Рішення

від 07.02.2023 по справі 280/6322/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року Справа № 280/6322/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни (вул. Чкалова, буд. 54а, м Вільнянськ, Запорізький район, Запорізька область, 70002), до Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» (вул. Каштанова, буд. 1, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2022 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни, до Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 08.07.2022;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 08.07.2022, з урахуванням фактично сплачених сум.

Крім того, просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він проходить службу в Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№20)». Зазначає, що з 24.02.2022 по 08.07.2022 відповідач мав нараховувати та виплатити позивачу щомісячно додаткову винагороду в розмірі 30000 грн або всього 120000,00 грн, яка передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Проте, передбачена вище додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн щомісячно позивачу виплачувалася не в повному обсязі. Так, 03.09.2022 на адресу установи направлено запит, згідно якого адвокат позивача просила надати інформацію щодо нарахування та виплати позивачу заробітної плати та додаткової винагороди, у розмірі 30000 грн щомісячної сплати, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за період з 24.02.2022 по теперішній час. 08.09.2022 відповідачем надано відповідь № 6/8-1404, згідно якої позивачу було нарахована та виплачена додаткова винагорода у травні 2022 року у розмірі 14227,30 грн та у серпні 2022 року 2825,46 грн. Вважає, що додаткова винагорода виплачувалася у розмірі, що є меншим за встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 08.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

14.12.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що позивачу було виплачено додаткову винагороду за період з 24.02.2022 по 25.04.2022 та з 26.04.2022 по 10.06.2022 відповідно до наказів відповідача від 24.05.2022 №87/ОС-22 та від 16.08.2022 №133/ОС-22, пропорційно фактично відпрацьованому часу несення служби, розрахованого в годинах, що спростовує твердження позивача про бездіяльність відповідача. Зазначає, що позивач не заперечує кількість відпрацьованих ним в зазначений період годин. Позиція позивача щодо визначення розміру додаткової винагороди не відповідає приписам законодавства. Також, відповідач звертав увагу на те, що з 11 червня 2022 року виплату грошової допомоги відповідно Постанови № 168 призупинено оскільки, відповідач територіально розташований на території Вільнянської територіальної громади, яку виключено з 11 червня 2022 року з переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення бойових дій або, які перебувають в тимчасовій окупації розпорядженням Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14.06.2022 № 119 Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75. Крім того, зауважує, що видатки на виплату грошового забезпечення здійснюються в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом відповідного органу. Беручи до уваги вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

19.12.2022 від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких представник зазначає, що при визначенні розміру додаткової винагороди, встановленої постановою №168, має застосовуватися норма, яка була чинною у конкретному періоді, без врахуванням положень п. 2 постанови №793 від 07.07.2022. Тобто, у період до 19.07.2022 редакція п. 1 постанови №168 передбачала фіксовану суму і відповідач повинен був в період з 24.02.2022 по 18.07.2022 керуватися попередньою редакцією п. 1 постанови №168 для здійснення виплат позивачу. Також зазначає про безпідставність посилань відповідача на відсутність бюджетних асигнувань. Також вражає, що заборгованість зі сплати додаткової винагороди не може бути нарахована за меншій термін, аніж липень 2022 року.

06.02.2023 від представника позивача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 07.02.2023 у задоволенні клопотання представника позивача відмовлено.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходить службу в Державній установі «Вільнянська виправна колонія (№20)» на посаді молодшого інспектора відділу охорони.

Державна установа «Вільнянська виправна колонія (№20)» розташована на території Вільнянської територіальної громади.

Наказом відповідача від 24.05.2022 №87/ОС-22 «Щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу» було призначено виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, особам рядового і начальницького складу відповідача (в тому числі позивачу) за період з 24.02.2022 по 25.04.2022, в межах виділеного фінансування, визначену пропорційно фактично відпрацьованому часу несення служби, розрахованого у годинах.

Наказом відповідача від 16.08.2022 №133/ОС-22 «Щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу» було призначено виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, особам рядового і начальницького складу відповідача (в тому числі позивачу) за період з 26.04.2022 по 10.06.2022, в межах виділеного фінансування, визначену пропорційно фактично відпрацьованому часу несення служби, розрахованого у годинах.

За період з 24 лютого по 25 квітня 2022 року відповідачем нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пропорційно фактично відпрацьованому часу (346 годин: 26 годин в лютому, 200 годин у березні та 120 годин у квітні), в розмірі 14227,30 грн, з якої утримано: військовий збір 213,41 грн, аліменти 3503,47 грн, до виплати 10510,42 грн.

За період з 26 квітня по 10 червня 2022 року відповідачем нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пропорційно фактично відпрацьованому часу (68 годин: 48 годин з 26.04.2022 по 31.05.2022, 20 годин в червні), в розмірі 2825,46 грн, з якої утримано: військовий збір 42,38 грн, аліменти 695,77 грн, до виплати 2087,31 грн.

Виплата підтверджується платіжними дорученнями від 27.05.2022 №251 та від 18.08.2022 №391, довідками відповідача, які містяться в матеріалах справи.

Вважаючи, що протягом проходження служби у період з 24.02.2022 по 08.07.2022 йому протиправно не виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000,00 грн. щомісячно, виплата якої передбачено постановою №168, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України Про Державну кримінально-виконавчу службу України.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України, особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.

Згідно з частиною другою статті 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною п`ятою статті 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі державні органи).

Згідно з пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829 (далі - Порядок №925/5), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, який затверджений Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Отже, з 24.02.2022 в Україні триває режим воєнного стану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), прийнятою на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію, було встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови №168 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Отже, станом на дату прийняття Постанови №168 в переліку осіб, яким встановлена зазначена додаткова винагорода були відсутні особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 №350 (яка набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року) були внесені зміну до пункту 1 Постанови № 168, доповнено абзац перший після слів та поліцейським словами , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка,.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754, яка набрала чинності з 08.07.2022 та застосовується з 01.06.2022, були внесені зміни до Постанови №168, відповідно до яких, в абзаці першому Постанови №168:

слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінити словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);

після слова щомісячно доповнити словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Тобто, з 01 червня 2022 року право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн залишилось лише у тих співробітників, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). При цьому, право співробітників Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, на отримання збільшеної до 100000, 00 грн додаткової винагороди, залишилось незмінним.

У цій справі судом встановлено, що позивач у період з 24 лютого 2022 року по час звернення із позовною заявою до суду проходить службу у відповідача, тобто на території Вільнянської міської територіальної громади Запорізької області.

Суд зазначає, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06 березня 2022 року, Запорізька область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка.

За таких обставин, суд робить висновок, що у період з 24 лютого 2022 року позивач набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Запорізька область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми єПідтримка.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 (яка застосовується з 01.06.2022) положення Постанови №168 зазнали змін відносно осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, щодо території, в межах якої виплачується така винагорода (в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)) та порядку нарахування додаткової винагороди (така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Суд зазначає, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

При цьому, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, у редакціях наказів № 105 від 01.06.2022, № 113 від 10.06.2022, № 119 від 14.06.2022, Вільнянська міська територіальна громада (м. Вільнянськ) з 01.06.2022 до 10.06.2022 була включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Проте, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25 квітня 2022 року, із змінами згідно наказів № 134 від 24.06.2022; № 138 від 29.06.2022; № 143 від 01.07.2022; № 147 від 08.07.2022; № 152 від 14.07.2022; № 159 від 19.07.2022; № 169 від 27.07.2022; № 188 від 17.08.2022; № 193 від 26.08.2022 з 11.06.2022 до дня звернення позивача з позовом до суду (10.10.2022) не була включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Таким чином, з 11 червня 2022 року позивач втратив таке право, оскільки до дня звернення з даним позовом до суду (10.10.2022) проходив службу в межах територіальної громади, яка не включена до переліку громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

З урахуванням викладеного, позивач мав право на отримання додаткової винагороди, відповідно до Постанови №168, у період з 24.02.2022 по 10.06.2022 включно.

Щодо розміру додаткової винагороди, суд зазначає наступне.

Так, з наданих відповідачем пояснень, судом встановлено, а позивачем не надано доказів протилежного, що позивачу проводилось нарахування та виплата додаткової винагороди, а саме:

за період з 24 лютого по 25 квітня 2022 року відповідачем нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пропорційно фактично відпрацьованому часу (346 годин: 26 годин в лютому, 200 годин у березні та 120 годин у квітні), в розмірі 14227,30 грн, з якої утримано: військовий збір 213,41 грн, аліменти 3503,47 грн, до виплати 10510,42 грн.

за період з 26 квітня по 10 червня 2022 року відповідачем нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пропорційно фактично відпрацьованому часу (68 годин: 48 годин з 26.04.2022 по 31.05.2022, 20 годин в червні), в розмірі 2825,46 грн, з якої утримано: військовий збір 42,38 грн, аліменти 695,77 грн, до виплати 2087,31 грн.

Тобто, судом встановлено, що додаткова винагорода позивачу виплачувалась, проте не у розмірі 30000,00 грн щомісячно, а у розмірі відповідно до фактично відпрацьованого часу.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22 (яке є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня відносно відповідача) виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря.

Крім того, у вищевказаному листі Міністерства юстиції України зазначено, що розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).

Суд зазначає, що виплата цієї винагороди, в силу приписів п. 1 Постанови №168, здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

В даному випадку виплата додаткової винагороди за Постановою №168, в тому числі позивачу, відбулась на підставі наказів відповідача від 24.05.2022 №87/ОС-22 та від 16.08.2022 №133/ОС-22. При цьому позивачем зазначені накази не оскаржуються, проте з їх змісту вбачається, застосований при нарахуванні такої винагороди алгоритм (за фактично відпрацьований час).

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Тобто, на даний час відсутні нормативні підстави для проведення перерахунку позивача додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн щомісячно.

Більш того, на переконання суду, словосполучення додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, яка була первинно передбачена у Постанові №168, не вказує на те, що така додаткова винагорода повинна виплачуватись незалежно від відпрацьованого часу, а лише вказує на те, що така допомога носить щомісячний характер, а не разовий.

Така позиція суду повністю відповідає загальним умовам оплати праці.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оплату праці, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно статті 2 Закону України Про оплату праці, додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

Пунктом 8 Розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 №925/5, при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Тобто, чинним законодавством України передбачено, що виплата грошового забезпечення (заробітної плати), як основного так і додаткового, проводиться за фактично відпрацьований час, і додаткова винагорода передбачена Постановою №168 не є виключення із загального правила.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що нараховуючи позивачу додаткову винагороду від фактично відпрацьованого часу у відповідному місяці, відповідач діяв правомірно та у відповідності до положень чинного законодавства України.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку розмір додаткової винагороди визначався відповідачем у наказах від 24.05.2022 №87/ОС-22 та від 16.08.2022 №133/ОС-22, які позивачем не оскаржуються, а в силу вимог ч. 5 ст. 122 КАС України суд не знаходить підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог.

Стосовно інших доводів учасників справи, які викладені в заявах по суті справи, то суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни (вул. Чкалова, буд. 54а, м Вільнянськ, Запорізький район, Запорізька область, 70002), до Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» (вул. Каштанова, буд. 1, м. Вільнянськ, Запорізька область, 70002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «07» лютого 2023 року.

СуддяР.В. Кисіль