Ухвала

від 25.01.2023 по справі 953/4262/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/4262/22 (1-кс/953/5290/22) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/136/23 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: тримання під вартою

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалуслідчого суддіКиївського районного суду м. Харкова від 23грудня 2022 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ УСБ України в Харківській області ОСОБА_8 про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №22022220000002551 від 29.07.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2022 року, продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 36 днів - до 27 січня 2023 року включно, без визначення застави.

На зазначену ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу захисник посилається на те, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. Вказує, що оскаржувану ухвалу слідчим суддею було постановлено за умов недоведеності стороною обвинувачення за допомогою наданих нею доказів наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий суддя вважав доведеними у даному випадку, а також за відсутності належного дослідження можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів. Також посилається на те, щоу клопотанні слідчого та доданих до нього документах органом досудового розслідування не було доведено умисного вчинення діяння ОСОБА_6 на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, що в свою чергу свідчить про відсутність об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Органом досудового розслідування також не було підтверджено наявності дійсного зв`язку ОСОБА_6 із іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками. Крім того вважає, що твердження слідчого судді про те, що до підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави є безпідставним, необґрунтованим і таким, що не відповідає практиці ЄСПЛ з цього приводу. Вказує, що враховуючи відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбачено ч.2 ст. 111 КК України, а також відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, відомості про особу підозрюваного, вбачає за можливе застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, яка зможе забезпечити виконання покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, у випадку її внесення. Також просить врахувати те, що ОСОБА_6 має в Українівласну родину, він перебуває у зареєстрованомушлюбіз ОСОБА_10 та має на утриманнідвоємалолітніхдітей: син - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якийє особою зінвалідністю, донька - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щопідтверджуєнаявність у ньогоміцнихсоціальнихзв`язків. Також, зазначає, що на утриманні ОСОБА_6 перебуває його дружина - ОСОБА_10 у зв`язку з втратою роботи,та його матір - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка в силу свого віку потребує допомоги, догляду та піклування ОСОБА_6 .Також ОСОБА_6 має повну вищу освіту, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, судимостей не має, на обліку в психологічному чи наркотичному диспансері не перебуває, є пенсіонером МВС України, якийзначну частину свого життя присвятив службі на благо всього Українського народу, яку сумлінно віддано та мужньо виконував, за що неодноразово був удостоєний відзначення державними нагородами та грамотами. Вказує, щонаведені обставини позитивно характеризують особу ОСОБА_6 та свідчать про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, власної сім`ї на утриманні. Отже вважає, що підтверджених доказами відомостей, які б в сукупності свідчили про неможливість застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчим у поданому клопотанні наведено не було.

В судове засідання апеляційного суду прокурор та захисник ОСОБА_7 , які, відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України, були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги засобами телефонного зв`язку, не з`явилися. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просив розглядати апеляційну скаргу без його участі. Прокурор причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутністю прокурора та захисника, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді,дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддівдійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 176 КПК України, передбачено, щопід час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442КК України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.

Продовжуючи стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з тих обставин, що під час досудового слідства встановлено та підтверджено у судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, також слідчий суддя оцінив сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у злочині, у вчиненні якого підозрюється. Слідчий суддя дійшов висновку про те, що за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності.Також слідчий суддя врахувавпозитивні характеристики ОСОБА_6 , однак дійшов висновку про неможливість запобігти наявним ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

З висновками слідчого судді щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 без визначення розміру застави суд апеляційної інстанції погоджується та вважає, що мотиви прийнятого слідчим суддею рішення повно та обґрунтовано викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам статті 196 КПК України.

Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який відповідно дост. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, на що обґрунтовано послався суд першої інстанції у своєму рішенні.

Зурахуванням фактичних обставин кримінального провадження та тих обставин, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні злочину в умовах воєнного стану спрямованогона шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України,на думку колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні існує беззаперечно суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

При цьому, належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу, призведе до порушення розумних строків судового розгляду.

Колегіясуддівпогоджуєтьсязвисновкамислідчогосудді та вважає,що порядок розглядуслідчимсуддеюклопотання про застосуваннязапобіжного заходу відповідаєвимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиціЄвропейського суду з прав людини, згіднозякимиобмеження права особи на свободу іособистунедоторканістьможливелише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчим суддею враховані положення статей 177, 178 КПК України, відомості про особу підозрюваного, перевірені докази та надана їм відповідна правова оцінка, також перевірені додані слідчим до клопотання докази про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.

Доводи апеляційної скарги захисника про те,що стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 статті 177 КПК України та які не зменшилися та продовжують існувати,колегія суддів вважає безпідставними, оскільки продовжуючи запобіжний захід ОСОБА_6 слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначивши при цьому підстави, за яких застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу є неможливим, з яким цілком погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того, доводи захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177КПК України свідчать про необґрунтованість вимоги апеляційної скарги про обрання іншого запобіжного заходу, оскільки обрання будь-якого запобіжного заходу без встановлення ризиків є процесуально незаконним. За таких обставин, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості задовольнити вимоги апеляційної скарги, а доводи захисника ґрунтуються суто на його суб`єктивних оціночних судженнях.

Доводи в апеляційній скарзі щодо того, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки та у нього на утриманні перебуває його дружина - ОСОБА_10 у зв`язку з втратою роботи, та його матір - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка в силу свого віку потребує допомоги, догляду та піклування, а також те, що він має повну вищу освіту, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, судимостей не має, на обліку в психологічному чи наркотичному диспансері не перебуває, є пенсіонером МВС України- не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених п.п.1,3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Суб`єктивні доводи апеляційної скарги захисника з приводу необґрунтованості підозри, не свідчать про незаконність рішення слідчого судді. Питання оцінювання доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину на даному етапі провадження судом не вирішуються, оскільки вони підлягають розгляду при судовому розгляді по суті. Суд на цій стадії процесу на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Питання щодо остаточної кваліфікації має бути вирішене органом досудового розслідування. Згідно практики ЄСПЛ, який у рішенні в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р. встановив значення терміну «обґрунтована підозра» як таке, за якого існують факти чи інформація, що можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Колегія суддів не може погодитись з доводами захисника щодо непричетності підозрюваного до дій, які вбачаються зі змісту оголошеної йому підозри, оскільки відомості, що є наявними в матеріалах провадження, а також відомості, що досліджувались під час апеляційного перегляду вочевидь спростовують такі твердження.

Щодо доводів апеляційної скарги з приводу не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В той же час, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час діївоєнного стану слідчийсуддя, суд при постановленніухвали про застосуваннязапобіжного заходу у виглядітриманняпідвартою, враховуючипідстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначатирозмірзастави у кримінальномупровадженніщодозлочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442КК України.

У даному випадку слідчим суддею, з огляду на фактичні обставини цього кримінального провадження, ступінь суспільної небезпеки інкримінованого підозрюваному злочину, а також, враховуючи запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, прийняв законне та обґрунтоване рішення, не визначати заставу, як альтернативний запобіжний захід на початковому етапі досудового розслідування кримінальногопровадження.

Водночас, колегіясуддівнаголошує на тому, що при вирішенніпитання про продовження строку діїзапобіжного заходу, сторона захисту не обмежена у правізаявитивідповіднеклопотання про визначенняпідозрюваному ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у виглядізастави.

Таким чином, зазначені у апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки слідчим суддею було належним чином перевірено та досліджено докази, надані слідчим та стороною захисту, враховані докази, які вказують на обґрунтованість підозри, а також відомості, які характеризують особу підозрюваного, його вік та сімейний стан. При цьому, висновки слідчого судді належним чином мотивовані та наведені обґрунтовані підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що застосування до ОСОБА_6 іншого, менш суворого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.1, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2022 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: