Постанова

від 31.01.2023 по справі 463/3374/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/3374/22 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/811/3027/22 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Х.Б. Колич

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 листопада 2022 року у справі за позовомпредставника позивачки, адвоката Блонського Михайла Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Господарський суд Львівської області, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення заподіяної моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

11.05.2022 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 29254900,00 грн, заподіяну останній діями органів державної влади.

Оскаржуваноюухвалою позов представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Господарський суд Львівської області, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення заподіяної моральної шкоди - залишено без розгляду.

Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Вважає її незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначив, що відкривши провадження у даній справі, суд першої інстанції був дійшов до висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України. Тому, залишивши позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі за відсутності будь-яких нових доказів або обставин, які б вказували на невиконання позивачем вимог ст.175-177 ЦПК України, суд порушив принцип незмінності судового рішення та верховенства права. Крім того, подаючи клопотання про залишення позову ОСОБА_4 без руху, Господарський суд Львівської області покликався на несплату позивачем судового збору, а не на відсутність у позовній заяві належного обгрунтування позовних вимог. Вважає, що залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції не врахував, що обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, є обов`язком саме суду. При цьому, незгода суду з правовим обгрунтуванням позовної заяви не є підставою для визнання її неподаною і повернення позивачу, а є надмірним формалізмом, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19. Посилаючись в оскаржуваній ухвалі на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження заподіяння позивачу діями відповідачів моральної шкоди, районний суд виходив з того, для покладення відповідальності за завдану моральну шкоду на державу необхідно довести протиправність поведінки відповідного державного органу та факт заподіяння цією протиправною поведінкою моральної шкоди. При цьому, суд першої інстанції не врахував, що наявність будь-якого попереднього рішення, яким би протиправна поведінка державного органу була встановлена, не є обов`язковим. Зазначив, що ОСОБА_1 у даній справі про відшкодування завданої їй моральної шкоди є звільненою від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

22.12.2022 року від представник Міністерстваюстиції Українита Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Львів)-Толочко І.Інадійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що обов`язок формулювати свої позовні вимоги, визначати зміст (спосіб судового захисту) та предмет покладається на позивача. Враховуючи невиконання представником позивача ОСОБА_2 вимог ухвали суду від 31.10.2022 року про залишення позовної заяви без руху та вимог ст.ст. 175 та 177 ЦПК України, вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду. Просила ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

25.01.2023 року від голови Господарського суду Львівської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 31.10.2022 року позовну заяву представника позивачки - ОСОБА_2 залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам процесуального закону, зокрема положенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надано строк для усунення зазначених недоліків. Пунктом 8 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Враховуючи, що подане на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 31.10.2022 року клопотання від 08.11.2022 року не відповідало вимогам ст.175 ЦПК України, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону не долучено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду, оскільки формулювати свої позовні вимоги до суду, визначати зміст (спосіб судового захисту) та предмет спору є обов`язком лише позивача. Просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, просили скаргу задоволити.

Представник Міністерства юстиції України та Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - Толочко І.І. та представник Господарського суду Львівської області - Брик І.С. проти скарги заперечили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Як убачається з матеріалів справи, 11.05.2022 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 29254900,00 грн, заподіяну їй діями органів державної влади.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.06.2022 року відкрито провадження у даній справі.

08.09.2022 року через канцелярію суду надійшла заява Господарського суду Львівської області від 07.09.2022 року №04-24/384/22 про залишення позовної заяви без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки звертаючись до суду з позовом про стягнення заподіяної моральної шкоди та заявляючи про звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_2 не надав суду жодних документів, які б підтверджували існування рішень судів, які набрали законної сили, про визнання незаконними дій чи рішень органів, зазначених в Законі, щодо ОСОБА_1 , та/або які, на думку позивача, завдали ОСОБА_1 шкоди та давали б підстави стверджувати про звільнення її від сплати судового збору.

Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 31.10.2022 року позовну заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення скаржнику копії ухвали про залишення скарги без руху.

Залишаючи позовну заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 без руху, суд виходив зтого,що така не відповідає вимогам процесуального закону, зокрема, в порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено у позовній заяві зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів у справі з урахуванням підстав і предмету позову. Крім того, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст.175ЦПК України позивачем не уточнено обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, позивачем не зазначено в чому конкретно полягає така шкода та якими фактичними доказами підтверджується її наявність. Посилаючись у позовній заяві на п. 13 ч. 2 ст.3Закону України«Про судовийзбір» як на підставу звільнення від сплати судового збору, позивачем не доведено факт заподіяння ОСОБА_1 незаконними діями органу державної влади моральної шкоди та такий на час подачі позову судом не встановлено.

09.11.2022року навиконання ухвалиПустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від31.10.2022року прозалишення позовноїзаяви ОСОБА_1 без руху, представник позивача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав клопотання, в якому зазначив зміст позовних вимог та підстави звернення до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, завданої органами державної влади, а також підстави для звільнення ОСОБА_4 від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.

Залишаючи позов представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 без розгляду,районний судвиходив зтого,що недоліки,зазначені вухвалі прозалишення скаргибез руху,скаржником неусунуто. Зокрема, заява про усунення недоліків від 08.11.2022 року ні за формою, ні за змістом не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України. Крім того, як вбачається зі змісту ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 31.10.2022 року,позивачу слід було уточнити обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, а саме, з яких міркувань виходила сторона позивача, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, в чому конкретно полягає така шкода, та якими фактичними доказами підтверджується її заподіяння. У поданому клопотанні перелічено лише факти душевних страждань позивача без конкретизації обгрунтування розміру моральної шкоди. Крім того, позивач не сплатила судовий збір, визначений ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 31.10.2022 року.

Однак,з такимвисновком судуколегія суддівне можепогодитися знаступних мотивів.

Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 ст.187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно ч.13ст.187 ЦПК України, позовна заява залишається без розгляду, якщо після відкриття провадження у справі позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Згідно п. 8 ч. 1ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_2 , поданої ним на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, такий у визначений законом строк (10 днів) максимально виконав вимоги ухвали та в такому обсязі, що у суду не було підстав для висновку, що таку позовну заяву не може бути розглянуто судом.

За змістом п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 зазначено, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а тому суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази. При цьому посилання скаржника (суб`єкта владних повноважень) на необхідність попереднього судового рішення, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу, як підстави для відшкодування шкоди, Велика Палата визнала необґрунтованими.

Суд першої інстанції не врахував предмет і підстави пред`явленого ОСОБА_1 позову та доводи предствника позивача ОСОБА_2 щодо звільнення її від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір», що підлягає застосуванню незалежно від обґрунтованості позовних вимог останньої.

Враховуючи наведене,колегія судівприходить довисновку,що привирішенні питанняпро залишенняпозову безрозгляду післявідкриття провадженняу данійсправі,суд проявивнадмірний формалізму застосуваннізаконодавчих положень,чим порушивстаттю 6параграфу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду.

З наведених мотивів, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задоволити.

Ухвалу Пустомитівськогорайонного судуЛьвівської областівід 22листопада 2022рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2023 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра