Рішення

від 10.02.2023 по справі 922/2178/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2178/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ: 14360570) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (61108, Харківська обл., м. Харків, пр. Ак. Курчатова, буд. 12, кв. 132; код ЄДРПОУ: 36226451), 2) Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

15.11.2022 Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та Фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та Фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 103 818,52 грн. несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу, за фактичний строк користування, 5 677,47 грн. заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, а разом 109 495,99 грн., а також стягнути солідарно з відповідачів судовий збір.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачами умов Договору фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 в частині оплати лізингових платежів та винагороди за фактичне користування предметом лізингу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 позовну заяву (вх.№2178/22 від 15.11.2022) Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" залишено без руху, надати позивачу строк, який становить 5 днів з дня отримання ним ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Згідно частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

23.11.2022 судом направлено запит начальнику відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області про реєстрацію місця проживання фізичної особи ОСОБА_1 .

29.11.2022 позивач на виконання ухвали суду від 21.11.2022 через канцелярію Господарського суду Харківської області надав заяву (вх.№15077 від 29.11.2022) про усунення недоліків разом з додатками.

13.12.2022 через канцелярію Господарського суду Харківської області від начальника відділу обліку та моніторингуінформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області надійшла відповідь (вх.№16161 від 13.12.2022) на запит, з якої вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 17.12.2018 по теперішній час.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2022 прийнято позовну заяву Акціонерного товаристваКомерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2178/22. Вирішено розгляд справи №922/2178/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України), строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.7 ст.252 ГПК України) та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст.251 ГПК України) та строк 5 днів з дня отримання відзиву на подання до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.7 ст.252 ГПК України). Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання сторонами клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України. Повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою на офіційну адресу суду або дистанційними засобами зв`язку.

Як вбачається із КП Діловодство спеціалізованого суду, позивач та відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" зареєстровані в системі "Електронний Суд", а отже вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження по справі від 14.12.2022 ними було отримано автоматично.

Зокрема, згідно довідки про доставку електронного листа,документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 14.12.2022 по справі № 922/2178/22 було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 14.12.2022 об 21:15.

Проте, відповідач 1 своїм правом наданим відповідно до ст.251 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав.

Також, ухвалу суду про відкриття провадження по справі від 14.12.2022 було направлено на адресувідповідача 2 - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи та інформації, розміщеної на офіційному сайті АТ "Укрпошта" в розділі "Відстежити", вищезазначену судову кореспонденцію було повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Судом 29.12.2022 та 16.01.2023 було повторно направлено на адресувідповідача-2 ухвалу суду про відкриття провадження по справі від 14.12.2022.

Проте, вищезазначену судову кореспонденцію було повернуто на адресу суду з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач 2 був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Водночас, відповідач 2 своїм правом наданим відповідно до ст.251 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Приписами частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Згідно із статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на 10.02.2023 від відповідачів будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

18.09.2019 міжАкціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №HAVKFLО74277 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, банк здійснює придбання у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль"ЛТД", місцезнаходження: 54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд.20, код ЄДРПОУ 13857386, (надалі - продавець), а потім передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач приймає від банка в платне користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим Договором строки, на умовах фінансового лізингу (надалі - лізинг) майно відповідно до специфікації (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору (надалі - майно).

На дату укладання цього Договору вартість майна становить 921 520,83 грн., ПДВ 184 304,17 грн., що відповідає еквіваленту 44 500,00 доларів США (по курсу 24,85 грн. за долар США) (п.1.2.Договору).

Авансовий платіж лізингоодержувача в рахунок оплати майна становить 552 912,50 грн., що відповідає еквіваленту 22 250,00 доларів США та підлягає сплаті протягом 2 робочих днів з моменту підписання даного Договору фінансового лізингу на рахунок відкритий згідно п.1.5. цього Договору (п.1.4.Договору).

Згідно з п.1.6. Договору сторони погодили, що передача майна в лізинг здійснюється на наступних умовах:

- передача майна буде здійснюватися за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Новосельська, буд.1 (п.1.6.1.);

- передача майна можлива після сплати на рахунок відкритий згідно п.1.5. Договору, якщо вони передбачені умовами оформлення предметів лізингу згідно чинного законодавства, витрат банку по оплаті пенсійного збору, відшкодуванню витрат при реєстрації майна, а також витрат при страхуванні предмету лізингу, витрат зі страхування цивільно страхової відповідальності власників наземних транспортних засобів на відкритий згідно п.1.5. рахунок, або на рахунок страховох компанії (п.1.6.2.);

- майно повинне бути передане лізингоодержувачу протягом 11 робочих днів після внесення авансового платежу, зазначеного у п.1.4. цього Договору, на рахунок відкритий згідно п.1.5. цього Договору. Строк передачі майна може змінюватися в залежності від дотримання продавцем строку постачання майна за Договором купівлі-продажу, укладеного між банком та продавцем, про що банк попередньо повідомляє лізингоодержувача (п.1.6.3.).

Загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна, 552 912,50 грн., що відповідає еквіваленту 22 250,00 доларів США на дату підписання Графіку внесення лізингових платежів, зазначеного в Додатку №2, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.2.1. Договору).

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2 (п.2.2.Договору).

Винагороду за користування майном у розмірі 19 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця (п.2.3.2.Договору).

У випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, винагорода за користування майном складає розмір 38 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно Додатку №2 (п.2.3.2.1.Договору).

Банк має право в односторонньому порядку збільшити розмір винагород та/або платежів по відшкодуванню інших витрат банка, пов`язаних з виконанням цього Договору при зміні кон`юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); збільшенні ставок, діючих на момент укладання цього Договору податків, зборів та інших передбачених чинним законодавством України платежів, що мають відношення до майна або до визначення розміру лізингової плати. При цьому банк направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про зміну розміру винагород та/або платежів по відшкодуванню інших витрат банка протягом 7 календарних днів з дати зміни процентної ставки. Збільшення розміру винагороди та/або платежів по відшкодуванню інших витрат банка, пов`язаних з виконанням цього договору у вищевказаному порядку можливо в межах кількості пунктів, на які збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США. (п.2.4.Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, передача банком і прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно Акту прийому-передачі майна (Додаток №4), що є невід`ємною частиною цього Договору, не пізніше 11 календарних днів після внесення авансового платежу, зазначеного в п.1.4. цього Договору, на рахунок відкритий згідно п.1.5 цього Договору. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотриманням продавцем строку поставки майна за договором купівлі-продажу укладеного між банком та продавцем, про що банк попередньо повідомляє лізингоодержувача. 3 моменту підписання сторонами Акту, до лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користування та володінням майном (у тому числі ризики пов`язані з відшкодуванням збитків та шкоди, заподіяних третім особам внаслідок використання майна). З моменту підписання Акту, лізингоодержувач несе повну цивільну відповідальність перед третіми особами за його використання, відшкодовує в повному обсязі шкоду третім особам, заподіяну в результаті експлуатації майна. Ризик невідповідності майна цілям використання цього майна несе лізингоодержувач.

Згідно з п.5.1. Договору, лізингоодержувач після укладання цього Договорузобов`язується, згідно переліку акредитованих банкомстрахових компаній, укласти з акредитованою страховою компанією (надалі - страхова компанія) договір страхування строком на 1 рік, перебіг якого повинен починатися не пізніше дня фактичного отримання лізингоодержувачем майна на відповідальне зберігання згідно п.9.1. цього Договору, або безпосередньо у лізинг.

Відповідно до п.6.1.4. Договору, банк має право вимоги повернення майна у випадку передбаченому п.10.1 цього Договору.

Пунктами 7.2.6, 7.2.11., 7.2.12., 7.2.15. Договору передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний:

- повернути майно банку у випадках передбачених п.10.1 цього Договору у стані, у якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим Договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього Договору;

- авансовий платіж в рахунок оплати майна зробити відповідно до п.1.4. Договору;

- не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього Договору;

- сплачувати лізингові платежі, що включають: суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна; проценти та винагороди за отримане в лізинг майно; а також інші витрати банка, безпосередньо пов`язані з Договором, та передбачені цим Договором, згідно Додатку №2 і не пізніше дати, зазначеної в Додатку №2, на рахунок відкритий згідно п.1.5 цього Договору.

Інші витрати банка, що безпосередньо пов`язані з виконанням цього Договору відшкодовуються лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків або листів. Сплата за рахунками або листами банку здійснюється лізингоодержувачем протягом 3-х днів з моменту надання їх лізингоодержувачу.

Відповідно до п.8.1. Договору, сторони визначили, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів передбачених п.п.2.1.-2.3., 7.2.15., 8.14. цього Договору та зазначених у Додатку №2, лізингоодержувач сплачує банку: пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.11.1. Договору строк дії лізингу з дати підписання цього Договору до 17.09.2022. Зазначений строк може бути змінений згідно п.п.10.1. - 10.4.2. цього Договору.

Договір було підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», про що сторони домовились у п.п. 12.4., 12.5. Договору.

До Договору сторонами складено та підписано Додаток №1 "Специфікація майна", у якому визначено предмету фінансового лізингу а саме: Машина металорізальна з ЧПК моделі «Артплазма 6025», зав. № 1476, 2019 р.в., та Апарат плазменої різки MAX PRO 200 в комплекті зав. № 078614, 2019 р.в., Додаток №2 "Графік сплати лізингових платежів", у якому визначено терміни та розміри лізингових платежів, та Додаток №3, яким визначено тарифи за оформлення документів.

Для здійснення лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за цим Договором банком було відкрито рахунок № НОМЕР_2 .

26.09.2019 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (лізингоодержувач) було укладено договір про внесення змін до договору фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 (надалі Договір про внесення змін від 26.09.2019).

Згідно з п.1. Договору про внесення змін від 26.09.2019 п.1.2. Договору викладено в наступній редакції: на дату укладання цього Договору вартість майна становить 910 395,83 грн., ПДВ 182 079,17 грн., усього оплати 1 092 475,00 грн.

Пункт 2.1.2. Договору викладено в наступній редакції: загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна, 539 562,50 грн., що відповідає еквіваленту 22 250,00 доларів США на дату підписання Графіку внесення лізингових платежів, зазначеного в Додатку №2, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.2. Договору про внесення змін від 26.09.2019).

В той же день, сторонами складено та підписано в новій редакції Додаток №1 до Договору "Специфікація майна" та Додаток №2 "Графік лізингових платежів".

0210.2019 сторонами було підписано Акт прийому майна на відповідальне зберігання (Додаток №5), за яким відповідно до договору фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 банк передав, а лізингоодержувач прийняв у відповідальне зберігання майно, визначене на суму 1 092 475,00 грн. (з них 910 395,83 грн. вартість майна, 182 079,17 грн. - ПДВ).

18.10.2019 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (лізингоодержувач) було укладено договір про внесення змін до договору фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019, яким змінено п.1.6.1. Договору та вирішено, що передача майна на відповідальне зберігання буде здійснюватися за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Новосельська, буд.1, а в користування за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд.109, а також викладено Додатки №4 та №5 до Договору в новій редакції.

24.10.2019 сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі майна (Додаток №4), за яким відповідно до договору фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 банк передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг майно, визначене у Додатку №1 до Договору, на суму 1 092 475,00 грн. (з них 910 395,83 грн. вартість майна, 182 079,17 грн. - ПДВ) із зазначенням, що претензій по кількості та якості в лізингоодержувача до банку немає.

21.07.2020 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (лізингоодержувач) було укладено договір про внесення змін до договору фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019, згідно з яким сторони домовились з 21.07.2020 внести зміни та доповнення до договору фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 шляхом викладення змісту тексту в наступній редакції:

Відповідно до п.1.1. Договору, банк зобов`язується набути у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль"ЛТД", місцезнаходження: 54017, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чкалова, буд.20, код ЄДРПОУ 13857386 (надалі - продавець) предмет лізингу (далі - майно) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації (Додаток №1), та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, що зазначений в цьому договорі, а лізингоодержувач зобов`язується сплатибанку лізингових платежів в розмірі та порядку, визначеними цим Договором.

Згідно з п.1.2. Договору, строк лізингу - 17.09.2022.

Загальна вартість майна за цим Договором становить 910 395,83 грн., ПДВ 182 079,17 грн., усього до сплати 1 092 475,00 грн. (п.2.1.Договору).

Згідно з п.2.1.1. Договору загальна вартість майна за цим Договором складається з:

- авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 552 912,50 грн. та підлягає сплаті протягом двох робочих днів з моменту підписання договору (п.2.1.1.1.);

- загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна, 539 562,50 грн., згідно з Додатком №2 до цього Договору (п.2..1.1.2.).

Відповідно до п.2.2. Договору розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим Договором та Додатком №2 до нього, та включають:

Винагороду за користування майном у розмірі 19 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця (п.2.2.2.Договору).

У випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, винагорода за користування майном складає розмір 38 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з Додатком №2 до Договору (п.2.2.3.Договору).

Для здійснення лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за цим Договором банк відкриває рахунок № НОМЕР_2 .

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладання цього Договору, Договір може бути змінений або розірваний в порядку, визначеному цим Договором. Такою виключною обставиною сторони вважають зміну кон`юнктури ринку грошових ресурсів в Україні та зміні облікової ставки НБУ (п.2.4.Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, передача майна на відповідальне зберігання буде здійснюватися за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Новосельська, буд.1, а в користування за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд.109.

Згідно з п.5.1. Договору, лізингоодержувач після укладання цього Договору зобов`язується, згідно переліку акредитованих банкомстрахових компаній, укласти з акредитованою страховою компанією (надалі - страхова компанія) договір страхування строком на 1 рік, перебіг якого повинен починатися не пізніше дня фактичного отримання лізингоодержувачем майна на відповідальне зберігання згідно п.9.1. цього Договору, або безпосередньо у лізинг, та надати банку підписаний з його сторони примірник договору страхування.

Відповідно до п.6.1.3. Договору, банк має право вимоги повернення майна у випадку передбаченому п.п. 10.1., 10.2. цього Договору.

Пунктами 7.2.8, 7.2.13. Договору передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний:

- повернути майно банку у випадках передбачених п.10.1. та п.10.2. цього Договору у стані, у якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим Договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього Договору;

- здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в Додатках, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього Договору.

Відповідно до п.8.1. Договору, сторони визначили, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів передбачених цим Договором, лізингоодержувач сплачує банку: пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договори про внесення змін до договору фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 було підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».

Як стверджує позивач, в порушення умов Договору лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такого відшкодування. Також, лізингоодержувач не сплачує винагороду за користування майном, у зв`язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 та інформації з банківських виписок по рахунку № НОМЕР_2 , станам на 19.10.2022 заборгованість лізингоодержувача по лізингових платежах та інших платежах за Договором складається з суми простроченої заборгованості зі сплати відшкодування вартості майна у розмірі 103 818,52 грн. та заборгованості зі сплати винагороди за користування маннам у розмірі 5 677,47 грн., загальний розмір заборгованості складає 109 495,99 грн. Останній лізинговий платіж лізингоодержувач вносив 25.01.2022. Після цього лізингові платежів відповідачем не вносилися аж до 04.10.2022. Тобто, прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів.

Разом з цим, 18.09.2019 міжАкціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк, кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №HAVKFLO74277/DP (надалі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед банком за виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (лізингоодержувач) зобов`язань за договором фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 по сплаті:

- вартості майна за договором фінансового лізингу, що становить 1 105 825,00 грн. на взяття у лізинг мана, згідно Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу, в тому числі авансового платежу лізингоодержувача, що становить 552 912,50 грн. у строки, зазначені Договором фінансового лізингу;

- зі сплати винагороди за користування майном у розмірі 19% річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки , зазначені у договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання договору фінансового лізингу зобов`язання лізингоодержувача, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Договором фінансового лізингу в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно з пунктом 1.2 Договору поруки, поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п.1.3 Договору поруки, поручитель з умовами договору фінансового лізингу ознайомлений.

Згідно з п.1.5 Договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач та поручитель відповідають перед банком як солідарні лізингоогдержувачі.

Відповідно до п.2.1.2 Договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем будь-яких зобов`язань, передбаченого п.1.1 цього Договору, банк маж право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення банком вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права банка звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед банком, як солідарний лізингоодержувач у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу незалежно від факту направлення чи не направлення банком поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Відповідно до п.4.1 Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору. У випадку виконання лізингоодержувачем та/або поручителем всіх зобов`язань за договором фінансового лізингу, цей договір припиняє свою дію.

Договір поруки підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».

26.09.2019 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк, кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір про внесення змін до договору поруки №HAVKFLO74277/DP від 18.09.2019, згідно з яким, сторони виклали п.1.1. Договору в наступній редакції:

Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед банком за виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (лізингоодержувач) зобов`язань за договором фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 по сплаті:

- вартості майна за договором фінансового лізингу, що становить 1 092 475,00 грн. на взяття у лізинг мана, згідно Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу, в тому числі авансового платежу лізингоодержувача, що становить 552 912,50 грн. у строки, зазначені Договором фінансового лізингу;

- зі сплати винагороди за користування майном у розмірі 19% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки , зазначені у договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання договору фінансового лізингу зобов`язання лізингоодержувача, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Договором фінансового лізингу в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Поручитель з умовами договору про внесення змін від 26.09.2019 до договору поруки №HAVKFLO74277/DP від 18.09.2019 ознайомлений.

Договір про внесення змін до договору поруки №HAVKFLO74277/DP від 18.09.2019 підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».

Проте, як стверджує позивач, відповідачі в порушення умов договору фінансового лізингу, не здійснили вчасне відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останніх утворилась прострочена заборгованість зі сплати відшкодування у розмірі 103 818,52 грн. Також, відповідачі не сплачували винагороду за користування майном, що призвело до виникнення простроченої заборгованості зі сплати такої винагороди у розмірі 5 677,47 грн.

Доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та/або ОСОБА_1 позивачу суми заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 103 818,52 грн. та винагороди за користування предметом лізингу у розмірі 5 677,47 грн. матеріали справи не містять.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч.2 ст.16 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, регулюються положеннями чинного законодавства про фінансовий лізинг.

Так, відповідно до ст.292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Положеннями ч.1 ст.806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ч.2 ст.806 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансовий лізинг» істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 1 частини 2 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець зобов`язаний у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Статтею 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

При цьому, ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" не містить приписів щодо вичерпного переліку зазначених у ній платежів та дозволяє сторонам вільно визначатися з іншими витратами лізингодавця, які, на їх розсуд, мають бути включені до складу лізингових платежів, оскільки безпосередньо пов`язані з виконанням певного договору.

Такі положення ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" стосовно визначення порядку сплати лізингових платежів договором та щодо права сторін визначати склад лізингових платежів узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з п.1.2. Договору, сторони погодили строк лізингу до17.09.2022.

Відповідно до п.2.2. Договору розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим Договором та Додатком №2 до нього, та включають:

Винагороду за користування майном у розмірі 19 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця (п.2.2.2.Договору).

У випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, винагорода за користування майном складає розмір 38 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з Додатком №2 до Договору (п.2.2.3.Договору).

Для здійснення лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за цим Договором банк відкрив рахунок №UА873515330000029095052123944, що було погоджено сторонами у Договорі.

За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повного та своєчасного виконання грошових зобов`язань за договором фінансового лізингу закон покладає на лізингоодержувача.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору фінансового лізингу, банк (позивач) передав, а лізингоодержувач (відповідач 1) прийняв у лізинг майно: Машина металорізальна з ЧПК моделі «Артплазма 6025», зав. № 1476, 2019 р.в., та Апарат плазменої різки MAX PRO 200 в комплекті зав. № 078614, 2019 р.в., що підтверджується актом прийому-передачі від 24.10.2019.

У свою чергу, в порушення умов укладеного договору фінансового лізингу, лізингоодержувач не здійснював вчасне відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати відшкодування у розмірі 103 818,52 грн. Також, лізингоодержувач не сплачував винагороду за користування майном у строки передбачені умовами договору, що призвело до виникнення простроченої заборгованості зі сплати такої винагороди у розмірі 5 677,47 грн.

Так, згідно з розрахунком заборгованості за договором фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 та інформації з банківських виписок по рахунку № НОМЕР_2 , станам на 19.10.2022 заборгованість лізингоодержувача по лізингових платежах та інших платежах за Договором складається з суми простроченої заборгованості зі сплати відшкодування вартості майна у розмірі 103 818,52 грн. та заборгованості зі сплати винагороди за користування маннам у розмірі 5 677,47 грн., загальний розмір заборгованості складає 109 495,99 грн.

Останній лізинговий платіж лізингоодержувач вносив 25.01.2022. Після цього лізингові платежів відповідачем не вносилися аж до 04.10.2022. Тобто, прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів.

Суд зазначає, що відповідачем 1 не надано доказів відсутності боргу перед позивачем за Договором або контррозрахунку заявленої до стягнення суми, а отже не спростовано вимоги позивача.

Разом з цим, як було встановлено судом, 18.09.2019 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк, кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №HAVKFLO74277/DP (з урахванням договору про внесення змін до договору поруки від 26.09.2019), предметом якого є надання поруки поручителем перед банком за виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (лізингоодержувач) зобов`язань за договором фінансового лізингу №HAVKFLО74277 від 18.09.2019 по сплаті:

- вартості майна за договором фінансового лізингу, що становить 1 092 475,00 грн. на взяття у лізинг мана, згідно Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору фінансового лізингу, в тому числі авансового платежу лізингоодержувача, що становить 552 912,50 грн. у строки, зазначені Договором фінансового лізингу;

- зі сплати винагороди за користування майном у розмірі 19% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки , зазначені у договорі фінансового лізингу. Якщо під час виконання договору фінансового лізингу зобов`язання лізингоодержувача, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Договором фінансового лізингу в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно з пунктом 1.2 Договору поруки, поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу в тому ж розмірі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого в лізинг майна, винагороди за отримане в лізинг майно, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п.1.3 Договору поруки, поручитель з умовами договору фінансового лізингу ознайомлений.

Згідно з п.1.5 Договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу, лізингоодержувач та поручитель відповідають перед банком як солідарні лізингоогдержувачі.

Відповідно до п.2.1.2 Договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем будь-яких зобов`язань, передбаченого п.1.1 цього Договору, банк маж право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення банком вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права банка звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед банком, як солідарний лізингоодержувач у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань за договором фінансового лізингу незалежно від факту направлення чи не направлення банком поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Згідно з ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Стаття 543 ЦК України містить норму, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи порушення лізингоодержувачем умов договору фінансового лізингу в частині повноти та своєчасності здійснення передбачених договором платежів, позивач правомірно звернувся до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1 , як до поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" за договором фінансового лізингу.

Доказів виконання відповідачем 2 умов договору поруки, укладеного в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором фінансового лізингу, в частині погашення суми заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 103 818,52 грн. та за винагородою за користування предметом лізингу у розмірі 5 677,47 грн. матеріали справи не містять.

Враховуючи вище викладене, перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та відповідають умовам Договору.

У відповідності до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

З огляду на зазначене, враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не надали суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем за лізинговими платежами у розмірі 103 818,52 грн. та за винагородою за користування предметом лізингу у розмірі 5 677,47 грн., а в матеріалах справи такі докази відсутні, керуючись приписами ст.526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк, суд дійшов висновку про те, що відповідачами належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання згідно договору фінансового лізингу та договору поруки, укладеного в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором фінансового лізингу, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню солідарно з відповідачів у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товаристваКомерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" та Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно зТовариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (61108, Харківська обл., м. Харків, пр. Ак. Курчатова, буд. 12, кв. 132; код ЄДРПОУ: 36226451) та Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користьАкціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 103 818 (сто три тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 52 коп. несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу, за фактичний строк користування, 5 677 (п`ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 47 коп. заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу, а також судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "10" лютого 2023 р.

СуддяТ.О. Пономаренко