Постанова

від 22.02.2023 по справі 263/14437/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 263/14437/19

провадження № 61-13709св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еркер 77»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 березня 2021 року у складі судді Музики О. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 14 липня 2021 рокуу складі колегії суддів: Лопатіної М. Ю. Биліни Т. І., Пономарьової О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» (далі - ККП «Маріупольтепломережа»), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еркер 77» (далі - ОСББ «Еркер 77») про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов`язання провести будівельні роботи.

Позов мотивований тим, що вона є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . Указане приміщення є напівпідвальним та розташовується нижче рамки управління будинком (автоматичного вузла регулювання теплової енергії- АВР). Вхід до приміщення, де встановлено АВР окремий, підлога в ньому земляна і посипана шлаком.

08 січня 2019 року позивач виявила, що її приміщення з АВР було залите гарячою брудною водою зі слідами шлаку. В результаті указаної аварійної ситуації зіпсовані меблі, що знаходились у належному їй приміщенні, двері, панелі, яким обшиті стіни. 23 січня 2019 року ОСОБА_1 отримала відповідь з Департаменту розвитку Житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, згідно якої залиття її приміщення відбулось внаслідок прориву в рамці управління будинком. Також після її неодноразових звернень до голови ОСББ «Еркер 77» та Маріупольської міської ради, комісією у складі представників ККП «Маріупольтепломережа», КП «Маріупольське ПУВКХ», за участю голови ОСББ «Еркер 77» складений акт про залиття.

Вважала, що оскільки рішенням Маріупольської міської ради від 26 вересня 2018 року рамку управління будинком АДРЕСА_2 передано на баланс ККП «Маріупольтепломережа», яке неякісно її обслуговує, а ОСББ «Еркер 77» не обладнало рамку приямком для збору води, що б виключило потрапляння гарячої води разом із шлаком і землею до її приміщення, наслідком чого стала аварія, вказані особи зобов`язані відшкодувати їй матеріальну шкоду, спричинену в результаті залиття водою належного їй приміщення.

Крім того, неправомірними діями відповідачів їй завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що відповідачі не надали їй допомогу з метою усунення наслідків аварійної ситуації, не принесли вибачень, порушили її конституційне право на мирне володіння власністю.

Просила суд:

стягнути солідарно з ККП «Маріупольтепломережа» та ОСББ «Еркер 77» на свою користь майнову шкоду в сумі 16 046,52 грн та моральну шкоду у сумі 5 040,00 грн;

зобов`язати ОСББ «Еркер 77» привести рамку у відповідність до будівельних норм, передбачених п. п. 16.19, 16.20 ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі», тобто організувати приямок або трап з установленням дренажного насосу для направлення води в каналізацію;

стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від

30 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ККП «Маріупольтепломережа», ОСББ «Еркер 77» в частині вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог про зобов`язання ОСББ «Еркер 77» привести рамку у відповідність до будівельних норм, передбачених п. п. 16.19, 16.20 ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі», тобто організувати приямок або трап з установленням дренажного насосу для направлення води в каналізацію.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем заявлено вимоги до ККП «Маріупольтепломережа» та ОСББ «Еркер 77» про солідарне стягнення з них завданої шкоди. Досліджені та проаналізовані судом докази вказують, що на підставі рішення органу місцевого самоврядування від

26 вересня 2018 року АВР у будинку № 77 по проспекту Миру прийнятий від Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації та переданий на баланс ККП «Маріупольтепломережа» на підставі затвердженого комісією акта прийому - передачі, однак такий акт складений та підписаний лише у вересні 2020 року (т. 1, а. с. 210- 221, т. 2, а. с. 35). У той же час, відповідно до акта прийняття теплового вузла обліку первинно від 25 жовтня 2018 року, ККП «Маріупольтепломережа» у присутності споживача, відповідального за експлуатацію систем теплопостачання - ОСББ «Еркер 77», прийняло вузол обліку за адресою: проспект Миру, 77, зроблено технічний огляд вузла обліку теплової енергії, у результаті чого встановлено: вузол обліку теплової енергії відповідає вимогам технічних умов та проекту та з цього дня дозволила експлуатацію приладів обліку енергії (т. 2, а. с. 38).Правомірність цього акта сторонами не спростована, тому суд відносить його до числа належних, допустимих та достовірних доказів, який у сукупності дає підставі для висновку, що він у достатній мірі вказує саме на ККП «Маріупольтепломережа» як відповідальну особу, яка первинно повинна була пересвідчитися у придатності вузла до використання та яка, починаючи

з 25 жовтня 2018 року, здійснює обслуговування даного вузла, внаслідок чого є відповідальною особою за належну експлуатацію (безперебійну роботу) АВР у будинку АДРЕСА_2 . Зволікання ККП «Маріупольтепломережа» з виконанням рішення Маріупольської міської ради від 26 вересня 2018 року та безпідставного не прийняття на баланс підприємства протягом двох років АВР, за фактичного його обслуговування весь цей період, не може свідчити про відсутність у ККП «Маріупольтепломережа» відповідальності за експлуатацію даного вузла, тому доводи в цій частині судом відхиляються.

Наведеним рішенням Маріупольської міської ради на ОСББ «Еркер 77» не покладено жодного обов`язку з організації експлуатації АВР, однак згідно з актом від 25 жовтня 2018 року - ОСББ «Еркер 7» відповідальне за експлуатацію систем теплопостачання у будинку

АДРЕСА_2 .

Отже, відповідальною особою за належну експлуатацію АВР у будинку АДРЕСА_2 станом на січень 2019 року було саме ККП «Маріупольтепломережа», у той же час ОСББ «Еркер 77» є відповідальною особою за експлуатацію систем теплопостачання у будинку АДРЕСА_2 , які і повинні нести відповідальність за залиття нежитлового приміщення, належного ОСОБА_1 .

Як підставу для відшкодування завданої шкоди ОСОБА_1 наводить акт про залиття від 08 січня 2019 року, складений за її участі та двох свідків, акт від 23 січня 2019 року, складений у складі комісії, у тому числі представників ККП «Маріупольтепломережа» та ОСББ «Еркер 77» (т. 1, а. с. 10, 81). Суд погоджується з доводами відповідачів, що акт про залиття від 08 січня

2019 року не відповідає Додатку 4 до наведених Правил, тому у силу статті 77 ЦПК України визнає його не допустимим доказом. Також суд не вбачає правових підстав для прийняття в якості доказу акта від 23 січня 2019 року, оскільки такий не містить усіх реквізитів, передбачених наведеними Правилами, зокрема у ньому відсутні дані, що трапилось і які наслідки (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено), причини залиття, висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду, тощо). Цей акт містить формальне зазначення, що на момент обстеження наявні сліди залиття неустановленого походження, на стінах та меблях, зі слів ОСОБА_1 наявні пошкодження меблі (3 стола, 2 тумби), 4 дверей, отримані внаслідок прориву рамки управління, на момент обстеження установлені сліди залиття на стелі, стінах, неустановленого походження, станом на 23 січня 2019 року причини залиття не установлені, на момент прориву і обстеження подача теплоносія на будинок здійснюється безперешкодно. Цей акт підписаний членами комісії без зауваження, а також підписаний самою ОСОБА_1 , яка не оспорювала не встановлення причин залиття, фактів конкретного ушкодження її майна не вказала, як і не вказала якого саме майна, а також цей акт не містить відомостей, хто саме заподіяв шкоду.

Отже, у даному випадку суд вважає, що акт від 23 січня 2019 року відноситься до недопустимих та недостатніх доказів, оскільки не відповідає наведеному Додатку 4 Правил, містить не достатні дані, на підставі яких суд може дійти до висновку, що факт залиття мав місце. Це позбавляє суд можливості зробити висновок про пошкоджене майно саме подією, що сталася 06 січня 2019 року.

Матеріали справи містять змінний журнал Диспетчерської служби ККП «Маріупольтепломережа», в якому зафіксований факт прориву по АДРЕСА_2 , який мав місце 06 січня 2019 року о 08:45 год., однак у такому також відсутні будь-які відомості щодо залиття будь-якої території, у тому числі прилеглих до будинку АДРЕСА_2 приміщень.

Позивач на підтвердження розміру шкоди представила висновок експерта від 23 вересня 2019 року № 7/д, відповідно до якої такий становить 16 046,52 грн. Сторона відповідачів ставить під сумнів даний висновок, оскільки у ньому відсутнє попередження експерта про кримінальну відповідальність. За нормами частини п`ятої статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. У наданому позивачем висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 23 вересня 2019 року № 7/д не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тому суд вважає, що він є неналежним та недопустимим доказом, у зв`язку з чим не приймає його, що є наслідком не доведення зі сторони позивача розміру заподіяної шкоди. Позивач, знаючи про аргументи сторони відповідача щодо недопустимості як доказу наведеного висновку експерта, своїм правом не скористалася та відповідного клопотання про призначення у справі експертизи про визначення розміру шкоди на підставі ухвали суду не порушувала, вказавши лише у відповіді на відзив, що вимога про попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок стосується випадків призначення її судом.

Щодо висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25 лютого 2020 року № 2-д, виготовленого ФОП ОСОБА_2 , то суд відносить його до числа неналежних доказів у цій справі, оскільки у ньому досліджувалося питання готовності АВР теплової енергії до опалювального сезону 2018-2019 року, що не стосується предмету розгляду у цій справі.

Отже позивачка не виконала свого обов`язку та у передбачений законом спосіб не довела розміру заподіяної шкоди, що виключає у даному випадку можливість застосування до відповідачів відповідальності, визначеної статтею 1166 ЦК України, тому позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то позивач її поєднує із ушкодженням її майна внаслідок залиття належного їй нежитлового приміщення. За недоведеності вимог про завдання позивачці матеріальної шкоди (факту залиття, розміру шкоди), відсутні підстави для відшкодування і моральної шкоди.

Щодо вимог про зобов`язання ОСББ «Еркер 77» провести будівельні роботи, у справі установлено, що рішенням Апеляційного суду Донецької області від

20 вересня 2017 року залишено у силі рішення Жовтневого районного суду

м. Маріуполі від 19 квітня 2017 року в частині вимог ОСОБА_1 до ОСББ «Еркер 77» про реконструкцію (переобладнання) теплового пункту і приведення його до належного будівельного стану (проведення примусової вентиляції, організації приямку або трапу для збору води з подальшим її скиданням у каналізацію, проведення герметики і утеплення вводів труб, які заходять до рамки управління будинку через стіну будинку). У справі, яка є предметом розгляду, ОСББ «Еркер 77» у відзиві на позов порушувало питання про закриття провадження у справі в цій частині вимог з підстав набрання законної сили рішенням Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2017 року. Як у справі № 263/8688/16-ц, так і в цій справі спір виник між тотожними сторонами, позивачка ОСОБА_1 порушує тотожні вимоги (предмет спору) з аналогічних підстав, тому провадження в цій частині вимог підлягає закриттю на підставі статті 255 ЦПК України.

Відповідності до статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у позові сплачений позивачем судовий збір та інші витрати, а саме: на залучення експерта та його виклик, поштове відправлення, ксерокопіювання покладаються на позивача і поверненню не підлягає.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Донецького апеляційного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 березня 2021 року скасовано. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ККП«Маріупольтепломережа», ОСББ «Еркер 77» про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов`язання провести будівельні роботи.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у підвальному нежитловому приміщенні № 52, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та належить позивачу, згідно з актом обстеження від

23 січня 2019 року, 06 січня 2019 року відбулось залиття водою, у зв`язку з проривом в рамці управління будинком (АВР), що також підтверджується листом Департаменту розвитку Житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради від 23 січня 2019 року, відомостями зі змінного журналу диспетчерської служби ККП «Маріупольтепломережа» (т. 1, а. с. 17, 20,81).

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для покладення на відповідачів відповідальності за належну експлуатацію АВР в будинку АДРЕСА_2 , місцевий суд дійшов висновку, що ККП «Маріупольтепломережа» було в числі тих осіб, які підписали акт прийняття теплового вузла обліку теплової енергії в зазначеному будинку, а також зволікало з виконанням рішення Маріупольської міської ради від 26 вересня 2018 року № 7/35-3114 та безпідставно не приймало на баланс підприємства автоматичний вузол регулювання, проте фактично його обслуговувало. Також суд вважав, що відповідальність за залиття приміщення, що належить позивачці, повинно нести ОСББ «Еркер 77», яке є відповідальною особою за експлуатацію систем теплопостачання в будинку.

Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням відповідачів, зокрема тому, що зазначений АВР станом на час залиття нежитлового приміщення ОСОБА_1 знаходився на балансі Департаменту розвитку Житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, оскільки рішенням Маріупольської міської ради від 26 вересня 2018 року № 7/35-3114 було ухвалено передати його на баланс ККП «Маріупольтепломережа», проте акт приймання-передачі АВР у відповідності до п. 2 цього рішення був складений лише у вересні 2020 року.

Приймання робіт щодо встановлення АВР в будинку АДРЕСА_2 здійснювалось Департаментом розвитку Житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради. Разом з тим, відповідно до службової записки начальника служби інвестицій та інжинірингу ККП «Маріупольтепломережа» від 08 лютого 2020 року станом на 31 січня 2020 року оснащення інженерного вводу житлових будинків приладом обліку теплової енергії, АВР за адресою: АДРЕСА_2 не прийнято на баланс ККП «Маріупольтепломережа» з причин невідповідності встановленого обладнання вимогам проектної документації (т. 1, а. с. 108, 109). При цьому місцевий суд помилково розцінив акт прийняття теплового вузла обліку від 25 жовтня 2018 року, як надання ККП «Маріупольтепломережа» дозволу на експлуатацію автоматичного вузла регулювання, оскільки з цього акту випливає, що ККП «Маріупольтепломережа» погодило прийняття іншого об`єкту - теплового вузла обліку.

Позивач звернулась з позовом про відшкодування шкоди, спричиненої в результаті залиття належного їй приміщення, яке відбулось у зв`язку з проривом в АВР. Відповідачами у справі ОСОБА_1 зазначила КПП «Маріупольтепломережа» та ОСББ «Еркер 77». Клопотань про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Департаменту розвитку Житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, який на час спричинення шкоди був балансоутримувачем АВР в будинку АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим несе відповідальність за його експлуатацію, позивачка не заявляла, що свідчить про неналежний суб`єктний склад учасників справи та є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

У серпні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили скасувати судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що після закриття 18 березня 2020 року підготовчого засідання суд 04 червня 2020 року при розгляді справи по суті витребував докази щодо балансоутримувача та власника АВР, тому ці докази є недопустимими.

28 грудня 2020 року вона звернулась до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи акту від 25 жовтня 2018 року. Цей акт не міг бути долучений до справи і розглянутий судом як доказ, оскільки справа вже розглядалася. У вказаному акті міститься інформація про лічильник, а не про відповідальність ОСББ «Еркер 77»за систему теплопостачання будинку.

Тому суди порушили норми процесуального права, прийнявши рішення на підставі недопустимих доказів.

Суд погодився з доводами відповідачів, що акт від 08 січня 2019 року і акт від 23 січня не відповідає додатку № 4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території і визнав їх недопустимими доказами, однак не врахував, що цей додаток стосується квартир, а не нежитлового приміщення. Наведені акти підписані відповідачами, які у відзивах не заперечували причину пошкодження її майна. Конкретні пошкодження визначені у наданому нею висновку експерта. В матеріалах справи наявне рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 квітня 2017 року у справі № 263/8788/16-ц, у якій суд прийняв як доказ аналогічний акт, складений відповідачем 27 липня 2017 року про залиття її приміщення АДРЕСА_1 від 01 липня 2017 року. Однак він складений не згідно Додатку № 4 Порядку, але суд прийняв його як належний доказ.

Суд не взяв до уваги висновок експерта від 25 лютого 2020 № 2-д і визнав його неналежним доказом, оскільки він не стосується предмету розгляду у справі, однак зазначений висновок містить інформацію про неналежну підготовку АВР, а КПП «Маріупольтепломережа» видало акт готовності будинку до опалювального сезону.

Суд не прийняв до розгляду висновок № 7/д експертного будівельно- технічного дослідження від 23 вересня 2019 року, оскільки в ньому відсутній підпис експерта про кримінальну відповідальність. Але указаний висновок складений 23 вересня 2019 року, а позов поданий пізніше, тобто на момент складання висновку не було судового провадження і експерт не був зобов`язаний ставити такий підпис. Суд зазначив, що вона не скористалась правом просити суд призначити експертизу, однак суд не позбавлений права за власною ініціативою призначати експертизу.

Суд безпідставно не розглянув її вимог в частині зобов?язання ОСББ «Еркер 77» привести рамку управління будинком у відповідність до державних будівельних норм пославшись на судові рішенняу справі № 263/8688/16-ц, оскільки не дослідив її заяву від 14 січня 2019 року до ОСББ «Еркер 77» про вирішення цього питання. Тому рішення у справі № 263/8688/16-ц прийняті за інших обставин та інших сторін.

Суд не розглядав її клопотання від 02 вересня 2020 року, направлене поштою, а також подане через канцелярію суду 08 липня 2020 року.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

В ухвалі зазначено, щонаведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі № 759/13033/14-а).

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року відзив КПП «Маріупольтепломережа» на касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто без розгляду, справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить приміщення АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 з 09 березня 2000 року зареєстрована як фізична особа - підприємець, господарську діяльність у вказаному приміщенні не здійснює.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2017 року рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від

19 квітня 2017 року у справі № 263/8788/16 в частині відшкодування майнової і моральної шкоди, спричиненої залиттям нерухомого майна, скасовано і ухвалено в даній частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ЖКП «Жилкомплекс» і ККП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди, спричиненої залиттям нежитлових приміщень, 22 095, 91 грн, з яких: з ККП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» - 17 676,73 грн; з Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» - 4 419,18 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, спричиненої залиттям нежитлових приміщень, 2 000,00 грн, з яких: з КП «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» - 1 600,00 грн; з Житлово-комунального підприємства «Жилкомплекс» - 400,00 грн. Рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСББ «Еркер-77» про зобов`язання привести рамку управління будинку у відповідності до будівельних норм залишено без змін.

Згідно листа ОСББ «Еркер 77» від 06 вересня 2018 року на адресу ККП «Маріупольтепломережа», ОСББ просило прийняти житловий будинок за актом готовності до опалювального сезону 2018-2019 років без опресування АВР. При цьому ОСББ взяло на себе обов`язок з усунення зауважень за наявності грошових коштів, які надходять на утримання будинку. У випадку виникнення аварійної ситуації в період опалювального сезону, ОСББ гарантувало оплату за злив теплоносія.

Рішенням Маріупольської міської ради від 26 вересня 2018 року № 7/35-3114 вирішено прийняти від Департаменту житлово-комунального господарства Донецької ОДА капітальні видатки за проектами «Капітальний ремонт житлових будинків у м. Маріуполь. Оснащення інженерного вводу житлових будинків приладом обліку теплової енергії, автоматизованим вузлом регулювання» згідно з додатком 1, до переліку якого віднесено будинок АДРЕСА_2 , та відповідно прийняти зазначені у п. 1 рішення об`єкти на баланс ККП «Маріупольтепломережа».

10 жовтня 2018 року представником ОСББ «Еркер 77» та представниками ККП «Маріупольтепломережа» підписаний акт готовності до опалювального сезону 2018-2019 років житлового будинку

АДРЕСА_2 , в якому наявні зауваження, а саме: відсутня проектна документація; відсутнє опалення на сходових клітинах, затворна арматура не відновлена, не відновлені вікна, відсутнє скло - гарантійний лист від

06 вересня 2018 року № 524-26707-61.1; АВР не опресований - аналогічне посилання на гарантійний лист. Отже система центрального опалення була готова до опалювального сезону із зауваженнями.

Відповідно до акту прийняття теплового вузла обліку первинно від 25 жовтня 2018 року, затвердженого 29 жовтня 2018 року, представники ККП «Маріупольтепломережа» дільниці ПОТЕ, Маріупольського відділу метрології ДП «Донецькстандартметрологія», у присутності споживача, відповідального за експлуатацію систем теплопостачання - ОСББ «Еркер 77», прийняли вузол обліку за адресою: АДРЕСА_2 , зроблено технічний огляд вузла обліку теплової енергії, у результаті чого встановлено: вузол обліку теплової енергії відповідає вимогам технічних умов та проекту. На підставі викладеного

з 25 жовтня 2018 року теплопостачальна організація дозволяє експлуатацію приладів обліку енергії.

Згідно з довідкою головного бухгалтера ККП «Маріупольтепломережа» за період з 06 січня 2019 року на балансі підприємства АВР за адресою: АДРЕСА_2 не обліковується.

Відповідно до записів змінного журналу диспетчерської служби ККП «Маріупольтепломережа» 06 січня 2019 року об 08:45 год. за адресою: АДРЕСА_2 відбувся порив, будинок перекритий, прокладка на фільтрі.

Згідно акту обстеження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 від 08 січня 2019 року, складеного та підписаного ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , при відкритті вхідної двері у приміщення було видно, що приміщення наповнене паром, каплі води стікають зі стелі та по стінам. Потрапляння води в приміщення відбувається через двері рамки управління будинком, що видно по брудному потоку, який виходив із рамки управління та потрапляв під двері приміщення. Даний бруд стікав зі сходів приміщення і розтікався по усьому полу. На полу розташовані брудні калюжі разом зі слідами шлаку та землі. Лінолеум підійнявся, внаслідок чого під нього потрапив шлак і частина землі. Меблі, двері забруднені.

З акту обстеження нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_2 від 23 січня 2019 року, складеного за участю представників ОСББ «Еркер 77», ККП «Маріупольтепломережа», КП МПУ «ВКХ», власника ОСОБА_1 вбачається, що в ході обстеження установлено, за інформацією голови ОСББ 06 січня 2019 року відбувся прорив у рамці управління, внаслідок чого відбулося залиття підвального приміщення, належного ОСОБА_1 . На момент обстеження наявні сліди залиття неустановленого походження на стінах та меблях. Зі слів ОСОБА_1 наявні пошкодження меблів (3 стола, 2 тумби), 4 дверей, отримані внаслідок прориву рамки управління. На момент обстеження установлені сліди залиття на стелі, стінах неустановленого походження. Станом на

23 січня 2019 року причини залиття не встановлені. На момент прориву і обстеження подача теплоносія на будинок здійснюється безперешкодно.

Згідно листа Департаменту розвитку Житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради від 23 січня 2019 року, Департаментом спільно з КП «Маріупольське ПУВКХ», ККП «Маріупольтепломережа», головою ОСББ «Еркер-77» проведено комісійне обстеження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . За інформацією голови ОСББ, 06 січня 2019 року відбувся прорив в рамці управління будинком, внаслідок чого залило підвальне приміщення. На момент обстеження виявлені сліди залиття на стелі, стінах, меблях. Додатково зазначено, що АВР був встановлений за рахунок коштів обласного бюджету і на теперішній час не прийнятий на баланс ККП «Маріупольтепломережа».

05 лютого 2019 року Департамент розвитку Житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради повідомив ОСОБА_1 про те, що роботи з обладнання інженерного вводу будинку АДРЕСА_2 АВР виконувалися за рахунок обласного бюджету, договір на виконання робіт був укладений з підрядною організацією ТОВ «Системи Будівельних Конструкцій», тому департамент не має можливості представити інформацію з приводу виконання робіт, передачу в експлуатацію. Рішенням Маріупольської міської ради від 26 вересня 2018 року № 7/35-3114 даний вузол переданий на баланс ККП «Маріупольтепломережа», на теперішній час АВР перебуває на його обслуговуванні.

13 лютого 2019 року ККП «Маріупольтепломережа» повідомило ОСББ «Еркер 77» про те, що АВР теплової енергії, встановлений в житловому будинку АДРЕСА_2 , підлягає передачі на баланс підприємства, на теперішній час акти приймання-передачі автоматизованого вузла регулювання знаходяться на стадії оформлення.

Листом від 12 квітня 2019 року ККП «Маріупольтепломережа» повідомило ОСОБА_1 про те, що відбувається процес передачі АВР на баланс підприємства; роботи із запуску АВР проводилися підрядчиком у 2018 році; у подальшому, за наявності заявок до теплової інспекції підприємства, працівники ділянки з обслуговування АВР здійснюють виїзд на місце та при необхідності налаштовують обладнання відповідно до температурного графіку; ділянка з обслуговування АВР перебуває за адресою: АДРЕСА_3 ; Положення про ділянку АВР відноситься до документів внутрішнього користування та не видається на руки абоненту за першою вимогою; акт опресовки будинку повинен перебувати у балансоутримувача будинку.

Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 23 вересня 2019 року № 7/д, виготовленого ФОП ОСОБА_2 , вартість ремонтно-відновлювальних робіт та матеріалів, необхідних для проведення відновлювального ремонту в нежитловому приміщенні, що належить ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_2 , становить 16 046,52 грн з ПДВ. Тепловий пункт (рамка управління) системи опалення житлового будинку АДРЕСА_2 не має приямку або трапа для скидання води з подальшим направленням її в мережу каналізації, що не відповідає п. п. 16.19, 16.20 ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі». Наявність приямку або трапа для скидання води з подальшим направленням її в мережу каналізації дренажним насосом та своєчасне виявлення пориву з увімкненням дренажного насосу запобігло затопленню нежилого приміщення, що належить ОСОБА_1 та розташоване нижче рамки управління.

Відповідно до службової записки начальника служби інвестицій та інжинірингу ККП «Маріупольтепломережа» від 08 лютого 2020 року станом на 31 січня 2020 року капітальні видатки за проектом «Капітальний ремонт житлових будинків в м. Маріуполь. Оснащення інженерного вводу житлових будинків приладом обліку теплової енергії, автоматичним вузлом регулювання за адресою: АДРЕСА_2 » не прийнятті на баланс підприємства з причин невідповідності встановленого обладнання, а саме: в акті приймання-передачі вказано один насос, а використовується інший. Роботи по монтажу та налагодження автоматичного вузла регулювання виконувала підрядна організація ТОВ «Системи Будівельних Конструкцій» за договором з Департаментом житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, в якому ККП «Маріупольтепломережа» участі не приймала.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 25 лютого 2020 року № 2-д, виготовленого ФОП ОСОБА_2 , в акті готовності до опалювального сезону 2018-2019 років від 18 вересня 2018 року житлового будинку АДРЕСА_2 вказано, що тепловий вузол АВР не опресований, внутрішня будинкова система опресована тиском 6,0 кгс/см.кв. тривалістю 5 хвилин, що не відповідає п. 7.7.21 Правил технічної експлуатації теплових установок та мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71, п. 2.8.3 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76.

На виконання вимог ухвали суду від 04 червня 2020 року виконавчий комітет Маріупольської міської ради надав докази щодо АВР та пояснив, що рішенням Маріупольської міської ради від 26 вересня 2018 року № 7/35-3114 «Про прийняття капітальних видатків» передбачено прийняти від Департаменту житлово-комунального господарства Донецької ОДА капітальні видатки за проектами «Капітальний ремонт житлових будинків у м. Маріуполі. Оснащення інженерного вводу житлових будинків приладом обліку теплової енергії, АВР згідно з додатком 1, зокрема по проспекту Миру, 77; прийняти капітальні видатки за цим проектом на баланс ККП «Маріупольтепломережа»; створити відповідну комісію; зазначеній комісії здійснити усі передбачені чинним законодавством заходи з прийому-передачі та надати підписані акти на затвердження; Департаменту по роботі з активами міської ради внести відповідні зміни до облікових даних щодо майна комунальної власності територіальної громади міста. Усі акти прийому-передачі, що були додані до листа Департаменту житлово-комунального господарства Донецької ОДА від 14 червня 2018 року № 03/2/707/1/51-18 «Про передачу видатків», - були передані Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури міської ради на адресу ККП «Маріупольтепломережа». Станом на 19 червня 2020 року комісією не надавалися на затвердження директору Департаменту по роботі з активами міської ради підписані акти прийому-передачі капітальних видатків.

Департамент житлово-комунального господарства Донецької ОДА 23 жовтня 2020 року, на виконання вимог ухвали суду від 06 червня 2020 року, надав копію акту прийому-передачі від вересня 2020 року, відповідно до якого ККП «Маріупольтепломережа» прийняло на баланс капітальні видатки по об`єкту: «Капітальний ремонт житлових будинків в м. Маріуполь. Оснащення інженерного вводу житлових будинків приладом обліку теплової енергії, АВР по проспект Миру, 77».

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

У пунктах 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

У частині першій статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року у справі

№ 640/2713/18 (провадження № 61-9391св21) вказано, що «задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що залиття квартир сталося внаслідок протиправної бездіяльності КП «Харківські теплові мережі», що полягала у незабезпеченні належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку, технічне обслуговування яких було покладено на КП «Харківські теплові мережі». Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, та врахувавши обставини, за яких сталося залиття квартири, а також умови укладеного між відповідачами договору, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що саме з КП «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню на користь позивачів суми завданої майнової та моральної шкоди. Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 12 березня

2020 року у справі № 640/20533/16-ц (провадження № 61-27366св18) та від

28 травня 2020 року у справі № 640/419/17 (провадження № 61-32844св18) щодо застосування вказаних норм права. Доводи касаційної скарги КП «Харківські теплові мережі» про те, що чинним законодавством України та будь-якими іншими актами чи договорами на нього не покладено обов`язків, невиконання яких мало наслідком залиття кватири позивача, є безпідставними».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року у справі

№ 212/7628/21 (провадження № 61-7265св22) зазначено, що «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц)».

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У частині шостій статті 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно частини п`ятої статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

У справі, що переглядається:

позивач вказувала, що її приміщення з АВР було залите гарячою брудною водою зі слідами шлаку, залиття її приміщення відбулось 06 січня 2019 року внаслідок прориву в рамці управління будинком (автоматичному вузлі регулювання теплової енергії), на підтвердження чого надала: акт обстеження нежитлового приміщення АДРЕСА_1 від

08 січня 2019 року, складеного та підписаного ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; акт обстеження нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_2 від 23 січня 2019 року, складеного за участю представників ОСББ «Еркер 77», ККП «Маріупольтепломережа», КП МПУ «ВКХ», власника ОСОБА_1 ; відповідь Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради від 23 січня

2019 року щодо обставин залиття приміщення позивача внаслідок прориву в рамці управління будинком 06 січня 2019 року; лист від 05 лютого 2019 року Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради щодо передачі на баланс та перебування АВР на обслуговуванні ККП «Маріупольтепломережа»; акт прийняття теплового вузла обліку від

25 жовтня 2018 року з дозволом на експлуатацію приладів обліку енергії ККП «Маріупольтепломережа»; висновки експертного будівельно-технічного дослідження від 25 лютого 2020 року № 2-д та від 23 вересня 2019 року № 7/д щодо причин аварійної ситуації з тепловим вузлом АВР та вартості проведення відновлювального ремонту в нежитловому приміщенні, що належить ОСОБА_1

суди не врахували, що за встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину. Доказів на спростування відсутності протиправності та вини, а також розміру завданої позивачу майнової шкоди ККП «Маріупольтепломережа» не надало, правом на призначення у справі судових будівельно-технічної та оціночної експертизи не скористалося;

помилковим є висновки суду першої інстанції, що надані позивачем акти не відповідають Додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня

2005 року № 76, а тому є недопустимими доказами, оскільки наявність шкоди та причинний зв`язок позивач може доводити будь-якими засобами доказування. Зазначені Правила не передбачають можливість встановлення вказаних обставин виключно актом, складеним за формою Додатку 4, а в пункті 2.3.6. Правил передбачено лише можливість складення такого акту у разі залиття, аварії квартир;

висновок суду першої інстанції про недоведеність розміру майнової шкоди з посиланням на те, що у висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 23 вересня 2019 року № 7/д не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, також є помилковим, оскільки вказане дослідження не є висновком експерта, виконано до пред`явлення позову у цій справі за зверненням учасника справи, тому вимоги статті 106 ЦПК України на вказані правовідносини не поширюються;

За таких обставин суд першої інстанції встановивши, що ККП «Маріупольтепломережа» з 25 жовтня 2018 року дозволила експлуатацію та у вказаний період фактично обслуговувало АВР у будинку АДРЕСА_2 , при цьому не забезпечило його належного стану, зробив обґрунтований висновок, що цей відповідач повинен нести відповідальність за залиття нежитлового приміщення, належного ОСОБА_1 , проте зробив помилковий висновок щодо недопустимості наданих позивачем доказів на підтвердження розміру завданої позивачу майнової шкоди.

Разом з тим, аналогічний висновок суду першої інстанції щодо ОСББ «Еркер 77», як відповідальної особи за експлуатацію систем теплопостачання будинку, є необґрунтованим, тому підстави для задоволення позовних вимог до цього відповідача відсутні саме з підстав необґрунтованості позовних вимог.

Тому помилковим є висновок апеляційного суду, що належним відповідачем за пред`явленими у цій справі вимогами станом на час залиття нежитлового приміщення ОСОБА_1 є Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, лише з посиланням на непідписання актів приймання-передачі АВР на баланс ККП «Маріупольтепломережа» у відповідності до рішення Маріупольської міської ради від 26 вересня 2018 року № 7/35-3114.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA,№ 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Колегія суддів уважає, що розмір заявленої позивачем компенсації моральної шкоди відповідає засадам розумності і справедливості, глибині заподіяних позивачу моральних страждань та не спростований ККП «Маріупольтепломережа».

Тому позов ОСОБА_1 в частині вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення відповідних сум з ККП «Маріупольтепломережа», у зв?язку з чим судові рішення в цій частині належить скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволенні цих позовних вимог.

Щодо позовних вимог про зобов`язати ОСББ «Еркер 77» провести будівельні роботи

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (частина перша стаття 374 ЦПК України).

У справі, що переглядається, апеляційний суд не врахував, що:

в частині позовних вимог про зобов`язати ОСББ «Еркер 77» провести будівельні роботи суд першої інстанції ухвалив процесуальне рішення про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, тобто по суті не вирішував позов ОСОБА_1 в цій частині;

апеляційний суд рішення суду скасував та відмовив в задоволенні позову повністю, при цьому не врахував, при незгоді з відповідним процесуальним рішенням суду в частині закриття провадження у справі, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, апеляційний суд мав направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року у справі № 640/2713/18 (провадження № 61-9391св21), Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від

09 листопада 2022 року у справі № 212/7628/21 (провадження

№ 61-7265св22), дають підстави для висновку, що судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення майнової та моральної шкоди, а постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання ОСББ «Еркер 77» провести будівельні роботи, ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення майнової та моральної шкоди і ухвалити в цій частині нове рішення про їх часткове задоволення за рахунок ККП «Маріупольтепломережа», в частині позовних вимог про зобов`язання ОСББ «Еркер 77» провести будівельні роботи направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Порядок розподілу судових витратвирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тому розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (див. висновок у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)).

Керуючись статтями 141, 400, 402, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від

30 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від

14 липня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення зазначених вимог.

Стягнути із Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» на користь ОСОБА_1 16 046,52 грн майнової шкоди та 5 040,00 грн моральної шкоди.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еркер 77» про стягнення майнової та моральної шкоди відмовити.

Постанову Донецького апеляційного суду від 14 липня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Еркер 77» про зобов`язання провести будівельні роботи скасувати, а справу в зазначеній частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 березня 2021 року в скасованій частиніта постанова Донецького апеляційного суду від 14 липня 2021 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук