Ухвала

від 06.02.2023 по справі 640/19644/15-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/19644/15-ц Номер провадження 22-ц/814/973/23Головуючий у 1-й інстанції Сенаторов В.М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

06 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді-доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Баштенко В.Ю.

учасники справи:

представник позивача адвокат Пономаренко Г.О.

розглянув усудовому засіданнів м.Полтаві урежимі відеоконференціїклопотання представника ОСОБА_1 адвоката ПономаренкоГанни Олександрівни

про забезпеченняпозову

у справіза позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд здійснити поділ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майна, що є обєктом права сумісної власності подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю без укладення шлюбу з 11 листопада 2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період якого було набуте сумісне майно. Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17.04.2015 року у цивільній справі №640/3435/15-ц та заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17.10.2015 року у цивільній справі №640/11668/15-ц встановлений правовий режим спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з визначенням часток по 1/2 кожному з подружжя. Проте, наразі сторони не можуть прийти згоди щодо розподілу майна в натурі. При розгляді даного позову ОСОБА_3 у судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила суд прийняти рішення про поділ майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи ХНІІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №4846/23712-23727 від 30.11.2017 року. Оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо поділу майна в натурі, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених позовних вимог та висновку судової будівельно-технічної експертизи ХНІІСЕ ім. М.С. Бокаріуса №4846/23712-23727 від 30.11.2017 року, просила суд здійснити поділ спільного майна подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на:

- об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер об`єкта 38413813) двоповерховий котедж корпус № 19 літ. «А4» з двома терасами, готовність якого складає 80%, на земельній ділянці № 1/13 площею 0,0565 га, кадастровий номер 8536300000:58:002:0004, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартиру АДРЕСА_2 (будівельний номер квартири АДРЕСА_3 , який відповідає номеру 1-ВТ-1 квартири за проєктом), розташовану на 8 поверсі IV черги будівництва багатофункціонального комплекса будівель житлового і нежитлового призначення - багатоквартирного житлового будинку літ. «В-10», загальною площею 56,4 кв.м., житловою - 52,1 кв.м., адреса: АДРЕСА_4 (будівельна адреса: АДРЕСА_5 );

- трикімнатну квартиру, загальною площею 119,0 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_6 ;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № № 13-1-:-13-5, 13-2а, 13-7, загальною площею 122,6 кв.м. в літ. «А-5», розташовані за адресою: АДРЕСА_7 ;

- нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 33-1-:-33-4, загальною площею 59,2 кв.м. в літ. «А-5», розташовані за адресою: АДРЕСА_7 ;

- гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 21,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_7 .

Припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку в праві спільної часткової власності на вказане майно та визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- земельну ділянку, загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер 0111946800:01:003:0187, реєстраційний номер 010602100073, яка розташована на території АДРЕСА_8 ;

- об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 296532585000) - двоповерховий котедж корпусу №31 літ. «А-16» з двома терасами, готовність якого складає 80%, на земельній ділянці АДРЕСА_9 , площею 0,0476 га, кадастровий номер 8536300000:58:002:0004, розташований за адресою: АДРЕСА_10 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 0111900000:01:014:0141, площею 0,0525 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_11 ;

- 11/25 частин квартири АДРЕСА_12 ;

- шестикімнатну квартиру, загальною площею 192,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_13 ;

- п`ятикімнатну квартиру, загальною площею 173,6 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_14 ;

- семикімнатну квартиру, загальною площею 207,0 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_15 ;

- 47/100 частин семикімнатної квартири АДРЕСА_16 , що складається з приміщень №3,4,5, ІІ, ІІІ, житловою площею 60,7 кв.м., з відповідною частиною місць спільного користування, розташованої за адресою: АДРЕСА_17 ;

- 28/200 частин квартири АДРЕСА_18 ;

- гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 17,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_7 ;

- гараж № НОМЕР_3 , загальною площею 19,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_7 .

Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку в праві спільної часткової власності на вказане майно, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1 113 111 грн. у зв`язку з відхиленням від розміру ідеальних часток.

Колегія суддів звертає увагу, що тексти резолютивних частин судових рішень першої та апеляційної інстанціїї (з огляду на їх значний об`єм) викладаються у даній ухвалі стисло, лише в частині предмету клопотання про забезпечення позову - накладення арешту на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_19 , загальною площею 184,кв.м., тобто в частині, що стосується вказаного об`єкту нерухомого майна.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2018 року уточнена позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є обєктом права сумісної власності подружжя - задоволена.

Розподілено майно, що є обєктом права сумісної власності подружжя.

Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/2 частки:

- 47/100 частин семикімнатної квартири АДРЕСА_20 квартира №8;

- 28/200 частин квартири АДРЕСА_18 .

Визнано право власності за ОСОБА_2 на:

- 47/100 частин семикімнатної квартири АДРЕСА_20 квартира №8;

- 28/200 частин квартири АДРЕСА_18 .

Стягнута з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошова компенсація у розмірі 1 113111,00 грн. (т.5 а.с. 193-201).

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 02 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 - задоволено частково.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 06 червня 2018 року змінено.

Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є обєктом права сумісної власності подружжя - задоволено частково.

Розподілено майно, що є обєктом права сумісної власності подружжя.

Припинено право власності ОСОБА_1 на частки:

- 28/200 частин квартири АДРЕСА_18 .

Визнано право власності за ОСОБА_1 на:

- 47/100 частин семикімнатної квартири АДРЕСА_20 квартира №8.

Визнано право власності за ОСОБА_2 на:

- 28/200 частин квартири АДРЕСА_18 (т.6 а.с. 25-37).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2021 року касаційна скарга ОСОБА_2 , підписана адвокатом Тищенком Андрієм Вікторовичем - задоволена частково. Постанова Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року - скасована, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. З прийняттям постанови суду касаційної інстанції постанова Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року визнана такою, що втратила законну силу (т.6 а.с. 74-84).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.07.2021 року дана справа призначена до апеляційного розгляду на11.01.22 року о 14-30 год. (т.6 а.с. 88).

07.12.2021 року до Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій остання просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на 47/100 частин семикімнатної квартири АДРЕСА_20 , та 28/200 частин квартири АДРЕСА_21 ; вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони реалізації нерухомого майна 47/100 частин семикімнатної квартири АДРЕСА_20 , та 28/200 частин квартири АДРЕСА_21 ; вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення проведення електронних торгів (лот 497168) - продаж семикімнатної квартири АДРЕСА_19 , загальною площею 184,3 кв.м., призначених на 15 грудня 2021 р. та в подальшому у межах ВП №63798903 (т.6 а.с. 90-93).

Заява мотивована тим, що після ухвалення рішення у справі їй стало відомо, що за даними сайту Open Market «ДП СЕТАМ» в рамках виконавчого провадження №63798903, де боржником є ОСОБА_2 , на 15.12.2021 року старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби в м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Савенковим С.М. запланово продаж (лот 497168) семикімнатної квартири АДРЕСА_22 . Таким чином, при відчуженні зазначеного нерухомого майна, яке є предметом спору, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам усіх сторін у справі, оскільки у послідуючому буде неможливо виконати рішення суду, яке набере чинності.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року заява позивача ОСОБА_1 - повернута заявнику (т.6 а.с. 96-97).

16.12.2021 року до Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову з аналогічних підстав, в якій остання просила вжити заходи забезпечення позову аналогічні за змістом заяві від 07.12.2021 року (т.6 а.с. 102-105).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року заява позивача ОСОБА_1 - повернута заявнику (т.6 а.с. 116-117).

26.12.2021 року до Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову з аналогічних , в якій остання просила вжити заходи забезпечення позову аналогічні за змістом заявам від 07.12.2021 року та від 16.12.2021 року (т.6 а.с. 124-127).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 січня 2022 року заява позивача ОСОБА_1 - повернута заявнику (т.6 а.с. 152-153).

18.02.2022 року до Харківського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Пономаренко Г.О. про забезпечення позову, в якій остання просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_19 , загальною площею 184,3 кв.м.

Заява мотивована тим, що предметом спору у даній справі є поділ спільного сумісного майна подружжя та визначення прав на нерухоме майно, зокрема: 47/100 частини семикімнатної квартири АДРЕСА_20 , та 28/200 частин квартири АДРЕСА_21 . У Московському ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на примусовому виконанні перебуває ВП №63798903 з примусового виконання виконавчого листа №520/4357/2020 від 30.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України податкового боргу у розмірі 9 533 475,09 грн. За вказаним виконавчим провадженням державним виконавцем звернуто стягнення (арештовано та передано на електронні торги) на всю семикімнатну квартиру АДРЕСА_19 , загальною площею 184,3 кв.м., яка знаходиться у спільній власності декількох осіб, а саме боржника ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Згідно відомостей веб-сайту Open Market СЕТАМ 14.02.2022 року відбулися повторні (треті) торги квартири АДРЕСА_16 , переможцем яких став ТОВ «Гленкор Девелопмент», що підтверджується протоколом №569106 проведення електронного аукціону. Реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів має наслідком перехід права власності на таке майно до особи, яка його придбала, видача переможцю торгів акту про реалізацію майна є підставою для проведення державної реєстрації нерухомого майна за переможцем торгів. Вказує, що внаслідок протиправних дій державного виконавця, які оскаржені до Харківського окружного адміністративного суду (справа №520/883/22), на електронному аукціоні була продана квартира АДРЕСА_19 , частина якої належить на праві власності іншим особам, які не є боржниками виконавчого провадження, чим порушено право власності позивача ОСОБА_1 . Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у цивільній справі, яка перебуває на розгляді Харківського апеляційного суду, та ефективний захист прав та інтересів позивачів, за захистом яких вона звернулася. Вважає, що примусовим відчуження вказаної квартири, яка є предметом спору у даній цивільній справі, створена очевидна небезпека заподіяння шкоди правам ОСОБА_7 , оскільки у подальшому неможливо буде виконати рішення суду, яка набере чинності.

Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.

З 03.08.2022 року дана цивільна справа перебуває у провадженні Полтавського апеляційного суду (т.3 а.с. 199).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15.08.2022 року справа призначена до апеляційного розгляду на 06.02.2023 року о 10-40 год., з повідомленням учасників справи (т.3 а.с. 102).

08.09.2022 року до Полтавського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Пономаренко Г.О., в якій остання вказала, що підтримує вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_19 , загальною площею 184,3 кв.м. (т.6 а.с. 229-230).

Заява мотивована тим, що предметом спору у даній справі є поділ спільного сумісного майна подружжя та визначення прав на нерухоме майно, зокрема: 47/100 частини семикімнатної квартири АДРЕСА_20 , та 28/200 частин квартири АДРЕСА_21 . У Московському ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на примусовому виконанні перебуває ВП №63798903 з примусового виконання виконавчого листа №520/4357/2020 від 30.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України податкового боргу в сумі 9 533 475,09 грн. За вказаним виконавчим провадженням відповідачем звернуто стягнення (арештовано та передано на електронні торги) на всю семикімнатну квартиру АДРЕСА_19 , загальною площею 184,3 кв.м., яка знаходиться у спільній власності декількох осіб, а саме боржника ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Згідно відомостей веб-сайту Open Market СЕТАМ станом на 25.12.2022 року 14.02.2022 року відбулися повторні (треті) торги квартири АДРЕСА_19 , переможцем яких став ТОВ «Гленкор Девелопмент», що підтверджується протоколом №569106 проведення електронного аукціону, який був розміщений на сайті Open Market СЕТАМ, копія якого долучена до заяви про забезпечення позову від 17.02.2022 року. Реалізація арештованого майна шляхом проведення електронних торгів має наслідком перехід права власності на таке майно до особи, яка його придбала, видача переможцю торгів акту про реалізацію майна є підставою для проведення державної реєстрації нерухомого майна за переможцем торгів відповідно розділів VIII,Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮ України від 29.09.2016 року №2831/5. Вказує, що протиправні дії державного виконавця Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Савенкова С.М. були оскаржені до Харківського окружного адміністративного суду (справа №520/883/22), черговий розгляд справи призначено на 24.02.2022 року, внаслідок введення воєнного стану в Україні та ведення бойових дій на території Харкова судове засідання не відбулося, до цього часу рішення у справі №520/883/22 відсутнє. Вказує, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у цивільній справі, яка перебуває на розгляді в Полтавському апеляційному суді, та ефективний захист прав та інтересів позивачів, за захистом яких вона звернулася. Підтримує вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно- квартиру АДРЕСА_19 , загальною площею 184,3 кв.м.

Апеляційний суд у складі колегії суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Пономаренко Г.О., приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій у разі задоволення позову може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

По справі вбачається, що позов пред`явлено у листопаді 2015 року ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Предметом вказаного спору, у тому числі є і: - 47/100 частин семикімнатної квартири АДРЕСА_20 , та - 28/200 частин квартири АДРЕСА_21 .

Предметом заяви представника ОСОБА_8 адвоката Пономаренко Г.О. є забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_19 .

Раніше позивачем клопотання про забезпечення позову у справі не заявлялися.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.2018 року визнано право власності за ОСОБА_2 , у тому числі, і на: - 47/100 частин семикімнатної квартири АДРЕСА_20 , та на: - 28/200 частин квартири АДРЕСА_21 .

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 02.04.2019 року визнано право власності за ОСОБА_1 на: - 47/100 частин семикімнатної квартири АДРЕСА_20 . Визнано право власності за ОСОБА_2 на: - 28/200 частин квартири АДРЕСА_21 .

Скасовуючи постанову Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у постанові від 23 червня 2021 року вказав, що здійснюючи поділ спільного майна між сторонами, апеляційний суд зазначив, що вважає найбільш прийнятним варіант, запропонований у висновку судової будівельно-технічної експертизи 4846/23712-23727 від 30 листопада 2017 року, за якого першому співвласнику пропонувалось виділити майно на загальну суму 34 878 010 грн., а другому - 34 710 176 грн. з виплатою йому грошової компенсації у розмірі 83 917 грн. Разом з тим, у резолютивній частині оскарженої постанови апеляційний суд відійшов від запропонованого експертом варіанту поділу майна між сторонами, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 28/200 частин квартири АДРЕСА_18 , які експертом пропонувалися до виділу іншому співвласнику, у зв`язку з чим зменшив вартість майна, яке підлягає виділу позивачці, до 34 614 948 грн. та збільшив вартість майна, яке підлягає виділу відповідачу, до 34 973 238 грн., не обрахувавши та не змінивши при цьому розмір компенсації, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Апеляційний суд, стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від рівності часток у праві спільної часткової власності, не перевірив, чи спроможний відповідач виплатити таку компенсацію та чи не становитиме вона для нього надмірний тягар, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Таким чином, вбачається, що судове рішення апеляційної інстанції, у тому числі, і щодо помилкового поділу спірних частин квартири АДРЕСА_19 , а саме 47/100 частин та 28/200 частин, стало підставою для скасування постанови Харківського апеляційного суду від 02.04.2019 року.

Згідно ч. 4. ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні 47/100 частин та 28/200 частин квартири АДРЕСА_19 складають у сумі 61/100 частину від усієї квартири. Як вказано у заяві про забезпечення позову, іншими співвласниками цієї квартири є ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тобто їм відповідно належать частки цієї квартири, що у сукупності складають 39/100. Колегія суддів вважає, що у даному випадку забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_16 не буде порушувати права вказаних осіб - інших співласників вказаної квартири, оскільки арешт на вказану квартиру накладається до вирішення спору апеляційним судом між співвласниками 47/100 частин та 28/200 частин квартири АДРЕСА_16 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі №640/19644/15-ц.

Як зазначає представник позивача і це вбачається з документів, доданих до заяви про забезпечення позову від 18.02.2022 року, квартира АДРЕСА_19 14.02.2022 року продана на електронних торгах покупцю ТОВ «Гленкор Девелопмент», що підтверджується протоколом №569106 проведення електронного аукціону, розміщеного на сайті Open Market СЕТАМ (т.6 а.с. 168-170).

Свідоцтво нотаріуса про посвідчення права власності вказаної юридичної особи на квартиру АДРЕСА_19 не надано суду і, як зазначив представник позивача апеляційному суду, воно нотаріусом до цього часу не видано.

Таким чином, спірні 47/100 частинта 28/200 частин квартири АДРЕСА_19 , є предметом даної цивільної справи, яка з 03.08.2022 року перебуває у провадженні Полтавського апеляційного суду та призначена до апеляційного розгляду.

Беручи до уваги те, що згідно протоколу №569106 проведення електронного аукціону (торгів) семикімнатна квартира АДРЕСА_22 , продана 14.02.2022 року покупцю ТОВ « Гленкор Девелопмент» за ціною 1573530,00 грн. (т.6 а.с. 169-170), свідоцтво нотаріуса про посвідчення права власності вказаної юридичної особи на квартиру АДРЕСА_16 не видано, частка вказаної квартири у розмірі 61/100 є спірною, спір апеляційним судом не розглянутий, квартира була продана, коли справа перебувала у провадженні апеляційного суду, тому колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також з метою ефективного захисту інтересів учасників справи, оскільки спір відносно вказаних частин квартири судом не вирішений.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 365, 381 ч. 2 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката ПономаренкоГанни Олександрівнипро забезпеченняпозову у справі №640/19644/15-ц запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити.

Забезпечити позов: накласти арешт на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_19 , загальною площею 184,3 кв.м.

Ухваласуду апеляційноїінстанції набираєзаконної силиз дняїї прийняття,касаційна скаргана неїподається протягомтридцяти днівз дняїї проголошеннябезпосередньо досуду касаційноїінстанції,у разіпроголошення лишевступної тарезолютивної частинисудового рішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.

Повний текс ухвали складено 07 лютого 2023 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов