Рішення
від 25.01.2023 по справі 910/10324/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2023Справа № 910/10324/22Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Демидовій А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ДЖІ СІ ФЛЕТ ГЛАС УКРАЇНА"

про зобов`язання виконати умови договору в натурі

Представники сторін:

від позивача: Мороз В.П.,

від відповідача: Українець О.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ДЖІ СІ ФЛЕТ ГЛАС УКРАЇНА" про зобов`язання виконати умови договору в натурі, а саме, зобов`язати відповідача поставити на адресу покупця товар, а саме, скло Iplus 1.1 (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 6066.9 м2 та скло Planibel Clearlite захисне (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 216.675 м2.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором № UA/602/98 від 05.03.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10324/22, призначено підготовче засідання у справі на 14.11.2022, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ДЖІ СІ ФЛЕТ ГЛАС УКРАЇНА" належним чином засвідчену копію договору № UA/602/98 від 05.03.2012.

26.10.2022 до суду представником позивача подано заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 31.10.2022 вказану заяву задоволено.

07.11.2021 представником відповідача подано до суду заяву про вступ у справу як представника із заявою про неможливість подати докази, витребувані судом.

09.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позов.

В підготовче засідання 14.11.2022 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання позивача задовольнити та оголосити в підготовчому засіданні перерву до 07.12.2022, надати позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з дня отримання відзиву, надати відповідачу строк для подання заперечення на відповідь на відзив - 5 днів з моменту отримання відповіді на відзив.

29.11.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовче засідання 07.12.2022 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.01.2023.

05.01.2023 до суду представником позивача подано заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 09.01.2023 вказану заяву задоволено.

09.01.2023 до суду від відповідача надійшли клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 25.01.2023.

25.01.2023 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 25.01.2023 представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити. Представник відповідача заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 25.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

В ході здійснення господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ДЖІ СІ ФЛЕТ ГЛАС УКРАЇНА" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д" рахунки на оплату по замовленню:

- № 807 від 29.06.2022 на суму 767 211,52 грн за скло Iplus 1.1 (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 2022,3 м2 та скло Planibel Clearlite захисне (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 72 225 м2;

- № 810 від 29.06.2022 на суму 767 211,52 грн за скло Iplus 1.1 (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 2022,3 м2 та скло Planibel Clearlite захисне (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 72 225 м2;

- № 824 від 30.06.2022 на суму 767 211,52 грн за скло Iplus 1.1 (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 2022,3 м2 та скло Planibel Clearlite захисне (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 72 225 м.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д" в свою чергу зазначені рахунки оплатило у повному обсязі згідно з платіжними дорученнями № 339 від 29.06.2022, № 351 від 30.06.2022, № 352 від 30.06.2022, № 353 від 30.06.2022, № 354 від 30.06.2022, № 355 від 30.06.2022, № 469 від 15.08.2022, № 470 від 15.08.2022, № 471 від 15.08.2022.

Крім того, 05.07.2022 та 14.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д" здійснило доплату за скло на підставі рахунків № 793 та № 794 у загальному розмірі 65 532,86 грн.

Як зазначають сторони, зазначені правовідносини склалися між ними в межах договору поставки № UA/602/98 від 05.03.2012, однак у жодної зі сторін цей договір не зберігся. Посилання на договір міститься і у перерахованих вище рахунках.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За приписами ст.ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 642 ЦК України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).

Згідно норм ст. 181 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (ч. 8 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та дії сторін, а також відсутність письмового договору, суд дійшов висновку, що у даному випадку зобов`язальні правовідносини позивача та відповідача виникли шляхом укладення договору поставки у спрощений спосіб на умовах попередньої оплати.

Позивач звернувся до суду із цим позовом, оскільки в порушення вимог договору, а також положень чинного законодавства взяті на себе зобов`язання з поставки товару (скла) відповідачем виконані не були. У зв`язку з цим позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати обов`язок в натурі, поставивши покупцю товар, а саме, скло Iplus 1.1 (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 6066.9 м2 та скло Planibel Clearlite захисне (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 216.675 м2.

Свої заперечення відповідач обґрунтовує, з посиланням на ст. 205 Господарського кодексу України, неможливістю виконання зобов`язання, про що було повідомлено позивача та повернуто попередню оплату.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 193 ГГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 662 ЦК України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як встановлено у ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом з матеріалів справи та підтверджується самими сторонами спору, позивач домовився з відповідачем про поставку товару (скло Iplus 1.1 (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 6066.9 м2 та скло Planibel Clearlite захисне (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 216.675 м2), у зв`язку з чим на підставі виставлених останнім рахунків сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ДЖІ СІ ФЛЕТ ГЛАС УКРАЇНА" грошові кошти за товар у загальному розмірі 2 367 167,42 грн, що підтверджується платіжними документами та випискою по рахунку відповідача.

Згідно з повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ДЖІ СІ ФЛЕТ ГЛАС УКРАЇНА" № 21/09 від 21.09.2022, одержаним позивачем, постачальник вказав на неможливість виконання зобов`язання, що зумовлено такими обставинами:

- відсутність (закінчення) необхідної кількості товару безпосередньо на заводі виробника в Чехії;

- відсутність достатньої кількості перевізників автомобільним транспортом, що унеможливлює поставку товару на адресу Покупця. У зв`язку з настанням форс- мажорних обставин, а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою для запровадження військового стану з 24.02.2022 (підтвердження ТТП України додається) залізничне сполучення ускладнене, доставка к горю заблокована, а перевізників автомобільним транспортом катастрофічно не вистачає;

- значне підвищення вартості газу на ринку Європи, що призвела до стрімкого зростання собівартості скла. Продаж скла по цінах, встановлених в рахунках на оплату по замовленню є неможливим.

Також у згаданому повідомленні відповідач просив позивача розірвати договір поставки.

03.10.2022 відповідач повернув позивачу суму попередньої оплати по рахунках №№ 807, 810, 824 у розмірі 2 301 634,56 грн згідно з платіжним дорученням № 15043 від 03.10.2022, однак в цей же день позивач повернув відповідачу ці кошти як помилково перераховані згідно з платіжним дорученням № 593 від 03.10.2022.

06.10.2022 відповідач знову повернув позивачу суму попередньої оплати по рахунках №№ 807, 810, 824 у розмірі 2 301 634,56 грн згідно з платіжним дорученням № 15104 від 06.10.2022, однак в цей же день позивач повернув відповідачу ці кошти як помилково перераховані згідно з платіжним дорученням № 604 від 06.10.2022.

Доказів поставки оплаченого позивачем товару відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наразі матеріали справи не містять, зокрема, первинних документів в розмінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому суд звертає увагу, що з наданих документів не вбачається узгодження між сторонами конкретного строку поставки товару, однак, виходячи зі змісту повідомлення № 21/09 від 21.09.2022, яким відповідач визнав за собою обов`язок поставки та неможливість її здійснення, суд доходить висновку, що станом на 21.09.2022 строк поставки вже настав. Докази, які б це спростовували чи відповідні заперечення сторін у матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, в будь-якому разі, за наявності попередньої оплати покупець має прямо передбачене нормою ЦК України право вимагати передання оплаченого товару і після спливу строку поставки. Тому, сплив строку поставки не спричинює відсутність у постачальника обов`язку щодо поставки товару за межами такого строку.

Крім того, суд також звертає увагу, договір між сторонами розірвано не було ані в судовому, ані в позасудовому порядку. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Щодо припинення зобов`язання з поставки товару з указаних відповідачем підстав суд зазначає таке.

Підстави припинення зобов`язання визначені у статті 598 ЦК, за змістом частини 1 якої зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У статті 607 ЦК, яка кореспондується з положеннями статті 205 ГК, встановлено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, суд зазначає, що у даному випадку обставини, наведені відповідачем у повідомленні № 21/09 від 21.09.2022, не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим суд не визнає їх обґрунтованою підставою для припинення зобов`язання з поставки товару відповідно до статті 205 ГК .

При цьому, суд звертає увагу, що підвищення собівартості продукції та відсутність скла на заводі є ризиком господарської діяльності постачальника, який не може покладатися на покупця.

Також, відсутність достатньої кількості перевізників не означає їх відсутність взагалі та швидше може бути підставою для відстрочення виконання зобов`язання, а не для неможливості його виконання.

Отже, у даному випадку відповідач не довів перед судом дійсної відсутності нього можливості виконання зобов`язання за договором через обставини, за які жодна з його сторін не відповідає, та відповідно наявності підстав вважати зобов`язання за цим договором припиненими відповідно до статті 205 ГК України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як визначено статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов`язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Статтею 16 ЦК України встановлено серед способів захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 912/2275/17.

Отже, у даному випадку в межах наданих законом способів захисту позивач правомірно обрав реалізацію права вимагати передання оплаченого товару від продавця, а не повернення попередньої оплати.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, судом встановлено, що відповідач прострочив виконання свого обов`язку щодо поставки товару позивачу, а висловлені відповідачем заперечення не спростовують правомірних доводів позивача про наявність підстав для поставки оплаченого товару - скла Iplus 1.1 (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 6066.9 м2 та скла Planibel Clearlite захисне (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 216.675 м2.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ДЖІ СІ ФЛЕТ ГЛАС УКРАЇНА" (вул. Щекавицька, 30/39, офіс 329, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 33592291) поставити на адресу покупця товар, а саме, скло Iplus 1.1 (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 6066.9 м2 та скло Planibel Clearlite захисне (4 мм, 2250*3210. М1) у кількості 216.675 м2.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ ДЖІ СІ ФЛЕТ ГЛАС УКРАЇНА" (вул. Щекавицька, 30/39, офіс 329, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 33592291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д" ("Карат", пром. майданчик, б. 5-А, прим. № 1, м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., 07300, ідентифікаційний код 37496261) судовий збір у розмірі 35 507,52 грн.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07.02.2023

Суддя Т. Ю. Трофименко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення25.01.2023
Оприлюднено09.02.2023
Номер документу108847561
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Судовий реєстр по справі —910/10324/22

Постанова від 29.08.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

Ухвала від 10.07.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Волковицька Н.О.

Постанова від 29.05.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 08.05.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Ухвала від 02.05.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

Рішення від 29.03.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

Ухвала від 22.03.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

Ухвала від 15.03.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

Ухвала від 14.03.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

Ухвала від 27.02.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Трофименко Т.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні