Постанова

від 05.12.2023 по справі 280/6322/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6322/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2023, (суддя суду першої інстанції Р.В. Кисіль), прийняте в порядку спрощеного провадження в місті Запоріжжі, в адміністративній справі № 280/6322/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

07.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 08.07.2022;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 08.07.2022, з урахуванням фактично сплачених сум.

Адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що він проходить службу в Державній установі Вільнянська виправна колонія (№20). Зазначає, що з 24.02.2022 по 08.07.2022 відповідач мав нараховувати та виплатити позивачу щомісячно додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн або всього 120 000,00 грн, яка передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. Проте, передбачена вище додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно позивачу виплачувалася не в повному обсязі. Так, 03.09.2022 на адресу установи направлено запит, згідно якого адвокат позивача просила надати інформацію щодо нарахування та виплати позивачу заробітної плати та додаткової винагороди, у розмірі 30 000 грн щомісячної сплати, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, за період з 24.02.2022 по теперішній час. 08.09.2022 відповідачем надано відповідь № 6/8-1404, згідно якої позивачу було нарахована та виплачена додаткова винагорода у травні 2022 року у розмірі 14227,30 грн та у серпні 2022 року 2825,46 грн. Вважає, що додаткова винагорода виплачувалася у розмірі, що є меншим за встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 07.02.2023 у задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

16.11.2023 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, просить суд задовольнити його апеляційну скаргу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходить службу в Державній установі Вільнянська виправна колонія (№20) на посаді молодшого інспектора відділу охорони.

Державна установа Вільнянська виправна колонія (№20) розташована на території Вільнянської територіальної громади.

Наказом відповідача від 24.05.2022 №87/ОС-22 Щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу було призначено виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, особам рядового і начальницького складу відповідача (в тому числі позивачу) за період з 24.02.2022 по 25.04.2022, в межах виділеного фінансування, визначену пропорційно фактично відпрацьованому часу несення служби, розрахованого у годинах.

Наказом відповідача від 16.08.2022 №133/ОС-22 Щодо виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу було призначено виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168, особам рядового і начальницького складу відповідача (в тому числі позивачу) за період з 26.04.2022 по 10.06.2022, в межах виділеного фінансування, визначену пропорційно фактично відпрацьованому часу несення служби, розрахованого у годинах.

За період з 24 лютого по 25 квітня 2022 року відповідачем нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова № 168), пропорційно фактично відпрацьованому часу (346 годин: 26 годин в лютому, 200 годин у березні та 120 годин у квітні), в розмірі 14227,30 грн, з якої утримано: військовий збір 213,41 грн, аліменти 3503,47 грн, до виплати 10510,42 грн.

За період з 26 квітня по 10 червня 2022 року відповідачем нарахована позивачу додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова № 168), пропорційно фактично відпрацьованому часу (68 годин: 48 годин з 26.04.2022 по 31.05.2022, 20 годин в червні), в розмірі 2825,46 грн, з якої утримано: військовий збір 42,38 грн, аліменти 695,77 грн, до виплати 2087,31 грн.

Виплата підтверджується платіжними дорученнями від 27.05.2022 №251 та від 18.08.2022 №391, довідками відповідача, які містяться в матеріалах справи.

Вважаючи, що протягом проходження служби у період з 24.02.2022 по 08.07.2022 йому протиправно не виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, виплата якої передбачено постановою №168, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством України передбачено, що виплата грошового забезпечення (заробітної плати), як основного так і додаткового, проводиться за фактично відпрацьований час, і додаткова винагорода передбачена Постановою №168 не є виключення із загального правила. За таких обставин, суд дійшов висновку, що нараховуючи позивачу додаткову винагороду від фактично відпрацьованого часу у відповідному місяці, відповідач діяв правомірно та у відповідності до положень чинного законодавства України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» Держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.

Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 (далі - Порядок № 925/5).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку № 925/5 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров`я, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому було продовжено та триває до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), пунктом 1 якої (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.

В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06 березня 2022 року, Запорізька область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка.

Отже, з викладеного вбачається, що Кабінет Міністрів України встановив додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень щомісячно, зокрема, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

Спірним питанням у цій справі є розмір додаткової винагороди, який підлягає виплаті позивачеві за кожен місяць. Так, на думку відповідача, з цим погодився і суд першої інстанції, розмір додаткової винагороди має бути виплачений пропорційно до фактично відпрацьованого часу. В той же час на думку позивача розмір виплат за кожен місяць носить сталий характер 30 000 грн.

Суд апеляційної інстанції надаючи оцінку спірним відносинам зазначає таке.

Так, у первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України № 168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 гривень щомісячно.

Водночас, з урахуванням змін до постанови № 168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 № 793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№168 та № 793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 змін до постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивачки на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому постановою № 168 у первинній редакції.

Таке тлумачення змісту постанов КМУ №168 та №793 наведене, зокрема, в постанові Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до вимог статті 6 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на виплату додаткової винагороди співробітникам Державної кримінально-виконавчої служби, передбачене постановою КМУ № 168, підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В адміністративному позові позивачем заявлено також вимоги про стягнення на його користь судового збору, матеріали справи містять документ про сплату позивачем судового збору за подання адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Оскільки позивач у цій справі звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору. Питання про повернення судового збору може бути вирішено судом першої інстанції на підставі ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2023 в адміністративній справі №280/6322/22 скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 08.07.2022.

Зобов`язати Державну установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 до 08.07.2022, з урахуванням фактично сплачених сум.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяТ.С. Прокопчук

суддяА.В. Шлай