Рішення

від 18.01.2023 по справі 910/7113/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2023 р. м. Київ Справа № 910/7113/22

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Бабяк Д.С., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИРОЛОПТФАРМТОРГ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФПЛАСТЕК»

про стягнення 420 332,70 грн

Учасники судового процесу:

від позивача: Шевченко І.Л.;

від відповідача: не з`явився;

вільний слухач: Лящук О.О;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТИРОЛОПТФАРМТОРГ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФПЛАСТЕК» про стягнення 420 332,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як орендарем, умов договору оренди № 290421-ОР від 29.04.2021, в частині здійснення оплати орендних платежів. У зв`язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 420 332,70 грн основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 передано матеріали позовної заяви № 910/7113/22 за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

29.08.2022 матеріали справи надійшли до Господарського суду Київської області.

Згідно автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.08.2022, справа № 910/7113/22 була передана для розгляду судді Л.В.Сокуренко.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7113/22. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позову, а позивачу відповіді на відзив; призначено підготовче судове засідання у справі на 05.10.2022.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

У зв`язку із відсутністю фінансування суду на відправлення поштової кореспонденцію, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.09.2022 не була направлена поштою на адресу відповідача.

Однак, у даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.09.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

05.09.2022 в судове засідання прибув представник позивача, надав усні пояснення по справі та подав до суду оригінали документів для огляду; представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 05.09.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання у справі на 02.11.2022.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу повідомлення від 05.10.2022.

02.11.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат.

02.11.2022 в судове засідання представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 02.11.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання у справі на 07.12.2022.

З метою повідомлення сторін про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу повідомлення від 07.11.2022.

07.12.2022 в судовому засіданні був присутній представник позивача та вільний слухач Лящук О.О.; представник позивача надав усні пояснення по справі; представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 07.12.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, вирішено закрити підготовче провадження по справі № 910/7113/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 18.01.2022.

З метою повідомлення відповідача про дату та час наступного судового засідання, судом складено ухвалу повідомлення від 09.12.2022.

18.01.2023 в судовому засіданні був присутній представник позивача та вільний слухач Лящук О.О.; представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

18.01.2023 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач стверджує, між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № 290421-ОР від 29.04.2021 за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові споруди загальною площею 1800 км.м. та зобов`язався сплачувати орендні платежі. Однак, за ствердження позивача, відповідач, як орендарем, неналежним чином виконує умов договору оренди № 290421-ОР від 29.04.2021 в частині здійснення оплати орендної плати. У зв`язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 420 332,70 грн основного боргу.

Крім того, в судовому засіданні 18.01.2023 представником позивача, до закінчення судових дебатів, усно заявлено клопотання про подання доказів розміру понесених судових витрат у строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

18.01.2023 представник відповідача в судове засідання вкотре не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час судового засідання був повідомлений належним чином.

Наразі, суд наголошує, що представник відповідача в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. У строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, відзив на позов не подав, позовних вимог не оспорив, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. Крім того, відповідач не був позбавлений права брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, проте, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.01.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

29.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТИРОЛОПТФАРМТОРГ» (далі орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФПЛАСТЕК» (далі орендар, відповідач) укладеного договір оренди № 290421-ОР (далі договір), за умовами п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові споруди: Склад 1440 (одна тисяча чотириста сорок) квадратних метрів та Ангар 360 (триста шістдесят) квадратних метрів (надалі «об`єкт оренди»), що належить на праві власності орендодавцю та розташований за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 127.

Разом із договором сторонами складено та підписано Додаток № 2 до договору, що має назву «План-схема розташування об`єкта оренди» (копія наявна в матеріалах справи).

Загальна площа об`єкту оренди: 1800 (одна тисяча вісімсот) квадратних метрів. Стан об`єкту оренди на момент передачі в оренду задовільний та відповідає умовам даного договору (пп. 1.1.1 та 1.1.2 договору).

Відповідно до пп. 1.2 та 1.3 договору, сторони, для цілей даного договору домовились, що справедлива вартість об`єкта оренди з урахуванням її індексації дорівнює її відновній вартості, але у будь-якому випадку вартість об`єкта оренди не є нижчою від балансової. Об`єкт оренди повинен використовуватися орендарем для виробничих потреб у відповідності до напрямів господарської діяльності орендаря в межах діючого законодавства України.

Згідно з п. 3.3.1 договору, орендодавець зобов`язаний підготувати та передати орендарю об`єкт оренди, зазначений в п. 1.1 договору, не пізніше 15.06.2021 року. Передача об`єкту оренди оформлюється актом прийому-передачі (Додаток № 1 до договору), який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1.1 договору, орендар зобов`язаний прийняти не пізніше 15.06.2021 року за актом прийому передачі (Додаток № 1 до договору) та використовувати об`єкт оренди у відповідності з його цільовим призначенням та умовами цього договору.

Судом встановлено, що 15.06.2021 позивач, на виконання умов договору, передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові споруди: Склад 1440 (одна тисяча чотириста сорок) квадратних метрів та Ангар 360 (триста шістдесят) квадратних метрів (надалі «об`єкт оренди»), що належить на праві власності орендодавцю та розташований за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 127; загальною площею 1800 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі від 15.06.2021. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень, а копія долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2.2 договору, орендодавець починає розрахунок суми орендної плати з дати підписання акту прийому-передачі (Додаток № 1 до цього договору). Розрахунковим періодом є один календарний місяць.

Згідно з п. 2.1 договору, орендна плата за один базовий місяць оренди за об`єкт оренди по даному договору становить 65 000 грн (шістдесят п`ять тисяч гривень), 00 коп., в тому числі ПДВ (20 %) 10 833 грн 33 коп.

Базовим місяцем є один повний (з першого по останнє число) календарний місяць поточного року, в якому здійснюється розрахунок за умовами даного договору. Орендна плата за неповний місяць оренди розраховується орендодавцем пропорційно кількості днів фактичної оренди та сплачується орендарем згідно виставленого орендодавцем рахунку протягом 5 (тяти) банківських днів з дати виставлення такого рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, на виконання умов договору, у період з квітня 2021 до червня 2022 року було виставлено відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 944 832,70 грн, а саме: рахунок на оплату № 835 від 29.04.2021 на суму 130 000,00 грн, № 1240 від 30.06.2021 на суму 32 500,00 грн, № 1415 від 31.07.2021 на суму 65 000,00 грн, № 1602 від 31.08.2021 на суму 65 000,00 грн, № 1872 від 30.09.2021 на суму 65 000,00 грн, № 2088 від 31.10.2021 на суму 65 000,00 грн, № 2316 від 30.11.2021 на суму 65 000,00 грн, № 2670 від 31.12.2021 на суму 65 000,00 грн, № 129 від 31.01.2022 на суму 67 332,70 грн, № 363 від 28.02.2022 на суму 65 000,00 грн, № 595 від 31.03.2022 на суму 65 000,00 грн, № 758 від 30.04.2022 на суму 65 000,00 грн, № 1214 від 31.05.2022 на суму 65 000,00 грн та № 1297 від 30.06.2022 на суму 65 000,00 грн (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.3 договору, протягом 5 (п`яти) календарних днів включно з дати підписання договору сторонами орендар зобов`язується сплатити суму орендної плати за перший і останній базові місяці оренди шляхом її перераховування на поточний рахунок орендодавця.

Умовами п. 2.4 договору визначено, що в подальшому, за кожний наступний базовий місяць оренди, орендар сплачує передоплату до 10-го (десятого) числа шляхом її перераховування на поточний рахунок орендодавця.

Оплата здійснюється в національній валюті України гривні на підставі договору згідно виставлених орендодавцем рахунків. Оплата орендної плати за цим договором не залежить від факту отримання рахунку орендарем від орендодавця і має здійснюватися орендарем у визначені договором строки. Надання послуг за кожним місяцем оформлюється відповідним актом. Рахунок за кожний наступний місяць оренди виставляється на останній календарний день попереднього місяця оренди. Розрахунковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п. 2.5 договору, датою здійснення оплати відповідно до умов даного договору вважається дата зарахування відповідних коштів банком на рахунок орендодавця згідно реквізитів по даному договору.

В пункті 2.11 договору сторонами погоджено, що за рішенням орендодавця, платіж з орендної плати за останній базовий місяць договору може використовуватися орендодавцем для погашення грошових зобов`язань орендаря, строк виконання яких за договором настав, зокрема,зобов`язання зі сплати орендної плати, штрафних санкцій, відшкодування шкоди, збитків, інших платежів за договором. Орендар зобов`язаний сплатити (поновити) платіж з орендної плати за останній базовий місяць договору не пізніше 5 (п`яти) календарних днів до дати сплати чергового платежу за наступний базовий місяць оренди. Платіж з орендної плати за останній базовий місяць оренди має бути сплачений орендарем з урахуванням перерахунку (індексації) відповідно до п. 2.7 договору.

За умовами п. 3.1.2 договору, орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі передбачені цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав зобов`язання за договором щодо здійснення оплати орендних платежів у період з квітня 2021 до червня 2022 лише частково, сплативши позивачу грошові кошти в загальній сумі 524 500,00 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2022 до 03.08.2022 та банківською випискою за період з 29.04.2000 до 02.08.2022, копії яких долучені до позовної заяви.

Однак, відповідачем не в повному обсязі сплачено орендні платежі за вказаний період. У зв`язку із чим у відповідача за договором утворилася заборгованість зі сплати орендних платежів в загальній сумі 420 332,70 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору, всі суперечки, що виникають при виконанні даного договору, сторони вирішують шляхом переговорів.

Судом встановлено, що 21.07.2022 позивач, керуючись п. 6.1 договору, звернувся до відповідача із вимогою № 93 від 20.07.2022 щодо сплати заборгованості за договором оренди в сумі 355 332,70 грн, якою позивач вимагав у 7-денний термін з моменту отримання вимоги сплатити існуючу заборгованість за договором. Разом із вимогою, позивачем повторно направлено відповідачу рахунки на оплату за період з січня 2022 до червня 2022. На підтвердження надсилання вказаної вимоги, позивачем долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист від 21.07.2022 із штрихкодовим № 0870202428201, поштову квитанцію та фіскальний чек (копії наявні в матеріалах справи).

Відповіді на вимогу відповідач не направив, заборгованість у визначених вимогою розмірах та терміни не сплатив. Протилежного не доведено.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за договором в частині здійснення оплати орендних платежів та ігнорування вимоги № 93 від 20.07.2022, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з останнього суми неоплачених орендних платежів у розмірі 420 332,70 грн.

Відповідно до п. 8.1 договору, цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2022 року.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди № 290421-ОР від 29.04.2021, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Частиною 1 статті ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3.3.1 договору, орендодавець зобов`язаний підготувати та передати орендарю об`єкт оренди, зазначений в п. 1.1 договору, не пізніше 15.06.2021 року. Передача об`єкту оренди оформлюється актом прийому-передачі (Додаток № 1 до договору), який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1.1 договору, орендар зобов`язаний прийняти не пізніше 15.06.2021 року за актом прийому передачі (Додаток № 1 до договору) та використовувати об`єкт оренди у відповідності з його цільовим призначенням та умовами цього договору.

Як було встановлено судом вище, 15.06.2021 позивач, на виконання умов договору, передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові споруди загальною площею 1800 км.м, а саме: склад 1440 кв.м. та ангар 360 кв.м., що належать на праві власності орендодавцю та розташовані за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 127, що підтверджується актом прийому-передачі від 15.06.2021. Вказаний акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень, а копія долучена до матеріалів справи.

Отже, позивачем були виконані свої зобов`язання за договором належним чином.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу України, плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Як вже зазначалося раніше та передбачено сторонами в п. 2.2 договору, орендодавець починає розрахунок суми орендної плати з дати підписання акту прийому-передачі (Додаток № 1 до цього договору). Розрахунковим періодом є один календарний місяць.

Згідно з п. 2.1 договору, орендна плата за один базовий місяць оренди за об`єкт оренди по даному договору становить 65 000,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) 10 833,33 грн.

Базовим місяцем є один повний (з першого по останнє число) календарний місяць поточного року, в якому здійснюється розрахунок за умовами даного договору. Орендна плата за неповний місяць оренди розраховується орендодавцем пропорційно кількості днів фактичної оренди та сплачується орендарем згідно виставленого орендодавцем рахунку протягом 5 (тяти) банківських днів з дати виставлення такого рахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем, належним чином оформлено та виставлено відповідачу рахунки на оплату за період з квітня 2021 до червня 2022 року на загальну суму 944 832,70 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.3 договору, протягом 5 (п`яти) календарних днів включно з дати підписання договору сторонами орендар зобов`язується сплатити суму орендної плати за перший і останній базові місяці оренди шляхом її перераховування на поточний рахунок орендодавця.

Умовами п. 2.4 договору визначено, що в подальшому, за кожний наступний базовий місяць оренди, орендар сплачує передоплату до 10-го (десятого) числа шляхом її перераховування на поточний рахунок орендодавця.

Оплата здійснюється в національній валюті України гривні на підставі договору згідно виставлених орендодавцем рахунків. Оплата орендної плати за цим договором не залежить від факту отримання рахунку орендарем від орендодавця і має здійснюватися орендарем у визначені договором строки. Надання послуг за кожним місяцем оформлюється відповідним актом. Рахунок за кожний наступний місяць оренди виставляється на останній календарний день попереднього місяця оренди. Розрахунковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п. 2.5 договору, датою здійснення оплати відповідно до умов даного договору вважається дата зарахування відповідних коштів банком на рахунок орендодавця згідно реквізитів по даному договору.

В пункті 2.11 договору сторонами погоджено, що за рішенням орендодавця, платіж з орендної плати за останній базовий місяць договору може використовуватися орендодавцем для погашення грошових зобов`язань орендаря, строк виконання яких за договором настав, зокрема,зобов`язання зі сплати орендної плати, штрафних санкцій, відшкодування шкоди, збитків, інших платежів за договором. Орендар зобов`язаний сплатити (поновити) платіж з орендної плати за останній базовий місяць договору не пізніше 5 (п`яти) календарних днів до дати сплати чергового платежу за наступний базовий місяць оренди. Платіж з орендної плати за останній базовий місяць оренди має бути сплачений орендарем з урахуванням перерахунку (індексації) відповідно до п. 2.7 договору.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, визначений сторонами строк оплати та виставлення позивачем відповідачу рахунків на оплату з визначеним терміном оплати, господарський суд вважає, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань щодо сплати орендної плати є таким, що настав.

Як було встановлено судом раніше та підтверджується матеріалами справи, відповідач виконав зобов`язання за договором щодо оплати орендних платежів у період з квітня 2021 до червня 2022 лише частково, сплативши позивачу грошові кошти в загальній сумі 524 500,00 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2022 до 03.08.2022 та банківською випискою за період з 29.04.2000 до 02.08.2022, копії яких долучені до позовної заяви. Однак, орендні платежі в загальній сумі 420 332,70 грн всупереч умовам договору, відповідачем не оплачені. Доказів протилежного до суду не представлено.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором в частині здійснення оплати орендних платежів, 21.07.2022 позивач звернувся до відповідача із вимогою № 93 від 20.07.2022 щодо сплати заборгованості за договором оренди в сумі 355 332,70 грн, якою позивач вимагав у 7-денний термін з моменту отримання вимоги сплатити існуючу заборгованість за договором. Разом із вимогою, позивачем повторно направлено відповідачу рахунки на оплату за період з січня 2022 до червня 2022. Відповіді на вимогу відповідач не направив; заборгованість у визначених вимогою розмірах та терміни не сплатив. Протилежного не доведено.

Станом на дату подання даної позовної заяви в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем орендних платежів в загальній сумі 420 332,70 грн. У зв`язку із чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в загальній сумі 420 332,70 грн. Протилежного суду не доведено. Доказів повної та своєчасної оплати орендних платежів до суду не надано.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу за орендними платежами нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 420 332,70 грн.

Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 6 304,99 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФПЛАСТЕК» (місцезнаходження: вул. Рибальська, буд. 22, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 39540584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИРОЛОПТФАРМТОРГ» (місцезнаходження: вул. Антоновича, буд. 14, кв. 26, м. Київ, 01024; код ЄДРПОУ 31025465) 420 332,70 грн основного боргу та 6 304,99 грн судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко