Постанова

від 07.02.2023 по справі 916/1688/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1688/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Соловйова Д.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача Лісовий Д.О.,

від відповідача Аксьонов М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сомар»

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2022, ухвалене суддею Рогою Н.В., м. Одеса, повний текст складено 15.11.2022

у справі № 916/1688/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сомар»

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція»

про: стягнення 314551,18 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сомар» (далі ТОВ «Сомар») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» (далі ДП «Енергоатом»), в якому просило суд стягнути з останнього 314551,18 грн, з яких: 263 880 грн основного боргу, 4728,15 грн 3% річних та 45943,03 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 у справі № 916/1688/22 позов ТОВ «Сомар» задоволено частково, стягнуто з ДП «Енергоатом» на його користь 275212,29 грн, з яких: 263880 грн основного боргу, 9336,93 грн інфляційних втрат, 1995,36 грн 3% річних та 4128,18 грн витрат по сплаті судового збору.

31.10.2022 від ТОВ «Сомар» надійшла заява (вх. №2-978/22) про розподіл судових витрат у даній справі, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15727,55 грн, з яких: 5727,55 грн за договором про надання правової допомоги на підставі акта здачі-приймання послуг; 5000 грн, які позивач зобов`язаний сплатити на користь адвоката у випадку отримання позитивного рішення у даній справі (в тому числі при частковому задоволенні позовних вимог); 5000 грн, які позивач зобов`язаний сплатити на користь адвоката за фактичне виконання рішення суду у даній справі.

08.11.2022 від ДП «Енергоатом» надійшло клопотання, в якому зазначено про недоведення позивачем обсягів та кількості витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги, а також про неспівмірність розміру витрат на правову допомогу зі складністю справи, ціною позову, значенням справи для сторони, у зв`язку з чим відповідач просив зменшити витрати на правову допомогу до 1000 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 10.11.2022 у даній справі заяву ТОВ «Сомар» (вх. №2-978/22) задоволено частково, стягнуто з ДП «Енергоатом» на його користь 9385,53 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що: витрати на правову допомогу у розмірі 5727,55, прийняті позивачем на підставі акта здачі-приймання послуг, хоч і не є фактично понесеними у повному обсязі, втім підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 5011,03 грн; витрати на правову допомогу у розмірі 5727,55 грн за отримання позитивного рішення у даній справі фактично є «гонораром успіху», а тому також підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 4374,50 грн; витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн, які позивач зобов`язаний сплатити на користь адвоката за фактичне виконання рішення суду у даній справі, не є гарантованими та фактичними, вони витрати підлягають понесенню в майбутньому, а саме після набрання рішенням Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 у даній справі законної сили. Суд зазначив, що у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» пред`явлення судового рішення у даній справі до примусового виконання в порядку, визначеному даним законом, є правом сторони, а не обов`язком. При цьому, боржник не позбавлений права добровільно виконати рішення суду до пред`явлення його до примусового виконання. За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача в цій частині.

Не погодившись з додатковим рішенням суду в частині відмови у задоволенні заяви, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн, які позивач зобов`язаний сплатити на користь адвоката за фактичне виконання рішення суду у даній справі, у будь-якому випадку входять до витрат, які пов`язані з розглядом справи і такі витрати несе позивач внаслідок неправомірних дій відповідача. Добровільне виконання рішення суду також підпадає під ознаки фактичного виконання рішення суду.

Також позивач звертає увагу суду, що усі понесені позивачем витрати на правову допомогу мають бути стягнуті, оскільки позовній вимоги підлягали задоволенню у повному обсязі.

Відповідач також, не погоджуючись з додатковим рішенням суду, подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1000 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем додано лише один акт на суму 5727,55 грн та платіжне доручення про сплату 5500 грн. Жодних інших доказів, які б підтверджували обсяг надання послуг на суму 10000 грн, що сплачені, або підлягають сплаті позивачем не надано.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 за апеляційною скаргою позивача на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2022 у справі № 916/1688/22 відкрито апеляційне провадження, встановлено відповідачу строк до 29.12.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2022 за апеляційною каргою відповідача на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2022 у справі № 916/1688/22 також відкрито апеляційне провадження, призначено справу № 916/1688/22 за апеляційною скаргою відповідача до розгляду на 07.02.2023 о 13:15 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 справу № 916/1688/22 за апеляційною скаргою ТОВ «Сомар» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2022 призначено до розгляду на 07.02.2023 о 13:15 год. Об`єднано апеляційні скарги позивача та відповідача одне провадження для сумісного розгляду в судовому засіданні 07.02.2023 о 13:15 год.

25.01.2023 від ТОВ «Сомар» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що матеріали даної справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують розмір судових витрат (витрат на правову допомогу) у розмірі 15727,55 грн.

25.01.2023 від ТОВ «Сомар» надійшло клопотання (вх. № 1906/22) про участь його представника, адвоката Лісового Д.О., в судовому засіданні 07.02.2023 о 13:15 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 задоволено.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Сомар» від ДП «Енергоатом» не надходив.

02.02.2023 від ДП «Енергоатом» також надійшло клопотання (вх. № 251/23) про участь його представника, Аксьонова М.В., в судовому засіданні 07.02.2023 о 13:15 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 задоволено.

В судове засідання 07.02.2023 з`явились представники учасників справи, надали пояснення по суті спору.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2022 між ТОВ «Сомар» (Клієнт) та Адвокатом Лісовим Д.О. укладено договір про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) № 2, відповідно до п. 1.1. якого Адвокат зобов`язується за завданням клієнта надати йому професійну правову допомогу, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а Клієнт прийняти та оплатити їх.

Згідно п. 2.1.5 договору Клієнт доручає Адвокату здійснювати захист його інтересів, які полягають у повному правовому супроводі щодо стягнення заборгованості за договором постачання товару № 53-123-01-21-07016 від 07.07.2021 з ДП «Енергоатом».

Відповідно до п. 3.2. договору вартість наданих послуг, зазначених у п. 2.1.5. договору, становить 15727,55 грн. До вартості зазначеної послуги входить аванс у розмірі 5727,55 грн за підготовку позовної заяви та надання відповідної правової консультації із даного питання. У подальшому, Клієнт сплачує Адвокату 5000 грн у випадку отримання позитивного рішення суду щодо стягнення заборгованості за договором та задоволення позовних вимог (у тому ж числі при частковому задоволенні позовних вимог). Також, Клієнт сплачує Адвокату 5000 грн за фактичне виконання рішення суду щодо стягнення заборгованості за договором постачання товару.

Згідно п.3.4. Договору перелік наданих послуг визначається в акті здачі-приймання послуг.

Відповідно до п. 3.5 договору за результатами наданих послуг сторони підписують акт здачі-приймання послуг. Акт підписується протягом 3 днів після фактичного надання послуг. Підписання акта Клієнтом є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Згідно п. 3.6 договору оплата послуг адвоката здійснюється протягом 3 календарних днів з моменту фактичного отримання клієнтом послуг, про що клієнт отримує квитанцію чи інший підтверджуючий документ.

21.07.2022 між сторонами складено та підписано акт здачі-приймання послуг № 1 до договору, з якого вбачається, що Адвокатом надано, а ТОВ «Сомар» прийнято послуги на виконання договору на суму 5727,55 грн, а саме: надання відповідної правової консультації щодо стягнення заборгованості за договором постачання товару та складення позовної заяви.

22.07.2022 ТОВ «Сомар» сплачено на користь Адвоката 5500 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 710.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Пунктом 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На виконання ч. 1 ст. 124 ГПК України у позовній заяві ТОВ «Сомар» зазначило, що орієнтований попередній розрахунок вартості правничої допомоги складає 15727,55 грн.

18.10.2022 від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 22957/22), в якому останній просив суд проводити судове засідання 18.10.2022 без його участі і вирішити питання щодо витрат на правничу допомогу.

Із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник ТОВ «Сомар» звернувся до суду 29.10.2022, тобто у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Сомар» дотримано порядок повідомлення про понесення судових витрат.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

В силу статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на правову допомогу, прийняті позивачем на підставі акта здачі-приймання послуг, хоч і не є фактично понесеними у повному обсязі, втім підлягають стягненню з відповідача.

При цьому, колегією суддів враховується висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на правову допомогу за отримання позитивного рішення у даній справі фактично є «гонораром успіху», а тому також підлягають стягненню з відповідача.

Колегія суддів враховує, що оскільки вищевказана сума обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, вона є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн, які позивач зобов`язаний сплатити на користь адвоката за фактичне виконання рішення суду у даній справі, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Разом з тим, вказані витрати (за фактичне виконання рішення суду у даній справі) не відповідають цим критеріям, оскільки вони не є гарантованими та фактичними, а підлягають понесенню в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача в цій частині.

Як вже зазначалось, у позовній заяві ТОВ «Сомар» просило стягнути з ДП «Енергоатом» 314551,18 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 позов ТОВ «Сомар» задоволено частково, стягнуто з ДП «Енергоатом» на його користь 275212,29 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 вищевказане рішення суду змінено, викладено його резолютивну частину у редакції, в якій позов ТОВ «Сомар» задоволено частково, стягнуто з ДП «Енергоатом» на його користь 314204,16 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правову допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді першої інстанції, у розмірі 10654,60 грн, тобто пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Стягнення з відповідача на користь позивача 10654,60 грн витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді першої інстанції, відповідає критерію розумності, такі витрати є співмірними із виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування не матиме надмірний характер.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів стягувача (постанова Верховного Суду від 04.10.2021 № 640/8316/20).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

Підстави для зміни судового рішення визначені статтею 277 ГПК України, відповідно до якої такими підставами є 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ «Сомар» та зміни додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 10.11.2022 у справі № 916/1688/22 в частині розміру витрат на правову допомогу.

В решті додаткове рішення суду залишається без змін.

Апеляційна скарга ДП «Енергоатом» задоволенню не підлягає.

Крім того, 25.01.2023 від ТОВ «Сомар» до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, в якому просить суд вирішити питання про судові витрати позивача на стадії апеляційного розгляду даної справи та стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

До вказаного клопотання позивачем додано договір, додаткову угоду до нього, акт № 2 від 23.01.2023, рахунок на оплату № 2 від 23.01.2023 та докази направлення цього клопотання на адресу відповідача.

Враховуючи вищевикладені норми, дослідивши вказане клопотання позивача та додані до нього документи, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Сомар» дотримано порядок повідомлення про понесення судових витрат в суді апеляційної інстанції, а також надані належні та допустимі докази на підтвердження їх понесення, а тому, з огляду на приписи ст. 129 ГПК України щодо покладення витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача та стягнення з відповідача на його користь 6952,40 грн.

Колегія суддів вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача 6952,40 грн витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, також відповідає критерію розумності, такі витрати є співмірними із виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування не матиме надмірний характер.

Крім того, відповідно до частин 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, в матеріалах даної справи відсутнє відповідне клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сомар» задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 у справі № 916/1688/22 змінити, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

«Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сомар» про розподіл судових витрат у справі № 916/1688/22 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сомар» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10654,60 грн, пов`язану з розглядом даної справи в суді першої інстанції.

В решті заяви відмовити».

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сомар» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6952,40 грн, пов`язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.02.2023.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська