34/64а
донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
05.09.2006 р. справа №34/64а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Агапова О.Л.
суддівВеличко Н.Л., Москальової І.В.,
при секретареві судового засіданняДавідєнко Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача:Подколзін І.В. - по довір.,
від відповідача:Попова О.В. - по довір.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавна податкова інспекція у Київському районі м.Донецьк
на постанову (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від13.07.2006 року
по справі№34/64а
за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонмаш" м.Донецьк
доДержавна податкова інспекція у Київському районі м.Донецьк
провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрдонмаш” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (далі ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 27.03.2006р. № 4243/10/23-313 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 682926 грн., в тому числі основний платіж в сумі 455284 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 227642 грн. (з урахуванням уточнень до позовної заяви - а.с. 107).
Доводи позовної заяви товариство обґрунтовувало тим, що ним правомірно сформований податковий кредит по ПДВ за податковою накладною від 05.05.2005р. № 1542, яка видана ТОВ “Октан”.
Постановою господарського суду Донецької області від 13.07.2006р. (суддя Кододова О.В.) позовна заява задоволена.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду через невірне застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги заявник обґрунтовує тим, що під час перевірки ТОВ “Октан”, який виписав позивачу спірну податкову накладну, встановлено, що товариство не включало до складу податкового зобов'язання ПДВ у травні 2005 року, тому при виписуванні податкової накладної від 05.05.2005р. № 1542 продавцем порушені вимоги п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”. Як вважає податковий орган, при відсутності у продавця податкового зобов'язання по ПДВ у покупця податковий кредит не виникає.
Податкова інспекція зазначає, що у зв'язку зі складанням ТОВ “Октан” податкової накладної без факту виникнення та нарахування податкових зобов'язань, податковий кредит ТОВ “Укрдонмаш”, нарахований на підставі такої накладної, не можна вважати таким, що складений із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду. З викладеного відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”.
Відповідач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що господарський суд дійшов невірного висновку про взаємозв'язок Закону “Про податок на додану вартість” та Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” щодо формування валових витрат виробництва та податкового кредиту з ПДВ, оскільки, як вказує податкова інспекція, норми вказаних Законів не обмежують право СПД відносити до складу валових витрат виробництва (обігу) вартості придбаних товарів виключно звітним періодом, в якому виникає право платника податків на податковий кредит.
Заявник скарги вказує на те, що господарський суд дійшов помилкового висновку про подальшу реалізацію позивачем товару, отриманого від ТОВ “Октан”, оскільки аналогічний товар покупався позивачем і у інших продавців.
Крім того, відповідач вважає, що факт приймання –передачі векселів в рахунок оплати отриманого товару не може підтвердити факт повного розрахунку за такий товар, оскільки векселі отримані, але не оплачені покупцем та, як зазначає ДПІ, не змінюють суму податкових зобов'язань або податкового кредиту платника податку.
З викладеного заявником скарги зроблений висновок про порушення господарським судом при вирішенні цього спору вимог п. 7.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.
Дослідивши матеріали справи судова колегія встановила.
В основу повідомлення –рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 15.02.2006р. № 407/23-3/33340244 про результати комплексної виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдонмаш” за період з 24.12.2004р. по 30.09.2005р.
За результатами перевірки ДПІ зроблений висновок про порушення ТОВ “Укрдонмаш” вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижене податкове зобов'язання по ПДВ у травні 2005 року на суму 445284 грн. по податковій накладній від 05.05.2005р. № 1542, яка виписана ТОВ “Октан”.
Як зазначено в акті перевірки, зустрічну перевірку ТОВ “Октан” провести неможливо, оскільки воно ліквідоване за рішенням власника 21.01.2006р. Згідно даних комплексної позапланової документальної перевірки, проведеної під час закриття товариства, та даних декларації товариства за травень 2005 року, ТОВ “Октан” в період травень –листопад 2005 року фінансово –господарську діяльність не здійснювало. Крім того, в акті відображено, що у 2005 році у ТОВ “Октан” були взаємовідносини з ТОВ “Укрдонмаш” на загальну суму 12525,9 тис. грн., розрахунки між товариствами проведені через розрахунковий рахунок на суму 12525,9 тис.грн., заборгованість становить 0 грн., але, як зазначено в акті перевірки, станом на 01.10.2005р. встановлена кредиторська заборгованість ТОВ “Укрдонмаш” перед ТОВ “Октан” на суму 1162,0 тис.грн., що не підтверджує сплату ТМЦ.
ДПІ в акті перевірки дійшла висновку, що, оскільки докази виникнення податкових зобов'язань, нарахування та сплати до бюджету ТОВ “Октан” суми ПДВ по вищевказаним операціям відсутні, то ТОВ “Укрдонмаш” неправомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною від 05.05.2005р. № 1542.
Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
1)Як свідчать матеріали справи, між ТОВ “Укрдонмаш” (покупець) та ТОВ “Октан (продавець) укладений договір від 11.03.2005р. № 03-11, за умовами якого продавець поставляє, а покупець придбає товар - феросплавну продукцію, згідно доданої Специфікації від 11.03.2005р. № 2, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна сума за специфікацією складає 11 555 089 грн. (а.с. 23 –26).
Згідно додаткової угоди до договору сторони дійшли згоди, що у зв'язку з неможливістю виконання зобов'язань по оплаті товару продавець готовий прийняти в якості оплати за проданий товар простий вексель на суму 1 570 000 грн. (а.с. 27).
Відповідно до довідки Головного Управління Державного комітету статистики у Донецькій області від 05.04.2006р. № 22-2/970, ТОВ “Октан” станом на 05.05.2006р. вилучене з Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій у зв'язку з ліквідацією за заявою власника (а.с. 121).
Заявою від 02.12.2005р. ТОВ “Октан” просило ДПІ у Куйбишевському районі виключити його з Реєстру платників ПДВ у зв'язку з ліквідацією та 09.12.2005р. товариство вилучене з реєстру платників ПДВ (а.с. 67).
Таким чином, на час здійснення господарської операції з ТОВ “Укрдонмаш” та виписування податкової накладної від 05.05.2005р. № 1542 на суму 2276420 грн. 24 коп. ТОВ “Октан” значилось в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та було платником податку на додану вартість.
Згідно п.1.7 ст. 1 Закону “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Вказаною нормою передбачена заборона включення до складу податкового кредиту ПДВ з підстави відсутності податкових накладних, які б підтверджували суми податку. Наявність податкової накладної від 05.05.2005р. № 1542 на загальну суму 2276420 грн. 24 коп., в тому числі ПДВ в сумі 445284 грн. 05 коп. відповідачем не заперечується.
Зміст податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість”, відповідно до цієї норми Закону, зокрема, податкова накладна надається покупцю продавцем товарів (робіт, послуг) який є платником податку.
Як зазначено раніше, під час виписування податкової накладної від 05.05.2005р. № 1542 ТОВ “Октан” значилось в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій та було платником податку на додану вартість.
Крім того, а акті перевірки податковий орган дійшов висновку, що , оскільки під час перевірки встановлена кредиторська заборгованість ТОВ “Укрдонмаш” перед ТОВ “Октан” на суму 1162,0 тис.грн., що не підтверджує сплату ТМЦ, докази виникнення податкових зобов'язань, нарахування та сплати до бюджету ТОВ “Октан” суми ПДВ по вищевказаним операціям відсутні, то ТОВ “Укрдонмаш” неправомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною від 05.05.2005р. № 1542.
Таке ствердження податкового органу спростовують наявні в матеріалах справи акти приймання –передачі векселів від 10.05.2005р. на суму 1570000 грн. та від 03.10.2005р. на суму 1162045 грн. 71 коп. (а.с. 137 - 138), витяг з оборотно –сальдової відомості по рахунку 631 за 2005 рік (а.с. 148).
Таким чином, між позивачем та ТОВ “Октан” здійснена господарська операція по купівлі –продажу товару –феромолібдену на загальну суму 15257926 грн. 04 коп.
Отриманий від ТОВ “Октан” феромолібден реалізований позивачем і по факту реалізації ним сформовані податкові зобов'язання по ПДВ, що підтверджено податковою інспекцією в акті перевірки, та порушень податкового законодавства внаслідок здійснення цих господарських операцій під час перевірки не встановлено (п. 3.1, 3.5 акту перевірки –а.с. 13 –17).
Крім того, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Як зазначено в п. 3,2 акту перевірки, завищення валових витрат позивача за період з 24.12.2004р. по 30.09.2005р. не встановлено (а.с. 13).
Згідно п. 3 ст. 71 КАСУ обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Згідно п. 7.1, 7.2 ст. 7 цього Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту.
Відповідно до ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах та у спосіб, які передбачені Конституцією України.
Згідно ст. 2 Закону “Про державну податкову службу в Україні” завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі і податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 10 цього Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Згідно п. “е” Указу Президента “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” та ч. 6 п.п.6 ст. 111 Закону “Про державну податкову службу в Україні” у випадку ліквідації підприємства податковий орган зобов'язаний здійснити позапланову виїзну перевірку особи, що ліквідується.
Відповідно до п.8.2 Інструкції про порядок обліку платників податків в редакції Наказу ДПА України від 17.11.1998р. № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1998р. за № 791/3231, при одержані органами державної податкової служби від платника податків заяви про зняття з обліку платників податків у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників і відповідні підрозділи здійснюють перевірку.
Згідно п.8.3 Інструкції після проведеної перевірки платника податків та лише у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку.
Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону “Про систему оподаткування” обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.
Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька здійснена перевірка ТОВ “Октан” за період з 01.01.2004р. по 03.11.2005р., результати якої відображені в акті від 03.11.2005р. № 70/23-3/32088039 (а.с. 101 –106). В акті перевірки зазначено, що ТОВ “Октан” за травень 2005 року не декларував податкові зобов'язання та податковий кредит по ПДВ, відповідна декларація подана з нулями, але під час перевірки порушень чинного законодавства ТОВ “Октан” по взаємовідносинам з ТОВ “Укрдонмаш” не встановлено.
Заявою від 02.12.2005р. ТОВ “Октан” просило ДПІ у Куйбишевському районі виключити його з Реєстру платників ПДВ у зв'язку з ліквідацією та 09.12.2005р. товариство вилучене з реєстру платників ПДВ, свідоцтво платника ПДВ анульоване (а.с. 67).
Факт ліквідації ТОВ “Октан” за власним бажанням власника не свідчить про те, що воно не сплачувало податки до бюджету.
Крім того, факт зняття СПД з податкового обліку свідчить про відсутність відповідно до вимог ст. 9 Закону “Про систему оподаткування” та п.8.3 Інструкції, заборгованості ТОВ “Октан” перед бюджетом.
2) Згідно ст. 21 Закону України „Про цінні папери і фондову біржу” вексель –це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Статтею 4 Закону України „Про вексельний обіг в Україні” в редакції від -05.04.01р. №2374-ІІІ передбачено, у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Таким чином, у позивача з передачею векселя, припинились грошові зобов'язання по договору та виникли зобов'язання по векселю.
Відповідно до ч.1 ст. 78 Закону України від 06.07.1999р. „Про приєднання країни до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі” (далі Конвенція) векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.
Статтею 70 Конвенції передбачено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.
Згідно ст. 34 Конвенції переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.
Згідно з п. 1. 25 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.97р. №283/97 ВР (зі змінами та доповненнями) безнадійна заборгованість це заборгованість:
- за якою минув строк позовної давності;
- яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується.
Як вищевказане строк позовної давності за векселем не минув. Що стосується заборгованості за векселем, то ця заборгованість не підпадає під визначення заборгованості, визначеної п.1.25 ст.1 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки після видачі векселя, як вищевказане у позивача припинились грошові зобов'язання щодо платежу за договором з ТОВ “Октан” та виникли зобов'язання щодо платежу за векселем, за яким третя особа (яка могла отримати вексель в рахунок погашення зобов'язань від ТОВ “Октан”) може вимагати його сплати в межах строку позовної давності.
Також дана заборгованість не відносить і до сумнівної заборгованості, визначеної ст.12 Закону.
Оскільки заборгованість за векселем не є ні безнадійною, ні сумнівною, а спір в цій частині стосується саме цього, позовна заява підлягала задоволенню.
Податковий облік позивачем порушений не був.
Враховуючи вищевикладене позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача.
3) Чинне законодавство України, зокрема і Закон “Про податок на додану вартість”, не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ ще й в бюджет, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону “Про податок на додану вартість” сума ПДВ, включена в ціну товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У цій справі цей обов'язок покладений податковим органом на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів, також, не згодна із посиланням заявника скарги на порушення господарським судом п.1.8 ст.1 Закону “Про податок на додану вартість”, оскільки спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначений пункт 1.8 дає тільки визначення терміну “бюджетне відшкодування” та не визначає ніяких підстав, від яких залежало би право на податковий кредит.
Таким чином, відповідач дійшов невірного висновку щодо неправомірності включення позивачем сум ПДВ за податковою накладною від 05.05.2005р. № 1542, виписаною ТОВ “Октан”, до складу податкового кредиту.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів враховувала також практику Вищого адміністративного суду України з аналогічних справ (див. матеріали справи).
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції, ст. 2, 10, 11 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 9 Закону “Про систему оподаткування”, ст. 1, 3, 7 Закону “Про податок на додану вартість”, ст. 72, ст. 94, ст. 160, ст. 167, п. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Донецької області від 13.07.2006р. у справі № 34/64а залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий: О.Л. Агапов
Судді: Н.Л. Величко
І.В. Москальова
Ухвала підписана 08.09.2006р.
Надруковано: 5 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС
1 - господарському суду.
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2006 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 108874 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Агапов О.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні