Ухвала

від 06.02.2023 по справі 461/328/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/328/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/80/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючої судді ОСОБА_2 ,

Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 січня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 ,-

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

даною ухвалою задоволено клопотанняслідчого ВРзСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12023140000000276 від 17.01.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на строк 60 діб, тобто до 17 березня 2023 року включно, без визначення розміру застави.

Контроль за виконанням даної ухвали покладено наслідчого ВРзСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_11 .

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України, яке є тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, тому, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, існують ризики того, що підозрюваний може і надалі переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати дану ухвалу, та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України задоволити частково. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло з 22:00 години до 06:00 години наступної доби.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що перелічені слідчим ризики носять формально-шаблонний характер, а тому не повинні братись до уваги судом.

Вказує про те, що саме посилання слідчого на неможливість застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не є належним обґрунтуванням, оскільки запобігти переліченим у клопотанні ризикам, передбаченим п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, може і застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час.

Зазначає, що долучені докази підтверджують той факт, що ОСОБА_7 має місце працевлаштування і джерело доходів, має стійкі та міцні соціальні зв`язки, підтримує сімейні відносини, у дружини та підозрюваного незадовільний стан здоров`я.

Звертає увагу на те, що слідчим суддею суду першої інстанції не враховано зазначених стороною захисту обставин, не взято до уваги заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою і докази позитивної характеристики особи підозрюваного.

Стверджує, що слідчим не доведено ризики, передбачені п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а судом, окрім іншого, не враховано дані про особу, а також те, що він раніше не судимий і має постійне фактичне місце проживання.

Наголошує, що слідчим та прокурором не доведено доцільність застосування до ОСОБА_7 такої крайньої міри запобіжного заходу як тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечив апеляційну скаргу і просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапідлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ВРзСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області провадиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000276 від 17.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Так, ОСОБА_7 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_7 , 17 січня 2023 року, приблизно о 17 годин 30 хвилин, керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача марки «MAN TGS», р.н. НОМЕР_1 з напівпричіпом марки «SHMITZ», р.н. НОМЕР_2 та рухаючись ним автодорогоюсполучення «Київ-Чоп», виконуючи маневр лівого повороту в напрямку м. Львова на перехресті з автодорогою М-06-07 «Східний під`їзд до м. Львова», поблизу населеного пункту с.Гамаліївка, Львівського району, Львівської області, порушив вимоги чинних розділів ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1091 від 29.09.2021, а саме: Р.1 п.п. 1.2.; 2.3. (підпункти «б» та «д»); 10.1.; 16.11 та вимоги дорожнього знаку 2.1., які виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну і такими своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху;на перехресті нерівнозначних доріг, виїжджаючи з другорядної дороги, не дав дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху таздійснив виїзд з другорядної дороги на головну, не надавши перевагу в русі автобусу марки«БАЗ А079.14», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_12 , що в цей час рухався зі сторони м. Львова в напрямку м. Київ, що в цілому призвело до зіткнення між вищевказаними транспортними засобами, в результаті чого 28 пасажирів автобуса отримали різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 Правил дорожнього руху, пасажири автобуса «БАЗ А079.14», р.н. НОМЕР_3 , отримали: ОСОБА_13 - ампутація ока, ВЧМТ, перелом кісток лицевого черепа; ОСОБА_14 ВЧМТ; ОСОБА_15 -ВЧМТ, забій головного мозку, перелом склепіння черепа, множинні-забійно-скальповані рани склепіння черепа, правобічний пневмоторекс, забій обох легень, уламковий перелом третини ключиці, перелом правої лонної кістки долу клубової западини. Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. Діагнози решти травмованих пасажирів уточнюються.

17.01.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.01.2023 та додатками до нього (а.с.6-15); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.16); протоколом допиту свідка (а.с.22); та іншими матеріалами кримінального провадження.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, апеляційний суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими.

Вищенаведені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що останній міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної, зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурором доведена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме слідчим суддею встановлено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в кримінальному провадженні.

Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Поряд з цим, слідчий суддя, прийнявши обґрунтоване рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, належним чином не оцінив наявність обставин для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Колегією суддів встановлено, що слідчий суддя не визначаючи розмір застави мотивував своє рішення тим, що враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178КПК України, а також те, що інкримінований підозрюваному злочин спричинив тяжкі тілесні ушкодження для 28 осіб.

Разом з цим, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1)щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Як слідує з висновку ЄСПЛ, перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов`язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті,а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п.31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що відмова у застосуванні застави без здійснення судового контролю у даному випадку, буде несумісною з вимогами п.3 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Віповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: п. 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено колегією суддів, обставини, передбаченіч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини,передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у даному кримінальному провадженнівідсутні.

Таким чином, аналізуючи в сукупності всі встановлені обставини, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винним ОСОБА_7 , особу підозрюваного, який раніше не судимий і обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що правових підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід, як про це просить апелянт, колегія суддів не вбачає і вважає, про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави в межах передбачених ст. 182 КПК України в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, щостановить107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн., який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

На переконання колегії суддів, такий розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно довимог п.2ч.3ст.407КПК України,колегія суддівприходить довисновку,що ухвалуслідчого суддіслід скасуватита постановитинову ухвалу,якою частковозадоволити клопотанняслідчого,застосувати доп ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 - задоволити частково.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19 січня 2023 року, якою застосовано підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотанняслідчого ВРзСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 - задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань №19 Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на строк 60 діб, тобто до 17 березня 2023 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп.

Роз`яснити ОСОБА_7 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на рахунок: IBAN: UA788201720355239002000085066, банк отримувача:ДКС України, м. Київ, ЄДРПОУ 42262398, код банку отримувача (МФО) 820172. Внесення визначеної застави є підставою для звільнення особи з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 17 березня 2023 року включно.

У разі невиконання обов`язків застава буде звернена в дохід держави відповідно до ст. 182 КПК України.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти напрокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4