Постанова

від 30.08.2006 по справі 21/118-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/118-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2006 року                                                                                   Справа № 21/118-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:               Джихур О.В., Герасименко І.М.

при секретарі: Нурулаєвій Г.Ю.

за участю представників сторін:  

позивача –Аржанухін В.Л., дов. № 41-4016 від 22.05.2006р.;                          

відповідача (1) –не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача (2) –Миронец О.В., дов. № 014-2488 від 10.08.2006р., юрисконсульт;                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакіїве Донецької області                    

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006 року                                    

у справі № 21/118-06                            

за позовом відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області                                                  

до  В/1 –корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп”, м.Дніпропетровськ

В/2 –закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакіїве Донецької області                                      

про  стягнення 4 489 грн. 92 коп.

          За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                                                  

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006р. (суддя Алмазова І.В.) по справі № 21/118-06 за позовом відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області (далі –ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”) до першого відповідача корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп”, м.Дніпропетровськ (далі –корпорація “НВІГ “Інтерпайп”) та другого відповідача –закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакіїве Донецької області (далі –ЗАТ “Єнакіївський коксохімпром”) про стягнення 4 489 грн. 92 коп. вартості недостачі позов було задоволено та з другого відповідача на користь позивача було стягнено 4 489 грн. 92 коп. вартості недостачі продукції, 102 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні позову за рахунок першого відповідача –відмовлено.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано тим, що другим відповідачем неналежним чином виконано обов'язок по відвантаженню продукції відповідно до умов договору, укладеному між позивачем та першим відповідачем; в частині вимог по відношенню до першого відповідача –рішення мотивовано не доведенням факту наявності вини першого відповідача, ст..209 ЦК УРСР.

          Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся другий відповідач по справі –ЗАТ “Єнакіївський коксохімпромлавів” м.Єнакіїве, оскаржує рішення на предмет його невідповідності нормам матеріального права, посилається на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, фактичним обставинам, матеріалам справи, оскільки:

          - при прийманні продукції було порушено вимоги Інструкції № П-6, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. (зі змінами та доповненнями), зокрема, п.п.9, 11,12, 16, 17, 20, 25; крім цього, прийомка продукції, її перевантаження здійснювалось з порушенням вимог діючого ДСТУ та ТУ на даний вид продукції;

          - посвідчення представника Сорокіної Т.Ф. не відповідає вимогам п.21 Інструкції № П-6;

          - господарський суд безпідставно зробив висновок про відповідальність другого відповідача на підставі ст..24 Статуту залізниць України, ст..164 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), оскільки відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань несе сторона за договором у відповідності до ст.ст.528, 618 ЦК України.    

          Перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу також є посилався на порушення позивачем порядку приймання продукції згідно Інструкції № П-6, просить суд апеляційної інстанції надати належну правову оцінку матеріалам, обставинам справи згідно з вимогами законодавства.

          Позивач по справі правом надання відзиву на апеляційну скаргу згідно зі ст..96 ГПК України не скористався, в судовому засіданні присутній представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення матеріалам, обставинам справи, вимогам закону.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просив господарський суд стягнути з належного відповідача на користь позивача вартість вагової недостачі коксової продукції на суму 4 489 грн. 92 коп. (з ПДВ та залізничним тарифом) (а.с.3).

При цьому позивач обґрунтовував свої вимоги ст.ст.164, 246, 203, 440 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2002р. між ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь (позивач по справі, скаржник “покупець” за договором) та корпорацією “НВІГ “Інтерпайп” м.Дніпропетровськ (перший відповідач по справі, “продавець” за договором) було укладено договір № 91631/2002/881, відповідно до умов якого “продавець” зобов'язався поставити та передати у власність “покупця” продукцію –“товар”, а “покупець” прийняти та оплатити вартість цієї продукції, асортимент, якість, кількість та ціна якої узгоджується в специфікаціях –додатках до зазначеного договору.

Пунктом 6.1 р.6 договору сторони передбачили, що приймання продукції по кількості здійснюється відповідно до Інструкції “Про прядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості”, затверджену постановою Державного арбітражу СРСР № П-6 від 15.06.1965р. (з подальшими змінами та доповненнями); у випадку виявлення недостачі товару при прийманні його “вантажоотримувачем” виклик представника “продавця” та “вантажовідправника” обов'язковий.    

Розділом 5 зазначеного вище договору сторони передбачили, що розрахунок за продукцію здійснюється між позивачем та першим відповідачем, тобто сторонами по договору, як в порядку передплати, так і в порядку послідуючої оплати –шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок “продавця” протягом трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку.

На виконання умов договору від 27.12.2002р., що не спростовується жодною із сторін, на адресу позивача другим відповідачем, як “вантажовідправником” була відвантажена продукція в п/вагонах:  №№ 67863324, 60666559, 65351769, 65808354, 67608661, 67601740 та було виявлено недостачу 6, 92 тони на суму 4 489 грн. 92 коп. (з ПДВ та залізничним тарифом).

Як вбачається із р.6 залізничних накладних, вантаж було видано на підставі п.52 Статуту залізниць України без перевірки, оскільки вантаж прибув у справних полувагонах без ознак втрат. Докази оскарження зазначених дій “залізниці” відсутні в матеріалах справи, не надавались судам обох інстанцій.

При прийманні продукції по кількості було виявлено недостачу продукції в кількості 6,92 тони, про що було складено акт прийомки від 21.04.2003р. № 3184 (а.с.15) за участю представника ЗАТ “Єнакіївський коксохімпром” Сорокіної Т.Ф., уповноваженою згідно з довіреністю № 01-520 від 21.02.2003р. (а.с.16), строк дії якої встановлено на 3 місяці, на прийомку саме якої партії уповноважено гр. Сорокіну Т.Ф. в довіреності не зазначено (номери накладних, вагонів та ін.). Вартість виявленої недостачі продукції, ПДВ та вартість залізничного тарифу, як зазначає позивач, не спростовано жодною із сторін відповідними доказами в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, було оплачено по платіжному дорученню № 2617 від 27.03.2003р. (а.с.23).

Відповідно до п.21 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (затверджену постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6) представнику, виділеному для участі в прийманні продукції по кількості, видається належним чином оформлене та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства  (організації) або його заступника. Згідно з цим пунктом названої Інструкції в посвідченні на право участі в прийманні продукції по кількості повинно бути зазначено на участь в прийманні саме якої продукції уповноважується представник; якщо для участі в прийманні виділено представника громадськості, то в посвідченні зазначається також дата, номер рішення заводського, фабричного, місцевого комітету, яким виділено цього представника.

          Абзацами 4, 6 п.21 вищевказаної Інструкції встановлено, що посвідчення видається на право участі в прийманні конкретної партії продукції. Видача посвідчення на будь-який період часу (декаду, місяць та ін.) не допускається; посвідчення, видані з порушенням правил цієї Інструкції, вважається недійсним.

          Отже, враховуючи, що при прийманні продукції порушено вимоги зазначеного пункта Інструкції № П-6, то неможливо погодитись з висновками господарського суду про доведеність відповідно до вимог законодавства факту недостачі продукції належними доказами відповідно до ст..33 ГПК України.

          За цих обставин рішення господарського суду слід скасувати, прийняв нове судове рішення по цій справі, в задоволенні позову – відмовити, задовольнив апеляційну скаргу другого відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -                                                                                                                                                                       

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакіїве Донецької області –задовольнити.         

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006р. по справі № 21/118-06 –скасувати.

Резолютивну частину рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006р. по справі № 21/118-06 викласти в наступній редакції:

          “В задоволенні позову –відмовити.

          Витрати по справі покласти на позивача.”

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь Дніпропетровської області на користь закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакіїве Донецької області 51 грн. 00 коп. витрат по держмиту, сплачених при подачі апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів згідно зі ст.ст.116-118 ГПК України здійснити господарському суду Дніпропетровської області.                                    

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                              І.М.Герасименко