Ухвала

від 30.05.2023 по справі 463/5458/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/5458/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

30.05.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань - ОСОБА_4 ,

та учасників судового провадження : прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 11-кп/4806/140/23 (реєстраційний номер апеляційного суду), за апеляційною скаргою, яку подав прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 лютого 2023 року, повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному 01.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) №42021000000000261, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В ухвалі суду вказується на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42021000000000261, відомості про кримінальне правопорушення в якому 01.02.2021 внесені до ЄРДР відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України ОСОБА_7 , не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, що унеможливлює належне забезпечення процесуальних прав учасників судового провадження, а тому відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору. Так, судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме: службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам. При цьому в ухвалі вказується на те, що службова недбалість належить до злочинів із матеріальним складом. У тексті обвинувального акта, який надійшов до суду, зазначено, що потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Разом з тим зазначено, що кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди державі у розмірі 3 175 875 грн 62 коп. У зв`язку з цим у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні у порядку ст. 128 КПК України прокурором заявлено цивільний позов (а. с. 69-97), доданий до обвинувального акту, в інтересах держави в особі Державної митної служби України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 3 175 875 грн 62 коп. Як зазначено у позові, підставою для представництва в даному випадку є збитки, завдані державі в особі Державної митної служби України внаслідок службової недбалості ОСОБА_7 . З Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні не вбачається, що Державна митна служби України залучалася до провадження як потерпіла сторона, що свідчить про те, що посадові особи Державної митної служби України не подавали слідчому, прокурору будь-яких заяв про залучення органу до провадження як потерпілої особи. Докази протилежного у суду відсутні. За таких обставин, відсутність у кримінальному провадженні потерпілої особи, на думку суду, не властиво для злочину із матеріальним складом з кваліфікуючою ознакою - завдання тяжких наслідків. Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, обвинувальний акт, відповідно до приписів передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, підлягає поверненню прокурору.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_5 вказує на те, що ухвала є незаконною, необґрунтованою, тому підлягає скасуванню. Вважає, що підстав для надання Держмитслужбі чи будь-якій іншій юридичній особі статусу потерпілого на стадії досудового розслідування не було, відповідно і підстав зазначати в обвинувальному акті відомості про потерпілого також не було, тобто порушень ст. 291 КПК України не допущено. Звертає увагу на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, у вчиненні якого пред`явлено обвинувачення ОСОБА_7 не відноситься до категорії приватних, отже відсутність заяви потерпілого не є перешкодою для початку та продовження кримінального провадження. Стверджує, що подання прокурором у порядку статті 128 КПК України позову в інтересах держави в особі Держмитслужби жодним чином не суперечить тому, що в обвинувальному акті зазначено про відсутність потерпілих у розумінні ст. 55 КПК України, оскільки це не тотожні поняття. Просить ухвалу суду скасувати, а обвинувальний акт повернути до місцевого суду на стадію підготовчого судового засідання на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності сторони захисту, неявка якої, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги те, що: повідомлення про час та місце розгляду апеляційної скарги обвинуваченому та захиснику направлено відповідно до вимог законодавства; заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги та відомостей про поважність причин неприбуття у судове засідання обвинувачений та захисник не подавали; прокурор не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі сторони захисту.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення в частині повернення обвинувального акту прокурору колегія суддів задовольняє з таких підстав.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого; анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Зі змісту обвинувального акту щодо ОСОБА_7 убачається, що такий складений слідчим і затверджений прокурором, містить дату та місце його складання та затвердження, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, анкетні відомості обвинуваченого, прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, відомості про: відсутність викривача, потерпілих, підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання, витрат на залучення експерта, винагороди; розмір завданої кримінальним правопорушення матеріальної шкоди та цивільний позов у кримінальному провадженні (а. к. п. 1-61).

У матеріалах судового провадження також містяться передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України додатки - реєстр матеріалів досудового розслідування (а. к. п. 62-68), цивільний позов про відшкодування майнової шкоди (а. к. п. 69-97), розписки підозрюваного та захисника про отримання копій обвинувального акту, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування (а. к. п. 98).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам, які визначено для такого процесуального документу, оскільки містить всі необхідні, передбачені ст. 291 КПК України відомості, у зв`язку з чим, висновки суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт не відповідає приписам КПК України, - визнаються необґрунтованими і такими, що не унеможливлюють призначення обвинувального акту до судового розгляду.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що в обвинувальному акті вказано необхідні відомості, які сторона обвинувачення визначила на стадії досудового розслідування та вважає встановленою, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та всі інші необхідні складові, які повинен містити обвинувальний акт, і при цьому, у формулюванні обвинувачення та при викладі фактичних обставин, об`єктивно відображено відомості про завдання кримінальним правопорушенням державі матеріальної шкоди.

Із вищезазначених підстав, апеляційний суд визнає безпідставними і такими, що не можуть слугувати підставами для повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_7 і твердження місцевого суду про те, що відсутність у кримінальному провадженні потерпілої особи, не властиво для злочину із матеріальним складом з кваліфікуючою ознакою - завдання тяжких наслідків, а у цивільному позові зазначено, що підставою для представництва в даному випадку є збитки, завдані державі в особі Державної митної служби України внаслідок службової недбалості ОСОБА_7 , однак з Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні не вбачається, що Державна митна служби України залучалася до провадження як потерпіла сторона, що свідчить про те, що посадові особи Державної митної служби України не подавали слідчому, прокурору будь-яких заяв про залучення органу до провадження як потерпілої особи.

При цьому, апеляційний суд бере до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність підстав як для надання Держмитслужбі чи будь-якій іншій юридичній особі статусу потерпілого на стадії досудового розслідування, так і відсутність підстав для зазначення в обвинувальному акті відомостей про потерпілого.

При оцінці висновків суду першої інстанції, апеляційний суд слушними вважає і доводи апеляційної скарги про те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, у вчиненні якого пред`явлено обвинувачення ОСОБА_7 не відноситься до категорії приватних, а тому відсутність заяви потерпілого не є перешкодою для початку та продовження кримінального провадження, і при цьому, подання прокурором позову в інтересах держави в особі Держмитслужби у порядку статті 128 КПК України жодним чином не суперечить тому, що в обвинувальному акті зазначено про відсутність потерпілих в розумінні ст. 55 КПК України, оскільки це не тотожні поняття.

У зв`язку з цим, висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_7 вимогам ст. 291 КПК України та неможливість призначення його до судового розгляду без усунення виявлених недоліків, - апеляційний суд вважає необґрунтованими та спростованими доводами апеляційної скарги.

На будь-які інші порушення закону, які би давали підстави для повернення обвинувального акта прокурору в ухвалі суду не вказується і таких апеляційним судом не встановлено.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акту із зазначених в ухвалі підстав, призведе до необґрунтованого затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду.

Водночас, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, що є одним з основоположних принципів кримінального провадження та гарантією швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду кримінального провадження, який закріплений у ст. 2 КПК України, що відображає вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Про обов`язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Отже, з наведеного вбачається, що судом першої інстанції порушені вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку із чим, оскаржувана ухвала як незаконна та необґрунтована підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду обвинувального акту в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Керуючись ст. ст. 291, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу, яку подав прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , задовольнити.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 лютого 2023 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42021000000000261, внесеному 01.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - скасувати, призначивши новий розгляд обвинувального акту в підготовчому судовому засіданні судом першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: