Ухвала

від 09.02.2023 по справі 2а-35/10

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 лютого 2023 року

м. Київ

справа №2а-35/10

адміністративне провадження №К/990/3357/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №2а-35/10 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, третя особа - ДП ДАК "Хліб України", про визнання дій протиправними, зобов`язання усунути страхувальником порушення, стягнення моральної шкоди, -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (надалі - позивачка, скаржник) 31 серпня 2020 року звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про зобов`язання відповідача, Управління Пенсійного фонду у місті Хмельницькому, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та додаткового рішення у справі №2а-35/10 за адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа - ДП ДАК «Хліб України», про визнання дій протиправними, зобов`язання усунути страхувальником порушення, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2022 року клопотання ОСОБА_1 задоволено частково.

Накладено штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Крупу Олександра Володимировича, відповідального за виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 03 лютого 2010 року та додаткової постанови від 08 квітня 2010 року у справі № 2а-35/10, в розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105140,00 грн, з них половину суми у розмірі 52570,00 грн стягнути на користь ОСОБА_1 , іншу половину в розмірі 52570,0 грн - до Державного бюджету України. Встановлено новий строк подання звіту до 20 жовтня 2022 року та повторно зобов`язано начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Крупу Олександра Володимировича подати до суду звіт про виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 03 лютого 2010 року та додаткової постанови від 08 квітня 2010 року у справі № 2а-35/10.

У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_2 - відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій областіі задоволено повністю.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2020 року щодо судового контролю за виконанням судового рішення.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону на час її подання, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Реалізація судом повноважень щодо судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, регламентується положеннями статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів установила, що у спірній ситуації позивачка оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні її заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення постанови Хмельницького міськрайонного суду від 03 лютого 2010 року та додаткової постанови від 08 квітня 2010 року у справі № 2а-35/10.

Частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Наведений у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені лише такі ухвали суду апеляційної інстанції: про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх апеляційного перегляду, серед яких відсутня ухвала про встановлення судового контролю.

Також Суд звертає увагу на те, що у цій ситуації скаржнику було забезпечено належні процесуальні умови для реалізації основоположного права на апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого в його справі, яке (таке право) гарантоване статтею 129 Конституції України. Водночас касаційне оскарження вказаного судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не допускається.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), №40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], №36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (див. рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», п. 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», п. 37; рішення у справі «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), п. 32; рішення у справі «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia), п. 29).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що позивачкою оскаржується ухвала суду першої інстанції про встановлення судового контролю (пункт 25 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України), яка відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року у справі №2а-35/10 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, третя особа - ДП ДАК "Хліб України" про визнання дій протиправними, зобов`язання усунути страхувальником порушення, стягнення моральної шкоди.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко