Постанова

від 13.07.2006 по справі 34/64а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/64а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

13.07.06 р.                                                                             Справа № 34/64а

                     зал судових засідань(каб.212)

                                                                                           м. Донецьк, вул.Артема,157

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В. при секретарі судового засідання Тараненко Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдонмаш” м. Донецьк

до відповідача Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про визнання недійсним  податкового повідомлення-рішення №2360/10/23-313 від 20.02.2006 року.

За участю представників сторін:

від позивача   Келембет Н.В. (за дорученням)    

від  відповідача  Попова Е.В., Андреєва Є.В. (за дорученнями)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрдонмаш” м.Донецьк до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька визнання недійсним  податкового повідомлення-рішення №2360/10/23-313 від 20.02.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 455284грн. та штрафної фінансової санкції у розмірі 455284грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він правомірно відніс до податкового кредиту податкову накладну №1542 від 05.05.2005року, яка видана платником ПДВ ТОВ „Октан”.

Позивач заявою від 05.04.2006року (вхід. №02-41/11972) змінив позовні вимоги і просить визнати недійсним податкове повідомлення – рішення №4243/10/23-713 від 27.03.2006року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 455284грн. та штрафної фінансової санкції у розмірі 227642,00грн. за тих підстав, що попереднє податкове повідомлення – рішення від 20.02.2006року вважається відкликаним.

Відповідач у запереченнях від 30.03.2006р. ( №02-41/11229) посилається на те,  що ТОВ „Октан” не можливо перевірити за тих підстав, що воно було ліквідовано за рішенням власника 21.01.2006року. За даними ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька у 2005році були взаємовідносини ТОВ „Октан” з ТОВ „Укрдонмаш” на загальну суму 12525,9тис.грн. заборгованість складає 0грн. Однак за даними перевірки станом на 01.10.2005року встановлена кредиторська заборгованість ТОВ „Укрдонмаш” перед ТОВ „Октан” у розмірі 1162,0тис.грн., що не підтверджує сплату ТМЦ.

У судовому засіданні  досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін  та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Позивач є юридичною особою, код ЕДРПОУ 33340244.

Відповідач здійснив комплексну виїзну планову перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 24.12.2004року по 30.09.2005року.

Відповідач у Акті перевірки зробив висновок, що позивач у порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” занизив у травні 2005року ПДВ у розмірі 445284грн. віднісши до податкового кредиту податкову накладну №1542 від 05.05.05р. на загальну суму 2276420,24грн. в тому числі ПДВ 445284,05грн. видану ТОВ „Октан” яке не можливо перевірити за тих підстав, що воно було ліквідовано за рішенням власника 21.01.2006року. У акті перевірки зазначено, що за даними ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька у 2005році були взаємовідносини ТОВ „Октан” з ТОВ „Укрдонмаш” на загальну суму 12525,9тис.грн. заборгованість складає 0грн. Однак за даними перевірки станом на 01.10.2005року встановлена кредиторська заборгованість ТОВ „Укрдонмаш” перед ТОВ „Октан” у розмірі 1162,0тис.грн., що не підтверджує сплату ТМЦ.

Відповідачем було прийняте податкове повідомлення – рішення №2360/10/23-313 від 20.02.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 455284грн. та штрафної фінансової санкції у розмірі 455284грн.

Позивач на дане податкове повідомлення – рішення подав скаргу №245 від 24.02.2006року  до ДПІ у Київському районі м. Донецька, яка Рішенням (а.с.39-40) скасувала його в частині застосування штрафної санкції відповідно до п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами та  державними цільовими фондами” на суму 227642грн.

Відповідач направив позивачу податкове повідомлення – рішення №4243/10/23-713 від 27.03.2006року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 455284грн. та штрафної фінансової санкції у розмірі 227642,00грн., яке оспорює позивач.

Як вбачається із матеріалів справи між позивачем (Покупець) та ТОВ „Октан” (Продавець) був укладений договір №03-11 від 11.03.2005року згідно п.п.1.1 якого Продавець поставляє, а Покупець придбаває на умовах викладених у Договорі, феросплавну продукцію, яка у подальшому має найменування „Товар”, згідно доданої Специфікації, яка після підписання Сторонами, є невід'ємною частиною цього договору.

Між сторонами була укладена додаткова угода до Договору №03-11 від 11.03.2005року  у якій вони дійшли згоди, що у зв'язку із неможливістю виконання зобов'язань по оплаті товару Продавець готовий прийняти в якості оплати за проданий товар простий вексель на суму 1570000,00грн.

Згідно Специфікації №2 до договору №03-11  від 11.03.2005року загальна сума складає 11 555089,00грн. з ПДВ.

Як вбачається із матеріалів справи ТОВ „Октан” (код ЄДРПОУ 32088039) було вилучено з Державного Реєстру 03.01.2006року (а.с.121), знаходився на податковому обліку у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька. ТОВ „Октан” звернулося до  у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька із заявою про виключення із реєстру платника податку на додану вартість від 02.12.2005року (а.с.67) і був виключений із реєстру 09.12.2005року. Тобто, ТОВ „Октан” було платником податку на додану вартість на момент видачі податкової накладної №1542 від 05.05.05р. на загальну суму 2276420,24грн. в тому числі ПДВ 445284,05грн.

Відповідно до   пп.  7.5.1  п.  7.5  ст.  7  Закону України „Про податок на додану вартість”   датою  виникнення  права   платника   податку   на податковий  кредит вважається дата здійснення першої з подій:  або дата списання коштів з банківського  рахунку  платника  податку  в оплату   товарів   (робіт,   послуг),  дата  виписки  відповідного (товарного чека) - в разі розрахунків  з  використанням  кредитних дебетових   карток  або  комерційних  чеків;  або  дата  отримання податкової  накладної,  що  засвідчує  факт  придбання   платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп.  7.4.5 п.  7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не  дозволяється  включення  до податкового  кредиту  будь-яких  витрат  по сплаті податку,  що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті   робіт   (послуг)   актом  прийняття  робіт  (послуг)  чи банківським документом,  який  засвідчує  перерахування  коштів  в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту,  залишаються не підтвердженими зазначеними  цим  підпунктом  документами,  платник податку   несе  відповідальність  у  вигляді  фінансових  санкцій, установлених  законодавством,  нарахованих  на  суму   податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Вказаною нормою передбачено заборону включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку  з  підстави  повної  відсутності податкових накладних, які б підтверджували такі витрати. Наявність податкової накладної №1542 від 05.05.05р. на загальну суму 2276420,24грн. в тому числі ПДВ 445284,05грн.  на момент перевірки підтверджується актом перевірки від 15.02.2006р. N407/23-3/33340244.   Зазначена податкова накладна №1542 від 05.05.05р. складена відповідно до пп.7.2.1 п.  7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"  і містить всі обов'язкові  реквізити.

Крім того у акті перевірки зафіксовано (а.с.16), що у 2005році були взаємовідносини позивач з ТОВ „Октан” на загальну суму 12525,9тис.грн. Розрахунки між підприємствами були проведені через розрахунковий рахунок на суму 12525,9тис.грн., заборгованість складає 0грн. Однак за даними перевірки станом на 01.10.2005року встановлена кредиторська заборгованість ТОВ „Укрдонмаш” перед ТОВ „Октан” у розмірі 1 162,0тис.грн., що не підтверджує сплату ТМЦ. Дане твердження відповідача спростовується наявним у матеріалах справи  актом приймання – передачі векселів від 03.10.2005року на загальну суму 1162045,71грн. в тому числі ПДВ на загальну суму  у рахунок оплати отриманого товару за договором №03-11 від 11.03.2005року. Згідно довідки позивача взаєморозрахунки між ТОВ „Октан” здійснені на загальну суму 15257926,04грн. Факт здійснення розрахунків за 2005рік на загальну суму 15257926,04грн. підтверджується витягом з оборотно – сальдової відомості по рахунку 631 станом на 04.10.2005року. З наведеного вбачається, що між позивачем та ТОВ „Октан” на підстав договору №03-11 від 11.03.2005року були господарські взаємовідносини по постачанню феромолібдену на загальну суму 15257926,04грн.

Крім того, отриманий від ТОВ „Октан” феромолібден був реалізований позивачем і ним були сформовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість. У п.3.1 та п.3.5 акту перевірки відповідачем не встановлено порушень формування валового доходу та податкових зобов'язань. Цей факт сторонами не оспорюється.

Згідно до п.3 ст.71 КАСУ обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1  статті  3,  пунктів 7.1,  7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) об'єктом  оподаткування цим податком є операції платників податків із продажу товарів  (робіт, послуг)  на  митній  території  України;  продаж  товарів  (робіт, послуг)  здійснюється  за  договірними  (контрактними)  цінами   з додатковим нарахуванням ПДВ; особа-продавець, яка зареєстрована як платник ПДВ,  зобов'язана за кожну  повну  або  часткову  поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і видати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України.

Статтею 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, у тому числі Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, саме до компетенції державних податкових інспекцій віднесено  забезпечення   обліку  платників  податків,   правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків,  контроль   своєчасності   подання  платниками  податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, а також перевірка достовірності  цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.  

Згідно п.3”е” Указу Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від. 23.07.98 р. N 817/98   та   ч.6  пп.6 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” в редакції  Закону  N 2322-IV  від 12.01.2005,  у випадку ліквідації підприємства податковий орган  зобов'язаний  здійснити позапланову виїзну перевірку особи, що ліквідується.

Відповідно до  п.8.2   Інструкції про порядок обліку платників податків в редакції наказу ДПА України  від 17.11.98 N 552,  зареєстрованої в Міністерстві юстиції України  від  14.12.98р. за N 791/3231   з наступними змінами та доповненнями  (далі Інструкція) при одержанні органами  податкової служби від платника податків заяви про зняття з обліку платника податків  у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників і відповідні підрозділи розпочинають перевірку .

Відповідно до п.8.3 вказаної  Інструкції  після проведеної перевірки платника податків та лише  у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку.   

Згідно п.3 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 18.02.97р. обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".   У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України.

Згідно вищенаведених норм Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Указу Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” та відповідно до  п.8.5 вищевказаної Інструкції,   податковий орган у разі  якщо після проведеної перевірки платника податків встановлює факт заборгованості його перед бюджетами,  не повинен знімати такого платника податків  з обліку, а підрозділи обліку та звітності повинні скласти  повідомлення про наявність обов'язків зі сплати податків і зборів і надіслати його ліквідаційній комісії або іншому  органу, що проводить ліквідацію згідно із законодавством.

Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька була проведена позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Октан” (код ЄДРПОУ 32088039) за період з 01.01.2004року по 03.11.2005року результати якої відображені у акті перевірки від 03.11.2005року №70/23-3/ 32088039 (а.с.101-106).

Як вбачається із п.1.13 акту перевірки ТОВ „Октан” від 03.11.2005року №70/23-3/ 32088039 податковим органом були направлені запити на проведення зустрічних перевірок постачальників на які були отримані відповіді і порушень не було встановлено. Тобто, податковий орган перевіряв правомірність формування ТОВ „Октан” податкового кредиту. Акт перевірки не містить інформації про направлення запитів на проведення зустрічних перевірок з питань фінансово-господарської діяльності на підтвердження взаємовідносин та стану розрахунків з контрагентами ТОВ „Октан”, в тому числі і ТОВ „Укрдонмаш”, з метою перевірки правильності формування ТОВ „Октан” податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

У акті перевірки  ( а.с.105) відображено, що ТОВ „Октан” за травень 2005року не декларував податкові зобов'язання та податковий кредит. Декларація з ПДВ за травень 2005року  ТОВ „Октан” (а.с. 89-91) подана з нулями.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Октан” (код ЄДРПОУ 32088039) звернулося до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька з заявою від 02.12.2005року про виключення з реєстру платника податку на додану вартість (а.с.67). Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №08039398 НБ №039701 ІПН 320880305661 від 31.07.2002року (а.с. 68) було анульовано 09.12.2005року, про що мається інформація про вилучення з реєстру (а.с.67).

В даному випадку матеріали справи свідчать про здійснення податковим органом перевірки у зв'язку з ліквідацією підприємств за власним рішенням засновників  та зняття  його з податкового обліку.  

З урахуванням вищенаведеного, лише факт ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю „Октан” за власним бажанням засновників   не  може свідчити  про те, що  воно не сплачувало суми податків до бюджету, оскільки податковий орган на момент ліквідації платника податків уповноважений здійснити перевірку такого платника та встановити факт наявності чи відсутності заборгованості перед бюджетом. Факт зняття з податкового обліку платника податків свідчить про відсутність відповідно до умов ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” та п.8.3 вищевказаної Інструкції  заборгованості перед бюджетом.

З огляду на вищенаведене впливає, що на дату   укладання   договору №03-11 від 11.03.2005року і   дату  видачі  податкової  накладної №1542 - 05 травня 2005 року, ТОВ „Октан”  перебувало  на  податковому  обліку  як платник ПДВ.

Відповідно до  підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону „Про податок на додану вартість”  зареєстровані  платники  податку  мають  право нараховувати  покупцю  ПДВ,  складати  та  видавати йому податкову накладну.

Одним із принципів ( п.4 ст.7 КАСУ) адміністративного судочинства є  змагальність    сторін,    диспозитивність   та   офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно до п.1ст.11 КАСУ розгляд  і  вирішення  справ  в адміністративних   судах здійснюються  на  засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів  і   у   доведенні   перед   судом   їх переконливості.

          Відповідно до п.4 ст.70 КАСУ обставини,   які  за  законом  повинні  бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватися  ніякими іншими  засобами  доказування,  крім  випадків,  коли  щодо  таких обставин не виникає спору.

Згідно до приписів статті 86 КАСУ суд  оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на їх  безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.1 ст.2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом не приймається до уваги  посилання відповідача на порушення позивачем п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість”  за тих підстав, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно з положеннями п. 7.7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. І лише за наявності від'ємного значення у платника податку виникає право на бюджетне відшкодування, для якого передбачено спеціальну процедуру. Як вбачається з матеріалів справи позивач у податковій декларації з ПДВ за травень 2005року не заявляв суми ПДВ до відшкодування, а відповідно до рядку 20 Декларації (а.с.45) сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 14723грн.

Крім того, відповідач у акті перевірки зазначив, що позивачем порушені вимоги п.п.7.4.1 п.  7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , яка передбачає, що  податковий  кредит  звітного періоду складається   із  сум  податків,  сплачених  (нарахованих) платником податку  у  звітному  періоді  у  зв'язку  з  придбанням товарів  (робіт,  послуг),  вартість  яких  відноситься  до складу валових  витрат  виробництва  (обігу)  та   основних   фондів   чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. У розділі 3 акту перевірки від 15.02.2006р. N407/23-3/33340244 (а.с. 13)  відповідачем не встановлено завищення валових витрат позивача за період з 24.12.2004року по 30.09.2005року, зведені дані наведені у таблиці №2. Тобто, відповідачем не встановлено та не доведено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.  7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно до ст.71 КАСУ кожна  сторона  повинна  довести  ті обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Відповідачем не встановлено та не доведено, що платником порушено вимоги п. 7.2, 7.3, п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відтак ДПІ неправомірно зменшила суму ПДВ, заявлену платником до відшкодування за травень 2005року і вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом  владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

13.07.2006р.постанова проголошена  після виходу суду з нарадчої кімнати.

Керуючись Конституцією України, Законом України “Про податок на додану вартість”, Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” , Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст.17-20,69-72,86,94,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                    П О С Т А Н О В И В  :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька №4243/10/23-713 від 27.03.2006року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 455284грн. та штрафної фінансової санкції у розмірі 227642,00грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдонмаш” м. Донецьк (83114, м. Донецьк,  вул. Університетська 80, ЄДРПОУ 33340244) судові  витрати по сплаті  судового збору у сумі 3грн.40коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                              Кододова О.В.           

Надр. 3 прим.:

1-у справу

2-сторонам