21/118-06
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 р. № 21/118-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.08.2006
у справігосподарського суду Дніпропетровської області
за позовомВідкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”
до1. корпорації “Науково-виробничої інвестиційної групи “Інтерпайп”2. Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром”
простягнення 4489, 92 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:Сириця І.Ю. –дов. № 26-4016 від 12.05.2006
від відповідачів:не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 15.06.2006 господарського суду Дніпропетровської області позовні вимоги до відповідача-2 задоволено. У задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовлено.
Постановою від 30.08.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення від 15.06.2006 господарського суду Дніпропетровської області скасовано. Резолютивна частина рішення викладена в наступній редакції: “В задоволенні позову відмовлено. Витрати по справі покласти на позивача”.
Постанова мотивована тим, що відповідно до п. 21 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6, представнику, виділеному для участі в прийманні продукції по кількості, видається належним чином оформлене та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника. В посвідченні на право участі в прийманні продукції по кількості повинно бути зазначено на участь в прийманні саме якої продукції уповноважується представник; якщо для участі в прийманні виділено представника громадськості, то в посвідченні зазначається також дата, номер рішення заводського, фабричного, місцевого комітету, яким виділено цього представника.
Не погоджуючись з постановою ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 244, 246, 248 Цивільного кодексу України, п. 21 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Господарськими судами встановлено, що ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” та корпорацією “НВІГ “Інтерпайп” 27.12.2002 уклали договір №1631/2002/881, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача-1 продукцію –“товар”, а відповідач-1 прийняти та оплатити вартість цієї продукції, асортимент, якість, кількість та ціна якої узгоджується в специфікаціях –додатках до зазначеного договору.
Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що приймання продукції по кількості здійснюється відповідно до Інструкції “Про прядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості”, затвердженої постановою Державного арбітражу СРСР № П-6 від 15.06.1965. У випадку виявлення недостачі товару при прийманні його “вантажоотримувачем” виклик представника “продавця” та “вантажовідправника” обов'язковий.
На виконання умов договору від 27.12.2002, на адресу позивача другим відповідачем, як “вантажовідправником” відвантажена продукція в полувагонах та виявлено недостачу вантажу 10,2 тони.
Відповідно до залізничних накладних, вантаж видано на підставі п.52 Статуту залізниць України без перевірки, оскільки вантаж прибув у справних полувагонах без ознак втрат.
За твердженням позивача недостача продукції документально підтверджена актом № 3184 від 21.04.2003, який складений за участю повноважного представника ЗАТ “Єнакієвський КХП” Сорокіної Т.Ф., однак даний акт не підписаний Сорокіною Т.Ф. і господарські суди першої та апеляційної інстанції не надали цьому належної правової оцінки.
Відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Таким чином господарськими судами неповно з'ясовані обставини справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119 - ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 30.08.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи № 21/118-06 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 245739 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Божок В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні