Постанова

від 07.02.2023 по справі 640/11562/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/11562/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енранзалізобетон" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "14" грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енранзалізобетон" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0112261505,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енранзалізобетон" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2020 року №0112261505.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що правомірно здійснював розрахунок орендної плати із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) (далі - коефіцієнт, Кф) на рівні 0,5 згідно з Довідкою №Ю-07992/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:176:0001) №908 від 07 липня 2015 року (далі - Довідка), а тому застосування контролюючим органом відповідного коефіцієнту на рівні 2,0, як наслідок збільшення грошових зобов`язань, є протиправним.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні розрахунку орендної плати за землю за 2017 рік ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН» мало врахувати вимоги Порядку №489, який набрав чинність з 01 січня 2017 року, та застосувати коефіцієнт на рівні 2,0. Суд наголосив, що не отримання позивачем нового Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:176:0001 станом на час подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік не може нівелювати вимоги Порядку №489 в частині застосування з 01 січня 2017 року коефіцієнту на рівні 2,0.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 02 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове, яким позов задовольнив повністю.

Однак, постановою Верховного Суду від 11 липня 2022 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду, у зв`язку з допущенням судом порушення норм процесуального права, адже розглянув справу в порядку письмового провадження.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення , яким позов задоволено повністю.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Порядок №489 не передбачає коригувань раніше проведених нормативних грошових оцінок земель, і застосовується саме до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Тобто, цей Порядок регулює процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, у разі проведення такої оцінки після набуття ним чинності, тобто починаючи з 01 січня 2017 року, проте, він не змінює та не скасовує проведені до його прийняття нормативні грошові оцінки населених пунктів, та не може слугувати обов`язком для отримання платником податків довідок (витягів) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З цих підстав суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність застосування позивачем при розрахунку розміру орендної плати відомостей, які були надані Департаментом земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) у Довідці та, як наслідок, правомірність здійсненого розрахунку річної суми платежу за користування вищевказаною земельною ділянкою, що перебуває у його користуванні, за 2017 рік із застосуванням коефіцієнта Кф у розмірі 0,5, оскільки інших витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:176:0001) у розпорядженні позивача, станом на час подання звітної декларації на початку 2017 року, не було.

Суд апеляційної інстанції врахував, що в подальшому, у зв`язку із внесенням 03 серпня 2017 року змін до Договору про право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 20 листопада 1997 року, ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН» отримало новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001, у якому визначено коефіцієнт на рівні 2,0. Отримавши новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001, ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН» подало уточнюючу декларацію з плати за землю за 2017 рік.

Постановою Верховного Суду від 28 грудня 2022 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Верховний Суд дійшов висновку, що предмет доказування у цій справі, окрім іншого, полягав у перевірці підстав для застосування коефіцієнту на рівні 2,0, однак, це питання залишилося недослідженим судом апеляційної інстанції внаслідок помилкового висновку про незастосовність у спірних правовідносинах Порядку №489.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2023 справу за апеляційною скаргою ТОВ «Енранзалізобетон» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року прийнято до провадження суду апеляційної інстанції

В апеляційній скарзі ТОВ «Енранзалізобетон», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що станом на дату подання ТОВ «Енранзалізобетон» до податкового органу декларації з плати на землю за 2017 рік, а саме: 26.01.2017, у розпорядженні позивача була наявна довідка Департаменту земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:176:0001), згідно з якою коефіцієнт функціонального використання становив саме 0,5, тому, позивач вважає, що ним було правмірно використані у розрахунку розміру орендної плати відомості, які були надані Департаментом земельних ресурсів ВО КМР (КМДА) та, як наслідок, правомірно розраховано у 2017 році земельний податок за користування відповідною земельною ділянкою, що перебуває в його користуванні.

Також позивач наголошує, що користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.

Крім того, скаржник зазначив, що ГУ ДПС помилково визначило зобов`язання за основним платежем в сумі 1454122,83 грн шляхом віднімання визначеної контролюючим органом річної суми платежу в розмірі 3675955,54 грн від задекларованої, на думку ГУ ДПС, позивачем суми 2221832,71 грн, оскільки позивач задекларував саме 2549087,43 грн, що свідчить про повторне нарахування суми податку понад 300 тис. грн.

Відповідач подав відзиви (пояснення, зареєстровані в суді 29.03.2021 та 25.01.2023) на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енранзалізобетон» та Київською міською радою 20.11.1997 року укладено договір на право тимчасового дострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди), а саме: земельною ділянкою загальною площею 60696 кв.м. в тому числі: промислова капітальна 1-2 поверхова забудова - 9224 кв.м., промислова та прилегла територія - 36853 кв.м., газони з деревами - 2183 кв.м., залізничне полотно - 12100 кв.м., інші відкриті землі - 336 кв.м. згідно з планом користування. За умовами вказаного договору земельна ділянка надається в тимчасове дострокове користування на умовах оренди строком на 25 (двадцять п`ять) років площею 60696 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівель і споруд по виготовленню залізобетонних та столярних виробів у пров. Заводському, 1 у Харківському районі.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору плата за землю вноситься землекористувачем згідно до закону «Про плату за землю» у вигляді орендної плати у розмірі одного земельного податку.

Згідно з договором про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокової користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 04.07.2011 року внесено зміни до пункту 1.1 Договору користування, замінивши слова та цифри «земельну ділянку, загальною площею 60696,0 кв.м, в тому числі: промислова капітальна 1-2 поверхова забудова - площею 9224,0 кв.і промислова допоміжна та прилегла територія - 36853,0 кв.м; газони з деревами - 2183 кв.м;залізничне полотно - 12100,0 кв.м; інші відкриті зони - 336 кв.м. словами та цифрал «земельні ділянки, загальною площею 6,1832 га, з них:

Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0001) площею 4,8032 га;

Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0120) площею 1,1326 га;

Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0123) площею 0,1256 га;

Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0124) площею 0,1218 га.

Внесені зміни до пункту 1.2 Договору щодо цільового використання земельної ділянки, саме: для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-бізнесового комплекс) об`єктами соціально-побутового призначення.

Внесені зміни до пункту 2.1 Договору щодо плати за землю: річна орендна плата земельні ділянки встановлюється у розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки період будівництва об`єкта. Після введення об`єкта в експлуатацію річна орендна плата за земельні ділянки встановлюються відповідно до рішення Київської міської ради від 30.12.2010 року №573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік» або рішення Київської міської ради, яке буде діяти на момент введення об`єкта в експлуатацію.

Надалі, відповідно до договору про внесення змін до договору на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03.08.2017 внесені зміни до пункту 1.1 договору користування змінивши слова та цифри «Земельні ділянки загальною площею 6,1832 га, з них:

- Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0001) площею 4,8032 га;

- Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0120) площею 1,1326 га;

- Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0123) площею 0,1256 га;

- Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0124) площею 0,1218 га в межах червоних ліній, згідно з планами, що додаються словами та цифрами «Земельні ділянки загальною площею 5,7437 га, з них:

- Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0001) площею 4,8032 га;

- Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0003) площею 0,6931 га;

- Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0123) площею 0,1256 га;

- Земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:90:176:0124) площею 0,1218 га в межах червоних ліній.

Також, договором від 03.08.2017 року внесені зміни до пункту 1.2 Договору користування, замінивши цифри та слово « 6,1832 га» цифрами та словами « 5,7437 га».

У пункті 3 договору від 03.08.2017 року вказано, що відповідно до Витягів із технічної документації Головного управління Дергеокадастру у м. Києві від 25.07.2017 троку нормативна грошова оцінка земельних ділянок на дату укладання договору становить:

- земельної ділянки з кадастровим 8000000000:90:176:0001 - 122 531 851 грн. 16 коп.;

- земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0003 - 6 188 455, 43 грн.;

- земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0123 - 3 204 114, 03 грн.

- земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0124 - 3 107 174, 27 грн.

04 грудня 2017 року ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН» подало контролюючому органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, у якій визначило річну суму орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:176:0001 у розмірі 701094,94 грн (виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 4865471,19 грн) та 1520737,77 грн (виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 10553643,19 грн), а всього 2221832,71 грн.

При здійснені розрахунку орендної плати ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН» керувалося Довідкою, у якій визначено коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки на рівні 0,5. У зв`язку із внесенням 03 серпня 2017 року змін до Договору про право тимчасового довгострокового користування землею ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН», отримавши новий Витяг, при розрахунку розміру орендної плати застосувало Кф на рівні 2,0.

ГУ ДПС провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету орендної плати за землю за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 24 січня 2020 року №12/26-5-05-03-05-10/05475147 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 та пункту 286.4 статті 286 ПК України, що призвело до заниження орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001 за 2017 рік на загальну суму 1454122,83 грн. ГУ ДПС зазначило, що позивач не врахував вимоги Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25 листопада 2016 року № 489 (далі - Порядок №489), який набрав чинності 01 січня 2017 року.

