Ухвала

від 06.02.2023 по справі 463/5458/22

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 463/5458/22

Провадження № 1-кп/303/601/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021000000000261 від 01.02.2021 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2022 року, відповідно до ухвали Верховного Суду від 27.09.2022 року, до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021000000000261 від 01.02.2021 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, а також вирішити питання щодо об`єднання кримінальних проваджень.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник не заперечували проти призначення судового розгляду та об`єднання кримінальних проваджень.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.367 КК України, підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Положеннями ст. 291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов`язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.

Так, відповідно до п.3 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Одним з основних завдань кримінального провадження згідно з вимогами чинного КПК України є захист особи, суспільства та держави, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (ст.2 КПК України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, в основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактична (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальна (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого). Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачаються, тому статусу потерпілого особа набуває автоматично за наявності вказаних вище умов.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 КПК України якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Таким чином права і обов`язки потерпілого можуть вникнути у особи і в разі коли в ході досудового розслідування буде встановлено, що їй завдано шкоди (і до цього моменту вона не зверталась із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення чи із заявою про залучення її до справи як потерпілого) і від неї отримано письмову згоду на визнання її потерпілим.

Участь особи у кримінальному провадженні у якості потерпілого пов`язана з реалізацією наданих йому прав і виконання покладених на нього обов`язків. Ціль участі потерпілого у кримінальному провадженні пов`язана з необхідністю відновити порушені права або компенсувати завдану злочином шкоду (або одночасно перше і друге).

Пленум Верховного Суду України в постанові від 02.07.2004 № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» звернув увагу судів на те, що послідовне і неухильне додержання на всіх стадіях кримінального судочинства норм кримінально-процесуального законодавства України, якими передбачені права потерпілих від злочинів, є однією з важливих умов здійснення закріпленого ст. 55 Конституції України права громадян на судовий захист від протиправних посягань.

Суди зобов`язані вживати всіх можливих заходів до забезпечення участі потерпілого в судовому засіданні (п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 № 13). Потерпілий бере участь у судовому засіданні як сторона обвинувачення і користується рівними з іншими учасниками судочинства правами та свободою в наданні й дослідженні доказів, доведенні їх переконливості перед судом (п.21 вказаної Постанови).

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме: службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Службова недбалість належить до злочинів із матеріальним складом.

У тексті обвинувального акта, який надійшов до суду, зазначено, що потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Разом з тим зазначено, що кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди державі у розмірі 3175 875 грн. 62 коп.

У зв`язку з цим у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні прокурором заявлено цивільний позов (а.с.69-97), в порядку ст. 128 КПК України, доданий до обвинувального акту, в інтересах держави в особі Державної митної служби України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 3175 875 грн. 62 коп. Як зазначено у позові, що підставою для представництва в даному випадку є збитки, завдані державі в особі Державної митної служби України внаслідок службової недбалості ОСОБА_3 ..

Згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не вбачається, що Державна митна служби України залучалася до провадження як потерпілий, що свідчить про те, що посадові особи Державної митної служби України не подавали слідчому, прокурору будь-яких заяв про залучення органу до провадження як потерпілої особи. Докази протилежного у суду відсутні.

За таких обставин, відсутність в даному кримінальному провадженні потерпілої особи, на думку суду, не властиво для злочину із матеріальним складом з кваліфікуючою ознакою - завдання тяжких наслідків.

Невідповідність зазначених в обвинувальному акті відомостей відносно потерпілої особи не може бути усунута судом, а тому при подальшому розгляді кримінального провадження може привести до неналежного забезпечення процесуальних прав учасників судового провадження.

Крім того, порушення прав потерпілого, передбачених ст. 56 КПК України, у відповідності до ст.ст. 409, 412, 438 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин суд вважає обвинувальний акт таким, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, що унеможливлює належне забезпечення процесуальних прав учасників судового провадження, а тому відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

У зв`язку з поверненням обвинувального акта прокурору клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень задоволенню не підлягає.

Керуючисьст.ст. 291, 314, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021000000000261 від 01.02.2021 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.367 КК України, повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_1