Ухвала

від 27.02.2023 по справі 953/4262/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 953/4262/22

провадження № 51-1093ск23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року,

встановив:

Як убачається з долученої до касаційної скарги копії судового рішення, слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ухвалою від 26 жовтня 2022 року залишив без задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 про надання дозволу на перебування підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за межами скляної кабіни без застосування до них спеціальних засобів поруч із захисником на час проведення судового розгляду клопотання старшого слідчого третього відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000002551 від 29 липня 2022 року.

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Суддя Харківського апеляційного суду ухвалою від 17 листопада 2022 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вказану вище ухвалу слідчого судді.

Захисник не погодився із зазначеною ухвалою судді Харківського апеляційного суду і звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить цю ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.

Відповідно до ч. 3 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

У частинах 1 та 2 ст. 309 КПК наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Крім того, ч. 3 ст. 307 КПК передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Також Суд зауважує, що положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17 червня 2020 року.

Як убачається з долученої до касаційної скарги копії судового рішення, захисник подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді за результатами розгляду його клопотання про надання дозволу на перебування його підзахисних за межами скляної кабіни без застосування до них спеціальних засобів поруч із захисником на час проведення розгляду клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні. Тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ч. 3 ст. 307 та частинами 1, 2 ст. 309 КПК.

Частиною 4 ст. 399 КПК визначено, зокрема, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, суддя апеляційного суду з урахуванням зазначених вище положень закону правильно встановив, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК не підлягає апеляційному оскарженню, а тому, відмовляючи у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, діяв згідно з вимогами кримінального процесуального закону.

Водночас безпідставними є твердження захисника про те, що слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова, ухвалюючи рішення, вийшов за межі своїх процесуальних повноважень, передбачених КПК, оскільки слідчий суддя здійснює провадження згідно з правилами судового розгляду, встановленими статтями 318 - 380 КПК.

Частиною 1 ст. 350 КПК, окрім іншого, передбачено, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Згідно з ч. 2 ст. 369 КПК судове рішення, у якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.

Викладене вище свідчить, що слідчий суддя, постановляючи ухвалу за результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_6 про надання дозволу на перебування його підзахисних за межами скляної кабіни на час проведення розгляду клопотання слідчого, не вийшов за межі своїх процесуальних повноважень, визначених КПК.

Ураховуючи зазначене, посилання в касаційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року (справа № 237/1459/17) як на підставу для відкриття апеляційного провадження не є слушними, оскільки у вказаному рішенні йдеться про можливість апеляційного оскарження лише ухвал слідчого судді, які не передбачені КПК. Однак ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2022 року постановлена в порядку, визначеному статтями 350, 369 КПК.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року про відмову у відкритті провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для її задоволення немає.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовляє у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3