Ухвала
03 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 751/5965/20
провадження № 61-1365ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянувшикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факел К*», Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про стягнення майнової шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факел К*» (далі - ТОВ «Факел К*»), Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, яке залучено до справи як співвідповідач (далі - КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради) та просив стягнути 112 641,00 грн у відшкодування майнової шкоди.
Позов мотивував тим, 05 липня 2020 року внаслідок прориву вузла обліку гарячого водопостачання у його квартирі її затопило.
Вузли холодного та гарячого водопостачання змонтовано ТОВ «Факел К*» згідно з договором від 07 грудня 2017 року № 07/12/2017, який укладено між ТОВ «Факел К*» та КП «Чернігівводоканал».
Згідно з висновком експертного дослідження від 31 липня 2020 року, ймовірною причиною залиття квартири міг бути витік гарячої води на трубопроводі з гарячого водопостачання.
Рішенням від 01 жовтня 2021 року Новозаводський районний суд м. Чернігова у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Постановою від 13 січня 2023 року Чернігівський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 59 813,00 грн у відшкодування майнової шкоди та 3 175,61 грн судового збору.
У січні 2023 рокуОСОБА_1 звернулосядо Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2023 року.
Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просив скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2023 року в частині відмови у стягненні з КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради втрат, які він зазнав у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі та прийняти постанову, якою стягнути з КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_1 52 828,00 грн втрат.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684,00 грн.
Ціна позову у цій справі становить 112 641,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
ОСОБА_1 посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Враховуючи те, що предметом позову є відшкодування майнової шкоди у сумі 112 641,00 грн, а фундаментальність касаційної скарги та винятковість справи особа, яка подала касаційну скаргу, не підтвердила, Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Рекомендація № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендує державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини зазначає, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) зазначила, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Оскільки оскаржене заявником судове рішення ухвалене у малозначній справі і не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факел К*», Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про стягнення майнової шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2023 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 108893168 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Мартєв Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні