Постанова

від 28.06.2023 по справі 603/217/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 603/217/22Головуючий у 1-й інстанції Галіян І.М. Провадження № 22-ц/817/371/23 Доповідач - Дикун С.І.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Дідух М.Є.

учасників справи: представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Сверлик О.В. представника Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради Николишин Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №603/217/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сверлик Ольга Василівна на рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 31 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради про поновлення на роботі, оплати вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, постановленого суддею Галіян І.М., повний текст рішення складено 02 лютого 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради про поновлення позивача на роботі, оплати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

В обгрунтування вимог посилалась на те, що 09 березня 2022 року згідно з наказом від 28 лютого 2022 року № 20-к «Про звільнення прибиральників клубних закладів» ОСОБА_1 звільнено з посади прибиральниці службових приміщень Ковалівського будинку культури Чортківського району Тернопільської області на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників. Вважає, що звільнення є безпідставним, оскільки її не було ознайомлено з наказом від 28 лютого 2022 року № 20-к «Про звільнення прибиральників клубних закладів», звільнення відбулося з порушенням частини першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, оскільки їй не було запропоновано іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Наостанок просить врахувати, що позивач звільнена без попереднього погодження первинної профспілкової організації, що є порушенням статті 43 КЗпП України.

Вказує, що внаслідок протиправного звільнення, їй завдано моральних страждань, тому просить стягнути моральну шкоду.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 31 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сверлик О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, таким що прийнято без дотримання норм матеріального та процесуального права .

Зазначає, що про наступне можливе вивільнення її не було повідомлено 05 січня 2022 року, а наказ про звільнення мене з роботи за ч.1 ст.40 КЗпП України було видано 28 лютого 2022 року, що є порушенням процедури звільнення та суперечить вимогам ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої працівника персонально попереджають про наступне вивільнення не пізніше,ніж за два місяці. Відповідачем по справі цей термін не дотримано. Вказана обставина залишилась поза увагою суду.

Одночасно з попередженням про можливе звільнення з роботи відповідач по справі зобов`язаний був запропонувати їй іншу роботу на тому ж місці, в установі, організації. Однак, всупереч вимогам закону, їй взагалі не було запропоновано жодної іншої роботи.

Посилається на те, що представником відповідача у справі було надано суду суперечливі докази: відомості про нарахування заробітної плати, якими підтверджується, що із заробітної плати ОСОБА_1 за 20015-2018 роки та січень-лютий 2019 року утримувались профспілкові внески, та довідки про те, що вона не була членом профспілкового комітету клубних працівників культури Монастириської МТГ, довідка голови ПК п. Михайла Николина від 19.07.2022 року, і довідки голови профспілки працівників культури Віри Джумак від 21.09.2022 року про те, що вона не була членом профспілки працівників культури і членські внески із заробітної плати не утримувалися з 01.01.2021 р. по 09.03.2022 р.

При наявності таких суперечливих доказів суд надав перевагу двом довідкам, які не підтверджують факту її перебування на обліку в первинній профспілковій організації, що є невірним, та ущемляє її законні права тa інтереси.

Окрім того вказує, що оскільки наданими відповідачем у справі відомостями про нарахування заробітної плати підтверджується її членство в первинній профспілковій організації, то відповідно до вимог ст.43 КЗпП України звільнення її з роботи за ч.1 ст.40 цього кодексу можливе лише за попередньою згодою профспілкової організації.

З наказу про звільнення прибиральників клубних заладів від 28.02 2022 року за № 20-к випливає, що всі шестеро працівників, в тому числі вона п.4 наказу були звільнені з роботи на підставі «згоди про розірвання трудового договору профспілки працівників культури від 02.03.2022 року». Вказана згода на розірвання трудового договору з працівниками мала місце вже після звільнення їх з роботи, тому ніяк не може бути визнана попередньою.

У відзиві на апеляційну скаргу, Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає, що Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради 04.01.2022 року винесено наказ №1-к «Про можливе вивільнення працівників клубних закладів Монастириської міської територіальної громади». Із цим наказом ОСОБА_1 . Була ознайомлена, про що свідчить її підпис. Окрім цього, 05 січня 2022 року ОСОБА_1 вдруге письмово повідомлялася про наступне можливе вивільнення, про що також свідчить її підпис.

На підставі наказу від 28.02.2022 року № 20-к ОСОБА_1 звільнена з посади прибиральниці сільського будинку культури с.Ковалівка з 09.03.2022 року відповідно до пункту першого статті 40 КЗпП України. Із даним наказом позивачка ознайомлена, про що свідчить її підпис на наказі.

Посилається на те, що на час попередження її про вивільнення в Управлінні освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради перебувало 6 вакантних посад, а саме: художній керівник СБК с. Ковалівка; художній керівник СБК с.Горішня Слобідка; художній керівник СБК с. Григорів; художній керівник СБК с.Доброводи; художній керівник СБК с. Швейків; художній керівник СБК с.Красіїв. ОСОБА_1 не має відповідної кваліфікації та освіти, тому їй не могли бути запропоновані вакантні посади художнього керівника сільського будинку культури.

Інших вакантних посад в Управлінні освіти, культури, молоді та спорту на час попередження позивача ОСОБА_1 про вивільнення та звільнення не було.

Згідно листа голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації клубних працівників культури Монастириської МТГ позивач з часу призначення її на посаду прибиральниці Ковалівського сільського будинку культури (2015 рік) не була членом профспілки первинної профспілкової організації клубних працівників культури. Прізвище ОСОБА_1 відсутнє у списках членів первинної профспілкової організації клубних працівників культури.

Під час розгляду справи в апеляційному суді представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Сверлик О.В. підтримала вимоги апеляційної скарги, зіславшись на викладені у ній доводи.

Представник управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради заперечила апеляційну скаргу. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Згідно копії трудової книжки, ОСОБА_1 05 січня 2012 року прийнята на роботу прибиральником службових приміщень Ковалівського сільського будинку культури (розпорядження сільського голови № 1а від 05.01.2012).

31.12.2014 року ОСОБА_1 звільнена з роботи прибиральниці службових приміщень Ковалівського сільського будинку культури в зв`язку з переведенням до Відділу культури, туризму, національностей та релігій на підставі пункту п`ятого частини першої статті 36 КЗпП України.

01.01.2015 року ОСОБА_1 прийнята на посаду прибиральниці в порядку переведення в будинок культури с. Ковалівка.

Після проведення адміністративної реформи, клубні заклади перейшли під управління об`єднаних територіальних громад.

Рішенням шостої сесії сьомого скликання Монастириської міської ради від 09.04.2019 року №101 назву закладу змінено на сільський будинок культури села Ковалівка.

Рішенням від 15.12.2020 року № 38 Монастириської міської ради «Про затвердження структури виконавчих органів Монастириської міської ради на 2021 рік» утворене Управління освіти, молоді та спорту Монастириської міської ради до сфери діяльності якого віднесено питання управління клубними закладами, що знаходилися у ліквідованих громадах.

04 січня 2021 року наказом Управління освіти, молоді та спорту Монастириської міської ради № 4/1-к ОСОБА_1 , як працівницю закладу культури, призначено шляхом переведення на рівнозначну посаду прибиральниці сільського будинку культури в с. Ковалівка управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради.

Таким чином, ОСОБА_1 з 2021 року зарахована в штат Управління освіти, молоді та спорту Монастириської міської ради.

У зв`язку зі зниженням показників діяльності та зменшенням відвідувальності клубних закладів, недоцільністю утримання посад прибиральників та з метою ефективного та раціонального використання бюджетних коштів наказом Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради від 04.01.2022 року №1/1-к «Про внесення змін до штатного розпису працівників клубних закладів» виведено з 10 березня 2022 року 6,5 штатних одиниць (посади прибиральників) зі штатного розпису працівників клубних закладів (а.с.39).

Як убачається із затвердженого штатного розпису працівників клубних закладів, з 10 березня 2022 року посада прибиральника у сільському будинку культури с. Ковалівка не передбачена (а.с. 42-43).

Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради 04.01.2022 року винесено наказ №1-к «Про можливе вивільнення працівників клубних закладів Монастириської міської територіальної громади». Із цим наказом ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис (а.с.44).

Окрім цього, 05 січня 2022 року ОСОБА_1 вдруге письмово повідомлялася про наступне можливе вивільнення про що також свідчить її підпис (а.с. 45).

На час попередження позивача про вивільнення в Управлінні освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради перебувало 6 вакантних посад, а саме: художній керівник СБК с.Ковалівка; художній керівник СБК с.Горішня Слобідка; художній керівник СБК с.Григорів; художній керівник СБК с.Доброводи; художній керівник СБК с.Швейків; художній керівник СБК с.Красіїв.

ОСОБА_1 не було запропоновано дані вакансії, оскільки вони не відповідали кваліфікації позивача.

В суді першої інстанції ОСОБА_1 . Пояснювала, має середню спеціальну освіту і кваліфікація не відповідає кваліфікаційним вимогам вакантних посад (судове засідання 23.11.2022, час 12:58:46-12:58:56).

На підставі наказу від 28.02.2022 року № 20-к ОСОБА_1 звільнена з посади прибиральниці сільського будинку культури с. Ковалівка з 09.03.2022 року відповідно до пункту першого статті 40 КЗпП України. Із даним наказом ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис на наказі (а.с. 48).

ОСОБА_1 не є членом первинної профспілкової організації клубних працівників культури Монастириської МТГ, що підтверджується довідкою від 19.07.2022 року (а.с. 49) та довідкою голови профспілки працівників культури від 21.09.2022 року (а.с.106) та листом голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації клубних працівників культури МТГ наданого на виконання ухвали Монастириського районного суду Тернопільської області (а.с.207).

Відмовляючи у задоволенні позову про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції виходив з того, що її звільнення відбулось правомірно у зв`язку із скороченням працівників. ОСОБА_1 не була членом первинної профспілкової організації працівників клубних закладів Монастириської МТГ.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із законодавством про працю працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже, трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Судом встановлено, що в зв`язку із зниженням показників діяльності та зменшенням відвідувальності клубних закладів, недоцільністю утримання посад прибиральників та з метою ефективного та раціонального використання бюджетних коштів в Управілінні освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради відбулося скорочення штату працівників клубних закладів. Скорочено посаду прибиральника сільського будинку культури с. Ковалівка, яку займала позивач ОСОБА_1 .

Право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис закріплено у статті 64 ГК України, згідно з якою підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно з частиною другою статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, провадження № 61-312св17, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, провадження № 61-1214св18, від 30 вересня 2021 року у справі № 462/1930/19, провадження № 61-1981св20, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить виключно власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Про наступне вивільнення працівників позивач ОСОБА_1 персонально попереджалася двічі 04 та 05 січня 2022 року, тобто не пізніше ніж за два місяці до звільнення (звільнена 9 березня 2022) про що свідчать її підписи про ознайомлення із наказом від 04 січня 2022 року № 1-1 та письмовим повідомленням від 05 січня 2022 року.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що на час попередження позивачки про вивільнення в Управлінні освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради перебувало 6 вакантних посад, а саме: художній керівник СБК с. Ковалівка; художній керівник СБК с. Горішня Слобідка; художній керівник СБК с.Григорів; художній керівник СБК с. Доброводи; художній керівник СБК с. Швейків; художній керівник СБК с. Красіїв.

Відповідно до Закону України «Про культуру», Типових посадових інструкцій працівників культури, Довідника кваліфікаційних характеристик працівників (випуск 81 «Культура і мистецтво»), до посади художнього керівника встановлені такі кваліфікаційні вимоги: повна або базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр); стаж творчої роботи для спеціаліста не менше 3 років, бакалавра не менше 5 років. Художній керівник має мати музично-педагогічну освіту або освіту за спеціальностями групи культури і мистецтва, бути професійно компетентним, володіти музичним інструментом, забезпечувати нормативні рівні і стандарти навчально-виховної, художньо-освітньої роботи, відповідати загальним етичним вимогам до працівників культури.

ОСОБА_1 не має відповідної кваліфікації та освіти, а тому їй не могли бути запропоновані вакантні посади художнього керівника сільського будинку культури.

Інших вакантних посад в Управлінні освіти, культури, молоді та спорту на час попередження позивача ОСОБА_1 про вивільнення та звільнення не було, а доказів протилежного судом не здобуто.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки.

Судом встановлено, що первинною профспілковою організацією до повноважень якої віднесено питання надання згоди (відмови) на звільнення є Первинна профспілкова організація клубних працівників культури Монастириської МТГ.

Як убачається із листа голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації клубних працівників культури Монастириської МТГ позивач ОСОБА_1 з часу призначення її на посаду прибиральниці Ковалівського сільського будинку культури (2015 рік) не була членом профспілки первинної профспілкової організації клубних працівників культури. Прізвище ОСОБА_1 відсутнє у списках членів первинної профспілкової організації клубних працівників культури. З 2015 по 2019 роки нарахування заробітної плати і стягнення усіх платежів займався відділ культури Монастириської районної державної адміністрації.

У зв`язку з утворенням Монастириської міської територіальної громади, відповідно до рішення 4 позачергової сесії сьомого скликання Монастириської міської ради від 07 березня 2019 року «Про прийняття в комунальну власність Монастириської ОТГ об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Монастириського району» в комунальну власність ОТГ з 01 березня 2019 року прийнято ряд установ, в тому числі сільський будинок культури села Ковалівка, і міську раду визнано засновником закладів, на її баланс прийнято основні засоби, матеріальні та інші цінності. Нарахування заробітної плати у 2019-2020 роках ОСОБА_1 здійснювала бухгалтерія міської ради. З позивачки не утримувалися профспілкові внески, так як вона не перебувала на обліку в первинній профспілковій організації комунальної установи Монастириської міської ради, заява про вступ до профспілки і згода на утримання членських внесків не подавалась.

Рішенням 31 позачергової сесії Монастириської міської ради від 19 листопада 2020 року № 1502 утворено Управління освіти, культури, молоді та спорту Монастириської міської ради, визнано його головним розпорядником коштів. З січня 2021 року по 09 березня 2022 року нарахування заробітної плати здійснювалось відділом бухгалтерського обліку і звітності управління. За цей період з ОСОБА_1 також не утримувались профспілкові внески.

Відповідно до статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору без згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.

Оскільки вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Необгрунтованими є доводи апелянта, щодо неотримання відповідачем згоди на звільнення її від комітету первинної профспілкової організації клубних працівників культури Монастириської МТГ .

Відповідно до ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Встановлено, що ОСОБА_1 не була членом первинної профспілкової організації працівників клубних закладів Монастириської МТГ, отже її звільнення без попередньої згоди відбулось без порушень. Відповідно до листа голови профспілкового комітету первинної профспілкової організації клубних працівників культури Монастириської МТГ позивач ОСОБА_1 з часу призначення її на посаду прибиральниці Ковалівського сільського будинку культури (2015 рік) не була членом профспілки первинної профспілкової організації клубних працівників культури. Прізвище ОСОБА_1 відсутнє у списках членів первинної профспілкової організації клубних працівників культури.

Не заслуговують на увагу твердження в апеляційній скарзі на те, що її не повідомили про наявні вакантні посади, оскільки позивачка не може їх зайняти через відсутність відповідної кваліфікації та освіти, та це не є порушенням положень статті 49-2 КЗпП України.

Твердження в апеляційний скарзі про не ознайомлення з наказом від 28 лютого 2022 року № 20-к «Про звільнення прибиральників клубних закладів» не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи , а саме копією належним чином засвідченого наказу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з ним ознайомлена, що стверджується її особистим підписом. ( а.с.48).

Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в позові та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд виходячи із доводів апеляційної скарги, не вбачає підстав для її задоволення та скасування рішення суду .

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід компенсувати за рахунок Держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд , -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сверлик Ольга Василівна залишити без задоволення.

Рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 31 січня 2023 року залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції компенсувати за рахунок Держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 29 червня 2023 року.

Головуючий Дикун С.І.

Судді: Костів О.З.

Храпак Н.М.