На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДПС прийняло податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2020 року №0112261505, яким ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 1817653,54 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 1454122, 83 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 363530,71 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Державна податкова служба України рішенням від 24 квітня 2020 року №14390/6/99-00-08-05-06-06 скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з пунктом 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування земельним податковим, в контексті приписів статті 271 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідності до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

У той же час, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 ПК України).

Згідно зі статтею 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 286.4 статті 286 ПК України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Згідно із пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Положеннями пункту 289.3 статті 289 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно із положеннями пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, а підставою для нарахування для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 286.2 статті 286 ПК України подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, де при розрахунку річної суми орендної плати за земельну ділянку останній керувався Довідкою №Ю-07992/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:176:0001) від 07.07.2015 №908.

Відповідно до Довідки Ю-07992/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:176:0001) від 07.07.2015 року №908 розмір грошової оцінки такої земельної ділянки становить 26 241 134, 72 грн. з коефіцієнтом на функціональне використання землі - 0,5.

У подальшому, 04 грудня 2017 року ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН» подало контролюючому органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, у якій визначило річну суму орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:90:176:0001 у розмірі 701094,94 грн за період з 01.01.2017 по 02.08.2017 (виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 4865471,19 грн) та 1520737,77 грн за період з 03.08.2017 по 31.12.2017 (виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 10553643,19 грн), а всього 2221832,71 грн.

При здійснені розрахунку орендної плати ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН» керувалося Довідкою, у якій визначено коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки на рівні 0,5. У зв`язку із внесенням 03 серпня 2017 року змін до Договору про право тимчасового довгострокового користування землею ТОВ «ЕНРАНЗАЛІЗОБЕТОН», отримавши новий Витяг, при розрахунку розміру орендної плати застосувало Кф на рівні 2,0.

У Акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що в податкових деклараціях про плату за землю на 2017 рік не враховані вимоги наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489), який вступив в дію 01.01.2017, щодо застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 2,0, що призвело до заниження орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001 за 2017 рік на загальну суму 1454122,83 грн (3675955,54 грн - 2221832,71 грн)

Так, вказаний Порядок №489 визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Відповідності до пункту 3 розділу I Порядку №489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Згідно із пунктом 5 розділу II Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).

У примітках до додатку 1 до Порядку №489 вказано, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначені Порядком №489 коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), підлягали врахуванню і застосуванню позивачем при здійсненні розрахунку річної суми платежу за користування земельною ділянкою з 01 січня 2017 року. Не отримання позивачем нового Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001 станом на час подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік не може нівелювати вимоги Порядку №489 в частині застосування відповідного коефіцієнту.

Тому, доводи позивача про правомірність здійснення ним розрахунку грошових зобов`язань, з використанням коефіцієнту 0,5, який визначений у Довідці від 07 липня 2015 року, є безпідставними.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки на рівні 2,0 з 01.01.2017.

Натомість, суд першої інстанції, зазначаючи про необхідність застосування такого показника, не навів обставин, які свідчили б про наявність підстав для застосування коефіцієнту 2,0, який характеризує функціональне використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001, на що звернув увагу Верховний Суд під час перегляду цієї справи у касаційному порядку.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно врахував, що цим Порядком №489 встановлено те, що коефіцієнт 2,0 застосовується до усіх земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, а так само, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки відповідно до КЦВПЗ 2010.

Верховний Суд у своїх постановах від 08 квітня 2021 року у справі № 160/10137/19, від 01 квітня 2021 року у справі № 160/8847/19, від 07 грудня 2020 року у справі № 817/1795/17, від 27 січня 2020 року у справі № 804/886/18 дійшов висновку, що при відсутності коду Класифікації видів цільового призначення земель для земельних ділянок правомірним є застосування Кф, визначеного Порядком № 489 (з урахуванням внесених змін).

У постанові від 12 липня 2021 року у справі №640/9862/20 Верховний Суд підтримав такі висновки і зазначив, що з 01 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01 січня 2017 року має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0». Верховний Суд визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що Порядок №489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 01 січня 2017 року і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель.

Також у цій постанові Верховний Суд підтримав усталену позицію, що саме власник земельної ділянки або землекористувач має бути зацікавлений у тому, щоб відомості в Державному земельному кадастрі були повними і достовірними, для чого таким суб`єктам надано право на отримання витягів (без обмеження кількості звернень за ними) та внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Тому, саме орендар як землекористувач, мав бути зацікавлений у тому, щоб у Державному земельному кадастрі були наявні відомості щодо цільового призначення земельних ділянок за кодами КЦВПЗ 2010.

Водночас Верховний Суд у постанові від 12 липня 2021 року у справі №640/9862/20 сформулював висновок, відповідно до якого видача витягу про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання. Отже, цей вартісний показник об`єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку.

У постанові від 11 листопада 2021 року у справі №280/2804/19 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого базою для сплати та розрахунку плати за землю є грошова оцінка певної ділянки, яка існує поза фактом оформлення Витягу як документа, в якому ця грошова оцінка відображена. Отримання Витягу це лише спосіб отримання (відображення) інформації про існуючу грошову оцінку землі.

З Акту перевірки вбачається, що підставою для застосування коефіцієнту 2,0, який характеризує функціональне використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001, слугував Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 25.07.2017, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001, з коефіцієнтом 2,0 становить 122 531 851,16 грн.

Вказаний витяг також свідчить про відсутність у Державному земельному кадастрі коду КЦВПЗ 2010 для згаданої земельної ділянки, адже у графі «Цільове призначення земельної ділянки» відсутній відповідний код Класифікації видів цільового призначення земель, затверджених Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548. У цій графі зазначено лише вид землі «Промисловості, комерційного використання і громадського призначення». Проте, згідно з приписами КЦВПЗ 2010 такий вид (код) земельної ділянки не визначений.

При цьому, колегія суддів враховує наявність в матеріалах справи копії листа Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.06.2019 №05708-11496, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,8032 га у пров. Заводському, 1 у Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:90:176:0001) з 01.01.2017 становила 122531851,16 грн. Тобто, згідно з відомостями вказаними в даному листі нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2017 сформована з урахуванням коефіцієнту 2,0 відповідно до Порядку № 489.

Отже, оскільки у відомостях Державного земельного кадастру був відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, то контролюючий орган обґрунтовано застосував коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки із значенням 2,0 з 01.01.2017.

Колегія суддів зазначає, що не наведення судом першої інстанції обставин, які свідчили б про наявність підстав для застосування коефіцієнту 2,0, який характеризує функціональне використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001, не вплинуло на правильність вирішення судом справи.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001 у розмірі 122 531 851,16 грн, сума орендної плати за землю за 2017 рік має становити 3 675 955, 54 грн (122 531 851, 16 х 3%).

Отже, оскільки ТОВ «Енранзалізобетон» задекларовано плату за землю у розмірі 2 221 832,71 грн, що вказує про її заниження на загальну суму 1 454 122, 83 грн, то податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2020 року №0112261505 є законним та обґрунтованим.

Щодо доводів скаржника про те, що ГУ ДПС помилково визначило зобов`язання за основним платежем в сумі 1454122,83 грн шляхом віднімання визначеної контролюючим органом річної суми платежу в розмірі 3675955,54 грн від задекларованої, на думку ГУ ДПС, позивачем суми 2221832,71 грн, оскільки позивач задекларував саме 2549087,43 грн, що свідчить про повторне нарахування суми податку понад 300 тис. грн, то колегія суддів їх відхиляє з огляду на таке.

В обґрунтування своїх доводів скаржник посилається на те, що у первинній декларації від 26.01.2017 ним задекларовано орендну плату за користування землею за 2017 рік у сумі 1489363,47 грн, а в уточненій декларації позивач відобразив суму 1059723,96 грн (починаючи з серпня 2017 року), тобто, усього на суму 2549087,43 грн.

Однак, згідно з матеріалами справи позивачем уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік вперше подано 21.09.2017, у якій визначено річну суму орендної плати за всіма земельними ділянками (п`ять) у розмірі 2549087,43 грн (а.с. 128,130, т. 1).

Сума за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:176:0001 визначена позивачем у розмірі 701094,94 грн та 1520737,77 грн, а всього 2221832,71 грн.

Різниця в сумі близько 300 тис. грн. становить нарахування сум податку за іншими земельними ділянками, тому відсутній факт подвійного нарахування відповідних сум повторно.

Отже, податковим органом правильно визначена сума зобов`язання за основним платежем в сумі 1454122,83 грн шляхом віднімання визначеної контролюючим органом річної суми платежу в розмірі 3675955,54 грн від задекларованої позивачем суми 2221832,71 грн.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального права.

Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енранзалізобетон" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "14" грудня 2020 р. - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 08.02.2023.

Головуючий суддя Судді: Л.Т. Черпіцька Я.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко