Рішення

від 16.01.2023 по справі 910/6264/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2023справа № 910/6264/22 Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/6264/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос 1991» (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 15, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 13674102)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі-Пауер» (Кільцева дорога, буд. 1, корп. А, м. Київ, 03191; ідентифікаційний код 39195788)

про стягнення 582 062,52 грн,

за участю представників:

позивача - Громич І.В.(ордер від 19.07.2022 серія АМ №1012409);

відповідача - Зарапіна К.Л. (ордер від 13.09.2022 серія АІ №1277973).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос 1991» (далі - ТОВ «Кронос 1991») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі-Пауер» (далі - ТОВ «ВіДі-Пауер») 581 489 грн помилково перерахованих коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК Україна) та 573,52 грн 3% річних, а всього 582 062,52 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: 28.10.2021 позивачем було помилково перераховано відповідачу 581 489 грн за платіжним дорученням від 28.10.2021 №973; 01.07.2022 ТОВ «Кронос 1991» звернулося до ТОВ «ВіДі-Пауер» з вимогою від 30.06.2022 №30/06/2022 про повернення безпідставно отриманих коштів, проте відповідач відповіді на вимогу не надіслав, суму безпідставно отриманих коштів не повернув; у зв`язку з неповерненням вказаної суми позивачем нараховано відповідачу 573,52 грн 3% річних.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

ТОВ «ВіДі-Пауер» 26.09.2022 подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позову з огляду на те, що:

- грошові кошти у сумі 582 062,52 грн за домовленістю сторін перераховувалися в якості авансування 10% вартості автомобіля згідно з договором від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300, від виконання якого позивач згодом відмовився;

- відповідне перерахування грошових коштів не могло відбутися випадково, оскільки: за бухгалтерською довідкою від 18.08.2022 №12/33/8.01/005-22 в період з 25.04.2014 (дата державної реєстрації відповідача) по 28.10.2021 включно (дата здійснення позивачем платежу) у позивача та відповідача не було жодних фінансово-господарських відносин, крім укладеного сторонами договору поставки від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300; при здійсненні платежу в сумі 581 489 грн з ПДВ позивач вручну набрав 210 різних символів, які абсолютно на 100 % співпадають з рахунком фактурою від 28.10.2021 №ПАсС-0022766; призначення платежу в платіжному дорученні від 28.10.2021 №973 зазначене позивачем саме як: «Сплата за автомобіль зг. рах. № ПАсС-0022766 від 28.10.2021р. у т.ч. ПДВ 20% 96914,83 грн.»; сума платежу у 581 489 грн з ПДВ повністю відповідає пункту 6.1 договору поставки від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300;

- грошові кошти у сумі 581 489 грн з ПДВ були отримані відповідачем від позивача за наявної відповідної правової підстави - договірних правовідносин сторін, а тому стаття 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не може бути застосована до даних правовідносин;

- відповідач заперечує проти стягнення з останнього 3 % річних, оскільки вони не сформульовані та не містять окремого обґрунтування та доказів;

- непослідовна позиція ТОВ «Кронос 1991» щодо придбання автомобіля («то купую, то не купую») і є саме цим «наріжним каменем», який провокує спір між сторонами; ТОВ «ВіДі-Пауер» готове провести переговори з позивачем стосовно умов дострокового розірвання договору і повернення грошових коштів, але ці переговори повинні ґрунтуватися на основах партнерства, відкритості та взаємної поваги.

3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив

Позивач 07.09.2022 подав суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти тверджень відповідача, оскільки:

- ТОВ «ВіДі-Пауер» у відзиві на позов вказує про визнання того факту, що позивачем та відповідачем не укладалися будь-які договори, в тому числі і договір від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300; ТОВ «ВіДі-Пауер» також визнає, що станом на «дату договору 27.10.2021», яка вказана в роздруківці договору від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300, умови такого договору сторонами не погоджені;

- позивач не уповноважував нікого на представництво позивача перед відповідачем;

- директор позивача як єдина повноважна особа не брав участі в перемовинах з будь-яким продавцем-консультантом відповідача чи іншими представниками відповідача, ТОВ «Кронос 1991» не відома така особа як ОСОБА_1 (вказаний відповідачем продавець-консультант);

- єдиний учасник позивача не приймав рішення про уповноваження директора ТОВ «Кронос 1991» на укладення договору купівлі автомобіля у ТОВ «ВіДі-Пауер» за ціною, що складає 5 814 887 грн;

- отже, до правовідносин сторін застосовується стаття 1212 ЦК України.

У відповіді на відзив позивач просив суд поновити строк на його подання.

Суд було поновлено позивачу пропущений процесуальний строк на подання відповіді на відзив та долучив її до матеріалів справи.

4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив

Відповідач 18.10.2022 подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема, зазначив, що: ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до ТОВ «ВіДі-Пауер» 23.09.2019 на посаду продавця-консультанта легкових автомобілів, що підтверджується наказом від 23.09.2019 №25-к; продавець-консультант легкових автомобілів ОСОБА_2 був уповноважений від імені відповідача проводити переговори з клієнтами щодо укладення договорів купівлі-продажу (поставки); 28.10.2021 на електронну пошту представника позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ТОВ «ВіДі-Пауер» була надіслана сканована копія рахунку-фактури від 28.10.2021 №ПАсС-0022766 для здійснення оплати за договором поставки від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300 в сумі 581 489 грн, і цього ж дня (28.10.2021) позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в сумі 581 489 грн; у ТОВ «ВіДі-Пауер» після отримання попередньої оплати від ТОВ «Кронос 1991» не було жодних підстав сумніватися в реальності укладеного договору; відповідач ставить під сумнів дати створення службової записки головного бухгалтера ОСОБА_3 від 29.10.2021 та наказу від 29.10.2021 №29/10/21, а відтак і належність цих документів як доказів у судовому процесі; поведінка позивача фактично свідчить про його недобросовісність та суперечливу поведінку.

5. Стислий виклад письмових заперечень позивача на заперечення відповідача

ТОВ «Кронос 1991» 20.10.2022 подало суду письмові заперечення на заперечення відповідача, в яких зазначило, що доводи ТОВ «ВіДі-Пауер» є безпідставними та документально непідтвердженими.

6. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2022 позовну заяву ТОВ «Кронос 1991» залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

27.07.2022 позивачем подано суду документи на виконання ухвали суду від 25.07.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.09.2022.

Позивач 20.10.2022 подало суду клопотання про долучення доказів.

Відповідач 31.10.2022 подав суду:

- клопотання про виклик ОСОБА_4 (директора ТОВ «Кронос 1991») в судове засідання як свідка для допиту;

- клопотання про витребування у акціонерного товариства «ОТП Банк» «інформацію та підтверджуючі документи про те, чиї електронні підписи були накладенні під час здійснення ТОВ «КРОНОС 1991» (код за ЄДРПОУ: 13674102) платежу 28.10.2021 на користь ТОВ «ВІДІ-ПАУЕР» (код за ЄДРПОУ: 39195788) в сумі 581 489 грн. (п`ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят дев`ять гривень) з ПДВ з призначенням платежу: Сплата за автомобіль зг. рах. № ПАсС-0022766 від 28.10.2021р. у т.ч. ІІДВ 20% 96914,83 грн.»;

- заперечення про долучення до матеріалів справи доказів від 19.10.2022 (засвідчену копію заяви свідка ОСОБА_4 від 11.10.2022);

- заперечення на письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2022 підготовче засідання відкладено на 28.11.2022.

Відповідач 02.11.2022 і 11.11.2022 подав суду:

- клопотання про виклик ОСОБА_2 (продавець-консультант легкових автомобілів ТОВ «ВіДі-Пауер») в судове засідання як свідка для допиту;

- заперечення на письмові заперечення позивача від 19.10.2022;

- повторне клопотання про виклик ОСОБА_4 (директора ТОВ «Кронос 1991») в судове засідання як свідка для допиту;

- повторне клопотання про витребування у акціонерного товариства «ОТП Банк» «інформацію та підтверджуючі документи про те, чиї електронні підписи були накладенні під час здійснення ТОВ «КРОНОС 1991» (код за ЄДРПОУ: 13674102) платежу 28.10.2021 на користь ТОВ «ВІДІ-ПАУЕР» (код за ЄДРПОУ: 39195788) в сумі 581 489 грн. (п`ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят дев`ять гривень) з ГІДВ з призначенням платежу: Сплата за автомобіль зг. рах. № ПАсС-0022766 від 28.10.2021р. у т.ч. ІІДВ 20% 96914,83 грн.»;

- заперечення про доручення доказі, поданих позивачем 19.10.2022.

21.11.2022 позивач подав суду заперечення на: заперечення відповідача №12/33/8.01/014-22; клопотання про виклик свідків; заперечення відповідача №12/33/8.01/012-22; клопотання відповідача про витребування доказів; клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 .

У підготовче засідання 28.11.2022 представник позивача підтримала подані суду 21.11.2022 заперечення та просила суд відмовити у долученні доказів, поданих суду 02.11.2022 і 11.11.2022, оскільки такі докази подані відповідачем на електронну адресу суду у вигляді сканованої копії та вони не підписані електронним цифровим підписом, як того вимагає законодавство України.

Представник відповідача заперечив проти тверджень представника позивача, оскільки всі клопотання та документи надіслано на адресу суду, в тому числі і засобами поштового зв`язку.

Суд долучив до матеріалів справи клопотання та заперечення відповідача, подані суду 02.11.2022 і 11.11.2022 (наявні в матеріалах справи як примірники у паперовому вигляді, надіслані поштою, так і примірники, роздруковані з електронної пошти).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12.2022.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2022 відкладено розгляд справи по суті на 16.01.2023; викликано як свідків для допиту у судовому засіданні у справі №910/6264/22 ОСОБА_4 (директора ТОВ «Кронос 1991»), ОСОБА_2 (продавець-консультант легкових автомобілів ТОВ «ВіДі-Пауер») та ОСОБА_3 (головний бухгалтер ТОВ «Кронос 1991»).

Відповідач 05.01.2023 подав суду додаткові пояснення, в яких вказав про те, що:

- 19.12.2022 в судовому засіданні представнику позивача судом були поставлені питання, на які адвокат всіляко ухилялася відповісти, або надавала неправдиві відповіді; перше питання стосувалося приналежності електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу; адвокат Громич І.В. надала відповідь, що така електронна адреса не належить позивачу, а єдиною офіційною електронною адресою позивача є ІНФОРМАЦІЯ_4; разом з тим, позивач має офіційний сайт та доменне ім?я https://kronos.net.ua./; під вказане доменне ім?я працівники позивача мають однотипні електронні адреси у форматі: прізвища співробітника латинськими літерами та закінчення @kronos.net.ua (наприклад, електронна адреса головного бухгалтера позивача ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ); позивач не заперечує, що зазначена електронна адреса належить саме головному бухгалтеру; так само електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3 належить співробітнику позивача з прізвищем ОСОБА_1 ; в даному випадку позивач займає вибіркову позицію щодо визнання абсолютно схожих за своїм типом електронних адрес, коли електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 приймається тa належить позивачу, a ІНФОРМАЦІЯ_3 не приймається та не належить позивачу; з обох вказаних електронних адрес велися листування з продавцем-консультантом відповідача ОСОБА_2 на його робочу електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 ; додатково зазначаємо, що з технічної точки зору створити у вільному доступі електронну адресу з доменним ім?ям @kronos.net.ua для третіх осіб неможливо; як виключення можливо розглядати протиправні дії комп?ютерних хакерів, що від імені позивача вели листування з відповідачем, проте зважаючи, що позивач самостійно сплатив грошові кошти відповідачу, такий варіант виглядає нереалістично, адже в чому тоді вигода та сенс підроблювати електронну адресу позивача?;

- друге питання, поставлене судом адвокату Громич І.В., стосується того, яким чином головний бухгалтер позивача ОСОБА_3 одержала рахунок-фактуру від 28.10.2021 №ПАсС-0022766 на сплату авансового платежу за придбання автомобіля?; адвокат Громич І.В. відповіла, що за словами головного бухгалтера ОСОБА_3 зазначений рахунок-фактура перебував між документами на оплату і головний бухгалтер його сплатила; яким чином зазначений рахунок-фактура з?явився серед документів на столі у головного бухгалтера вона пояснити не може; 28.10.2021 о 10:26 год. головним бухгалтером позивача ОСОБА_3 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу продавця-консультанта відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було надіслано лист зі статутними та бухгалтерськими документами, що необхідні для укладення договору поставки автомобіля; таким чином, безспірним є факт, що головний бухгалтер позивача була обізнана з тим, що між ТОВ «Кронос 1991» і ТОВ «ВіДі-Пауер» проводяться переговори щодо укладення договору купівлі-продажу автомобіля; на виконання цього ОСОБА_3 спочатку відправила статутні та бухгалтерські документи відповідачу, а пізніше у той же день цілеспрямовано сплатила рахунок-фактуру від 28.10.2021 №ПАсС-0022766 на суму 581 489 грн з ПДВ з призначенням платежу: «Сплата за автомобіль зг. рах. № ПАсС-0022766 від 28.10.2021р. у т.ч. ПДВ 20% 96914,83 грн.»; після здійснення оплати, ОСОБА_3 надала платіжне доручення від 28.10.2021 №973 (що підтверджує факт оплати) особі на ім?я ОСОБА_1, який в той же день 28.10.2021 о 16:45 год. надіслав фотографію вказаного платіжного доручення на Viber продавця-консультанта відповідача ОСОБА_2 .

Позивач 13.01.2023 подав суду лист від 13.02.2023 №13/01/2023-2 за підписом директора ТОВ «Кронос 1991», в якому директор повідомляє суд про те, що не може з`явитися до суду в призначений день, оскільки зайнятий невідкладними питаннями та зустрічами в рамках волонтерської діяльності у зв`язку з військовою агресією російської федерації; при цьому, директор підтримує всі доводи, наведені у всіх письмових заявах, запереченнях, поясненнях, поданих ТОВ «Кронос 1991» та заяві свідка від 11.10.2022, посвідченій нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оспановим Д.О.; також директор повідомив, що ОСОБА_3 звільнилася з ТОВ «Кронос 1991».

Відповідач 16.01.2023 подав суду заяву, в якій повідомив про те, що позивач звернувся до поліції з заявою про вчинення шахрайських дій з грошовими коштами з боку відповідача, про що Шевченківським управлінням поліції було порушено кримінальне провадження №12022100100003743; про зазначений факт відповідачу стало відомо коли старший слідчий Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Сорока Д. повісткою викликав директора ТОВ «ВіДі-Пауер» ОСОБА_9 на допит як свідка в рамках вказаного кримінального провадження; позивач продовжує викривляти об`єктивні обставини справи; свідоме подання такої заяви в поліціє ж нічим іншим, як зухвалий і не правомірний тиск на відповідача.

Позивач 16.01.2023 подав суду заперечення на додаткові пояснення, в яких зазначив таке: схожість адрес абсолютно не підтверджує належність цих адрес працівникам позивача; у позивача не має і не було працівника на прізвище ОСОБА_1 ; доказів, які спростовують цей факт, матеріали справи не містять; беззаперечним залишається факт того, що єдиною повноважною особою для укладення значних правочинів є лише директор позивача ОСОБА_4 ; слід зазначити, що ОСОБА_4 надав суду нотаріально засвідчену заяву свідка від 11.10.2022, посвідчену нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оспановим Д.О., в якій директор повідомив суду обставини, які йому відомі відносно оплати проведеної позивачем на користь відповідача, відносно того що саме директор є єдиною повноважною особою позивача, і він не уповноважував жодних осіб для укладення договорів з відповідачем, також директор надав відомості, що за чинним статутом позивача для укладення значного правочину учасник позивача має прийняти відповідне рішення, а таке рішення про надання директору повноважень на укладення договору купівлі авто учасником не приймалося; відповідач у своїх додаткових поясненнях визнає факт того, що не проводив перемовини з повноважними особами позивача, при цьому, вказує на проведення перемовин з третіми особами, які не мають відношення до позивача, та які не відомі позивачу; вочевидь, саме через протиправність дій відповідача з метою заволодіння коштами позивача, відповідачем і були створені схожі електронні адреси, і зловмисно було введено таких осіб, яких відповідач називає « ОСОБА_1 », протиправно передано рахунок-фактуру на оплату бухгалтеру; більше того, відповідач не надає суду жодних доказів, які б підтвердили проведення процедури погодження значного правочину, з повноважними особами позивача; вказане в котре доводить факт протиправності дій відповідача; як вбачається з роздруківки договору №ПАсА-0009/300 така роздруківка датована 27.10.2021; в той же час, відповідач вказує, що ніби-то 28.10.2021 головним бухгалтером ОСОБА_3 на електронну адресу продавця консультанта ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) був надісланий лист зі статутними та бухгалтерськими документами, що необхідні для укладення договору поставки автомобіля; отже, відповідач підтверджує, що роздруківка договору №ПАсА-0009/300 станом на 27.10.2021 взагалі не була погоджена жодною стороною; таким чином, безспірним залишається той факт, що між сторонами відсутні договірні відносини; це також доводиться і визнається самим відповідачем; так, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав про те, що лише 29.10.2021 на електронну адреса особи на ім?я «ОСОБА_1» було надіслано роздруківку договору від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300; вказана роздруківка договору до 27.10.2021 взагалі не була погоджена з жодною особою, отже договір не укладався і не підписувався, а особи які діють від відповідача фальсифікують дані, що ще раз вказує та документально підтверджує, що відповідач та адвокат Зарапін К.Л. спотворюють фактичні дані, які надають суду; слід зазначити, що в своїх додаткових поясненнях адвокат Зарапін К.Л. також зазначив, що судом було поставлено питання адвокату Громич І.В. стосовно того, яким чином головний бухгалтер позивача ОСОБА_3 одержала рахунок-фактуру від 28.10.2021 №ПАсС-0022766, при цьому, адвокат Зарапін К.Л. необґрунтовано вказує, що позивач свідомо викривлює об?єктивні дані у справі та ніби-то вводить суд в оману; проте позивач повідомляє суду лише ті дані, якими він володіє; як уже вказувалося, позивач помилково сплатив кошти у сумі 581 489 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.10.2021 №973; про проведення помилкової оплати головний бухгалтер Шевченко О. вже 29.10.2021 повідомила директора позивача службовою запискою від 29.10.2021; бухгалтер повідомила, що вона помилково провела оплату, не перевіривши наявність розпорядження директора та наявність договірних відносин; на підставі такої службової записки, за результатом проведеного службового розслідування було встановлено факт проведення помилкової оплати та наказом позивача від 29.10.2021 №29/10/21 наказано вжити заходів до повернення помилкової оплати; ні директор позивача ОСОБА_4 , ані бухгалтер не мали відомостей відносно купівлі авто, бо такі рішення позивачем не приймалися; твердження адвоката Зарапіна К.Л. про те, що бухгалтер надавала особі на ім?я ОСОБА_1 платіжне доручення від 28.10.2021 №973 не відповідає дійсності, та не підтверджується жодним доказом, таке твердження є надуманим; матеріали справи не містять доказу про передачу ОСОБА_3 будь-якій особі платіжного доручення, очевидно, що особа на ім?я «ОСОБА_1», на якого відповідач постійно посилається в своїх поясненнях, за вказівкою відповідача разом з останнім вживали протиправні заходи з метою заволодіння платіжним дорученням.

У свої запереченнях на додаткові пояснення відповідача позивач просить суд відмовити ТОВ «ВіДі-Пауер» в долученні до матеріалів справи додаткових пояснень.

У судовому засіданні 16.01.2023 суд відмовив позивачу у задоволенні вказаного клопотання, повідомив представника позивача про те, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) не обмежено сторонам строк на подання додаткових пояснень, та долучених додаткові пояснення відповідача до матеріалів справи.

У судове засідання 16.01.2023 з`явився свідок ОСОБА_2 .

Свідки ОСОБА_4 (директора ТОВ «Кронос 1991») і ОСОБА_3 (головний бухгалтер ТОВ «Кронос 1991») на виклик суду не з`явилися, оскільки ОСОБА_4 зайнятий невідкладними питаннями та зустрічами в рамках волонтерської діяльності у зв`язку з військовою агресією російської федерації, а ОСОБА_3 звільнилася з ТОВ «Кронос 1991».

Представник відповідача поставив наявні у нього питання з`явившемуся у судове засідання свідку.

Представник позивача поставила наявні у неї питання свідку.

Судом також поставлено відповідні питання свідку.

Представник позивача у судовому засіданні 16.01.2023 оголосила вступне слово та підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.01.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

ТОВ «ВіДі-Пауер» було виставлено ТОВ «Кронос 1991» рахунок-фактуру від 28.10.2021 №ПАсС-0022766 на суму 581 489 грн; призначення платежу: «оплата за автомобіль згідно договору поставки № ПАсС-0009/300 від 27 жовтня 2021 р.; Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНОС « 1991»».

Позивачем 28.10.2021 було сплачено відповідачу 581 489 грн, що підтверджується платіжним дорученням №973, призначення платежу: «Сплата за автомобіль зг. рах. №ПАсС-0022766 від 28.10.2021р. у т.ч. ПДВ 20% 96914.83 грн.».

За доводами ТОВ «Кронос 1991» наведений платіж позивачем було здійснено помилково, про що головний бухгалтер позивача ОСОБА_3 службовою запискою від 29.10.2021 повідомила директора ТОВ «Кронос 1991».

Позивачем подано суду заяву свідка ОСОБА_4 від 11.10.2022, посвідчену 11.10.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. та зареєстровану в реєстрі за №1659, в якій директор вказує таке:

«Я, ОСОБА_4 (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 11.10.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків: НОМЕР_2 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 , місце роботи: ТОВ «КРОНОС 1991» (ідентифікаційний код юридичної особи: 13674102, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Сім?ї Хохлових, буд. 15) цією заявою підтверджую, що:

1) дійсно працюю в ТОВ «КРОНОС 1991», (ідентифікаційний код юридичної особи: 13674102, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Сім?ї Хохлових, буд. 15) на посаді Директора з 01 лютого 2020 року, відповідно до Наказу ТОВ «КРОНОС 1991» №3 від 31 січня 2020 року;

(2) я, є єдиною повноважною особою ТОВ «КРОНОС 1991» для представництва вказаного товариства перед юридичними та фізичними особами з питань діяльності ТОВ «КРОНОС 1991», в тому числі з питань укладення договорів купівлі-продажу чи договорів поставки; я, як керівник, не видавав довіреностей від імені ТОВ «КРОНОС 1991» на будь-яких осіб для представництва інтересів ТОВ «КРОНОС 1991» перед третіми особами з правами проведення перемовин чи правом укладення договорів купівлі-продажу чи поставки автомобілів;

3) я, як єдина повноважна особа ТОВ «КРОНОС 1991» ніколи не проводив перемовини з представниками ТОВ «ВіДі -Пауер» (ідентифікаційний номер юридичної особи: 39195788, місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул. Кільцева дорога, буд. 1, корп. А) щодо купівлі будь-якого автомобіля, в тому числі автомобіля Land Rover Range Rover Autobiography, я не уповноважував жодну особу на проведення будь-яких перемовин, я не погоджував умови будь-яких договорів поставки, в тому числі Договору № ПАсА-0009/300 від 27.10.2021, роздруківку якого Відповідач долучає до матеріалів справи, мені не відомі і умови роздруківки вказаного Договору; мені не відома особа ОСОБА_1 , я жодного разу з ним не спілкувався та не бачився;

4) я, не погоджував проведення перерахунку коштів у розмірі 581 489 (п?ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят дев?ять) гривень 00 копійок на рахунок ТОВ «ВіДі -Пауер» (ідентифікаційний номер юридичної особи: 39195788, місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул. Кільцева дорога, буд. 1, корп. А) (Платіжне доручення № 973 від 28.10.2021), така оплата проведена бухгалтером помилково.».

ТОВ «Кронос 1991» зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення помилково зарахованих коштів, однак ТОВ «ВіДі-Пауер» залишив поза увагою всі вимоги позивача.

Проте до матеріалів справи долучено єдину надіслану (01.07.2022) ТОВ «Кронос 1991» відповідачу вимогу від 30.06.2022 №30/60/2022, в якій позивач вимагав повернути помилково сплачені кошти.

Відповідач отримав вказану вимогу 07.07.2022, проте відповіді на вимогу не надіслав, помилково перераховані кошти не повернув.

ТОВ «ВіДі-Пауер» пояснило відсутність відповіді на вимогу позивача тим, що у зв?язку із введенням на території України воєнного стану відповідач наказом від 25.02.2022 №12/22/0.11/020/2-22 тимчасово призупинив здійснення своєї господарської діяльності через відсутність можливості повноцінно здійснювати свою господарську діяльність; внаслідок призупинення здійснення своєї господарської діяльності і, відповідно, неможливості забезпечення всіх працівників роботою за укладеними трудовими договорами, відповідач призупинив дію трудових договорів з переважною більшістю своїх працівників; вимога позивача була одержана та зареєстрована відповідачем 08.07.2022 за вх. №12/33/9.05/012-22, позовна заява складена позивачем 20.07.2022, а 25.07.2022 отримана відповідачем, в такий стислий термін та в умовах обмеженої кількості працівників відповідач фізично не встиг надати відповідь позивачу, а після одержання позовної заяви надання такої відповіді вже було неактуальним, оскільки відповідач приступив до підготовки відзиву на позовну заяву.

ТОВ «ВіДі-Пауер» у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що у жовтні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до відповідача щодо придбання автомобіля Land Rover Range Rover Autobiography LWB. В ходу подальших усних перемовин були погоджені всі істотні умови майбутнього договору поставки та комплектація автомобіля.

Як повідомив відповідач, для укладення зазначеного договору позивачем було надано такі документи:

- статут ТОВ «Кронос 1991» від 22.10.2021;

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.10.2021 стосовно позивача;

- фінансову звітність малого підприємства (Баланс) ТОВ «Кронос 1991» станом на 30.09.2021;

- довідку з реєстру платників податку на додану вартість від 11.10.2021 відносно позивача;

- банківські реквізити ТОВ «Кронос 1991».

Вказані документи було надіслано 28.10.2021 о 10 год. 26 хв. головним бухгалтером позивача ОСОБА_3 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, представник позивача ОСОБА_1 повідомив, що ТОВ «Кронос 1991» бажає придбати автомобіль на користь почесного консула держави Ізраїль у місті Львів - ОСОБА_5 . Додатково з боку позивача були надіслані відповідачу засобами електронної пошти копії документів на ОСОБА_5 як на почесного консула держави Ізраїль, а саме: посвідчення протокольного департаменту Міністерства закордонних справ України від 14.11.2014; лист Міністерства закордонних справ України від 11.11.2014 №284 щодо засвідчення консулом ОСОБА_5.

Слід зазначити, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_5 є одним із засновників і єдиним бенефіціаром ТОВ «Кронос 1991».

Всі переговори з представником позивача ОСОБА_1 з приводу укладення договору поставки автомобіля відбувалися як під час особистих зустрічей, так і за телефоном НОМЕР_3 і за електронною адресою ІНФОРМАЦІЯ_3

До моменту здійснення позивачем платежу згідно з платіжним дорученням від 28.10.2021 №973 відбулося 3 (три) особистих зустрічі між представником позивача ОСОБА_1 та консультантом з продажу відповідача ОСОБА_2 у автосалоні відповідача за адресою: АДРЕСА_2 .

28.10.2021 на електронну пошту представника позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачем була надіслана сканована копія рахунка-фактури від 28.10.2021 №ПАсС-0022766 для здійснення оплати за договором поставки від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300.

28.10.2021 позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в сумі 581 489 грн з ПДВ відповідно до платіжного дорученням від 28.10.2021 №973 з призначенням платежу: «Сплата за автомобіль зг. рах. №ПАсС-0022766 від 28.10.2021р. у т.ч. ПДВ 20% 96914.83 грн.».

28.10.2021 о 16:45 год. після здійснення оплати ТОВ «Кронос 1991» представник позивача ОСОБА_1 зі свого телефону НОМЕР_3 надіслав у месенджері Viber на робочий телефон консультанта з продажу відповідача ОСОБА_2 фотографію платіжного доручення від 28.10.2021 №973 як підтвердження здійсненої оплати.

Зазначений факт підтверджується роздруківкою екрану месенджера Viber продавця-консультанта відповідача ОСОБА_2

29.10.2021 на електронну пошту представника позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачем було надіслано погоджений сторонами договір поставки від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300 зі специфікацією автомобіля.

Разом з тим, відповідне перерахування грошових коштів не могло відбутися випадково.

Так, відповідно до бухгалтерської довідки ТОВ «ВіДі-Пауер» від 18.08.2022 №12/33/8.01/005-22 в період з 25.04.2014 (дата державної реєстрації відповідача) по 28.10.2021 включно (дата здійснення позивачем платежу) між ТОВ «Кронос 1991» і відповідачем не було жодних фінансово-господарських відносин крім укладеного сторонами, на чому наполягає відповідач, договору поставки від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300.

При здійсненні платежу на суму 581 489 грн з ПДВ позивач вручну набрав 210 різних символів, які абсолютно на 100% співпадають з рахунком-фактурою від 28.10.2021 №ПАсС-0022766.

Сума платежу 581 489 грн з ПДВ повністю відповідає пункту 6.1 договору поставки від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300.

Якщо провести порівняльний аналіз рахунка-фактури від 28.10.2021 №ПАсС-0022766, який було виставлено відповідачем позивачу для здійснення оплати, та платіжного доручення від 28.10.2021 №973, сформованого позивачем, то всі реквізити є абсолютно ідентичними, а саме: найменування отримувача, код отримувача, найменування банку, номер рахунку IBAN, призначення платежу, суми платежу.

В самому рахунку-фактурі від 28.10.2021 №ПАсС-0022766 підставою для здійснення платежу є договір поставки від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300.

Крім того, вперше позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення помилково сплачених коштів лише 01.07.2022, тобто через 9 місяців після сплати коштів за автомобіль, хоча наказ щодо вжиття заходів з повернення помилково перехованих коштів було видано директором позивача 29.10.2021.

Позивач у своїх пояснення зазначає, що головним бухгалтером було повідомлено директора про те, що вона помилково провела оплату, не перевіривши наявність розпорядження директора та наявність договірних відносин, проте у службовій записці головний бухгалтер позивача дослівно вказала таке «Доводжу до Вашого відома, що 28 жовтня 2021 року з рахунку ТОВ «КРОНОС 1991» було помилково проведено оплату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі - Пауер» (код за ЄДР 39195788) у сумі 581 489,22 грн.».

Про пояснення бухгалтера ОСОБА_3, в яких остання повідомляє про те, що вона помилково провела оплату не перевіривши наявність розпорядження директора та наявність господарських відносин ТОВ «Кронос 1991», згадується у наказі директора від 29.10.2021 №29/10/21, в якому зазначено, що службовим розслідуванням встановлено, що між позивачем і ТОВ «ВіДі-Пауер» відсутні будь-які правовідносини, жодні договори не укладалися.

Проте жодного акта стосовно проведення службового розслідування, який підтверджує таке проведення та містить факти і суть вчинених головним бухгалтером дій, які стали підставою для проведення службового розслідування, висновки службового розслідування, причини та умови, що призвели до таких дій, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, а також інформації ким було проведено таке розслідування, позивачем суду не подано.

Протягом червня - липня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 близько 10 разів спілкувався по телефону з консультантом з продажу відповідача ОСОБА_2 з приводу придбання автомобіля Land Rover Range Rover Autobiography LWB, в тому числі уточнював питання щодо ціни замовленого автомобіля та її залежності від збільшення курсу іноземних валют по відношенню до української гривні та проявляв зацікавленість у виконанні договору поставки від 27.10.2021 №ПАсА-0009/300. Зазначений факт підтверджуєтеся роздруківкою реєстру дзвінків з мобільного телефону консультанта з продажу відповідача ОСОБА_2 , а також самим консультантом у судовому засіданні 16.01.2023, в якому ОСОБА_2 було допитано як свідка.

Так, ОСОБА_2 повідомив суд про те, що при першій зустрічі у жовтні 2021 року з особою на ім`я ОСОБА_1 останній відрекомендував себе як водій та представник ТОВ «Кронос 1991». ОСОБА_1 зазначив про те, що кінцевим власником автомобіля є ОСОБА_5 .

Саме з цією особою ОСОБА_2 спілкувався стосовно специфікації на автомобіль та видів комплектації.

В подальшому після надіслання позивачу проекту договору на підписання, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про те, що 30.11.2021 у ТОВ «ВіДі-Пауер» відбудеться презентація автомобіля, який ОСОБА_5 має намір придбати, у зв`язку з чим консультант запропонував вказаній особі взяти участь у такій презентації.

Після огляду автомобіля на презентації ОСОБА_5 зазначив, що попередньо погоджена комплектація автомобіля його влаштовує.

На запитання представника відповідача щодо того, від кого консультант отримував документи стосовно укладення договору, кому надсилалися документи, як велася комунікація, ОСОБА_2 повідомив, що спілкувався безпосередньо з водієм ОСОБА_1 , з останнім велася переписка у застосунку «Viber».

За поясненнями ОСОБА_15 , ним було надіслано водію ОСОБА_1 рахунок на оплату, а останнім надіслано консультанту інформацію про юридичну особу ТОВ «Кронос 1991» та платіжне доручення щодо оплати виставленого відповідачем рахунка-фактури.

Крім того, ОСОБА_2 було надіслано водію ОСОБА_1 специфікацію на автомобіль.

В подальшому зі сторони ТОВ «Кронос 1991» було наголошено на тому, що договір поставки має бути трьохстороннім (ТОВ «Кронос 1991», консул ОСОБА_5 і ТОВ «ВіДі-Пауер»).

Також ОСОБА_2 зазначив, що проект договору складався відповідачем тривалий час, оскільки є трьохстороннім, що не є типовим договором для ТОВ «ВіДі-Пауер».

Після складання повного тексту договору поставки такий договір було надіслано ОСОБА_2 водію ОСОБА_1 , а останній в свою чергу, повідомив ОСОБА_2 про те, що договір ТОВ «ВіДі-Пауер» може бути підписаний одразу, проте ОСОБА_5 наразі договір підписати не має можливості, оскільки перебуває у відрядженні.

Представником відповідача також було поставлено ОСОБА_2 питання про те, чи проводилися перемовини з ОСОБА_1 у 2022 році, і як довго велося листування щодо комплектації автомобіля та його поставки, та коли стало зрозуміло, що клієнт не буде платити за автомобіль?

ОСОБА_2 повідомив, що з ОСОБА_1 довгий час підтримували зв`язку шляхом спілкування по телефону з приводу строку поставки автомобіля. Через три місяці після початку військової агресії російської федерації проти України ОСОБА_1 телефонував ОСОБА_2 стосовно поставки автомобіля. ОСОБА_2 повідомив, що замовлення щодо поставки автомобіля буде виконано, проте з відтермінуванням, з огляду на воєнний стан.

Після вказаної розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про те, що можливо від автомобіля будуть відмовлятися.

29.06.2022 ОСОБА_2 спілкувався безпосередньо з ОСОБА_5 , який також вказав про можливу відмову від автомобіля.

В подальшому телефонував ОСОБА_1 , який повідомив, що у ОСОБА_5 є питання з приводу того, чи можливо на сьогоднішній день залишити замовлення, але зберегти вартість автомобіля у гривні, яка була?

ОСОБА_2 повідомив про те, що наразі є велике коливання гривні до іноземної валюти, а тому оскільки оплачено було лише завдаток, постачання здійснюється за курсом імпортера.

Представник позивача запитала ОСОБА_2 про те, як довго останній працює у відповідача. ОСОБА_2 зазначив, що більше трьох років.

Далі представник позивача запитала що входить у повноваження консультанта.

ОСОБА_2 повідомив, що це зустріч клієнта, визначення з ним комплектації автомобіля, заключати угоди.

Представник позивача запитала що мається на увазі «заключати угоди»?

ОСОБА_2 відповів, що це зустріч клієнта, визначення з ним комплектації автомобіля, погодження вартості автомобіля.

Представник позивача запитала хто у компанії перевіряє повноваження осіб, з якими спілкується менеджер? Як ідентифікується особа, яка прибула до автосалону, з юридичною особою, інтереси якої вона представляє?

ОСОБА_2 наголосив на тому, що листування, окрім ОСОБА_1 , велося і з головним бухгалтером ТОВ «Кронос 1991».

З огляду на вказану відповідь представник позивача запитала яким чином консультант встановив особу, з якою він мав листування?

ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 надав бухгалтеру його електронну адресу, а бухгалтер написала ОСОБА_2 лист.

Також представник позивача запитала чи відома ОСОБА_2 така особа як ОСОБА_4 , на що ОСОБА_2 відповів, що не відома.

Крім того, представник позивача запитала чи аналізувалися консультантом реєстраційні документи, які, як він стверджує, отримав? Хто у автосалоні займається аналізом, ідентифікацією суб`єкта господарювання з яким планується укласти договір? Чи ніхто його не веде?

ОСОБА_2 відповів - ні.

Представник позивача зазначила, що ОСОБА_2 повідомив, що ним було погоджено умови договору з ОСОБА_1 , проте вже після погодження продовжився огляд автомобілів, їх комплектації, тест-драйв.

ОСОБА_2 пояснив, що тест-драйву не було, оскілки модель автомобіля була новою, відбувалася виключно презентація автомобіля.

Представник позивача зазначила про те, що коли ОСОБА_2 вказує, що ОСОБА_5 ще мав подивитися автомобіль, то це для того щоб визначитися чи що це означає?

ОСОБА_2 пояснив, що оскільки ОСОБА_5 є клієнтом, то має можливість бути присутнім на презентації автомобіля, який планує придбати.

Представник позивача зазначила, що фактично роздруківка договору, яку відповідач долучив до матеріалів справи, датована 27.10.2021, а 30.11.2021 ОСОБА_2 ще працює з особами, яких ідентифікує як представників ТОВ «Кронос 1991».

Представник позивача запитала ОСОБА_2 як було ідентифіковано ОСОБА_5 , тобто встановлено його особу, чи було перевірено паспорт.

ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_5 прибув на рецепцію, повідомив про те, що він по запрошенню, паспорт не перевірявся, проте було перевірено COVID-сертифікат.

Окрім того, представник позивача запитала, чи брав участь у спілкуванні відносно купівлі автомобіля ОСОБА_4 , чи зустрічався з ним ОСОБА_2 . Останній зазначив, що ні.

Представник позивача запитала на якій стадії при підписанні договору з клієнтом працює менеджер, у даному випадку ОСОБА_18 (підписант відповідача).

ОСОБА_2 повідомив, що дана особа лише підписує договір, а погодження умов договору здійснюють юристи відповідача. ОСОБА_2 заповнює виключно реквізити договору, який автомобіль та його вартість.

Представник позивача запитала в який спосіб відбувається погодження договору, на що ОСОБА_2 повідомив - шляхом листування.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частинами першою і другою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з частиною першою статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; показаннями свідків.

Частиною першою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 79 ГПК України викладена в новій редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 (набрав чинності з 17.10.2019).

Поняття достатності доказів замінено на стандарт доказування «вірогідність доказів»:

- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування;

- питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Законодавством покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 і від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Суд зобов`язаний дотримуватися принципу оцінки доказів, згідно з яким на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовує доводи і заперечення сторін (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №910/6981/19).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами першою - третьою статті 87 ГПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Згідно з частинами першою - третьою статті 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Відповідно до статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

В ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2023 № 916/3027/21 зазначено, що чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення.

Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2022 у справі №910/5408/21 зазначив про передчасність висновків суду апеляційної інстанції про те, що надані позивачем докази (роздруківки з месенджерів, електронної пошти тощо) не відповідають вимогам статей 76-79 ГПК за відсутності електронного цифрового підпису уповноваженої особи. Суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.

Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 18.02.2021 у справі №442/3516/20 зазначав, що надані скрін-шоти з телефону та планшету, роздруківки з застосунку "Viber" є належними та допустимими доказами у справі, що досліджуються судами у їх сукупності з іншими доказами та яким має бути надана оцінка.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 02.06.2022 у справі №912/3575/20 дійшов висновків, що наявне в матеріалах справи листування між сторонами із використанням електронної пошти може бути доказом існування між ними відповідних відносин.

ВИСНОВКИ

Так, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що платіж у сумі 581 489 грн було здійснено головним бухгалтером ТОВ «Кронос 1991» помилково, про що остання службовою запискою від 29.10.2021 повідомила директора.

Разом з тим, доказів проведення службового розслідування, зокрема, акта, щодо помилкового перерахування бухгалтером грошових коштів відповідачу матеріали справи не містять, наявний лише наказ директора від 29.10.2021 №29/10/21, в якому вказано про результат проведеного службового розслідування, та про необхідність вчинити дії щодо повернення помилково перерахованих грошових коштів.

Як правильно зазначає позивач, за положеннями статуту ТОВ «Кронос 1991» директор має право укладати правочини, які перевищують 1 000 000 грн лише за попереднім погодженням, яке оформлюється рішенням єдиного учасника ТОВ «Кронос 1991».

Підпунктом 16 пункту 12.3.1 статуту ТОВ «Кронос 1991» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належить попереднє (до їх укладення) погодження, яке оформлюється рішенням єдиного учасника ТОВ «Кронос 1991», щодо будь-яких правочинів (договорів, угод, контрактів тощо) загальна вартість (ціна) яких перевищує 1 000 000 грн, в тому числі угод із одним і тим самим контрагентом протягом двох календарних місяців.

Проте матеріали справи не містять відповідного рішення загальних зборів позивача.

Разом з тим, згідно з підпунктом 12.10.3 пункту 12.10 статуту ТОВ «Кронос 1991» право першого підпису фінансово-господарських документів має директор позивача.

Тобто платіжне доручення від 28.10.2021 №973, яке є первинним документом, підписано як електронним цифровим підписом головного бухгалтера ОСОБА_3, так і електронним цифровим підписом директора ОСОБА_4.

Позивач же жодних пояснень щодо підписання платіжного доручення керівником ТОВ «Кронос 1991» не надав, як і пояснень того, яким чином рахунок-фактура від 28.10.2021 №ПАсС-0022766 опинився у бухгалтера, лише зазначив, що такий рахунок опинився між паперами на столі у бухгалтера.

Заперечуючи проти листування консультанта з головним бухгалтером ОСОБА_3, позивач вказує, що єдиною офіційною електронною адресою позивача є ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується наказом директора ТОВ «Кронос 1991» від 01.01.2021 №01/01/21, яким затверджено зазначену електронну адресу як офіційну.

28.10.2021 о 10:26 год. головним бухгалтером позивача ОСОБА_3 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу продавця-консультанта відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було надіслано лист зі статутними та бухгалтерськими документами, що необхідні для укладення договору поставки автомобіля.

Позивач вказує, що вочевидь саме через протиправність дій відповідача з метою заволодіння коштами позивача відповідачем і були створені схожі електронні адреси, і зловмисно було введено таких осіб, яких відповідач називає «ОСОБА_1», протиправно передано рахунок-фактуру на оплату бухгалтеру.

Проте позивач не пояснює яким чином відповідач отримав копію статуту ТОВ «Кронос 1991», підписану єдиним учасником ОСОБА_5 , фінансову звітність позивача з електронними цифровими підписами керівника і головного бухгалтера ТОВ «Кронос 1991», довідку з реєстру платників податку на додану вартість з печаткою позивача, копію посвідчення протокольного департаменту Міністерства закордонних справ України від 14.11.2014 та листа Міністерства закордонних справ України від 11.11.2014 №284 щодо засвідчення консулом ОСОБА_5, адже такі документи не знаходяться у відкритому доступі, а отримати їх від державних органів має право лише уповноважена на те особа ТОВ «Кронос 1991».

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів (у тому числі огляднутих в судовому засіданні повідомлень у за стосунку "Viber") та наданих свідком ОСОБА_2 показів вбачається, що ОСОБА_5 (який є власником 90% статутного капіталу ТОВ «Кронос 1991») вирішив придбати автомобіль у ТОВ «ВіДі-Пауер». Повна вартість такого автомобіля на момент складання проекту трьохстороннього договору постачання склала 5 814 887 грн (з ПДВ).

Відповідно до пункту 6.1 проекту договору постачання покупець (ТОВ «Кронос 1991» і ОСОБА_5 ) зобов`язаний сплатити ціну товару в такому порядку:

- 581 489 грн, у т.ч. ПДВ - 20% (96 914,83 грн), що еквівалентно 19 034,01 євро, у строк до 28.10.2021, але не менше 10% ціни товару в євро, визначеної у пункті 4 проекту договору поставки (платіж розраховується в українських гривнях на дату його оплати згідно з комерційним валютним курсом української гривні щодо євро, визначеним сторонами відповідно до пункту 3.3 умов продажу);

- 872 232,75 грн, у т.ч. ПДВ - 20% (145 372,13 грн), що еквівалентно 28 550,99 євро - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання VIN-коду автомобіля, але не менше 15% ціни товару в євро, визначеної у пункті 4 проекту договору поставки (платіж розраховується в українських гривнях на дату його оплати згідно з комерційним валютним курсом української гривні щодо євро, визначеним сторонами відповідно до пункту 3.3 умов продажу);

- 4 361 165,25 грн, у т.ч. ПДВ - 20% (726 860,88 грн), що еквівалентно 142 755 євро - протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту повідомлення постачальником покупця про готовність товару до передачі, але не менше 75% ціни товару в євро, визначеної у пункті 4 проекту договору поставки (платіж розраховується в українських гривнях на дату його оплати згідно з формулою розрахунку останнього платежу, що визначена сторонами у пункті 3.2 умов продажу).

Так, сторонами було узгоджено технічні характеристики та вартість автомобіля.

ТОВ «ВіДі-Пауер» виставило ТОВ «Кронос 1991» рахунок-фактуру від 28.10.2021 №ПАсС-0022766 на суму 581 489 грн; призначення платежу: «оплата за автомобіль згідно договору поставки № ПАсС-0009/300 від 27 жовтня 2021 р.; Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНОС « 1991»».

Перший платіж у сумі 581 489 грн було сплачено ТОВ «Кронос 1991» платіжним дорученням від 28.10.2021 №973 (призначення платежу «Сплата за автомобіль зг. рах. №ПАсС-0022766 від 28.10.2021р. у т.ч. ПДВ 20% 96914.83 грн.»).

В подальшому ОСОБА_5 було запрошено на презентацію нової моделі автомобіля, який така особа мала намір придбати, для візуального її огляду, яка відбулася 30.11.2021.

Під час також презентації ОСОБА_5 зазначив, що його влаштовує специфікація автомобіля, яка була попередньо погодження з ОСОБА_2 .

Разом з тим, оскільки 24.02.2022 на території України було введеної воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, поставку автомобіля було відтерміновано.

Останній раз консультант ОСОБА_2 і ОСОБА_5 спілкувалися 29.06.2022, під час розмови ОСОБА_5 був зацікавлений у виконанні замовлення на постачання автомобіля, проте за вартістю, яка була погоджена попередньо.

Однак, оскільки у 2022 році коливання гривні до іноземної валюти значно зросло, консультант повідомив ОСОБА_5 про те, що вартість постачання автомобіля здійснюється за курсом імпортера.

30.06.2022 позивачем складно вимогу №30/60/2022 щодо повернення помилково сплачених коштів, яку надіслано відповідачу 01.07.2022, а 20.07.2022 - подано до суду даний позов.

Що ж до тверджень ТОВ «ВіДі-Пауер» стосовно того, що оскільки позивач сплатив перший платіж, а тому договір поставки є укладеним, то у зв`язку з тим, що договір є трьохстороннім, а ОСОБА_5 не вчинив жодних дій щодо його виконання, окрім проведення переговорів з консультантом ОСОБА_2 , відтак договір постачання не може вважатися укладеним.

Проте оскільки відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру на оплату, а ТОВ «Кронос 1991» сплатило такий рахунок, то фактично сторонами укладено договір купівлі-продажу автомобіля у спрощений спосіб.

Отже, зважаючи на вказану хронологію подій ТОВ «Кронос 1991» замість відмови від замовлення автомобіля і надіслання вимоги до відповідача щодо повернення попередньо сплачених коштів, а у разі неповернення ТОВ «ВіДі-Пауер» таких коштів - подання до суду позову про стягнення таких коштів, останній вирішив звернутися до суду з позовом про повернення помилково сплачених коштів.

Слід зазначити, що відповідач не відмовляється повернути позивачу сплачені за платіжним дорученням від 28.10.2021 №973 грошові кошти, проте наполягає на тому, що такі кошти були перераховані не помилково, а за замовлений автомобіль.

Відтак, суд, проаналізувавши і оцінивши докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є безпідставними, більш вірогідними доказами на підтвердження встановлених судом обставин є докази, надані відповідачем, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кронос 1991» відмовити.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кронос 1991» (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 15, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 13674102) до товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі-Пауер» (Кільцева дорога, буд. 1, корп. А, м. Київ, 03191; ідентифікаційний код 39195788) про стягнення 582 062,52 грн.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос 1991» (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 15, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 13674102).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.02.2023.

Суддя Оксана Марченко