Рішення

від 09.02.2023 по справі 910/14495/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.02.2023Справа № 910/14495/22

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера Б)до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінор ЛТД" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 131)простягнення 643 790 грн 00 коп.Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінор ЛТД" про вилучення майна та стягнення неустойки в розмірі 643 790 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору фінансового лізингу № 210714-5/ФЛЮС від 14.07.2021 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання з оплати лізингових платежів, що є наслідком розірвання договору на підставі повідомлення позивача, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок щодо повернення предмету лізингу та сплати неустойки (штрафу) за несвоєчасне повернення предмету лізингу в розмірі 643 790 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду від 26.12.2022 відкрито провадження у справі № 910/14495/22 та прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

23.01.2022 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про залишення без розгляду частини позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд залишити без розгляду позовні вимоги в частині в частині вилучення та передачі власнику об`єкту лізингу.

27.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про залишення без розгляду частини позовних вимог.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест лізинг" (далі - позивач у справі, лізингодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінор ЛТД" (далі - відповідач у справі, лізингоодержувач за договором) укладено договір фінансового лізингу №210714-5/ФЛ-Ю-С (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. загальних умов договору визначено, що лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування вживаний об`єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, номер шасі (кузова, рами), рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені в додатку "специфікація" (далі - специфікація), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувач переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов цього договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Об`єктом лізингу за Договором лізингу є оприскувач самохідний Bargam Gramac 3500 2018 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак НОМЕР_2 .

Строк користування лізингоодержувачем об`єкту лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів" до договору (надалі - графік) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року. Якщо у договорі визначено продавця (постачальника) об`єкта лізингу (далі - продавець), сторони погодили, а лізингоодержувач також і підтверджує, що самостійно та на власний ризик обрав об`єкт лізингу та продавця (постачальника) об`єкта лізингу зазначеного в договорі (пункт 1.2 загальних умов договору).

Відповідно до пункту 3.4 загальних умов договору лізингу приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту. Підписання лізингоодержувачем акту підтверджує в т,ч. належну якість, комплектність, справність об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору. З моменту підписання сторонами акту до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням об`єктом лізингу (в тому числі ризики, випадкового знищення чи пошкодження об`єкта лізингу, ризики пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, завданої третім особам внаслідок користування об`єктом лізингу). З моменту підписання акту лізингоодержувач несе погану цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує у повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну внаслідок експлуатації об`єкта лізингу, несе відповідальність за порушення правил дорожнього руху, правил зупинки, паркування та стоянки за участю об`єкта лізингу (в т.ч. зафіксованих у автоматичному режимі, а також за допомогою фото та відеофіксації). Ризик невідповідності об`єкта лізингу цілям використання цього об`єкта лізингу несе лізингоодержувач. Лізингодавець залишає у себе один комплект ключів від об`єкта лізингу та зберігає його протягом всього строку дії договору (якщо об`єкт лізингу - транспортний засіб).

Факт передачі майна позивачем відповідачеві підтверджується актом прийому-передачі майна в користування майном від 16.07.2021 за договором фінансового лізингу № 210714-5/ФЛЮС від 14.07.2021.

Відповідно до положень пункту 2.2 загальних умов договору лізингу усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору (зокрема, з врахування коригування згідно пункту 2.2.1 загальних умов договору лізингу) та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об`єкта лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об`єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.2.1, 2.7-2.9, 3.5 загальних умов договору лізингу.

Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі відповідно до пункту 2.1.7, згідно з яким число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно пункту 2.1.7.1 загальних умов договору.

Відповідно до пункту 2.1.7.1 загальних умов договору лізингу числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту (наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Згідно з пунктом 2.4 загальних умов договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2022 у справі № 910/3661/22,яке набрало законної сили 25.11.2022, встановлено факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з оплати лізингових платежів за період з 04.03.2022 по 11.05.2022 у розмірі 683 917 грн 90 коп. за договором фінансового лізингу № 210714-5/ФЛЮС від 14.07.2021.

Положеннями частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 6.6. загальних умов договору лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити об`єкт у випадках, передбачених пунктами 6.1.1.-6.1.4 загальних умов договору, зокрема, у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі.

Пунктом 6.6.1. загальних умов договору передбачено, що лізингодавець надсилає лізингоодержувачу повідомлення про відмову від договору (його розірвання) та вилучення об`єкту лізингу із зазначенням строку та місця його передачі лізингодавцю в межах України. Якщо інше не встановлено у такому повідомленні, місцем виконання договору (зобов`язань по договору) щодо повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу є місцезнаходження лізингодавця. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій рахунок, протягом строку встановленому в повідомленні про вилучення Об`єкта лізингу, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю. Незалежно від цього лізингодавець має право самостійно вилучити об`єкт лізингу з місця зберігання (знаходження, експлуатації, ремонту тощо) об`єкта лізингу без будь-яких погоджень або дозволів лізингоодержувача або будь-яких інших осіб, з покладенням на лізингоодержувача понесених при цьому витрат. Лізингоодержувач вважається повідомленим про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів з дня, наступного за днем відправлення лізингодавцем відповідного про це повідомлення.

Згідно з пунктом 6.6.2. загальних умов договору лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу, з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими складовими, отриманими згідно акту, в стані, в якому він передавався лізингоодержувачу в лізинг, з урахуванням нормального зносу, який повинен був виникнути під час строку лізингу, у придатному для експлуатації стані. При поверненні об`єкта лізингу лізингоодержувач зобов`язаний підписати акт повернення об`єкта лізингу.

У зв`язку з тим, що відповідач мав перед позивачем прострочену заборгованість за договором лізингу понад 60 календарних днів, позивач направив 09.05.2022 направив на адресу відповідачу повідомлення за вих. №1385 від 09.05.2022, відповідно до умов якого, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 17, ч. 2 ст.18, п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 6.6.1 загальних умов договору, повідомив відповідача про розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу № 210714-5/ФЛЮС від 14.07.2021 та у зв`язку з чим вимагав в строк до 15.05.2022 включно повернути об`єкт лізингу за договором. Зазначене повідомлення було отримане відповідачем 31.05.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303800838498.

Відповідно до пункту 7.1.2 договору лізингу, якщо лізингооджувач та/або інші особи, яким Предмет лізингу, може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули об`єкт лізингу або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення об`єкту лізингу у відповідності до даного договору або чинного законодавства України, лізингоодержувач сплачує на вибір лізингодавця: неустойку (штраф) у розмірі, подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити Лізингоодержувачу в останньому періоді лізингу, який передує періоду невиконання Лізингоодержувачем обов`язку по поверненню об`єкту лізингу, в розрахунку за кожен день такого невиконання - за весь час невиконання; або лізингоодержувач сплачує лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен день прострочення повернення предмета лізингу.

У зв`язку з не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором щодо повернення в строк до 15.05.2022 включно об`єкту лізингу за договором з огляду на відмову позивача від договору, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку (штраф) в розмірі 643 790 грн 00 коп., нараховану за загальний період прострочення з 15.05.2022 по 25.05.2022.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами статей 627, 628 Цивільного України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин другої та третьої статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому судом враховано, що штрафом, на відміну від пені, яка нараховується пропорційно кількості днів прострочення, є одноразовий платіж, який не залежить від періоду прострочення виконання зобов`язання.

У відповідності до частин 3, 4 статті 213 Цивільного кодексу України закріплено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відтак, з урахуванням змісту пункту 7.1.2 договору суд зазначає, що "штраф", визначений сторонами як відсоток від остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен день прострочення повернення предмета лізингу, з огляду на визначений порядок його нарахування, підпадає під поняття пені, що закріплене статтею 549 Цивільного кодексу України, та фактично є пенею.

Отже, в пункті 7.1.2 договору існує невідповідність назви штрафної санкції (штрафу) та її реального змісту.

Суспільні відносини щодо укладання та виконання господарських договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Абзацом другим частини першої статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в частині сьомій статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом частини другої статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) слід застосовувати положення глави 26 Господарського кодексу України .

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина перша статті 173 Господарського кодексу України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто в розумінні статей 173 та 230 Господарського кодексу України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 7.1.2. загальних умов до договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір пені перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 643 790 грн 00 коп., нарахованих за період з 15.05.2022 по 16.12.2022 підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Щодо вимог позивача про вилучення та передачу власнику - Товариству з обмеженою відповіда льністю "Бест Лізинг" об`єкту лізингу, а саме сільськогосподарську техніку: оприскувач самохідний Bargam Gramac 3500 2018 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.

23.01.2022 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про залишення без розгляду частини позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд залишити без розгляду позовні вимоги в частині в частині вилучення та передачі власнику об`єкту лізингу.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з надходженням до початку розгляду справи по суті від позивача заяви про залишення без розгляду частини позовних вимог, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовних вимог позивача про вилучення та передачу власнику - Товариству з обмеженою відповіда льністю "Бест Лізинг" об`єкту лізингу, а саме сільськогосподарську техніку: оприскувач самохідний Bargam Gramac 3500 2018 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак НОМЕР_2 .

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповіда льністю "Бест Лізинг" про вилучення та передачу власнику - Товариству з обмеженою відповіда льністю "Бест Лізинг" об`єкту лізингу, а саме сільськогосподарську техніку: оприскувач самохідний Bargam Gramac 3500 2018 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , залишити без розгляду.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповіда льністю "Мінор ЛТД" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 131, ідентифікаційний код 40050885) на користь Товариства з обмеженою відповіда льністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, /літера Б/, ідентифікаційний код 33880354) неустойку в розмірі 643 790 (шістсот сорок три тисячі сімсот дев`яносто) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 656 (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн 85 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька