Постанова

від 08.02.2023 по справі 910/4305/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2023 р. Справа№ 910/4305/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Демидової А.М.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: Шелефост Т.М.;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємства «УКРПТАХОСЕРВІС»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 (повний текст складено 03.11.2022)

у справі № 910/4305/22 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз»

до Приватного підприємства «УКРПТАХОСЕРВІС»

про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

02.06 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз" (далі - ТОВ «Імперово Фузд») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Приватного підприємства "Укрптахосервіс" (далі - ПП «Укрптахосервіс») 364 722,96 грн, що складаються з 325 026,00 грн основного боргу, 25 155,29 грн інфляційних втрат, 1 896,73 грн 3% річних та 12 644,84 грн пені.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Імперово Фудз» вказує на невиконання ПП «Укрптахосервіс» зобов`язання з оплати вартості товару, поставленого на підставі договору №ІФ-33/2019 від 15.05.2022.

12.09.2022 від ТОВ "Імперово фудз" надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з ПП «Укрптахосервіс» 308 026,00 грн основного боргу, 1 896,73 грн 3% річних, 25 155,39 грн інфляційних втрат, 12 644,84 грн пені та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000,00 грн; також позивач просив повернути надмірно сплачений судовий збір.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПП "Укрптахосервіс" на користь ТОВ "Імперово фудз" 308 206,00 грн основного боргу, 1 896,73 грн 3% річних, 25 155,39 грн інфляційних втрат, 12 644,84 грн пені, 5 215,85 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Повернуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Імперово фудз" 255,15 грн надміру сплаченого судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що факт наявності основної заборгованості відповідача перед позивачем за договором у розмірі 308 026,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований.

Суд встановив порушенням відповідачем строків оплати за поставлений товар, перевірив поданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені (передбаченої умовами 6.5.1 договору), 3% річних та інфляційних втрат, визнав такий розрахунок вірним, стягнувши з відповідача 12 644,84 грн пені, 1 896,73 грн 3% річних та 25 155,39 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022, ПП «Укрптахосервіс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з ПП «Укрптахосервіс» пені у розмірі 12 644,84 грн, 3% річних у розмірі 1 896,73 грн, інфляційних втрат у розмірі 25 155,39 грн та ухвалити у цій частині нове рішення, яким повністю відмовити ТОВ «Імперово Фудз» у стягненні на його користь пені у розмірі 12 644,84 грн, а також зменшити розмір 3% річних та інфляційний втрат, розрахувавши компенсацію виходячи із суми основного боргу у розмірі 308 026,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги ПП «Укрптахосервіс» вказує, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановлених ГПК України вимог.

Скаржник зазначає, що суд залишив поза увагою наявність підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за договором поставки №ІФ-33/2019 від 15.05.2019 за період з 24.02.2022 по 02.06.2022 у

зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Так, посилаючись на п. 6.4 договору поставки, апелянт вважає, що у даному випадку документ ТПП України - це лист ТПП України за №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, в якому ТПП України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), є достатнім доказом, який підтверджує настання форс-мажорних обставин та неможливість виконання та/або належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки. Відтак наявні достатні підстави для звільнення ПП «Укрптахосервіс» від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за договором поставки за період з 24.02.2022 по 02.06.2022 у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин. Як наслідок, у зв`язку із форс-мажорними обставинами стягнення з ПП «Укрптахосервіс» пені у розмірі 12 644,84 грн за договором поставки за період з 24.02.2022 по 02.06.2022 є неправомірним.

Апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд розмір інфляційних втрат та 3% річних не перерахував, безумовно погодившись з доданим до первісно поданої позовної заяви розрахунком позивача, що є порушенням встановлених ГПК України вимог, оскільки з однієї сторони позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилався у своїй позовній заяві (ч. 1 ст. 74 ГПК України), а з іншої - на суд покладено обов`язок здійснити оцінку доказів, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів з урахуванням того, що жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).

ПП «Укрптахосервіс» відзначає, що у первісно поданій позовній заяві позивач заявляв вимоги про стягнення основної суми боргу у розмірі 325 026,00 грн, а у заяві про зменшення позовних вимог просив стягнути з ПП «Укрптахосервіс» 308 026,00 грн основного боргу. В той же час позивач не здійснив оновлений розрахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних, зазначивши у заяві про зменшення позовних вимог числове обрахування інфляційних втрат та 3% річних аналогічне тому, що було зазначено у позовній заяві - « 1 896 грн. 73 коп. 3% річних, 25 155 грн. 39 коп. інфляційні втрати». Здійснивши власний розрахунок, скаржник вказує, що остаточний показник 3% річних та інфляційних втрат щодо зменшеної суми основного боргу у розмірі 308 026,00 грн становить 1786,34 грн 3% річних та 23 839,67 грн інфляційних втрат.

Апелянт також вважає, що суд порушив засади рівності учасників процесу

та змагальності сторін, оскільки неправомірно обмежив ПП «Укртпахосервіс» у можливості подання ним доказів для заперечення позовних вимог позивача.

Так, апелянт вказує, що 03.10.2022 звернувся до суду з клопотанням (шляхом направлення такого на електронну пошту суду), у якому, зокрема, просив відкласти судовий розгляд справи та надати час для проведення звірення взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем. На думку скаржника, суд неправомірно відмовив у задоволення зазначеного клопотання, посилаючись на те, що клопотання від 03.10.2022 не було підписано за допомогою електронного цифрового підпису. Апелянт відзначає, що це клопотання було направлено на електронну пошту суду у форматі pdf-файлу, який містив відскановане підписане клопотання від 03.10.2022; зазначене клопотання від 03.10.2022 було власноручно підписано директором ПП «Укрптахосервіс» Терещенком І.М. із проставленням печатки підприємства. Скаржник вважає, що клопотання від 03.10.2022 було належним чином підписане, а тому відмова суду першої інстанції у його задоволенні є неправомірною.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Попікова О.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4305/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ПП «Укрптахосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 до надходження матеріалів справи №910/4305/22.

06.12.2022 матеріали справи №910/4305/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Укрптахосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4305/22. Розгляд справи призначено на 16.01.2023. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом десяти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Призначене на 16.01.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з тим, що суддю Попікову О.В. 11.01.2023 обрано XIX-м позачерговим З`їздом суддів України членом ВРП.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 справа № 910/4305/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 прийнято апеляційну скаргу ПП «Укрптахосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4305/22 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 08.02.2023.

Позиції учасників справи.

27.12.2022 від організації ТОВ "Імперово Фудз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги апеляційної скарги ПП «Укрптахосервіс» - безпідставними та такими, що не можуть підлягати задоволенню.

Щодо посилань скаржника на умови п. 6.4 договору та наявність форс-мажорних обставин, які звільняють ПП «Укрптахосервіс» від відповідальності, позивач зазначає, що відповідач не дотримався зазначених умов п. 6.1 договору, а саме: в п`ятиденний строк з моменту виникнення форс-мажорних обставин у будь-який спосіб не сповістив про них позивача з наступним доданням документів, виданих уповноваженими державними органами, які підтверджують факт настання зазначених обставин. Отже, відповідач не вправі посилатися на форс-мажорні обставини та, відповідно, бути звільненим від відповідальності за невиконання зобов`язання в порядку ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивач не здійснив оновлений розрахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних, зазначивши у заяві про зменшення позовних вимог числове обрахування інфляційних втрат та 3% річних аналогічне тому, що було зазначено у позовній заяві, ТОВ «Імперово Фудз» зауважує, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснений по 12.05.2022, тобто до вчинення відповідачем часткових оплат з 24.05.2022 до 19.07.2022 за основним боргом у загальному розмірі 17 000,00 грн.

ТОВ «Імперово Фудз» також подало клопотання про стягнення зі скаржника (відповідача) витрат на послуги адвоката, у якому просить у разі залишення апеляційної скарги ПП «Укрптахосервіс» без задоволення стягнути з останнього на користь ТОВ «Імперово Фудз» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

15.09.2019 ТОВ "Імперово фудз" (постачальник) та ПП "Укрптахосервіс" (покупець) уклали договір поставки №ІФ-33/2019 (далі - договір), згідно з п. п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до видаткових накладних та заявок, що є невід`ємними частинами договору. Найменування товару - продукти з яєць.

Ціна та загальна вартість товару, асортимент, кількість визначаються сторонами згідно з видатковими накладними на товар. Всі видаткові накладні, за якими постачальник поставив товар покупцю протягом строку дії договору, є невід`ємною частиною договору (п. 2.1).

Згідно з п. п. 2.3, 2.4 договору рахунки за товар, який поставляється відповідно до умов договору, здійснюється на банківський рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з дати фактичного відвантаження товару розмірі 100% від вартості партії товару. Датою фактичного відвантаження є дата, яка вказана у видаткових накладних.

Відпуск товару здійснюється на підставі видаткових накладних. Датою поставки партії товару та датою прийняття партії товару вважається дата видаткової накладної на відпуск товару покупцю (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.11 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця одночасно з підписанням покупцем видаткової накладної на товар.

За п. 5.2 договору покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на умовах та в строки відповідно до умов договору.

Згідно з п. 6.4 договору сторона, винна в повному або частковому невиконанні своїх зобов`язань за договором, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що таке невиконання стало наслідком форс-мажорних обставин (катастроф природного та техногенного характеру, воєнних дій та ін.), які перешкоджають або роблять неможливим виконання зобов`язань за договором.

У випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу, від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення (п. 6.5.1 договору).

При настанні зазначених вище обставин непереборної сили сторона, для якої склалась неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна в п`ятиденний строк будь-яким способом сповістити про них іншу сторону з наступним додаванням документів, виданих уповноваженими державними органами, які підтверджують факт настання зазначених обставин. У випадку недодержання зазначених умов сторона не вправі посилатись на форс-мажорні обставини (п. 6.7 договору).

Відповідно до п. 6.8 договору термін виконання зобов`язань за договором автоматично продовжується на час дії обставин непереборної сили за умови своєчасного повідомлення про настання зазначених обставин.

Якщо обставини, вказані в п. 6.4 договору, будуть продовжуватись більш як 2 місяці, кожна із сторін вправі розірвати цей договір з проведенням взаємних розрахунків станом на дату розірвання (п. 6.9 договору).

Договір набирає чинності від дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2019. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії цього договору не повідомить іншу сторону у письмовій формі про розірвання договору, термін його дії автоматично продовжується на кожний наступний рік (п. 8.5 договору).

Доказів припинення дії договору суду не надано.

На виконання договору ТОВ «Імперово Фудз» поставило ПП «Укрптахосервіс» товар за видатковими накладними:

№114 від 01.02.2022 на суму 100 008,00 грн,

№176 від 09.02.2022 на суму 125 010,00 грн,

№207 від 17.02.2022 на суму 100 008,00 грн,

а всього на суму 325 026,00 грн.

У зв`язку з неоплатою ПП «Укрптахосервіс» поставленого за договором товару ТОВ «Імперово Фудз» звернулось з позовом у цій справі та просить стягнути з ПП «Укрптахосервіс» 325 026,00 грн основного боргу, 25 155,29 грн інфляційних втрат, 1 896,73 грн 3% річних та 12 644,84 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 відкрито провадження у справі № 910/4305/22.

26.08.2022 від ПП «Укрптахосервіс» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручень, які підтверджують проведення оплати за спірним договором на суму 17 000,00 грн.

12.09.2022 від ТОВ "Імперово фудз" надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просив стягнути з ПП «Укрптахосервіс» 308 026,00 грн основного боргу, 1 896,73 грн 3% річних, 25 155,39 грн інфляційні втрати, 12 644,84 грн пені та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 000,00 грн; також позивач просить повернути надмірно сплачений судовий збір.

ПП «Укрптахосервіс» не скористалось правом на подання відзиву та доказів у спростування обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Про наслідки неподання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГК України).

За визначенням ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 5 ст. 265 ГК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зазначене кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання договору ТОВ «Імперово Фудз» поставило ПП «Укрптахосервіс» товар за видатковими накладними №114 від 01.02.2022 на суму 100 008,00 грн, №176 від 09.02.2022 на суму 125 010,00 грн, №207 від 17.02.2022 на суму 100 008,00 грн, а всього на суму 325 026,00 грн.

ПП «Укрптахосервіс» поставлений йому позивачем товар оплатило частково, на суму 17 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість ПП «Укрптахосервіс» перед ТОВ «Імперово Фудз» складає 308 026,00 грн (325 026,00 - 17 000,00 = 308 026,00). ПП «Укрптахосервіс» не надало до матеріалів справи доказів, які свідчили би про сплату ним заборгованості у вказаному розмірі або спростовували її (заборгованості) наявність.

Обставини щодо наявності у відповідача перед позивачем основної заборгованості за договором у розмірі 308 026,00 грн належним чином доведені та підтверджені відповідними доказами, що відповідачем не спростовано.

У апеляційній скарзі ПП «Укрптахосервіс» не оскаржує висновки місцевого господарського суду в цій частині та не простить скасувати оскаржуване рішення в частині присудження до стягнення з нього на користь позивача 308 026,00 грн.

Апеляційний господарський суд відзначає, що ПП «Укрптахосервіс» у апеляційній скарзі оскаржує рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з ПП «Укрптахосервіс» 12 644,84 грн пені, 1 896,73 грн 3% річних та 25 155,39 грн інфляційних втрат; апелянт просить у вказаній частині оскаржуване рішення скасувати та ухвалити у цій частині нове, яким повністю відмовити ТОВ «Імперово Фудз» у стягненні на його користь пені у розмірі 12 644,84 грн, а також зменшити розмір 3% річних та інфляційний втрат, розрахувавши компенсацію виходячи із суми основного боргу у розмірі 308 026,00 грн.

Щодо вимог ТОВ «Імперово Фудз» до ПП «Укрптахосервіс» про стягнення 12 644,94 грн пені, 1 896,73 грн 3% річних та 25 155,39 грн інфляційних втрат, що разом становить 39 697,06 грн апеляційний суд зазначає таке.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.3 договору розрахунки за товар, який поставляється у відповідності до умов договору, здійснюється на банківський рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з дати фактичного відвантаження товару у розмірі 100% від вартості партії товару.

Умовами п. 6.5.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу, від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору в частині строків оплати товару наявні підстави для застосування відповідальності (стягнення пені) на підставі п. 6.5.1 договору, а також для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм ст. 625 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши наданий позивачем та здійснений господарським судом першої інстанції розрахунок пені, 3% річних та інфляційних, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що такий розрахунок є арифметично вірним, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 12 644,84 грн пені, 1 896,73 грн 3% річних та 25 155,39 грн інфляційних нарахувань.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розмір інфляційних втрат та 3% річних не перерахував, безумовно погодившись з доданим до первісно поданої позовної заяви розрахунком позивача (оскільки після подання заяви про зменшення позовних вимог позивач не здійснив оновлений розрахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних) апеляційний господарський суд зазначає таке.

Позивач заявив до стягнення інфляційні та 3% річних за період з 23.02.2022 до 12.05.2022. Розрахунок пені, інфляційних та 3% річних саме за цей період був перевірений судом та задоволено відповідні вимоги у заявлених розмірах. Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості (у розмірі 17 000,00 грн) у червні та липні 2022 (тобто після 12.05.2022). Відтак, нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних здійснено позивачем за період наявності у відповідача заборгованості у первісно заявленому до стягнення розмірі, з огляду на що підстави для зміни розміру цих нарахувань (про які вказує відповідач у апеляційній скарзі) відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що наявні передбачені умовами розділу 6 договору підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 у cправі №910/15264/21 звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належного виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п. 5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Водночас, сторони умовами п. 6.7 договору погодили, що при настанні обумовлених в п. 6.4 договору обставин непереборної сили сторона, для якої склалась неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна в п`ятиденний строк у будь-який спосіб сповістити про них іншу сторону з наступним доданням документів, виданих уповноваженими державними органами, які підтверджують факт настання зазначених обставин. У випадку недодержання зазначених умов сторона не вправі посилатися на форс-мажорні обставини.

Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин в порядку п. 6.7 договору не надав, так само як не надав їх з апеляційною скаргою.

Апеляційний господарський суд під час розгляду зазначених доводів апеляційної скарги також враховує положення ст. 165 та ст. 269 ГПК України та зазначає, що відповідач під час розгляду справи відзиву, у якому посилався би на наявність форс-мажорних обстави, що звільняють його від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, не надав. Про наявність таких обставин відповідач вказував лише у заяві проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак доказів на їх підтвердження не надав, пославшись лише на лист ТПП від 28.02.2022.

Також суд апеляційної інстанції відзначає, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки стороною договору має бути доведено не лише настання цих обставин, але і їх безпосередній, прямий вплив на можливість належного виконання зобов`язання з урахуванням часу та місця його виконання у конкретних правовідносинах.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права.

ПП «Укрптахосервіс» у апеляційній скарзі вважає, що суд господарський суд першої інстанції порушив засади рівності учасників процесу та змагальності сторін, оскільки неправомірно обмежив ПП «Укртпахосервіс» у можливості подання ним доказів для заперечення позовних вимог позивача. Так, апелянт вказує, що 03.10.2022 шляхом направлення клопотання на електронну пошту суду звернувся до суду з клопотанням, у якому просив відкласти судовий розгляд справи та надати час для проведення звірення взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем. На думку скаржника, суд неправомірно відмовив у задоволення зазначеного клопотання, посилаючись на те, що зазначене клопотання не було підписано за допомогою електронного цифрового підпису. Апелянт відзначає, що це клопотання було направлено на електронну пошту суду у форматі pdf-файлу, який містив відскановане підписане клопотання від 03.10.2022; зазначене клопотання від 03.10.2022 було власноручно підписано директором ПП «Укптахосервіс» Терещенком І.М. з проставленням печатки підприємства. Скаржник вважає, що клопотання від 03.10.2022 було належним чином підписано, а тому відмова суду першої інстанції у його задоволенні є неправомірною.

Чинне процесуальне законодавство не забороняє учасникові справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням таких документів власним електронним цифровим підписом учасника справи.

04.10.2022 відповідач направив на електронну адресу суду фотографію клопотання про відкладення розгляду справи, яка (так само як і лист, до якого вона долучена) не підписана КЕП відповідача.

Частиною 8 ст. 42 ГПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

За визначенням ст. 5 цього Закону електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Таким чином, незалежно від того, чи документ викладений на папері чи в електронній формі, він повинен бути підписаний.

При цьому відсутність електронного підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації.

За ч 2 ст. 96 ГПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Направлений відповідачем лист, до якого долучено клопотання про відкладення розгляду справи, вказаним вимогам процесуального закону не відповідає.

За наведених підстав апеляційний господарський суд не вбачає порушень господарським судом першої інстанції норм процесуального права, на які вказує ПП «Укрптахосервіс» у апеляційній скарзі як на підставу для скасування рішення (в оскаржуваній частині).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Під час апеляційного провадження одночасно з поданням відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Імперово Фудз» звернулось з клопотанням про стягнення зі скаржника (відповідача) витрат на послуги адвоката, у якому просить у разі залишення апеляційної скарги ПП «Укрптахосервіс» без задоволення, стягнути з останнього на користь ТОВ «Імперово Фудз» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

До поданого клопотання ТОВ «Імперово Фудз» долучило договір про залучення адвоката для надання правової допомоги від 29.07.2022 (далі - договір), додаткову угоду №9 від 20.12.2022 до договору (далі - додаткова угода), розрахунок розміру витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката (відповідно до договору про надання правової допомоги №3/22 від 04.01.2022 та додаткової угоди №9 від 20.12.2022 до вище згаданого договору, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Перший правничий колегіум

«АСТРЕЯ» (далі - АО) та ТОВ «Імперово Фудз» у справі № 910/4305/22 за позовом ТОВ «Імперово Фудз» до ПП «Укрптахосервіс» про стягнення заборгованості, апеляційне провадження) (далі - розрахунок).

З наданих ТОВ «Імперово Фудз» та долучених до клопотання документів встановлено таке.

04.01.2022 ТОВ «Імперово Фудз» (клієнт) уклало з АО в особі керуючого партнера Стасевича С.Я. договір №3/22, за умовами п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

29.07.2022 АО в особі керуючого партнера Стасевича С.Я. уклало з адвокатом Шелефост Т.М. (адвокат) договір про залучення адвоката для надання правової допомоги, за умовами п. п. 1.1-1.2 якого АО доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу ТОВ «Імперово Фудз» (клієнт), яке є клієнтом АО відповідно до Договору №3/22, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. АО доручає адвокату надавати клієнту від імені АО правову допомогу, в т.ч. здійснювати представництво та правовий захист у встановленому законом порядку прав та інтересів клієнта в судах України всіх рівнів у справі №910/4305/22 за позовом ТОВ «Імперово Фудз» до ПП «Укрптахосервіс» з усіма наданими чинним законодавством України правами учасника судового процесу, позивачу (заявнику скаржнику, кредитору), відповідачу (боржнику), правами сторін у виконавчому провадженні з правом одержання, подання та підпису будь-яких документів від імені клієнта, в т.ч.: заяви та відповіді на них, інші процесуальні документи, засвідчувати своїм підписом копії документи, вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку адвоката, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених Договором. У разі необхідності готувати процесуальні документи, які пов`язані з розглядом судами України вищенаведеної справи.

Вартість надання правової допомоги адвокатом за договором визначається додатковою угодою до договору про залучення адвоката для надання правової допомоги (п. 4.1 договору).

20.12.2022 АО та ТОВ «Імперово Фудз», керуючись п. 5.1 договору про надання правової допомоги №3/22, уклали додаткову угоду №9, за умовами п. 1 якої АО зобов`язується надавати клієнту наступні послуги: опрацювати матеріали справи №910/4305/22; сформувати правову позицію; підготувати відзив на апеляційну скаргу ПП «Укрптахосєрвіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4305/22 про стягнення заборгованості; подати до Північного апеляційного господарського суду відзив (з додатками) на апеляційну скаргу ПП «Укрптахосєрвіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022, підготовлений відповідно до пп. 1.2 цієї додаткової угоди; у разі необхідності готувати інші процесуальні документи, які пов`язані з розглядом справи № 910/4305/22; здійснювати представництво у встановленому законом порядку інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/4305/22.

Вартість послуг АО, що передбачені цією додатковою угодою, складає фіксовану суму 10 000,00 грн (п. 2 додаткової угоди).

Згідно з наданим ТОВ «Імперово Фудз» розрахунком на виконання договорів та додаткової угоди позивачу було надано такі послуги: опрацювання матеріалів справи №910/4305/22; формування правової позиції; підготовка відзиву на апеляційну скаргу ПП «Укрптахосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4305/22 про стягнення заборгованості; подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву (з додатками) на апеляційну скаргу ПП «Укрптахосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022, підготовленого відповідно до п. 2 цього розрахунку; у разі необхідності підготування інших процесуальних документів, які пов`язані з розглядом справи №910/4305/22; здійснення представництва у встановленому законом порядку інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді у справі №910/4305/22 за позовом клієнта до ПП «Укрптахосервіс» щодо стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Відповідно до приписів ГПК України:

- судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. ч. 1, 3 ст. 123);

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126);

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Натомість у ч. ч. 5-7 цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

За визначенням ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення зокрема, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Оскільки сторони визначили суму гонорару саме в такий спосіб (у фіксованій формі), заявник не зобов`язаний посилатись на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.

Подані від імені ТОВ «Імперово Фудз» відзив та клопотання підписані адвокатом Шелефост Т., з якою АО (на виконання договору про надання правової допомоги №3/22) уклало договір про залучення адвоката для надання правової допомоги. Разом з тим, беручи до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зміст відзиву на апеляційну скаргу, який полягає у незмінності правової позиції, якої позивач дотримувався у суді попередньої інстанції, проаналізувавши розрахунок (у якому наведено перелік наданих позивачу послуг), а також подані документи, з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, задоволення клопотання про стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 6 000,00 грн, а у решті заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції відмовляє.

Апеляційний господарський суд вважає, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспіврозмірними з критеріями розумності і обґрунтованості таких витрат, та використовує надане йому ч. 5 ст. 129 ГПК України право не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, врахувавши обсяг наданих послуг та баланс інтересів сторін у даному питанні.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укрптахосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4305/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4305/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Укрптахосервіс» (03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, буд. 68, кв. 142, ідентифікаційний код 25661381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперово Фудз» (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, буд. 29, ідентифікаційний код 34845075) 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Справу №910/4305/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.02.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді А.М. Демидова

В.А. Корсак