Рішення

від 02.02.2023 по справі 940/680/22

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.02.2023 Провадження по справі № 2/940/38/23

Справа № 940/680/22

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2023 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючогосудді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судового засідання Студінської Д.В.

позивачки ОСОБА_1

представникапозивача адвоката Винниченка С.В.

представникавідповідачки адвоката Неживка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Тетіївська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким належну йому квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заповів позивачці.

Позивачка вказала, що у зв`язку з несприятливими сімейними обставинами, а саме із загостренням хвороби сина ОСОБА_4 витрачала час і значні кошти на його догляд, обстеження, лікування, пропустила передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. Крім того, діяли карантинні обмеження, надалі введення воєнного стану в Україні, що також вплинуло на пропущення строку для прийняття спадщини, оскільки робота державних установ була обмежена.

Ці обставини у сукупності позивачка вважає поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 28.07.2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

08.08.2022 року відповідач Тетіївська міська рада надала до суду письмове пояснення про розгляд питання щодо заміни неналежного відповідача (а. с. 44).

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 05.09.2022 року клопотання позивачки про заміну неналежного відповідача задоволено та замінено первісного відповідача Тетіївську міську раду належною відповідачкою ОСОБА_2

18.10.2022 року представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Неживок І.В. надав до суду письмове пояснення, у якому зазначив, що у позивачки відсутні поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини (а. с. 95-98).

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 01.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Винниченко С.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Неживок І.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особиТетіївської державної нотаріальної контори Київської області у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника нотаріальної контори. Ухвалення рішення у справі покладає на розсуду суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі доказив їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 2, 3статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно доп.1ч.1статті 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 21).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить, зокрема квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Тетіївського районного нотаріального округу Київської області Васалатьєвою О.А. 28 серпня 2019 року, зареєстровано в реєстрі за № 587, згідно якого належну йому квартиру, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 22).

01.10.2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Тетіївської державної нотаріальної контори щодо подання заяви на прийняття спадщини та видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Васалатьєвою О.А., приватним нотаріусом Тетіївського районного нотаріального округу Київської області 28.08.2019 року, Р. № 587, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Державний нотаріус Тетіївської державної нотаріальної контори Бурлаченко О.Г. надала ОСОБА_1 письмове роз`яснення по спадковому праву, у якому зазначила, що оскільки ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в нотаріальну контору в установлений законом строк не подала та на момент його смерті зареєстрована за адресою померлого не була, тому пропустила строк для прийняття спадщини. Відповідно до ст. 1272 ЦК України запропоновано ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Одночасно повідомила, що станом на 01 жовтня 2021 року Тетіївською районною державною нотаріальною конторою Київської області відкрита спадкова справа № 141/2021 після смерті ОСОБА_3 (а. с. 23).

Згідно з копією спадкової справи № 141/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановлений законом шестимісячний строк прийняла його дочка ОСОБА_2 , яка 06 травня 2021 року подала до Тетіївської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а. с. 45-51).

Як підстави пропуску строку для прийняття спадщини, позивачка вказує, що шестимісячний строк для прийняття спадщини нею пропущений з поважних причин, оскільки хворіла на COVID-19 та інші хронічні хвороби, погано себе почувала, їй потрібно було купувати ліки, утримувати двох неповнолітніх доньок та сина з інвалідністю, які також хворіли та потребували догляду. Фактично з березня місяця по липень 2021 року вся сім`я перебувала на карантині та лікувалась, а грошей катастрофічно не вистачало.

Також позивачка повідомила, що знала про необхідність подачі заяви до нотаріальної контори протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, однак не зробила цього у тому числі з тих причин, що нотаріальна контора фактично не працювала, прийом громадян не здійснювався, а її відвідування нотаріальної контори та дзвінки за номерами телефонів нотаріальної контори були марними.

Представник позивачки адвокат Винниченко С.В. також зазначив, що Київська область навесні та влітку 2021 року перебувала у червоній зоні через епідемію CОVID-19, що також перешкодило позивачці подати заяву про прийняття спадщини у визначений законом строк.

У ході судового розгляду судом був допитаний свідок ОСОБА_5 , який повідомив, що є сином позивачки, має інвалідність 2 групи, у зв`язку з отриманою травмою у 2017 році щороку періодично перебуває на стаціонарному лікуванні, потребує догляду та харчування. З березня місяця по вересень 2021 року він, позивачка та інші члени сім`ї перебували на карантині, лікувалися, виконували вимоги у зв`язку з карантинними обмеженнями. Крім того, зазначив, що йому було відомо про наявність заповіту на користь матері. Також зауважив, що він ходив до РАЦСу і нотаріальної контори, але прийому не було у зв`язку з карантином, крім того особисто телефонував до нотаріальної контори, щоб матір подала заяву для прийняття спадщини, однак на дзвінки ніхто не відповідав.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує норми спадкового праваЦивільного кодексу Українита враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно достатті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно достатті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно достатті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно доч. 1 статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно доч.2статті 1236ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємецьза заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Відповідно до ч. 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка вищезазначених вимог закону не дотрималась та після відкриття спадщини не подала своєчасно до нотаріальної контори заяву.

Відповідно до ч. 1 статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 та від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеногостаттею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням вищенаведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 зазначено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правиламист. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1ст. 77 ЦПК Українивизначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно дост. 78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Частинами 1 та 2ст. 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з позовом про визначення додатковогостроку дляприйняття спадщиниза заповітомпісля смерті ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини надала суду медичну документацію щодо її лікування та перебування на лікуванні її дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 (а.с. 10-13, 37-39).

Так, із копії довідки, виданої 13 липня 2022 року за № 10 комунальним некомерційним підприємством «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради, суд встановив, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходився на стаціонарному лікуванні неврологічного відділення з 20.07.2021 року по 30.07.2021 року, тобто 10 календарних днів. (а. с. 10).

Згідно з копією виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за період з 17.03.2021 року по 22.02.2022 року, ОСОБА_5 зверталась до лікаря 17.03.2021 року з причин ГРВІ, 19.05.2021 року направлена на консультацію (запис не розбірливий) та 18.08.2021 року - медичний огляд (а. с. 12).

Згідно з копією виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за період з 17.03.2021 року по 22.02.2022 року ОСОБА_5 зверталась до лікаря 17.03.2021 року з причин ГРВІ, 18.08.2021 року - медичний огляд (а. с. 13).

Водночас, довідку, видану 19.07.2022 року № 1257 комунальним некомерційним підприємством Володарської селищної ради «Володарська лікарня» щодо перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_5 з 23.11.2021 року по 07.12.2021 року (а. с. 7), та виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 49537, видану КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» щодо перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на лікуванні з 05.03.2018 року по 16.03.2018 року (а. с. 38), суд не бере до уваги як належні та допустимі докази, оскільки період даного лікування не стосується періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку (з 03.03.2021 по 03.09.2021).

Також, суд критично оцінює, як доказ, і протокол випробувань № 22050382 від 01.02.2022 року хворої ОСОБА_6 (а. с. 11), оскільки він не стосується періоду прийняття спадщини.

Відтак, оцінюючи зазначені вище докази, суд зазначає, що у період визначений законом для прийняття спадщини, зокрема у цій справі з 03.03.2021 року по 03.09.2021 року, син позивачки ОСОБА_4 перебував на лікуванні лише 10 днів (з 20.07.2021 року по 30.07.2021 року), дочка ОСОБА_7 зверталась до лікаря за медичною допомогою 17.03.2021 року, 19.05.2021 року, 18.08.2021 року, дочка ОСОБА_8 17.03.2021 року та 18.08.2021 року, що загалом становить - 13 днів.

Разом з тим, суд критично оцінює доводи позивачки щодо тяжкого її стану здоров`я, що перешкоджало вчасно подати заяву про прийняття спадщини, оскільки надана нею виписка із її медичної карти підтверджує лише наявність діагнозів позивачки, проте лікувальні рекомендації у ній відсутні (а. с. 38).

Більш того, позивачка ОСОБА_1 не надала суду медичної документації щодо перебування її протягом усього строку для прийняття спадщини у такому хворобливому чи іншому стані, який б перешкоджав їй звернутися до нотаріуса. Водночас, позивачка під час судового розгляду справи підтвердила, що жодного разу не перебувала на стаціонарному лікуванні, а лікувалась в домашніх умовах.

У постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19 Верховний Суд зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров`я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливимиу цьомуаспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання.

У постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 496/3234/19 зроблено висновок про те, що сам факт захворювання позивача не свідчить про те, що вона фізично не могла прибути до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини або направити таку заяву засобами поштового зв`язку, чи не могла запросити нотаріуса для складення відповідної заяви за місцем свого проживання у разі неможливості подати заяву до нотаріальної контори особисто у разі хвороби.

У постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 736/586/16-ц Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Короткочасна хвороба, тяжкий матеріальний стан спадкоємця як причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть бути визнані поважними, оскільки самі по собі ці обставини без встановлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, оцінивши докази, надані позивачкою, суд зазначає, що дійсно лікування дітей, хворобливий стан позивачки вимагає додаткових сил і часу для лікування та може вносити певні корективи у можливість розпоряджатися своїм часом. Проте, ці обставини, зважаючи на тривалість лікування дітей, яке не було безперервним, та відсутність доказів, які б вказували на те, що стан здоров`я позивачки настільки важкий, що перешкоджав їй у своєчасній реалізації своїх спадкових прав, не можуть бути визнані судом такими, що створювали непереборні, істотні труднощі для позивачки для вчасного подання заяви про прийняття спадщини, отже не можуть бути визнані поважними причинами.

Крім того, позивачка посилалась також на те, що перешкодою для подання заяви про прийняття спадщини було впровадження на території України карантинних обмежень. Тому, вона робила все можливе для того, щоб уникати контактів та дотримувалась режиму самоізоляції, оскільки стан здоров`я сина у результаті постійного прийому сильнодіючих медичних препаратів міг погіршитися при захворюванні COVID -19.

Разом з тим, представник відповідачки адвокат Неживок І.В. в судовому засіданні вказав на те, що позивачка із сином здійснює роздрібну торгівлю одягом поряд з центральним парком в м.Тетієві, її робота пов`язана з постійним контактом з людьми.

Суд критично оцінює в цій частині доводи як позивачки, так і представника відповідачки, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин сторонами не надано.

Натомість, суд вважає слушними твердження представника відповідача про відсутність перешкод через карантин у позивачки ОСОБА_1 для подання нею заяви про прийняття спадщини до Тетіївської районної державної нотаріальної контори протягом шести місяців після відкриття спадщини 03.03.2021 року, оскільки відповідачкою ОСОБА_2 , яка є дочкою спадкодавця ОСОБА_3 , без будь-яких перешкод було подано відповідну заяву про прийняття спадщини до тієї ж нотаріальної контори 06 травня 2021 року.

Крім того, судом в ході судового засідання встановлено та не заперечується учасниками провадження, що будинок, у якому проживає позивачка за адресою: АДРЕСА_2 та Тетіївська районна державна нотаріальна контораза адресою: м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 9-б, фактично є сусідніми будинками, що знаходяться на відстані близько 100 метрів один від одного.

Суд констатує, що вищезазначена обставина фактично нівелює доводи позивачки та її представника про неможливість подачі заяви до нотаріальної контори через відсутність у неї часу у зв`язку з несприятливими сімейними обставинами, а саме із загостренням хвороби сина ОСОБА_4 , доглядом за ним, його обстеженням, лікуванням тощо, оскільки будь-яка заінтересована особа, достеменно знаючи про необхідність подачі заяви у визначений законом строк, вочевидь у змозі віднайти можливість подати заяву або ж надіслати її поштою чи хоча б написати звернення, у якому викласти обставини, що перешкоджають подати заяву, чого позивачкою зроблено не було.

Суд наголошує, що незалежно від встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, позивачка ОСОБА_1 не була позбавлена можливості направити заяву про прийняття спадщини засобами поштового зв`язку відповідно до пункту 3.5 глави 10 «Видача свідоцтв про право на спадщину» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Більш того, як встановлено судом, у тому ж будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де розміщена Тетіївська районна державна нотаріальна контора, також знаходиться і Тетіївське бюро правової допомоги Білоцерківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відтак, навіть за умови наявності якихось перешкод у подачі заяви до нотаріальної контори, позивачка мала очевидну можливість звернутись, принаймні, в Тетіївське бюро правової допомоги Білоцерківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, вхід до якого розташований безпосередньо поруч з входом до нотаріальної контори.

Зрештою, із копіїдовідки,виданої 13липня 2022року за№ 10комунальним некомерційнимпідприємством «Тетіївськацентральна лікарня»Тетіївської міськоїрадита наданих позивачкою у судовому засіданні пояснень вбачається, що вказана лікарня знаходиться по АДРЕСА_4 . Відтак позивачка, відвідуючи лікарню, вочевидь фактично проходила повз нотаріальну контору, оскільки, як було вище вже зазначено, будинок, в якому позивачка постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 є сусіднім до будинку, в якому розміщена нотаріальна контора, а лікарня набагато далі по тій же АДРЕСА_3 . (а. с. 10)

Насамкінець, суд враховує і ту обставину, що позивачка ОСОБА_1 вже зверталась до Тетіївського районного суду Київської області із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 15.11.2021 року у цивільній справі № 940/1249/21 за позовом ОСОБА_1 до Тетіївськоїміської радипро визначеннядодаткового строкудля прийняттяспадщини, на підставі заяви позивачки ОСОБА_1 , позов залишено без розгляду, що не заперечувалось позивачкою у ході судового розгляду справи.

Твердження ОСОБА_1 про те, що вона не мала коштів на продовження розгляду справи у суді, коли вперше звернулась до суду, суд оцінює критично, оскільки при зверненні до суду з позовом позивачка сплатила судовий збір, провадження у справі було відкрито.

Зрештою, посилання позивачки на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року, як на одну із перешкод своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, суд вважає безпідставними, оскільки дата введення воєнного стану в Україні не стосується періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, а саме з 03.03.2021 року по 03.09.2021 року.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки позивачка не надала належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини. При цьому, обставини, на які посилалась ОСОБА_1 як на підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, на переконання суду, не є поважними причинами пропуску вказаного строку, тобто такими, що унеможливили чи в інший спосіб перешкодили їй вчасно реалізувати своє право на подання заяви про прийняття спадщини, а відтак не можуть бути визнаними об`єктивними перешкодами для здійснення такої дії.

З огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, оцінюючи належність, допустимістькожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, необхідно відмовити.

Разом зтим,відповідно дост.264ЦПК Українисуд підчас ухваленнярішення вирішуєпитання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позову, тому понесені судові витрати у виді судового збору, відповідно до п. 2 ч. 2ст. 141 ЦПК України,залишає за позивачкою.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76-81, 131, 133, 141, 264-268, 354 ЦПК України, статтями 1216, 1217, 1233, 1235, 1236, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Тетіївська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення: 10.02.2023 року.

Суддя С.В.МАНДЗЮК