Рішення

від 15.06.2006 по справі 21/118-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/118-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.06р.

Справа № 21/118-06

За позовом        відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь, Дніпропетровська обл.

до відповідача-1 корпорації „науково-виробничої інвестиційної групи „Інтерпайп”, м.Дніпропетровськ

до відповідача-2 закритого акціонерного товариства „Єнакіївський коксохімпром”, м.Єнакієве, Донецька обл.

про стягнення  4489грн. 92коп.

                                                                                                              Суддя  І.В.Алмазова

Представники:

від позивача –Грицюта  Л.М. –представник, дов.№35-4016, від 18.05.06р.

від відповідача-1 –не з'явився.

від відповідача-2 –не  з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач  звернувся з позовом про стягнення  4489грн. 92коп. вартості вагової недостачі коксової продукції, поставка якої здійснена за договором №1631/2002/881 від 27.12.2002р.

Відповідач-1 у відзиві проти позовних вимог заперечує, посилається на те, що ним  виконані договірні зобов'язання щодо кількості поставленої продукції у повному обсязі. Відповідно умов  договору  № 1926/2001/3346  від 29.12.2001р. Корпорація “НВІГ “Інтерпайп” є постачальником, а вантажовідправником –закрите акціонерне товариство “Єнакієвський коксохімпром”. Доводить, що недостача продукції не могла відбутися з вини відповідача–1.           Відповідач–2 у відзиві позовні вимоги не визнає, посилається, на те, що акт від 21.04.2003р. №3184 про приймання продукції за кількістю складений з порушення вимог Інструкції П-6, оскільки не містить відомостей про факт призупинення прийому коксової продукції та факт виставлення вагонів під охорону. Стверджує, що його вина відсутня, оскільки позивачем розрахунки за оплату коксу та  коксової продукції велися в сухій вазі, згідно п. 4.3 ГСТУ 322-12-2-94 при прийому коксу споживач, для визначення його сухої маси, повинен визначити показник масової долі загальної вологи. Вважає наданий позивачем акт про приймання продукції за кількістю №3184 від 21.04.2003р. неналежним доказом виявленої недостачі.

У судовому засіданні, згідно ст.77 ГПК України, було оголошено перерву до 15.06.2006р., та за згодою представника позивача, згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа, згідно ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, встановлено:

–          27.12.2002р. між відкритим акціонерним товариством “Нікопольський завод  феросплавів” і корпорацією “НВІГ “Інтерпайп” був укладений договір №1631/2002/881 (Специфікації №11, №12, №24  до нього), на підставі якого 21.04.2003р. по з.д. накладним (копії в справі)  у 6-х вагонах на адресу позивача надійшли кокс горішковий, кокс доменний та кокс дріб'язковий (далі –коксова  продукція), вантажовідправником якого є закрите акціонерне товариство “Єнакієвський коксохімпром”;

–          вартість отриманого вантажу  позивачем сплачена у повному обсязі, що  підтверджено платіжним дорученням від 27.03.2003р. № 2617 та не заперечується  відповідачем-1;

–          вантаж за накладними був виданий залізницею позивачу без перевірки у вагонах ваги коксової продукції, без слідів втрати і пошкодження, згідно ст.52 Статуту залізниці України, про що є відмітка станції;

–          за п.6.1 даного договору прийом товару за кількістю здійснюється у відповідності з Інструкцією “Про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю” затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 з доповненнями та змінами від 14.11.1974р. (надалі –Інструкція). У випадку виявлення неякості  або недостачі товару при прийманні його вантажоотримувачем виклик представників Продавця (відповідача-1) та вантажовідправника (відповідача-2) обов'язкові;

–          при прийманні даної продукції за кількістю позивачем встановлена вагова недостача 10,2тн., яка з урахуванням норм природної втрати 1% та перерахунком за сухою вагою склала 6,92грн. на суму 4489,92грн., про що складено акт  №3184 від 21.04.2003р. про приймання продукції за кількістю (за участю  уповноваженого представника громадськості); за текстом якого зазначено, що до переваження вагони знаходилися під охороною, ознаки  крадіжки та втрати вантажу відсутні, кількість продукції, яка відсутня  у вагонах вміститися могла; причиною нестачі визначено невірне означення вантажовідправником маси вантажу.

- як вбачається з матеріалів справи, спірний вантаж був завантажений у вагони силами та засобами вантажовідправника ЗАТ„Єнакіївський коксохімпром”,  та зданий до перевезення  за вагою, що визначена ним у залізничних накладних. І, таким чином,  недостача допущена з вини вантажовідправника, вимоги до відповідача-2 слід задовольнити.

Заперечення відповідача-2 щодо порушення позивачем вимог Інструкції при прийманні спірного вантажу не відповідають дійсності. Згідно п.1 Інструкції, її положення застосовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, або іншими обов'язковими правилами не встановлено інший  порядок приймання продукції за кількістю.  За ч.1 п.14 Інструкції передбачено, що перевірка ваги нетто здійснюється в порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами. Згідно п. А.1 додатку А до ДСТУ 322-12-2-94 маса коксу (нетто) визначається як різниця маси завантаженого потягу (брутто), визначеного перевантаженням  у вантажовідправника, та маси порожніх вагонів (тари) зазначених  на їх трафаретах. Перевірка маси нетто позивачем була виконана згідно вимог даного ДСТУ. Пунктом 22 Правил видачі затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р. встановлено, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Відправник вантажу здав його до перевезення згідно з ч.5 п.10 Правил приймання вантажів до перевезення, тобто визначенням ваги нетто шляхом зважування брутто, вага тари з трафарету на вагоні. Таким чином на станції призначення визначення маси вантажу здійснювалось таким же способом як і на станції відправлення. Посилання представника відповідача –2  на те, що відвантаження спірного коксу здійснено за іншою ціною, ніж обраховується вартість недостачі не виключає відповідальність за спричинену недостачу, при цьому відповідач – 2 не позбавлений права вирішити питання відшкодування різниці в цінах за продукцію.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі  4489грн.92коп., шляхом стягнення з відповідача-2.

Беручи до уваги, що на підставі ст. 209 Цивільного кодексу Української РСР, що діяв на час правовідносин сторін, наявність вини є однією з обов'язкових умов цивільно-правової відповідальності і враховуючи, що корпорація „науково-виробничая інвестиційна група „Інтерпайп”, фактично не мала доступу до спірного вантажу і своїми діями не мала змоги призвести  до його нестачі, то в задоволенні вимог відносно   корпорації „науково-виробничої інвестиційної групи „Інтерпайп”, слід відмовити;

Відповідно ст.49   ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача-2.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України,    господарський суд, -

ВИРІШИВ :

-          позов задовольнити;

-          в задоволенні позовних вимог відносно   корпорації „науково-виробничої інвестиційної групи „Інтерпайп” відмовити;

-          стягнути з закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром” м.Єнакієво, Донецька обл. на користь відкритого  акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м. Нікополь, Дніпропетровська обл. 4489грн. 92коп. –вартості недостачі продукції, 102грн. 00коп. –витрат по сплаті державного мита, 118грн.00коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

-          наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                       І.В.Алмазова

                     Дата підписання рішення

“___”