Постанова

від 02.02.2023 по справі 701/930/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/32/23Головуючий по 1 інстанціїСправа № 701/930/21 Категорія: 302010000 Костенко А. І. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

За участю секретаря Чуйко А.В.

учасники справи:

позивач заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради Черкаської області.;

відповідач ОСОБА_1 ;

третя особа Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

особи, які подають апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Горбенко К.О., перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури Сидор О.

розглянувши в м. Черкаси у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Горбенка Костянтина Олеговича та першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Сидора Остапа на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2022 року, постановлене під головуванням судді Костенка А.І. у залі № 1 Маньківського районного суду Черкаської області 15.09.2022 року, повний текст рішення складений 21.09.2022 року, у справі за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради Черкаської області до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

19.10.2021 року заступник керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради Черкаської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

В обгрунтування позовних вимог зазначається, що Черкаською обласною прокуратурою під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, встановлено наявність підстав для застосування представницьких повноважень на захист інтересів держави у сфері земельних відносин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу державної реєстрації земель Управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, в період часу з 04.07.2016 року по 07.07.2016 року, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для фізичної особи - ОСОБА_1 , у вигляді незаконного набуття права власності на земельну ділянку, площею 1,8000 га, розташованої в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність від ОСОБА_1 , до Управління не надходила та жодного рішення службовими особами Управління по ній не приймалося, склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи - наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення, в яких згідно з висновком експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 06.12.2016 року № 1/1896 підробила підпис виконувача обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мироненка Д.О., та згідно з висновком експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 05.12.2016 року № 1/1897 підробила відтиск гербової печатки Управління.

За результатами досудового розслідування, встановлення всіх обставин справи, зібрання достатніх доказів для причетності ОСОБА_2 до вчинення вказаного злочину, 31.09.2019 року затверджено обвинувальний акт та скеровано його до суду для розгляду по суті.

Так, установлено, що наче б то наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 22.04.2016 року № 23-3255/14-16-СГ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 , земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,8000 га, розташованої в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району.

Разом з цим, наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 22.04.2016 року № 23-3255/14-16-СГ насправді є наказом про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою іншій особі, ОСОБА_3 .

У подальшому, наче б то наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» від 24.05.2016 № 23-4408/14-16-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,8000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7123182000:02:003:0318, розташовану в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

На підставі вищевказаних підроблених наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області здійснено державну реєстрацію речових прав (право приватної власності) на спірну земельну ділянку державної власності.

На підставі підробленого наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 24.05.2016 року № 23-4408/14-16-СГ Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області здійснено державну реєстрацію речового права (право приватної власності) за № 30397427 від 11.07.2016 року на земельну ділянку за кадастровим номером 7123182000:02:003:0318, площею 1,8000 га за ОСОБА_1 (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15330570).

Отже, досудовим розслідуванням достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства у встановленому законом порядком не передавалася, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області відповідні рішення про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність - в установленому законом порядку не приймались, а право власності на вказану вище земельну ділянку зареєстровано на підставі підроблених, тобто незаконних, наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом в суд.

У зв`язку з вище викладеним, позивач просить суд витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,8000 га за кадастровим номером 7123182000:02:003:0318. Судові витрати стягнути з ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 15 вересня 2022 року у задоволенні позову заступника керівникаУманської окружноїпрокуратури (код ЄДРПОУ: 02911119, юридична адреса: 20301, вул. Гайдамацька, 16, м. Умань, Черкаська область) в інтересах держави в особі Маньківської селищноїради Черкаськоїобласті (код ЄДРПОУ: 25659958, юридична адреса: вул. Шевченка, 9, смт. Маньківка Уманського району Черкаської області) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) третьої особи: Головного управлінняДержгеокадастру уЧеркаській області (код ЄДРПОУ: 39765890, юридична адреса: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси) про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - відмовлено.

Стягнуто з Маньківської селищноїради Черкаськоїобласті (код ЄДРПОУ: 25659958, юридична адреса: вул. Шевченка, 9, смт. Маньківка Уманського району Черкаської області) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 ) судові витрати за надання правової допомоги на підставі договору № 10082022-01 від 10.08.2022 року у розмірі 11144грн.00коп. (одинадцять тисяч сто сорок чотири гривні 00 копійок).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Горбенка К.О. оскаржила рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при розгляді справи встановив «певні обставини та відповідні їм правовідносини», з якими відповідач не погоджується, вважає оскаржуване рішення у відповідних частинах таким, що ухвалено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права та відповідно таким, що підлягає зміні шляхом виключення з його мотивувальної частини окремих «висновків» ( обставин та відповідних їм правовідносин), зроблених (встановлених) судом першої інстанції.

Так, скаржник зазначає, що зазначені «висновки» (обставини та відповідні їм правовідносини) судом першої інстанції зроблено (встановлено) ним на підставі недопустимих доказів та доказів, поданих з порушенням передбаченого процесуальним законодавством порядку.

Зазначається, що позивачем ( прокуратурою) не було надано суду першої інстанції жодних допустимих доказів, а тому суд першої інстанції не мав брати до уваги жоден з доказів наданих позивачем (прокуратурою в його інтересах).

Крім того, в апеляційній скарзі звертається увага скаржником на те, що надані позивачем (прокуратурою) копії доказів не можуть бути взяті до уваги і через порушення порядку їх отримання ( бо ймовірно мало місце розголошення відомостей досудового розслідування без відповідного дозволу).

В свою чергу, згідно ст. 22 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокуратурою і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Горбенко К.О. просить змінити рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 15.09.2022 року у справі № 701/930/21, виключивши з мотивувальної частини рішення наступні встановлені судом першої інстанції обставини та відповідні їм правовідносини:

«Згідно з актом перевірки деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та окремих територіальних органів Держгеокадастру нижчого рівня в межах Черкаської області від 20.09.2016 року гр. ОСОБА_1 не зверталась до Головного управління з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 1,8000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області»;

«Відповідно до даних автоматизованої системи документообігу АСД "ДОК ПРОФ СТЕП" Головного управління за реєстраційним номером № 5454/0/5-16-СГ від 24.03.2016 року зареєстровано заяву гр. ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Наказом від 22.04.2016 року № 23-3255/14-16-СГ надано дозвіл на розроблення документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га в адміністративних межах Сухинівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району гр. ОСОБА_3 на підставі його клопотання від 23.03.2016 року № 4658/0/5-16-СГ (т. 1 а. с. 22-33).»

«Заступник керівника Уманської окружної прокуратури звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області щодо того чи видавалися Головним управлінням наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, а саме: № 3255/14-16 від 22.04.2016 та № 23-4408/14-16-СГ від 24.05.2016 (т. 2 а. с. 66-67). Згідно відповіді на вищевказаний лист, вбачається, що зазначені у запиті накази на ім?я гр. ОСОБА_1 не видавалися (т. 2 а. с. 65).»;

«Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 3255/14-16 від 22.04.2016 року було надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Сухинівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а. с. 16).»

«Відповідно до висновку експерта від 06.12.2016 року № 1/1896 вбачається, що ОСОБА_2 підробила підпис виконувача обов?язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мироненка Д.О., у наказах про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у власність та наказах про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність № 23-4941/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6058/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4940/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6135/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4925/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6039/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4952/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6141/14-16-СГ від 07.07.216, № 23-4953/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6123/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4950/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6120/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4928/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6046/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4938/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6049/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4946/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6044/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4932/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6112/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4944/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6126/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4926/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6055/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4937/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6110/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4942-14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6114/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4922/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6132/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4921/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6107/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4955/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6043/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4934/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6136/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4935/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6133/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4939/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6127/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4951/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6128/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-238/14-16-СГ від 15.01.2016, № 23-3324/14-16-СГ від 26.04.2016, № 23-1100/14-16-СГ від 12.02.2016, № 23-2668/14-16-СГ від 04.04.2016, № 23-2670/14-16-СГ від 04.04.2016, № 23-2669/14-16-СГ від 04.04.2016, № 23-3325/14-16-СГ від 26.04.2016, № 23-1099/14-16-СГ від 12.02.2016, № 23-1098/14-16-СГ від 12..02.2016, № 23-2220/14-16-СГ від 21.03.2016, № 23-2221/14-16-СГ від 21.03.2016, № 23-3326/14-16-СГ від 26.04.2016 (т. 1 а. с. 34-65).»

«Відповідно до висновку експерта від 05.12.2016 року № 1/1897 вбачається, що ОСОБА_2 підробила відтиск гербової печатки Управління у наказах про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у власність та наказах про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність № 23-4941/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6058/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4940/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6135/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4925/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6039/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4952/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6141/14-16-СГ від 07.07.216, № 23-4953/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6123/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4950/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6120/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4928/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6046/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4938/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6049/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4946/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6044/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4932/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6112/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4944/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6126/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4926/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6055/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4929/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6028/14-16-СГ від 04.07.2016, № 23-4949/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6106/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4947/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6124/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4930/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6026/14-16-СГ від 04.07.2016, № 23-4936/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6118/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4943/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6026/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4945/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6122/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4923/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6056/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4937/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6110/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4942/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6114/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4922/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6132/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4921/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6107/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4955/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6043/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4934/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6136/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4935/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6133/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4939/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6127/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4951/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6128/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-238/14-16-СГ від 15.01.2016, № 23-3314/14-16-СГ від 26.04.2016, № 23-1100/14-16-СГ від 12.02.2016, № 23-2668/14-16-СГ від 04.04.2022, № 23-2670/14-16-СГ від 04.04.2016, № 23-2669/14-16-СГ від 04.04.2016, № 23-3325/14-16-СГ від 26.04.2016, № 23-1099/14-16-СГ від 12.02.2016, № 23-1098/14-16-СГ від 12.02.2016, № 23-2220/14-16-СГ від 21.06.2016, № 23-2221/14-16-СГ від 21.03.2016, № 23-3326/14-16-СГ від 26.04.2016 (т. 1 а. с. 66-93).»

«З обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , відомості про яке внесено до ЄРДР 22.06.2016 року за № 12016251010005425 вбачається, що остання обвинувачується у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (т. 1 а. с. 94-106)».

«Кримінальна справа щодо підроблення наказів на виготовлення проектів землеустрою щодо передачі у власність громадянам, зокрема, і відповідачу, земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебували у власності держави розпочата в червні 2016 року, що підтверджується доданими до позовної заяви матеріалами.»

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 24.11.2021 року у справі № 701/930/21. Судові витрати покласти на позивача Маньківську селищну раду.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції Черкаська обласна прокуратура в особі першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури О.Сидора оскаржила рішення суду в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, як наслідок вказане судове рішення постановлене при неправильному застосуванні норм матеріального права ( ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 116,118, 122 ЗК України, ст.ст. 256, 261, 387 ЦК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») з порушенням норм процесуального права ( ст.ст. 78-81,89, 263 ЦПК України), у зв`язку з чим підлягає до скасування на підставі ст. 376 ЦПК України.

Зазначається, що районним судом оцінку акту перевірки деяких питань діяльності ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та окремих територіальних органів Держгеокадастру нижчого рівня в межах Черкаської області від 20.09.2016 року, пояснення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 11.11.2021 року № 9-23-0.6-6385/2-21 та іншим доказам у справі не надано.

Зокрема, скаржником акцентується увага на тому, що судом взагалі не досліджувався факт належного отримання ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки.

В апеляційній скарзі Черкаська обласна прокуратура просить рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 15.09.2022 року у справі № 701/930/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокуратури повністю. Судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної скарги стягнути з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури.

13.12.2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Горбенка К.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури.

Представник відповідача адвокат Горбенко К.О. вважає, що апеляційна скарга Черкаської обласної прокуратури є безпідставною та необґрунтованою, викладені в ній «аргументи», жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, якими той керувався, відмовляючи у задоволенні позову.

При цьому, у відзиві зазначається, що обставини, на які посилається прокуратура є припущенням, ВП ВС в своїй постанові від 03.12.2019 року у справі № 904/10956/16 виклала чітку правову позицію, яка полягає в тому, що висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях і поясненнях однієї зі сторін.

У відзиві представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Горбенко К.О. просить в задоволенні апеляційної скарги Черкаської обласної прокуратури на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 15.09.2022 року у справі № 701/930/21 відмовити повністю.

14 грудня 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду від Уманської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 .

Прокуратура у відзиві зазначає, що при поданні позовної заяви Уманською окружною прокуратурою було долучено в якості додатків відповідні копії документів, оригінали яких знаходяться у сторін по справі та матеріалах кримінального провадження.

Зокрема, у вказаній справі суд при вирішенні питання про відкриття провадження не знайшов підстав для залишення позовної заяви без руху, про що свідчить винесення 22.10.2021 року ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник прокуратури вважає, що доводи представника відповідача не заслуговують на увагу суду, як такі, що надані безпідставно, необґрунтовано та з метою створення у суду хибного враження недопустимості доказів шляхом логіко-стилістичного тлумачення та підміни понять однини і множини, що можна розцінювати, як зловживанням правами під час розгляду позову.

У відзиві зазначається, що постанова про надання дозволу на розголошення таємниці досудового розслідування від 22.07.2021 року за підписом заступника начальника відділу обласної прокуратури Б. Яшника є належною та допустимою в даному випадку.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час, місце розгляду справи, що підтверджується даними судових повісток про вручення.

Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від учасників процесу не надходило.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, які з`явилися в судове засідання, та підтримали кожен свої вимоги апеляційних скарг, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вирішуючи спірта ухвалюючирішення провідмову узадоволенні позовнихвимог про витребуванняземельної ділянкиз чужогонезаконного володіння, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність незаконного, на підставі підроблених наказів ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, вибуття з власності держави земельної ділянки у приватну власність.

Суд першої інстанції також виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності при звернення до суду з даним позовом, оскільки відповідач подала заяву про застосування строків позовної давності, тому суд вказав, що про порушене право держава в особі прокуратури дізналася 22.06.2016 року з часу реєстрації кримінального провадження № 12016251010005425, як вбачається із позову.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону, судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями12,81 ЦПК Українипередбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-4408/14-16-СГ від 24.05.2016 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8000 га у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області. Надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,8000 га, в тому числі, рілля площею 1,8000 га (кадастровий номер 7123182000:02:003:0318) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.03), розташовану в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Право власності земельною ділянкою (кадастровий номер 7123182000:02:003:0318) виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (т. 1 а. с. 17).

Із даних інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об?єктів нерухомого майна № 260131518 від 05.06.2021 року вбачається, що 05.07.2016 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7123182000:02:003:0318 (т. 1 а. с. 21).

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області щодо того. чи видавалися Головним управлінням наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, а саме: № 3255/14-16 від 22.04.2016 року та № 23-4408/14-16-СГ від 24.05.2016 року (т. 2 а. с. 66-67).

Згідно відповіді на вищевказаний лист, вбачається, що зазначені у запиті накази на ім?я гр. ОСОБА_1 не видавалися (т. 2 а. с. 65).

Відповідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 3255/14-16 від 22.04.2016 року було надано ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розташованої в адміністративних межах Сухинівської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а. с. 16).

Згідно даних висновку експерта від 06.12.2016 року № 1/1896 вбачається, що ОСОБА_2 підробила підпис виконувача обов?язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Мироненка Д.О., у наказах про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у власність та наказах про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність № 23-4941/14-16-СГ від 09.06.2016 року, № 23-6058/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4940/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6135/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4925/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6039/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4952/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6141/14-16-СГ від 07.07.216, № 23-4953/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6123/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4950/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6120/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4928/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6046/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4938/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6049/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4946/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6044/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4932/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6112/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4944/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6126/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4926/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6055/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4937/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6110/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4942-14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6114/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4922/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6132/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4921/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6107/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4955/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6043/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4934/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6136/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4935/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6133/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4939/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6127/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4951/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6128/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-238/14-16-СГ від 15.01.2016, № 23-3324/14-16-СГ від 26.04.2016, № 23-1100/14-16-СГ від 12.02.2016, № 23-2668/14-16-СГ від 04.04.2016, № 23-2670/14-16-СГ від 04.04.2016, № 23-2669/14-16-СГ від 04.04.2016, № 23-3325/14-16-СГ від 26.04.2016, № 23-1099/14-16-СГ від 12.02.2016, № 23-1098/14-16-СГ від 12..02.2016, № 23-2220/14-16-СГ від 21.03.2016, № 23-2221/14-16-СГ від 21.03.2016, № 23-3326/14-16-СГ від 26.04.2016 (т. 1 а. с. 34-65).

Відповідно до висновку експерта від 05.12.2016 року № 1/1897 вбачається, що ОСОБА_2 підробила відтиск гербової печатки Управління у наказах про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою у власність та наказах про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність № 23-4941/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6058/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4940/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6135/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4925/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6039/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4952/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6141/14-16-СГ від 07.07.216, № 23-4953/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6123/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4950/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6120/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4928/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6046/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4938/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6049/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4946/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6044/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4932/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6112/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4944/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6126/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4926/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6055/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4929/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6028/14-16-СГ від 04.07.2016, № 23-4949/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6106/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4947/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6124/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4930/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6026/14-16-СГ від 04.07.2016, № 23-4936/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6118/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4943/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6026/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4945/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6122/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4923/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6056/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4937/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6110/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4942/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6114/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4922/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6132/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4921/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6107/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4955/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6043/14-16-СГ від 05.07.2016, № 23-4934/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6136/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4935/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6133/14-16-СГ від 07.07.2016, № 23-4939/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6127/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-4951/14-16-СГ від 09.06.2016, № 23-6128/14-16-СГ від 06.07.2016, № 23-238/14-16-СГ від 15.01.2016, № 23-3314/14-16-СГ від 26.04.2016, № 23-1100/14-16-СГ від 12.02.2016, № 23-2668/14-16-СГ від 04.04.2022, № 23-2670/14-16-СГ від 04.04.2016, № 23-2669/14-16-СГ від 04.04.2016, № 23-3325/14-16-СГ від 26.04.2016, № 23-1099/14-16-СГ від 12.02.2016, № 23-1098/14-16-СГ від 12.02.2016, № 23-2220/14-16-СГ від 21.06.2016, № 23-2221/14-16-СГ від 21.03.2016, № 23-3326/14-16-СГ від 26.04.2016 (т. 1 а. с. 66-93).

З обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , відомості про яке внесено до ЄРДР 22.06.2016 року за № 12016251010005425 вбачається, що остання обвинувачується у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (т. 1 а. с. 94-106).

Згідно ст. ст. 13, 14, 19 Конституції України земля в Україні є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земля є об?єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об?єктами права власності народу відповідно до закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст. 118 Земельного кодексу України, який передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Цей орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом зазначених норм права, прийняття відповідним органом державної влади рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність особі, є завершальним етапом безоплатного одержання земельної ділянки у власність та підтверджує реалізацію права особи на одержання земельної ділянки із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації по виду використання.

У даному випадку ОСОБА_1 стверджує про наявність у неї права власності на спірну земельну ділянку, що підтверджується копією наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-4408/14-16-СГ від 24.05.2016 року, який затверджено відповідачу ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 1,8000 га, в тому числі, рілля площею 1,8000 га (кадастровий номер 7123182000:02:003:0318) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ - секція А, підрозділ - 01.03), розташовану в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Як зазначалося вище, з матеріалів справи, а саме: з інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об?єктів нерухомого майна № 260131518 від 05.06.2021 року вбачається, що 05.07.2016 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7123182000:02:003:0318 (т. 1 а. с. 21).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, прокурор у даній справі стверджує про те, що спірну земельну ділянку відповідач ОСОБА_1 отримала незаконно, оскільки головний спеціаліст відділу державної реєстрації земель Управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру в Черкаській області Возна О.Л. видала завідомо неправдиві офіційні документи - наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення на ім`я відповідача, з приводу чого здійснювалося кримінальне провадження.

Колегія суддівапеляційного суду,вважає заважливе акцентуватиувагу натому,що згіднонаданоїпрокуроромв судовомузасіданні ухвалиСоснівського районногосудум.Черкасивід18.10.2021рокусправа№ 712/5045/17(провадження1кп/712/52/21)по фактурозглядукримінальнихпроваджень №12017250000000078,№12017250000000396,№ 12016251010005425 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України вбачається, що ОСОБА_2 , звільнено від кримінальної відповідальності по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, у зв?язку із закінченням строків давності, а провадження у справі закрито.

При цьому, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб?єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, які містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Вказана позиція відображена у висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленому у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц (провадження № 14-460цс18).

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках:

1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об?єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб?єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18).

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище правове регулювання, а також ту обставину, що кримінальне провадження щодо незаконності передання у власність відповідачу ОСОБА_1 спірної земельної ділянки було відкрито ще 22.06.2016 року, то суд вірно прийшов до висновку про пропуск строку позовної давності звернення в суд з даним позовом.

Із матеріалів перевірки, проведеної ГУ Держгеокадастру в Черкаській області по вказаним фактам, що була надана суду прокурором, вбачається, що нею встановлені порушення закону при наданні земельної ділянки у власність, в тому числі, і ОСОБА_1 .

Отже, вказане дає суду підстави вважати, що саме із вказаного часу прокурор був обізнаний про відповідне порушення прав, однак із позовом до суду про витребування земельної ділянки звернувся лише 19.10.2021 року, тому слід дійти висновку, що прокурором було пропущено строки позовної давності для пред`явлення відповідних позовних вимог, про застосування наслідків пропуску яких заявлено відповідачем у справі відповідно до вимог закону шляхом подання заяви про застосування строків позовної давності.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у задоволенні позовних вимог у справі слід відмовити саме у зв`язку з пропуском прокурором строків позовної давності.

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на те, що у даній справі про незаконність отримання відповідачем земельної ділянки прокурор довідався лише після проведення всіх необхідних слідчих дій у відповідному кримінальному провадженні та після встановлення його фактичних обставин, адже з матеріалів справи вбачається, що саме наполягання на порушенні законодавства при передачі відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки у приватну власність стало підставою відкриття відповідного кримінального провадження, для чого в органу досудового розслідування, над діяльністю якого здійснює процесуальний контроль прокуратура, мало виникнути обґрунтоване переконання про наявність відповідних порушень законодавства.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 15.09.2022 року у даній справі слід змінити, виклавши мотивувальну частину постанови в редакції даної постанови апеляційного суду, а в решті рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2021 року заяву заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Маньківської селищної ради Черкаської області про забезпечення позову про забезпечення позову -задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку площею 1,8 га, кадастровий номер 7123182000:02:003:0318, розташовану в адміністративних межах Маньківської селищної ради, Уманського району та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки, в тому числі, заборонити державному кадастровому реєстратору відділу у Маньківському районі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області вносити будь-які відомості до Державного земельного кадастру щодо цієї земельної ділянки.

Однак, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, в порушення вимог процесуального закону, заходи забезпечення позову не скасував, чим допустив вказані порушення вимог ч. 9 ст. 158 ЦПК України.

За таких встановлених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 24.11.2021 року у справі № 701/930/21 щодо задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу, так як рішення суду першої інстанції по суті вирішення позовних вимог змін не зазнало.

Представником відповідача в суді апеляційної інстанції заявлено клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 коштів на загальну суму 15 000 грн. в рахунок відшкодування понесених нею судових витрат за надання правової допомоги у справі під час розгляду справи апеляційною інстанцією. Представником відповідача надано відповідне документальне підтвердження витрат на правову допомогу відповідача.

Прокурор заперечував проти стягнення витрат у вказаному розмірі, вказавши на їх необґрунтованість та не співмірність витрат порівняно із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Відповідно до положень ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи у відповідності до ч.3 ст.3 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Із матеріалів справи вбачається, що правову допомогу відповідачу ОСОБА_1 надавав адвокат Горбенко К.О.

Колегія суддів апеляційного суду, вважає за важливе вказати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на правову допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин, складності справи та часу, витраченого на розгляд справи і підготовку апеляційної скарги.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду вважає за важливе вказати, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зауважено, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Колегія суддів апеляційного суду, погоджується з доводами прокурора та вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу, які підлягають до розподілу між сторонами, та крім інших обставин, також звертає увагу на те, що представник відповідача надав суду відзив на апеляційну скаргу прокурора та пояснення із своєю позицією у справі, аналогічній тій, яка нею вже була сформульована в суді першої інстанції та по суті змін не зазнала, тому значних затрат часу адвоката не потребувала на виготовлення процесуальних документів.

Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає, що з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню частково розмір витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн., в рахунок відшкодування понесених нею судових витрат по справі, що складаються із витрат на оплату професійної правничої допомоги адвокату.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Горбенко Костянтина Олеговича задовольнити частково.

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури Сидора Остапа задовольнити частково.

Рішення Маньківськогорайонного судуЧеркаської областівід 15вересня 2022рокузмінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови апеляційного суду.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 24.11.2021 року у справі № 701/930/21.

В решті рішення суду залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг залишити за сторонами.

Стягнути з Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правової допомоги пропорційно задоволених вимог частково в розмірі 5000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 07.02.2023 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді Б.Б. Вініченко

О.М. Новіков