажу нерухомого майна об`єктів приватизації і без додержання цієї обов`язкової форми договору він є нікчемним.

Відповідно до Закону України "Про нотаріат» і Порядку, затвердженому наказом Мін`юсту від 22.02.12 р. № 29/5: текст договору нотаріус переносить на спеціальний бланк нотаріального документа. Договір оформляється в декількох примірниках, з урахуванням того, що один примірник залишається у справах нотаріальної контори. Після посвідчення нотаріус проставляє посвідчувальний напис на всіх примірниках договору. Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Укладений за рішенням суду договір набирає чинності з дати набрання рішенням законної сили, що з огляду на умови ст. 241 ГПК України відбулось у справі № 908/1115/20 після залишення без змін рішення від 22.09.2020р. постановою ЦАГС від 30.03.2021р. Саме після цієї дати - 31.05.2021р. сторони нотаріально посвідчили укладений за рішенням суду Договір № 03/19, тобто надали цьому договору обов`язкової нотаріальної форми і він набрав чинності 31.05.2021р.

Проте, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 308 судом касаційної інстанції 08.09.2021р. судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № 908/1115/20 були частково скасовані і справу в скасованій частині (щодо зобов`язання Відповідача завершити процедуру приватизації способом викупу нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 230 шляхом укладення з Позивачем договору купівлі-продажу ) направлено до суду першої інстанції для нового розгляду, в тому числі у зв`язку з відсутністю погодження істотних умов договору.

Новий розгляд справи полягає у новому дослідженні судом усіх обставин справи спочатку, перевірку наданих сторонами доказів та їх оцінку в незалежності від наслідків попереднього розгляду справи з урахуванням висловлений позиції судом касаційної інстанції.

Вказане означає, що з 08.09.2021р. внаслідок скасування судових рішень у справі № 908/1115/20 Договір № 03/19 від 31.05.2021р. припинив своє існування, а Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2021 у цій справі і є правовою підставою для вчинення сторонами вказаного Договору дій для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо придбаного на підставі цього Договору нерухомого майна об`єкта приватизації.

Оскільки Позивач у справі № 908/1115/20 Громадська організація Культурний центр Місто майбутнього на стадії нового розгляду цієї справи відмовився від свого позову, вказана відмова прийнята судом і провадження у справі закрито ухвалою від 21.06.2022р., то можна дійти висновку, що жодного судового рішення у справі № 908/1115/20 щодо зобов`язання Відповідача завершити процедуру приватизації способом викупу нежитлового приміщення № 71 першого поверху (літ. А-5) загальною площею 87,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 230 шляхом укладення з Позивачем договору купівлі-продажу № 03/19 не відбулося, договір внаслідок рішення суду або за згодою сторін у нотаріальній формі фактично не укладався.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 2 частини першої статті 231 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у справі № 908/1979/22, оскільки розірвати можна лише укладений чинний договір, якого на дату прийняття рішення у справі не існує, а тому в цьому випадку судом встановлена неможливість судового розгляду справи щодо розірвання спірного договору.

Отже між сторонами не залишилося неврегульованих питань з огляду на предмет спору у справі № 908/1979/22 - розірвання договору № 03/19 від 31.05.2021р.

Витребування майна у відповідача або виключення записів з Державного реєстру права власності відповідача на продане за спірним договором майно не є предметом позову у справі № 908/1979/22, а тому має відбуватися на підставі постанови КГС ВС від 08.09.2021р. у справі № 908/1115/22 та ухвали від 21.06.2022р. про закриття провадження у цій же справі.

Суд роз`яснює сторонам, що згідно з ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Частиною 4 ст. 231 ГПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачена Позивачем сума судового збору в загальному розмірі 2 481,00 грн. квитанцією № 304 від 28.09.2022р. підлягає поверненню йому з Державного бюджету України за його клопотанням.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 908/1979/22 у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ч. 5 ст. 231, п. 13 ч. 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Ухвалу у повному обсязі підписано 06.02.2023р.

СуддяК.В. Проскуряков

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.