Ухвала

від 07.02.2023 по справі 263/14437/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 263/14437/19

провадження № 61-13709св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еркер 77» про стягнення матеріальної та моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 14 липня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

23 листопада 2021 рокуКомунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 (ВХ № 40964/0/220-21).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).

У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У частині четвертій статті 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відзив Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» підписаний Т. М. Богінською. На підтвердження її повноважень представляти Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»нею надано довіреність, якою уповноважено Т. М. Богінську, зокрема, представляти інтереси від імені юридичної особи в судах загальної юрисдикції усіх інстанцій.

Проте до відзиву не додано та в матеріалах справи відсутні документи, якіб засвідчували можливість Т. М. Богінської представляти у суді Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа» за правилами самопредставництва за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом), чи як представника.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду щодо відсутності у справі документів, які б підтверджували повноваження Т. М. Богінської, зазначений відзив Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»підлягає поверненнюзаявнику без розгляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоч один суддя із складу дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в порядку

спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання

(у письмовому провадженні).

З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.

Керуючись статтями 7, 34, 183, 260, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відзив Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 14 липня 2021 рокуповернути без розгляду.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еркер 77» про стягнення матеріальної та моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат