Рішення

від 30.01.2023 по справі 344/10207/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10207/20

Провадження № 2/344/247/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Дементьєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "ДІОНІС-ІФ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: інженер з інвентаризації нерухомого майна підприємець ОСОБА_4 про визнання противравним та скасування рішення державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 04.03.2020 року, номер запису про право власності 35901182; визнання недійсними технічних паспортів від 17.02.2020 року (інвертаризаційна справа №15 на прізвище ОСОБА_2 ) і (інвертаризаційна справа №16 на прізвище ОСОБА_1 )та висновок про технічну можливість поділу в натурі №8 від 17.02.2020 року, що виданий інженером, суб`єктом господарювання ОСОБА_4 ; стягнення судових витрат

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "ДІОНІС-ІФ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: інженер з інвентаризації нерухомого майна підприємець ОСОБА_4 про визнання противравним та скасування рішення державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 04.03.2020 року, номер запису про право власності 35901182; визнання недійсними технічних паспортів від 17.02.2020 року (інвертаризаційна справа №15 на прізвище ОСОБА_2 ) і (інвертаризаційна справа №16 на прізвище ОСОБА_1 )та висновок про технічну можливість поділу в натурі №8 від 17.02.2020 року, що виданий інженером, суб`єктом господарювання ОСОБА_4 ; стягнення судових витрат, на обґрунтування якого вказала04.05.2018 року вона отримала свідоцтво про право власності на спадщину за законом після померлого її чоловіка ОСОБА_5 на все належне йому майно, в яке входить 1/2 частка житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці, площею 0,0831 га., кадастровий номер 2610197401:19:001:0246. У 2019 році у зв?язку з наданням житлової субсидії ОСОБА_1 виникла необхідність у юридичному оформленні шляхом поділу в натурі вищевказаного житлового будинку та виготовлення окремої технічної документації на двох власників, оскільки друга частина зазначеного будинковолодіння перебуває у власності ОСОБА_2 . Так, у січні місяці 2020 року, ОСОБА_2 звернулася до неї з пропозицією щодо виготовлення технічної документації та поділу в натурі даного будинковолодіння, та є у власності 1/2 - за ОСОБА_2 та 1/2- за ОСОБА_1 . В травні місяці 2020 року, ОСОБА_2 повідомила її, що вже готові технічні паспорти та Висновок про технічну можливість поділу в натурі на їхній будинок. Ознайомившись із вказаним Технічним паспортом, нею були виявлені численні порушення та розбіжності у технічній документації, а та частина будинку, в якому проживає і нею успадкована, вже була без другого поверху, який по Технічному паспорту від 30.08.2017 року зазначався як « ОСОБА_6 », де знаходяться недобудовані житлові кімнати та покрівля будинку. При цьому вона жодних документів не подавала, договору поділу майна в натурі не підписувала, заяву про поділ майна в натурі теж не писала та не підписувала нічого у підприємця ОСОБА_4 Жодних замірів у її присутності інженером з технічної інвентаризації не проводилось. Разом з Технічною документацією вона отримала витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 203847220 від березня 2020 року, сформований державним реєстратором Джуриним Я.О., та з даного витягу вона дізналася, що підставою формування витягу, а саме: внесення відомостей про державну реєстрацію речових прав, слугувала заява з реєстраційним номером: 3881163 датою і часом реєстрації заяви є 04.03.2020 року 23 год. 45 хв., заявник ОСОБА_1 . Після їхньої розмови з ОСОБА_2 вона просила її виправити всі помилки та виготовити технічну документацію, яка б відповідала даним технічних паспортів, що видавались раніше та підписанням всіх необхідних документів згідно чинного законодавства.

3 того часу почали відбуватися незрозумілі дії, ініційовані відповідачкою, а саме: демонтаж стіни другого поверху, що слугувала перегородкою згідно первинних технічних паспортів 1988 та 2017 років, куди її не допускали та погрожували зруйнувати все, що раніше було збудовано. Просить визнати противравним та скасувати рішення державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2052238526101), дата реєстрації 04.03.2020 року, номер запису про право власності 35901182; визнати недійсними технічні паспорти від 17.02.2020 року (інвертаризаційна справа №15 на прізвище ОСОБА_2 ) і (інвертаризаційна справа №16 на прізвище ОСОБА_1 )та висновок про технічну можливість поділу в натурі №8 від 17.02.2020 року, що виданий інженером, суб`єктом господарювання ОСОБА_4 , та стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16.09.2020 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: інженер з інвентаризації нерухомого майна підприємець ОСОБА_4 про визнання противравним та скасування рішення державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 04.03.2020 року, номер запису про право власності 35901182; визнання недійсними технічних паспортів від 17.02.2020 року (інвертаризаційна справа №15 на прізвище ОСОБА_2 ) і (інвертаризаційна справа №16 на прізвище ОСОБА_1 )та висновок про технічну можливість поділу в натурі №8 від 17.02.2020 року, що виданий інженером, суб`єктом господарювання ОСОБА_4 ; стягнення судових витрат, в якості співвідповідача - ОСОБА_3 (а.с.59).

02.08.2020 року відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, у якому вказала, що позовні вимоги є незаконними, предмет позову безпідставний, а вимоги позивача не відповідають, а в окремих випадках суперечать діючому законодавству. Крім того, у позивача відсутні будь-які докази порушення відповідачем будь-яких правових норм. Просила відмовити у задоволенні позову (а.с.65-67).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01.08.2022 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: інженер з інвентаризації нерухомого майна підприємець ОСОБА_4 про визнання противравним та скасування рішення державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 04.03.2020 року, номер запису про право власності 35901182; визнання недійсними технічних паспортів від 17.02.2020 року (інвертаризаційна справа №15 на прізвище ОСОБА_2 ) і (інвертаризаційна справа №16 на прізвище ОСОБА_1 )та висновок про технічну можливість поділу в натурі №8 від 17.02.2020 року, що виданий інженером, суб`єктом господарювання ОСОБА_4 ; стягнення судових витрат, як співвідповідача - ТОВ "ДІОНІС-ІФ" (а.с.192-193).

19.08.2022 року представник ТОВ "ДІОНІС-ІФ" подав відзив на позовну заяву (а.с.214-216).

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ТОВ "ДІОНІС-ІФ" просив відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином, причини неяки не повідомили.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з свідоцтва про право власності на житловий будинок від 12.07.1988 року, житловий будинок з приналежними нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 в половині належить ОСОБА_5 (а.с.21).

04.05.2018 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого її чоловіка ОСОБА_5 (а.с.22).

17.02.2020 року підприємцем ОСОБА_4 виготовлено технічні паспорти разом із висновком про технічну можливість поділу в натурі: на блочний, садибний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами буд. АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 ; на блочний, садибний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами буд. АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_2 ( а.с.7-9, 10-12).

Судом досліджено Висновок щодо технічної можливості поділу в натурі - житлового будинку садибного типу, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 148,8 кв.м., в тому числі житловою площею - 83, 8 кв.м., на два житлові блоки, які мають оремі входи, вих. №8 від 17.02.2020 року, складений підприємцем ОСОБА_4 .

Відповідно до вказаного висновку, Блок №1 - власник ОСОБА_2 , літер "А", згідно схематичного плану земельної ділянки, поштовий адрес: АДРЕСА_1 , що складається з приміщень першого поверху (№№1-4), та мансардного поверху (№№5-8), згідно плану будинку, загальною площею блок №1 - 85,8 кв.м., в тому числі житловою площею - 48,7 кв.м. Блок №2 - власник ОСОБА_1 , літер "А-1", згідно схематичного плану земельної ділянки, поштовий адрес: АДРЕСА_1 , що складається з приміщень першого поверху (№№1-4), згідно плану будинку, загальною площею блок №1 - 52,0 кв.м., в тому числі житловою площею - 24,1 кв.м. Житловий будинок - не є самочинним.

Як вбачається із витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державним реєстратором Лисецької селищної ради Джурин Ярославом Олеговичем на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер:203847220 від 12.03.2020 року внесено запис про право власності: 35901182, згідно якого за ОСОБА_1 зареєстровано на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . Підставою формування витягу зазначено: заява з реєстраційним номером:38811633, дата і час реєстрації заяви:04.03.2020 року 23:45:00, заявник: ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності зазначено: свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер:744, виданий 04.05.2018 року (а.с.14) .

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 . Підстава: договір дарування серія та номер №754, виданий 07.08.2020 року (а.с.35) .

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ТОВ "Діоніс-ІФ". (а.с.190).

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).

Згідно з вимогами ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За нормами ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно звимогами ст.364ЦК Україниспіввласник маєправо навиділ унатурі часткиіз майна,що єу спільнійчастковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183цього Кодексу),співвласник,який бажаєвиділу,має правона одержаннявід іншихспіввласників грошовоїабо іншоїматеріальної компенсаціївартості йогочастки. Компенсаціяспіввласникові можебути наданалише зайого згодою. Правона часткуу правіспільної частковоївласності успіввласника,який отримавтаку компенсацію,припиняється здня їїотримання. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до норм ст. 367 ЦК України майно,що єу спільнійчастковій власності,може бутиподілене внатурі міжспіввласниками задомовленістю міжними. Уразі поділуспільного майнаміж співвласникамиправо спільноїчасткової власностіна ньогоприпиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі -Закон) будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначенихстаттею 28цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

За нормамич.3ст.10 Закону державнийреєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Частиною 2 ст. 18 Закону про реєстрацію передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (діючого на час реєстрації) (далі - Порядок реєстрації).

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком реєстрації.

Так, п. 40 вищевказаного Поряду передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону про реєстрацію та Порядком реєстрації.

Згідно положень Порядку реєстрації, державна реєстрація вперше на новозбудоване майно здійснюється на підставі документів, визначених пунктами 41, 42, 43 Порядку реєстрації.

Пунктом 41 Порядку реєстрації визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються, у тому числі документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Також, п. 42 Порядку реєстрації передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Пунктом 43 Порядку реєстрації встановлено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: 1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; 2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Таким чином, вищенаведеними положеннями Порядку реєстрації визначено вичерпні переліки документів, необхідних для проведення державної реєстрації на новозбудоване майно вперше.

Технічний паспорт на об`єкт нерухомості є документом, що підтверджує проведення технічної інвентаризації об`єкту та не може бути самостійною підставою виникнення права власності.

Технічний паспорт може бути умовою державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна виключно у сукупності з іншими документами або відомостями, визначеними пунктами 41, 42, 43 Порядку реєстрації.

Водночас, статтями 23, 24 Закону визначено перелік підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а також перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 4-5 ч. 1 ст. 18 Закону порядок проведення державної реєстрації включає перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, а також прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).

Таким чином, п.п. 41, 42, 43 Порядку реєстрації визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на новозбудоване нерухоме майно, реєстрація якого здійснюється вперше, і з огляду на закріплені положення у статтях 9, 18, 24, 25 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Як вже зазначалось вище, підставою формування витягу стала заява ОСОБА_1 , однак в матеріалах справи відсутня така заява ОСОБА_1 з реєстраційним номером 38811633.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостоїстатті 37цього Закону)проводить державнуреєстрацію набуття,зміни чиприпинення речовихправ відповіднодо цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Як встановлено судом, та не спростовано учасниками справи, ОСОБА_1 не зверталася з заявою до державного реєстратора з приводу проведення реєстраційних дій.

Таким чином, реєстрація права власності за позивачкою була проведена на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу в натурі об`єкту нерухомого майна, які не є правовстановлюючими документами. Висновок щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухомого майна є лише підставою для оформлення договору про виділ частки з спільного майна між співвласниками або доказом для вирішення даного питання в судовому порядку.

Отриманими доказами встановлено, що між сторонами не укладався договір про виділ частини домоволодіння в натурі, а також відсутнє рішення суду по вирішенню такого спору.

Враховуючи встановлені обставини та норми, які регулюють виниклі правовідносини, суд дійшов висновку, що державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності, не маючи правових підстав для цього, що сприяло порушенню майнових прав та законних інтересів позивача.

Отже, зазначені вище обставини свідчать що державна реєстрація державним реєстратором здійснена незаконно, а тому рішення про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 04.03.2020 року, номер запису про право власності 35901182 підлягає скасуванню.

Суд, вважає за необхідне зазначити що скасування рішення державного реєстратора є достатнім для поновлення порушеного права позивача.

А тому, позовні вимоги щодо визнання недійсними технічних паспортів від 17.02.2020 року (інвертаризаційна справа №15 на прізвище ОСОБА_2 ) та (інвертаризаційна справа №16 на прізвище ОСОБА_1 ) та висновку про технічну можливість поділу в натурі №8 від 17.02.2020 року, що виданий інженером, суб`єктом господарювання ОСОБА_4 є безпідставними.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача-1 та відповідача -2 на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 840,80 грн., пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 358, 364 ЦК України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "ДІОНІС-ІФ" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: інженер з інвентаризації нерухомого майна підприємець ОСОБА_4 про визнання противравним та скасування рішення державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 04.03.2020 року, номер запису про право власності 35901182; визнання недійсними технічних паспортів від 17.02.2020 року (інвертаризаційна справа №15 на прізвище ОСОБА_2 ) і (інвертаризаційна справа №16 на прізвище ОСОБА_1 )та висновок про технічну можливість поділу в натурі №8 від 17.02.2020 року, що виданий інженером, суб`єктом господарювання ОСОБА_4 ; стягнення судових витрат - задоволити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2052238526101), дата реєстрації 04.03.2020 року, номер запису про право власності 35901182.

Стягнути з державного реєстратора Лисецької селищної ради Джурин Ярослава Олеговича та ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер- НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 - по 420,40 грн. судового збору з кожного.

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 08.02.2023 року.

Суддя Пастернак І.А.