Рішення

від 31.01.2023 по справі 603/217/22

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/217/22

Провадження №2/603/9/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2023 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Галіяна І. М.

за участі:

секретаря судового засідання Б`єлі Д. С.

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ;

представник позивача ОСОБА_2 ;

представника відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради про поновлення на роботі, оплати вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сверлик О. В. звернулась до суду з позовом до Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради про поновлення позивача на роботі, оплати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09 березня 2022 року згідно з наказом від 28 лютого 2022 року № 20-к «Про звільнення прибиральників клубних закладів» ОСОБА_1 звільнено з посади прибиральниці службових приміщень Ковалівського будинку культури Чортківського району Тернопільської області на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Із вказаним наказом не погоджується та вважає, що звільнення є безпідставним.

Указує, що позивача не було ознайомлено з наказом від 28 лютого 2022 року № 20-к «Про звільнення прибиральників клубних закладів». Зазначає, що звільнення відбулося з порушенням частини першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, оскільки позивачці не було запропонованоіншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Наостанок просить врахувати, що позивач звільнена без попереднього погодження первинної профспілкової організації, що є порушенням статті 43 КЗпП України.

Зазначала, що внаслідок протиправного звільнення, ОСОБА_1 завдано моральних страждань, а тому наполягала стягнути моральну шкоду.

З огляду на наведене, представник позивача адвокат Сверлик О.В. просила позов задовольнити.

15.07.2022 року Монастириський районний суд Тернопільської області відкрив у справі провадження та постановив цивільну справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

23.11.2022 року суд ухвалою зупинив провадження у справі до отримання відповіді на звернення суду від первинної профспілкової організації, а 19 грудня 2022 року провадження поновив.

22.07.2022 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Сверлик О. В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити.

Представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснили, що звільнення ОСОБА_1 проведено з дотриманням вимог трудового законодавства, а доводи на які покликається позивачка у судовому засіданні, зокрема щодо необізнаності з наказом про звільнення та порушень вимог статті 49-2 КЗпП України не відповідають дійсності та є надуманими. З огляду на це, просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.

Згідно копії трудової книжки, ОСОБА_1 05 січня 2012 року прийнята на роботу прибиральником службових приміщень Ковалівського сільського будинку культури (розпорядження сільського голови № 1а від 05.01.2012).

31.12.2014 року ОСОБА_1 звільнена з роботи прибиральниці службових приміщень Ковалівського сільського будинку культури в зв`язку з переведенням до Відділу культури, туризму, національностей та релігій на підставі пункту п`ятого частини першої статті 36 КЗпП України.

01.01.2015 року ОСОБА_1 прийнята на посаду прибиральниці в порядку переведення в будинок культури с. Ковалівка.

Після проведення адміністративної реформи, клубні заклади перейшли під управління об`єднаних територіальних громад.

Рішенням шостої сесії сьомого скликання Монастириської міської ради від 09.04.2019 року №101 назву закладу змінено на сільський будинок культури села Ковалівка.

Рішенням від 15.12.2020 року № 38 Монастириської міської ради «Про затвердження структури виконавчих органів Монастириської міської ради на 2021 рік» утворене Управління освіти, молоді та спорту Монастириської міської ради до сфери діяльності якого віднесено питання управління клубними закладами, що знаходилися у ліквідованих громадах.

04 січня 2021 року наказом Управління освіти, молоді та спорту Монастириської міської ради № 4/1-к ОСОБА_1 , як працівницю закладу культури, призначено шляхом переведення на рівнозначну посаду прибиральниці сільського будинку культури в с. Ковалівка управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради.

Таким чином, ОСОБА_1 з 2021 року зарахована в штат Управління освіти, молоді та спорту Монастириської міської ради.

У зв`язку зі зниженням показників діяльності та зменшенням відвідувальності клубних закладів, недоцільністю утримання посад прибиральників та з метою ефективного та раціонального використання бюджетних коштів наказом Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради від 04.01.2022 року №1/1-к «Про внесення змін до штатного розпису працівників клубних закладів» виведено з 10 березня 2022 року 6,5 штатних одиниць (посади прибиральників) зі штатного розпису працівників клубних закладів (а.с.39).

Як убачається із затвердженого штатного розпису працівників клубних закладів, з 10 березня 2022 року посада прибиральника у сільському будинку культури с. Ковалівка не передбачена (а.с. 42-43).

Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради 04.01.2022 року винесено наказ №1-к «Про можливе вивільнення працівників клубних закладів Монастириської міської територіальної громади». Із цим наказом ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис (а.с.44).

Окрім цього, 05 січня 2022 року ОСОБА_1 вдруге письмово повідомлялася про наступне можливе вивільнення про що також свідчить її підпис (а.с. 45).

Судом також установлено, що на час попередження позивача про вивільнення в Управлінні освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради перебувало 6 вакантних посад, а саме: художній керівник СБК с.Ковалівка; художній керівник СБК с.Горішня Слобідка; художній керівник СБК с.Григорів; художній керівник СБК с.Доброводи; художній керівник СБК с.Швейків; художній керівник СБК с.Красіїв.

Натомість, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не було запропоновано дані вакансії, позаяк вони невідповідали кваліфікації позивача.

Як повідомила в судовому засіданні ОСОБА_1 щодо освіти та кваліфікації - пряма мова: «маю середнюспеціальну освіту і кваліфікація не відповідає кваліфікаційним вимогам вакантних посад» (судове засідання 23.11.2022, час 12:58:46-12:58:56).

На підставі наказу від 28.02.2022 року № 20-к ОСОБА_1 звільнена з посади прибиральниці сільського будинку культури с. Ковалівка з 09.03.2022 року відповідно до пункту першого статті 40 КЗпП України. Із даним наказом ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис на наказі (а.с. 48).

Судом також установлено, що ОСОБА_1 не є членом первинної профспілкової організації клубних працівників культури Монастириської МТГ, що підтверджується довідкою від 19.07.2022 року (а.с. 49) та довідкою голови профспілки працівників культури від 21.09.2022 року (а.с.106) та листом голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації клубних працівників культури МТГ наданого на виконання ухвали Монастириського районного суду Тернопільської області (а.с.207).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, що наведені учасниками справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із законодавством про працю працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже, трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання,поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку зперепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті49-2 КЗпПУкраїни про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті49-2 КЗпПУкраїни щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Суд встановив, що в зв`язку із зниженням показників діяльності та зменшенням відвідувальності клубних закладів, недоцільністю утримання посад прибиральників та з метою ефективного та раціонального використання бюджетних коштів в Управілінні освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради відбулося скорочення штату працівників клубних закладів. Скорочено посаду прибиральника сільського будинку культури с. Ковалівка, яку займала позивач ОСОБА_1 .

Право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис закріплено у статті 64 ГК України, згідно з якою підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно з частиною другою статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, провадження № 61-312св17, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, провадження № 61-1214св18, від30 вересня 2021 року у справі № 462/1930/19,провадження № 61-1981св20, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

За таких обставин, суд позбавлений можливості надавати правову оцінку правомірності скорочення штату працівників, позаяк це дискреційні повноваження відповідача.

Про наступне вивільнення працівників позивач ОСОБА_1 персонально попереджалася двічі 04 та 05 січня 2022 року, тобто не пізніше ніж за два місяці до звільнення (звільнена 9 березня 2022) про що свідчать її підписи про ознайомлення із наказом від 04 січня 2022 року № 1-1 та письмовим повідомленням від 05 січня 2022 року.

Суд установив, що на час попередження позивача про вивільнення в Управлінні освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради перебувало 6 вакантних посад, а саме: художній керівник СБК с. Ковалівка; художній керівник СБК с. Горішня Слобідка; художній керівник СБК с. Григорів; художній керівник СБК с. Доброводи; художній керівник СБК с. Швейків; художній керівник СБК с. Красіїв.

Втім, відповідно до Закону України «Про культуру», Типових посадових інструкцій працівників культури, Довідника кваліфікаційних характеристик працівників (випуск 81 «Культура і мистецтво»), до посади художнього керівника встановлені такі кваліфікаційні вимоги: повна або базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр); стаж творчої роботи для спеціаліста не менше 3 років, бакалавра не менше 5 років. Художній керівник має мати музично-педагогічну освіту або освіту за спеціальностями групи культури і мистецтва, бути професійно компетентним, володіти музичним інструментом, забезпечувати нормативні рівні і стандарти навчально-виховної, художньо-освітньої роботи, відповідати загальним етичним вимогам до працівників культури.

Натомість, як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 не має відповідної кваліфікації та освіти, а тому їй не могли бути запропоновані вакантні посади художнього керівника сільського будинку культури.

Інших вакантних посад в Управлінні освіти, культури, молоді та спорту на час попередження позивача ОСОБА_1 про вивільнення та звільнення не було, а доказів протилежного судом не здобуто.

Отже, неповідомлення позивача ОСОБА_1 про наявні вакантні посади, які остання не може зайняти через відсутність відповідної кваліфікації та освіти, не є порушенням положень статті 49-2 КЗпП України.

Не знайшло свого підтвердження і твердження позивача ОСОБА_1 про не ознайомлення її з наказом від 28 лютого 2022 року № 20-к «Про звільнення прибиральників клубних закладів». Як вбачається із копії, належним чином засвідченого вищевказаного наказу, ОСОБА_1 з ним ознайомлена, що стверджується її особистим підписом.

Щодо доводів позивача про звільнення її без згоди виборного органу первинної профспілкової організації, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведене лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Наведені положення надають підстави для висновку, що підставою для застосування цієї норми є наявність обов`язкового членства працівника у первинній профспілковій організації.

Ретельно вивчаючи це питання суд з`ясував таке.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки.

Судом встановлено, що первинною профспілковою організацією до повноважень якої віднесено питання надання згоди (відмови) на звільнення є Первинна профспілкова організація клубних працівників культури Монастириської МТГ.

Як убачається із листа голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації клубних працівників культури Монастириської МТГ позивач ОСОБА_1 з часу призначення її на посаду прибиральниці Ковалівського сільського будинку культури (2015 рік) не була членом профспілки первинної профспілкової організації клубних працівників культури. Прізвище ОСОБА_1 відсутнє у списках членів первинної профспілкової організації клубних працівників культури. З 2015 по 2019 роки нарахування заробітної плати і стягнення усіх платежів займався відділ культури Монастириської районної державної адміністрації.

У зв`язку з утворенням Монастириської міської територіальної громади, відповідно до рішення 4 позачергової сесії сьомого скликання Монастириської міської ради від 07 березня 2019 року «Про прийняття в комунальну власність Монастириської ОТГ об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Монастириського району» в комунальну власність ОТГ з 01 березня 2019 року прийнято ряд установ, в тому числі сільський будинок культури села Ковалівка, і міську раду визнано засновником закладів, на її баланс прийнято основні засоби, матеріальні та інші цінності. Нарахування заробітної плати у 2019-2020 роках ОСОБА_1 здійснювала бухгалтерія міської ради. З позивачки не утримувалися профспілкові внески, так як вона не перебувала на обліку в первинній профспілковій організації комунальної установи Монастириської міської ради, заява про вступ до профспілки і згода на утримання членських внесків не подавалась.

Рішенням 31 позачергової сесії Монастириської міської ради від 19 листопада 2020 року № 1502 утворено Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради, визнано його головним розпорядником коштів. З січня 2021 року по 09 березня 2022 року нарахування заробітної плати здійснювалось відділом бухгалтерського обліку і звітності управління. За цей період з ОСОБА_1 також не утримувались профспілкові внески.

Відповідно до статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору без згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.

Отже, позаяк ОСОБА_1 не була членом первинної профспілкової організації працівників клубних закладів Монастириської МТГ, її звільнення без попередньої згоди цієї організації відбулось без порушень, оскільки приписи статті 43 КЗпП України на неї не поширюються.

За таких обставин, суд вважає звільнення ОСОБА_1 із роботи у зв`язку із скороченням штату працівників відбулося правомірно.

Ураховуючи те, що вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, тому вона також задоволенню не підлягає.

Між тим, судом встановлено, що з позивача ОСОБА_1 безпідставно протягом 2015 по 2018 роки бухгалтерією відділу культури Монастириської районної державної адміністрації утримувались профспілкові внески без подання від неї заяви про вступ до профспілки (а.с.128-180). Ці кошти можуть бути повернуті, як безпідставно набуті за рішенням суду.

Для цього ОСОБА_1 , слід звернутися до суду з окремим позовом.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 12, 18, 81, 141, 280, 282, ЦПК України суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.02.2023 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: Сверлик Ольга Василівна (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №62 від 02.07.1993 року), адреса: вул. Міцкевича, 8 м.Бучач Тернопільська область.

Відповідач: Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради, (код ЄДРПОУ 44081953), адреса місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 5 м. Монастириська Тернопільська область.

Суддя І. М. Галіян