Ухвала

від 07.02.2023 по справі 120/15979/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 лютого 2023 року

Київ

справа № 120/15979/21-а

адміністративне провадження № К/990/3808/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі № 120/15979/21-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПТАХОФАБРИКА ПОДІЛЛЯ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2023 до суду вп`яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 30.01.2023.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 13.09.2022, повний його текст складено 16.09.2022, відповідно останнім днем його оскарження з урахуванням вихідних днів було 17.10.2022, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 30.01.2023, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд її повернув. Наступні касаційні скарги також були повернуті Верховним Судом на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України з мотивів відсутності викладенні у них підстав для касаційного оскарження судових рішень. Зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Звертає увагу на приписи частини п`ятої статті 333 КАС України та зауважує, що касаційна скарга подана до спливу одного року на касаційне оскарження. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 17.10.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 24.10.2022 повернув її на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування визначених пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд зазначив, що обґрунтування зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводилося до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду. Суд звернув увагу, що рішення судів попередніх інстанцій не містять іншого правозастосування, яке б суперечило висновкам Верховного Суду, а підставою для задоволення позову став висновок, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів підтверджують реальність господарських операцій, які давали підстави для формування даних податкового обліку на підставі тих документів, які були складені позивачем з його контрагентами. Також суд визнав незмістовними посилання ГУ ДПС на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пункт 1 частини другої статті 353 КАС України, оскільки на обґрунтування цих доводів, скаржник, фактично, посилався на те, що судами не було надано правової оцінки зазначеному ним переліку доводів, проте зазначене спростовувалося змістом судових рішень. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цих підставах. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 24.10.2022 о 21:33, а паперову копію - 31.10.2022 відповідно.

Наступні касаційні скарги у цій справі, які подавалися ГУ ДПС 07.11.2022, 25.11.2022 Верховний Суд повернув ухвалами від 14.11.2022, 06.12.2022 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив, що висновки Верховного Суду у справах, пов`язаних з питанням дослідження реальності господарських операцій є сформованими і усталеними. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Верховний Суд у своїх постановах послідовно дотримується позиції про обов`язок судів надавати оцінку обставинам та наданим на їх підтвердження доказами у їх сукупності. З огляду на зміст судових рішень у цій справі, відсутні підстави вважати, що вони суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду, а підставою для задоволення позову став висновок, що сукупність встановлених обставин і досліджених доказів підтверджують реальність господарських операцій, які давали підстави для формування даних податкового обліку на підставі тих документів, які були складені позивачем з його контрагентами. Електронні примірники цих ухвал ГУ ДПС отримало 14.11.2022 о 20:17 та 06.12.2022 о 21:43, а паперові копії - 21.11.2022 та 13.12.2022 відповідно.

Вчетверте касаційна скарга направлена ГУ ДПС поштою 23.12.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 10.01.2023 повернув її як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування визначеного пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки, зі змісту касаційної скарги неможливо було встановити, з яким саме висновком Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права не погоджується ГУ ДПС. Суд зазначив, що формальна зміна скаржником пункту 1 на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України при збереженні безпосереднього обґрунтування касаційної скарги не може вважатися усуненням недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг.

Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 10.01.2023 о 18:54, а паперову копію - 17.01.2023.

31.01.2023 касаційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв`язку вп`яте, однак її обґрунтування так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом, тобто так і не приведено у відповідність із вимогами КАС України.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, колегія суддів вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пунктів 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданих касаційних скарг у цій справі та є підставою для залишення без руху вп`яте поданої.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Враховуючи, що зміст вп`яте поданої касаційної скарги є майже ідентичним, відсутні підстави вважати, що скаржник вчиняв усі залежні від нього дії, спрямовані на усунення недоліків попередньо поданих касаційних скарг, які були повернуті Верховним Судом. У зв`язку з чим, факт подання наступних касаційних скарг протягом нетривалого проміжку часу з дня отримання копій ухвал Верховного Суду про їх повернення не може мати вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки свідчить лише про формальне подання касаційної скарги без урахування і усунення причин, які стали підставою для її повернення.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі, поданій вп`яте, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд в ухвалах про повернення попередніх касаційних скарги неодноразово роз`яснював скаржникові, що обов`язковою умовою при оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, у яких викладено висновок Верховного Суду і якому, за позицією скаржника, оскаржені ним судові рішення не відповідають. Також суд роз`яснював, що саме слід розуміти під подібними правовідносинами і зазначав про необхідність викладення у касаційній скарзі обґрунтування, чому на переконання скаржника, правовідносини у справі, у якій подано касаційну скаргу, та у справах, які були предметом розгляду Верховним Судом, є подібними.

Однак, таких роз`яснень скаржник не врахував.

Фактично ж обґрунтування цієї підстави зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. При цьому, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту.

Скаржник конкретно не зазначає, які саме докази, які наявні в матеріалах справи, залишилися не дослідженими та яку саме обставину такі докази підтверджують. Доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним недослідженню таких доказів, неповному з`ясуванню судом обставин та/або встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу.

Отже, вп`яте подана касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням таких мотивів.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі № 120/15979/21-а - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко