Ухвала

від 06.02.2023 по справі 712/10813/21

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/10813/21

Провадження № 2/568/24/23

06 лютого 2023 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

за участю секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

представника відповідача адвоката Луцюк М.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу «Радивилівський лісгосп», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої вчиненням дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу «Радивилівський лісгосп», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої вчиненням дорожньо-транспортної пригоди.

Представник позивача адвокат Ткачук-Коваленко О.В. до закінчення підготовчого судового засідання подав клопотання про залишення позову без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Представник відповідача адвокат Луцюк М.П. подав суду заяву про компенсацію здійснених витрат відповідача, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, в порядку ч.5 ст. 142 ЦПК України. В заяві представник відповідача адвокат Процько І. Я., керуючись приписами ст. 133, 137, 142 ЦПК України, просить стягнути з позивача понесені судові витрати при розгляді даної справи. Сума витрат на професійну правничу допомогу, яку просить стягнути відповідач в розмірі 9000 гривень, підтверджується: договором про надання правової допомоги від 21 лютого 2022 року; додатковою угодою № 1, актами прийому-передачі №1 від 23.02.2022 року, №2 від 12.04.2022 року, №3 від 20.06.2022 року, №4 від 08.07.2022 року, №5 від 16.08.2022 року, №6 від 17.01.2023 року, №7 від 06.02.2023 року про надані послуги згідно Договору про надання правової допомоги, платіжними дорученнями про перерахування коштів АО «Павло Луцюк і Партнери».

В судове засідання представник позивача адвокат Ткачук-Коваленко О.В. не з`явився, подавши заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

Представник відповідача адвокат Луцюк М.П. в судовому засіданні не заперечив щодо залишення позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої вчиненням дорожньо-транспортної пригоди без розгляду. Також підтримав заяву про стягнення витрат на правову допомогу.

Розглянувши заявлені клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ССВК «Радивилівський лісгосп», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої вчиненням дорожньо-транспортної пригоди..

Представник позивача адвокат Ткачук-Коваленко О.В. до початку розгляду справи по суті подав суду заяву про залишення позову без розгляду у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Слово «необґрунтований» має значення як позбавлений достатньої кількості фактів, доказів; бездоказовий; неточний; необґрунтованість суджень свідчить про нелогічність мислення. У випадках, встановлених частинами третьою п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).

Частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За змістом абз. 3 п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014№ 10, у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Розмір відшкодування доводить відповідач (статті 10, 11 ЦПК України). При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналогічне правило встановлено у ч. 1 ст. 4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач, звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально - правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу.

Верховний Суд у постанові від 14.01.2021, справа № 521/3011/18, зазначив, що із системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статті 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Таким чином, ознак зловживання позивачем ОСОБА_1 процесуальними правами, встановленими ст. 44 ЦПК України, у справі не встановлено, а так само і не встановлено необґрунтованих дій позивача стосовно відповідача.

Власне сприйняття і бачення представником відповідача та намірів позивача ОСОБА_1 стосовно відповідача є суб`єктивним сприйняттям обставин справи, процесуальних заяв по суті справи і заяв з процесуальних питань тощо. Лише за наслідками розгляду справи по суті суд може робити висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог у справі та надавати оцінку відповідним доказам і фактам у справі, що є відмінним від «необґрунтованих дій позивача».

Враховуючи наведене, суд встановив відсутність підстав для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу, тому відмовляє в стягненні витрат відповідача, пов`язаних з розглядом справи в сумі 9000 гривень.

Керуючись ст.ст. 10-13, 16, 44, 131, 137, 141, 142, 247, 257, 260, 261, 263, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу «Радивилівський лісгосп», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої вчиненням дорожньо-транспортної пригоди - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

В задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Луцюк М.П. про компенсацію здійснених витрат відповідача, пов`язаних з розглядом справи відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2023 року.

Суддя В.О. Троцюк