Рішення

від 07.02.2023 по справі 910/10945/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2023Справа № 910/10945/22За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДЖИР"

про стягнення 131144,01 грн

Суддя Сташків Р.Б Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДЖИР" про стягнення 131144,01 грн, з яких: 96395,22 грн основного боргу, 9595,79 грн пені, 21821, 11 грн інфляційних втрат та 3331,89 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-21165-Сл від 30.06.2020.

Ухвалою суду від 27.10.2022 відкрито провадження у справі №910/10945/22 за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі, оскільки відповідна ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та інші поштові адреси, інформація по яким містилася у матеріалах справи.

Однак конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі повернувся до суду з відміткою «неправильно зазначена (відсутня адреса).

Уматеріалах справи відсутні відомості про інші наявні у відповідача поштові адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання конверту з ухвалою суду відповідачем та повернення її до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо її належного отримання, тобто, його власною волею, оскільки відомості, зокрема, про адресу місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань подає сам відповідач.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.2020 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі- виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БАДЖИР» (далі замовник) укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів №Вп-21165-Сл, відповідно до якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, а замовник прийняти і оплатити послуги (1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору виконавець надає замовнику послуги відповідно графіку вивезення побутових відходів (далі ТПВ). Графік вивезення ТПВ є додатком №1 до даного Договору.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що конкретні обсяги та вартість наданих замовнику послуг визначається на підставі щомісячних актів приймання-передачі наданих послуг, в яких вказуються фактичний обсяг вивезених виконавцем ТПВ за місяць в м. куб. та загальна вартість послуг, наданих Виконавцем за місяць.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником щомісячно до 20 числа місяця, що є наступним за місяцем, в якому здійснено надання послуг.

Відповідно до п. 6.2 Договору за прострочення строків оплати послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2020 включно (п. 9.1 Договору).

Якщо за місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить (в письмовому вигляді, шляхом направлення іншій стороні рекомендованого листа) про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (п.9.2 Договору).

Оскільки в матеріалах справи відсутня заява сторін про припинення дії цього договору, згідно умов п. 9.2 Договору цей договір неодноразово було пролонговано та відповідно є чинним на час ухвалення рішення.

Відповідно до п.4.3 Договору оформлення послуг здійснюється за актом наданих послуг, який складається кожного місяця виконавцем до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг та направляється замовнику. У разі непідписання акта наданих послуг замовником протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання та ненадання протягом цього ж строку обґрунтованих заперечень, акт вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг. В актах наданих послуг вказується фактичний обсяг зібраних і вивезених виконавцем ТПВ за місяць в кубічних метрах, та загальна вартість послуг, наданих виконавцем за місяць в гривнях.

За умовами Договору позивачем було надано відповідачу у період з грудня 2020 року по серпень 2022 року позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 96395,22 грн, що підтверджується актами надання послуг: №67668 від 31.12.2020, №10926 від 31.01.2021, №21733 від 29.02.2021, №22392 від 31.03.2021, №33469 від 30.04.2021, №33470 від 31.05.2021, №34033 від 30.06.2021, №46043 від 31.07.2021, №46045 від 31.08.2021, №57846 від 30.09.2021, №58253 від 31.10.2021, №70147 від 30.11.2021, №70834 від 31.12.2021, №11228 від 31.01.2022, №23810 від 31.03.2022.

Таким чином, позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 131395,22 грн.

Вище вказані акти надання послуг разом із рахунками на оплату були направлені відповідачу, що підтверджується витягом з програмного забезпечення «M.E.Doc».

Оскільки відповідачем акти наданих послуг не підписано та заперечень щодо наданих послуг у встановлений Договором строк не надано, відповідно ці послуги згідно з умовами п. 4.3 Договору вважаються прийнятими ТОВ «БАДЖИР» у повному обсязі.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором у спірний період виконав не в повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього перед позивачем утворився борг у сумі 96395,22 грн.

Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спору, позивач листом-претензією щодо сплати заборгованості претензію від 16.06.2022 №244-7-2164 звертався до відповідача з повідомленням про наявність заборгованості за надані послуги.

Однак відповідачем не було відредаговано на лист-претензію та борг у повному обсязі не погашено.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих на підставі Договору послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 131144,01 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються замовником щомісячно до 20 числа місяця, що є наступним за місяцем, в якому здійснено надання послуг.

Судом встановлено, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за Договором про надання послуг з вивезення побутових відходів не виконав, повну оплату за надані послуги не здійснив.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт наявності у відповідача заборгованості за вище вказаним Договором у сумі 96395,22 грн позивачем належним чином доведено, документально підтверджено і відповідачем не спростовано.

Заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованих штрафних і фінансових санкцій, відповідачем суду надано не було.

Суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог у зв`язку із чим даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 9595,79 грн, 3% річних у сумі 3331,89 грн та інфляційні втрати у сумі 21821,11 грн нараховані за спірний період з грудня 2020 року по серпень 2022 року.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 6.2. договору за прострочення строків оплати послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Суд перевіривши надані позивачем арифметичні розрахунки пені у сумі 9595,79 грн, дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та арифметично правильними, і таким, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак, заявлені позовні вимоги уцій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши заявлені позивачем арифметичні розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, суд вирішив, що вони відповідають вимогам чинного законодавства та положенням Договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум також підлягає задоволенню, оскільки їх розмір не перевищує суми, обчислені судом.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДЖИР" (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 37 В, прим. 10, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 43454452) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (вул. Кудрявська, 23,м.Київ,04053) 96395 (дев`яносто шість тисяч триста дев`яносто п`ять) грн 22 коп. основного боргу, 9595 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять) грн 79 коп. пені, 21821 (двадцять одну тисячу вісімсот двадцять одну) грн 11 коп. інфляційних втрат та 3331 (три тисячі триста тридцять одну) грн 89 коп. 3% річних.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.