Постанова

від 30.10.2007 по справі 32/188

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/188

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.10.2007 р.                                                                       справа № 32/188

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Козюменко В.М. - за довір. б/н від 25.04.2007 року,Топалов - на підст. наказу б/н від 02.01.2003 року,

від відповідача:Жигулін В.Д. - за довір. б/н від 01.01.2007 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Текстиль-Контакт" м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від03.09.2007 року

по справі№ 32/188

за позовомПриватного підприємства "Текстиль-Контакт" м. Донецьк

доПриватного малого підприємства "Фея" м. Сніжне Донецької області

простягнення  37 898  грн. 61 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2007 року відмовлено у задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Текстиль-Контакт" м. Донецьк (далі по тексту - Підприємство) до приватного малого підприємства "Фея" м. Сніжне Донецької області (далі по тексту - ПМП "Фея") про стягнення 37 898 грн. 61 коп., з яких:                               28 885 грн. 60 коп. - основного боргу, 2 448 грн. 55 коп. - пені, 40 відсотків річних в сумі                    6 564 грн. 46 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 379 грн. 00 коп. та                118 грн. 00 коп. - витрат по оплаті інформаційно-техничного забезпечення судового процесу.

В обгрунтування рішення місцевий суд послався на те, що договір на підставі якого виникла заборгованість є неукладеним, постачання товару відбувалось поза межами договору купівлі-продажу  від 03.01.2006 року, строк виконання грошового  зобов"язання відповідача перед позивачем не настав, а тому права Підприємства не порушені.

Позивач не погодився з рішенням місцевого суду та просив його скасувати, як незаконне та необгрунтоване, оскільки між сторонами був укладений договір поставки на підставі якого у них виникли майново-господарські зобов"язання. На думку позивача, у оскарженому рішенні  судом були  зроблені висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи. Також заявник у скарзі та під час судового засідання навів і інші заперечення, які на його думку  є підставою для скасування рішення.

Відповідач  відзив на скаргу суду не надав, але у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаюсь на законність та обгрунтованість оскарженого рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляцінйий господрський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається  з матеріалів справи, позивач здійснив поставку товару відповідачу, що доводиться наявними у справі доказами, а саме, договіром купівлі-продажу № б/н від 03.01.2006 р. (а.с. 10-12), витратними накладними №№ 4378 від 12.10.2006 р., 4027 від 07.09.2006 р.,  4379 від 12.10.2006 р.,  4434 від 18.10.2006 р.,  4471 від 23.10.2006 р.,   4470 від 23.10.2006 р.,  4469 від 23.10.2006 р.,  4522 від 26.10.2006 р. (а.с. 13-21), довіреностями   №  № 992137 від 18.10.2006 р., 992133 від 07.09.2006 р.,  992140 від 12.10.2006 р. серії ЯМД (а.с. 39-41).

У зв"язку з тим, що оплата отриманого товару була здійснена відповідачем частково, позивач звернувсяч до суду з вимогою стягнути з останнього грошові кошти в сумі                         37 898 грн. 61 коп., з яких: 28 885 грн. 60 коп. - основного боргу, 2 448 грн. 55 коп. - пені та                 40 відсотків річних в сумі 6 564 грн. 46 коп. (а.с. 2-3).

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено повністю за необгрунтованістю.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності з врахуванням пояснень представників сторін,  судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Суд першої інстанції при винесенні рішення  не у повному обсязі з'ясував  обставини справи, дав їм невірну юридичну оцінку та дійшов неправильного висновку про необгрунтованість позовних вимог. Тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Посилання місцевого суду на те, що сторони не визначили предмет договору,  апеляційнаінстанція вважає безпідставним, оскільки в договорі визначено, що відповідно до п. 1.1. Продавець продає, а Покупець приймає та сплачує товари згідно замовленням на умовах EXW (склад продавця в м. Донецьк), а відповідно до п. 2.3. номенклатура, ціна та кількість товару визначається у накладній, яка є невід”ємною частиною цього договору.

Згідно  п.п. 2.1., 2.2. сторони домовились щодо умов, порядку та строків поставки, згідно до яких поставка кожної партії здійснюється на підставі та у відповідності з погодженими сторонами замовленнями. Оформлення  замовлення  здійснюється сторонами у будь-якій зрозумілій формі (заповнення бланку замовлення, факсом, телефоном, тощо). Відпуск товару здійснюється на підставі накладної.

У пункті 2.3. вказано, що номенклатура, ціна та кількість товару визначається у накладній, яка є невід"ємною частиною цього товару.

Розділом 3 договору визначений порядок оплати поставленого товару. Так, у п.п. 3.1. зазначено, що покупець оплачує товар протягом 15 банковських днів з моменту його отримання. Доводи відповідача, що сторони не визначились щодо порядку оплати товару, яких в п. 3.1. передбачено три варіанти, апеляційна інстанція вважає безпідставними, оскільки сторонами заповнений лише вищевказаний варіант п.п. 3.1., а тому судова колегія вважає, що вони узгодили саме такий порядок оплати товару.

Сток дії договору узгоджений сторонами у п.п. 9.2. до 31.12.2006 року.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) зазначено, що договір є укладеним, коли сторони у встановленій законом формі дійшли згоди з усіх його істотних умов. Цією ж статтею встановлено, що істотними умовами для будь-якого виду договорів є  предмет, ціна  та строк його дії. Крім того, у вищезгаданій статті, як істотні умови визначені номенклатура, асортимент та кількість продукції.

Частиною другою ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із змісту договору, сторони домовились, що асоримент, кількість та ціна товару узгоджуються окремо по кожній партії товару, яка передаєтсья покупцеві. При цьому, заявки щодо кількості та асортименту  товару по кожній партії окремо узгоджуються сторонами не обов"язково у письмовій формі. Доказом узгодження перелічених умов є накладні та довіреності на підставі яких відповідач отримував від позивача товар.

Таким чином, посилання господарського суду на те, що сторонами не виконані  вимоги ст. 180 ГК України також неправомірні.

Наявний у матеріалах справи договір, на думку суду за своєю правовою природою  є договором купівлі-продажу. Даний договір  містить всі істотні умови, перелічені у главі 54 ЦК України та ст. 180 ГК України,  підписаний повноважними особами обох сторін, а тому, як вважає апеляційний суд, він є укладеним, оскільки сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов.

Тобто, висновок місцевого суду про те, що договір є неукладеним є безпідставним.

Враховуючи наведене, умови договору, укладеного між позивачем та відповідачем є такими, що підлягають виконанню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини  на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявні у матеріалах справи документи, а саме, витратні накладні №№ 4378 від 12.10.2006 р., 4027 від 07.09.2006 р.,  4379 від 12.10.2006 р.,  4434 від 18.10.2006 р.,  4471 від 23.10.2006 р.,   4470 від 23.10.2006 р.,  4469 від 23.10.2006 р.,  4522 від 26.10.2006 р. (а.с. 13-21) та довіреності   № № 992137 від 18.10.2006 р.,   992133 від 07.09.2006 р.,  992140 від 12.10.2006 р. серії ЯМД (а.с. 39-41) доводять факт належного виконання умов договору позивачем - поставки товару відповідачу.

Відповідач, в свою чергу, не довів те, що оплата отриманого від позивача товару здійснена ним у повному обсязі.  Крім того, представник відповідача у судовому засіданні підтвердив  отримання відповідного товару та існування боргу, але послався на відсутність між сторонами договірних відносин.

Також під час судового засідання представник відповідача вказав, що він не має претензій до кількості та якості товару, проданого йому позивачем. Цей факт доводиться і відсутністю будь-яких претензій або вимог, виставлених на підставі ст. 688 ЦК України.

На підставі наведеного, судова колегія вважає  правомірними та обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 28 885 грн. 60 коп., а тому задовольняє їх у повному обсязі.

У зв"язку з наведеним,  суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу штрафні санкції та пеню, оскільки вони передбачені п.п. 6.1., 6.2. договору. Так, за умов п.п. 6.2. договору, у разі прострочення оплати товару крім пені та компенсації збитків від знецінення гривні, Покупець сплачує Продавцю за весь час необгрунтованого користування його коштами 40 відсотків річних.

Штрафні санкції в частині стягнення з відповідача 40 % річних нараховані позивачем відповідно до ст.ст. 230-232, ГК України, а пеня нарахована відповідно до        п.п. 6.1. та  Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", що доводиться відповідним розрахунком (а.с. 7) . Тому судова колегія погоджується з правильністю арифметичних розрахунків штрафних санкцій та пені і задовольняє вимоги позивача в цій частині, як законні та обгрунтовані.

Таким чином, при перевірці оскарженого рішення апеляційним судом  були встановлені порушення та неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Тому судова колегія приходить до висновку, що оскаржене рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2007 року  підлягає скасуванню з наведених підстав.

          Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду  Донецької області від 03.09.2007 року по справі                    № 32/188 - скасувати.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного малого підприємства "Фея"(86510, м. Сніжне Донецької області, вул. 250 років Донбасу, 4, ЄДРПОУ 23189106) на користь приватного підприємства "Текстиль-Контакт" (83068, м. Донецьк, пр. Лагутенко, 4, ЄДРПОУ 32274480) грошові кошти в сумі                         37 898 грн. 61 коп., з яких: 28 885 грн. 60 коп. - основного боргу, 2 448 грн. 55 коп. - пені,                40 відсотків річних в сумі 6 564 грн. 46 коп.,  а також витрати по сплаті державного мита в сумі 379 грн. 00 коп. та   витрати по оплаті інформаційно-техничного забезпечення судового процесу   в сумі 118 грн. 00 коп.

                    Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

5 господарському суду