Постанова

від 08.02.2023 по справі 640/2261/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2261/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Ревва Е.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної подакової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року, суддя Літвінова А.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотранс» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біосфера» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного Управління Державної фіскальної служби України у м Києві та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням № 0724891206 від 10.10.2018.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.02.2019 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що ним в межах граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених Податковим кодексом України здійснено всі залежні від нього дії з метою реєстрації податкових накладних, з невідомих причин відповідачем був порушений «порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних», внаслідок чого відправлені для реєстрації податкові накладні, були зареєстровані в Реєстрі податкових накладних з запізненням майже на добу.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Біотранс»:

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI граничних строків реєстрації податкових накладних:

- ПН/РК від 16.03.2018 №7 (сума ПДВ - 50000 грн), порушення граничних строків 1 день;

- ПН/РК від 28.03.2018 №8 (сума ПДВ - 126798, 20 грн), порушення граничних строків 1 день;

За результатами перевірки складено акт перевірки від 19.09.2018 №16111/26-15-12-06-16/39446849 (далі по тексту - Акт перевірки).

Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, позивачем подано заперечення на акт перевірки.

За результатом розгляду заперечення ТОВ «Біотранс», Головним управлінням ДФС у м. Києві висновки акту перевірки від 16.10.2018 №10/26-15-12-06-14 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

За результатами перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2018 №0724891206, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 17679,82 грн у зв`язку із порушенням позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 176798, 20 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, рішенням Державної фіскальної служби України від 26.12.2018 №41730/6/99-99-11-06-0125 про результати розгляду скарги ТОВ «Біотранс», податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 19.10.2018 №0724891206 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.

Водночас, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд звертає увагу, що спірним аспектом в межах даної адміністративної справи є встановлення строків реєстрації податкових накладних №7 від 16.03.2018 та №8 від 28.03.2018.

В контексті положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України граничними строками реєстрації податкових накладних від 16.03.2018 та 28.03.2018 є 15.04.2018 включно.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Біотранс» скеровано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну від 16.03.2018 №7 - 15.04.2018 о 18:38 год., податкову накладну від 28.03.2018 №8 - 15.04.2018 о 18:39.

Повідомлення про отримання звітності (податкової накладної №7 від 16.03.2018) отримано позивачем 16.04.2018 о 14:25, із зазначенням, що звіт доставлено в поштову скриньку ДФС України 16.04.2018 о 08:17:56.

Повідомлення про отримання звітності (податкової накладної №8 від 28.03.2018) отримано позивачем 16.04.2018 о 14:25 год., із зазначенням, що звіт доставлено в поштову скриньку ДФС України 16.04.2018 о 08:15:02.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Згідно підпунктами 2, 3 Порядку №1246, операційний день - це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації; Операційний день триває з 0 до 23-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Положеннями пункту 4 Порядку №1246, визначено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис»; «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За змістом пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування.

У пункті 14 Порядку №1246 зазначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за №959/30827, автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для надання таких документів.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за одну годину до його закінчення.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі-протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Як встановлено судом та дана обставина підтверджується матеріалами справи, податкові накладні №7 від 16.03.2018, №8 від 28.03.2018 були направлена на реєстрацію за 4 години до закінчення операційного дня, а відтак квитанція про їх реєстрацію/зупинення реєстрації мала б надійти до 23:00 операційного дня, разом з тим, вказані накладні була зареєстровані 16.04.2018 о 08:12 та 08:14, тобто, поза межами операційного дня, що унеможливило своєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних №7 від 16.03.2018, №8 від 28.03.2018.

Встановивши, що позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасного направлення податкової накладної для реєстрації в електронній системі документообігу, суд дійшов висновку про те, що він не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з незалежних від нього обставин.

У постановах від 15.07.2021 по справі №640/12237/19, від 12.07.2019 по справі №0940/1600/18 Верховний Суд, за результатами системного аналізу норм матеріального права, дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

З аналізу матеріалів справи та норм права, враховуючи дотримання позивачем обов`язку щодо своєчасного направлення для реєстрації податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, відсутність вини позивача та, як наслідок, відсутність підстав для застосування штрафних санкцій щодо останнього в аспекті пропущення граничних строків для реєстрації податкових накладних №7 від 16.03.2018, №8 від 28.03.2018, суд прийшов до висновку, що рішення контролюючого органу є необґрунтованим та з порушенням принципу пропорційності щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в частині нарахування штрафу в сумі 17679, 82 грн., яким застосовано штраф за порушення строків реєстрації податкової накладної, прийнято відповідачем не на підставі та не в межах наданих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ44116011) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Степанюк А.Г.