Постанова

від 09.02.2023 по справі 752/14082/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/14082/22

Провадження №: 1-кс/752/519/23

У Х В А Л А

09.02.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання, подане прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , внесене в рамках кримінального провадження № 12022100000000754 від 07.10.2022, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за № 12022100000000754 від 07.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт транспортного засобу «Мазда 6» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, VIN: НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 , вилученого 11.01.2023 під час проведення обшуку.

Клопотання мотивоване тим, що перебуваючи на посаді міського голови міста Запоріжжя ОСОБА_6 вступив у злочину змову з лідерами злочинної організації «Арташі» та передав під їх повний контроль комунальне підприємство «Запоріжринок» (ЄДРПОУ 01559577), шляхом призначення 22.04.2021 на посаду директора вказаного підприємства ОСОБА_7 .

Після цього комунальне підприємство «Запоріжринок» (ЄДРПОУ 01559577) було поділено на сфери впливу між підконтрольними злочинній організації «Арташі» депутатом Запорізької міської ради ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

В подальшому, ОСОБА_7 , займаючи посаду директора КП «Запоріжринок» організував протиправну діяльність щодо систематичного вимагання неправомірної вигоди від підприємців та розкрадання коштів КП «Запоріжринок». З метою збору та контролю тіньових потоків готівкових грошових коштів, отриманих в якості неправомірної вигоди від підприємців, які здійснюють діяльність на території КП «Запоріжринок», ОСОБА_7 ввів до штатного розпису даного комунального підприємства посади інспекторів ринків, на які в подальшому призначено довірених вищевказаним депутатам осіб.

Також встановлено, що схема розкрадання грошових коштів КП «Запоріжринок» полягає у тому, що з підприємців на територіях ринків збирають готівкові грошові кошти за, так зване «містове», що є основними надходженнями до комунального підприємства, без видачі касового чеку. Таким чином здійснюються приховування фактичного розміру отриманих грошових коштів, виведення їх у тіньовий сектор економіки та подальше привласнення посадовими особами КП «Запоріжринок». Таким чином, 90% доходів, які мають надходити на рахунки КП «Запоріжринок» привласнюються вищевказаними особами, а підприємство стає збитковим та перебуває на межі банкрутства. У разі відмови з боку підприємців сплачувати грошові кошти без видачі касового чека, їх починають залякувати представники злочинної організації «Арташі» та лишають можливості в подальшому здійснювати підприємницьку діяльність на територіях комунальних ринків м. Запоріжжя.

Також, з метою розтрати та привласнення грошових коштів КП «Запоріжринок», ОСОБА_7 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 укладає договори з підконтрольними підрядними організаціями за завищеними цінами та без фактичного їх виконання.

Згідно матеріалів виконання доручення УСБУ в Запорізькій області вих. № 59/5/1-598нт від 08.12.2022 встановлено, що в грудні 2021 року ОСОБА_7 з метою отримання неправомірної вигоди за укладання договору щодо закупівлі електричної енергії для комунального підприємства на 2022 рік вступив у злочинну змову з ОСОБА_10 , який є представником спеціалізованого підприємства з постачання електричної енергії - ТОВ «Біоенерджітранс» (ЄДРПОУ 38286732). Між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було досягнута домовленість щодо забезпечення перемоги ТОВ «Біоенерджітранс» у тендерній закупівлі електричної енергії для КП «Запоріжринок», умовою якої є систематичне отримання ОСОБА_7 грошової винагороди «відкатів» після оплати наданих послуг. Зазначена злочинна діяльність була погоджена ОСОБА_7 з його спільниками ОСОБА_8 та ОСОБА_9

30.12.2021 року КП «Запоріжринок» оголосило про проведення торгів із закупівлі електричної енергії (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-30-001701-b) на суму 3,959 млн. гривень.

17.01.2022 року відбувся аукціон, за результатами якого найвигіднішу пропозицію надало ТОВ «Українська торгова енергетична компанія» (ЄДРПОУ 39510083). З метою реалізації свого злочинного задуму, ОСОБА_7 надав вказівку підлеглим співробітникам ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не визнавати ТОВ «Українська торгова енергетична компанія» переможцем конкурсу та відхилити дану пропозицію з «будь-яких» причин. Крім цього, ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_10 за допомогою в проведенні аналізу документації тендерної пропозиції ТОВ «Українська торгова енергетична компанія» та пошуку підстав для їх відхилення. В свою чергу, ОСОБА_10 надав відповідну вказівку іншому представнику ТОВ «Біоенерджітранс» ОСОБА_13 , який знайшов формальні підстави для відхилення пропозиції ТОВ «Українська торгова енергетична компанія» та підготував замість співробітників тендерного комітету КП «Запоріжринок» протокол відхилення пропозиції учасника. В подальшому вказаний протокол був використаний ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для дискваліфікації ТОВ «Українська торгова енергетична компанія» у даній публічній закупівлі та визнання її переможцем ТОВ «Біоенерджітранс» (ЄДРПОУ 38286732).

14.02.2022 року між КП «Запоріжринок» та ТОВ «Біоенерджітранс» укладено договір про постачання електричної енергії на суму 2 780 204 гривень.

Відповідно до наявної інформації, за вчинення дій щодо сприяння в отриманні перемоги у вказаній закупівлі ТОВ «Біоенерджітранс», укладання договору про постачання електричної енергії та включення до актів прийому-передачі «штучних» показників, ОСОБА_7 систематично отримує від ОСОБА_10 неправомірну вигоду «відкати» шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки ОСОБА_14 та інших підконтрольних осіб. В подальшому, вказані кошти розподіляються між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9

11.01.2023 на підставі ухвали слідчого судді від 04.01.2023 було проведено обшук транспортного засобу «Мазда» 6» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, VIN: НОМЕР_2 , оглянуто та вилучено, після чого доставлено та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Запоріжжя, вул. Слобідська, 64.

Вказаний автомобіль визнано речовим доказом, у зв`язку з чим, з метою збереження речових доказів, забезпечення подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, з`ясування об`єктивної істини по справі, а також проведення оглядів, призначення та проведення ряду криміналістичних експертиз за вилученими в ході обшуку речами та предметами, що вже визнані речовими доказами, а також допитів свідків та проведення інших слідчих та процесуальних дій, прокурор просить накласти арешт.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву з проханням розглядати клопотання в його відсутність.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання, оскільки вважає його необґрунтованим.

Слідчий суддя, вислухавши думку представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12022100000000754 від 07.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 368 КК України.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України,

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Разом з тим, прокурором хоч і зазначено мету арешту, однак не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Постанова слідчого про визнання вказаного майна речовим доказом не мотивована, є формальною, слідчий не вказав в своєму рішенні, за якими саме ознаками автомобіль відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Крім того, матеріали клопотання не містять беззаперечних доказів, які б свідчили що автомобіль «Мазда 6» є знаряддям вчинення злочину та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98, частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема забезпечить виконання завдань такого арешту та досягнення його мети передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на автомобіль «Мазда» 6» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, VIN: НОМЕР_2 , значення якого як речового доказу у даному кримінальному провадженні не доведене.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , внесеного в рамках кримінального провадження № 12022100000000754 від 07.10.2022, про арешт майна - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: