Ухвала

від 08.02.2023 по справі 754/1449/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/1966/23

Справа № 754/1449/23

У Х В А Л А

Іменем України

08 лютого 2023 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трендформер Єуроп» про стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Як убачається із позовної заяви, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за своїм місцем проживання ( АДРЕСА_1 ).

Однак із інформаційної довідки про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА встановлено, що позивач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 07.02.2008 по 05.10.2017.

З положень ч. 9 ст. 187 ЦПК України, передбаченно, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Отже, при відсутності документів почивача із зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування в Деснянському районі м. Києва вищевказана заява, є не підсудною Деснянському районному суду міста Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не зареєстрований в Деснянському районі м. Києва з 05.10.2017, суд вважає за доцільним направити справу за підсудність по місцезнаходженню відповідача ТОВ «Трендформер Єуроп» (м. Київ, вул. Глибочицька буд. 32-Б, приміщення 160).

Стаття 32 ЦПК України, передбачає, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона підсудна.

Враховуючи те, що позов виник з приводу стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а позивач по справі зареєстрований поза межами територіальної юрисдикції (підсудності) Деснянського районного суду м. Києва, справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трендформер Єуроп» про стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні- підлягає передачі на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва за місцезнаходженням відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27-28, 31-32, 187, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трендформер Єуроп» про стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - передати за підсудністю на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала складена та підписана 08.02.2023.

Суддя В.В. Бабко