Ухвала

від 06.02.2023 по справі 17/б-1160

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 17/Б-1160

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 (колегія суддів у складі: Гриців В.М.- головуючий, Зварич О.В., Малех І.Б.)

та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2022 (суддя Андрусик Н.О.)

у справі № 17/Б-1160

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області

до Приватного агропромислового підприємства "Енергія"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області) 16.01.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2022 у справі № 17/Б-1160 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Здійснивши перевірку касаційної скарги ГУ ДПС у Тернопільській області та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 26.05.2009 визнано Приватне агропромислове підприємство "Енергія" банкрутом (як відсутнього боржника), відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича.

До Господарського суду Тернопільської області 28.12.2021 ліквідатор Приватного агропромислового підприємства "Енергія" арбітражний керуючий Микитів О.І. подав клопотання про відшкодування йому грошової винагороди арбітражного керуючого в розмірі 217500,00 грн за виконання повноважень ліквідатора банкрута у період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року та витрат арбітражного керуючого у ліквідаційної процедури в сумі 13500 грн, за рахунок кредиторів, пропорційно розміру їх грошових вимог до боржника.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2022 у справі №17/Б-1160 затверджено звіт арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року у сумі 217500 грн, відшкодування витрат арбітражного керуючого у сумі 1339,68 грн і присуджено стягнути грошову винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого: з ГУ ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу ДПС України на користь арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича 166 203,34 грн; з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича 6069,48 грн; з Тернопільського обласного центру зайнятості на користь арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича 2 249,75 грн; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Довіра та гарантія" на користь арбітражного керуючого Микитіва Олега Ігоровича 44317,09 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2022 у справі №17/Б-1160 залишено без змін.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд звертає увагу скаржника, що 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно з п. 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Законодавцем у ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство. Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022, прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2022 щодо розгляду питання про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого та покладення вказаних витрат на кредиторів у справі, пропорційно розміру їх грошових вимог до боржника, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Тернопільській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2022 у справі № 17/Б-1160 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 17/Б-1160 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової інспекції у Тернопільській області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 01.03.2022.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді О. Банасько

В. Пєсков